24 лютого 2022 року о 6-й годині ранку Людмила Шелупець, директорка Чернігівської загальноосвітньої школи І-III ступенів № 19, уже була в школі. Насамперед зателефонувала заступникові директора з навчально-виховної роботи, щоб попросити про допомогу.

«Він прийшов, і ми ховали все, що можна сховати: документи, трудові книжки, техніку. 26 лютого прийшли батьки наших учнів, зібрали кошти – і закупили медикаменти на величезну суму. Вони попросили мене долучитися, і разом створити волонтерський центр на території школи. Так і зробили. Ми надавали точкову допомогу населенню Чернігова, мікрорайону, зокрема. Готували їсти для 2400 хлопців зі ЗСУ та тероборони», – пригадує Людмила Шелупець.

Шостого березня росіяни завдали 12 ударів по школі й території освітнього закладу. На той момент орієнтовно 500 людей перебували в шкільному укритті. Декілька людей отримали поранення, бо не встигали добігти до укриття. З рештою – усе гаразд.

«Школа дуже постраждала. Залишилися діри. Приміщення і дах горіли. Це був страшний сон. Проте всі були живі – нас врятували два укриття на території школи», – зі сльозами на очах пригадує Людмила Шелупець.

Василь Білогура, начальник управління освіти Чернігівської міської ради, розповідає, що під час повномасштабного вторгнення і внаслідок постійних обстрілів Чернігова, 80 % закладів освіти були тією чи іншою мірою пошкоджені.

«Частина – з прямими потрапляннями та значними руйнуваннями, частина ж постраждала від вибухових хвиль. На жаль, ми не можемо допомогти всім, хто цього потребує, але дуже хочемо це зробити», – говорить Василь Білогура.

Чернігів співпрацює зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE зі 2023 року – в межах співпраці було реалізовано багато ініціатив. Тож Проєкт також взявся за ремонт і облаштування пʼяти шкільних укриттів міста.

У цьому тексті читайте про те, як вдалося відновити навчання та відремонтувати укриття, щоб учні мали змогу перебувати тут під час повітряних тривог.

Яким було укриття до повномасштабного вторгнення та що було після обстрілу

У 19 школі – два укриття. До повномасштабного вторгнення в укритті, розміром 544 квадратних метри, був тир. А інше укриття, розміром 238 метрів квадратних, слугувало складським приміщенням.

«50 чи навіть 60 років тому тут була роздягальня, а потім сюди зносили все, що було непотрібне. Приміщення було занедбаним. Хоча, за іронією, саме це і врятувало людей, які перебували там під час обстрілу. Тому що ці барикади зі старих меблів прикрили приямки, де були вікна. І жодна людина не постраждала. До того ж, коли зносили речі 24 лютого, ми з Андрієм Федоровичем подумали, що найбезпечніше їй буде в кабінеті на першому поверсі з виходом у внутрішній дворик. Але росіяни влучили саме туди – і все це було понівечено», – розповідає Людмила Шелупець.

Упродовж 2022/2023 навчального року школа працювала онлайн, адже зазнала значних пошкоджень. Треба було замінити всі вікна та елементи системи опалення, покрівля також потребувала ремонту

Що із ремонтом школи та укриття

Передбачене відновлення школи загалом розділили на чотири етапи. Перші два – уже за плечима. Під час них вдалося зробити капітальний ремонт, замінити вікна й опалення. На все це виділили понад 120 мільйонів гривень. Різноманітні фонди також допомогли із закупівлею техніки.

Відкритим залишалося питання укриття. Адже без нього – неможливо навчатися офлайн.

«Для нас важливо сприяти поверненню людей до міста. Й одним із головних чинників є створення якісних умов для освіти їхніх дітей. Вони мають бачити, що в Чернігові є майбутнє і можливості для розвитку. Враховуючи обмежений ресурс бюджету Чернігівської міської тергромади, дякуємо кожній можливості залучити із цією метою підтримку партнерів», – каже Вікторія Пекур, заступниця Чернігівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади.

Людмила Шелупець пригадує онлайн-зустріч з Проєктом DECIDE.

«Тоді ми розповіли про наш заклад освіти, про обстріл, про те, як відновлюємося та скільки дітей навчається. Трохи пізніше нам повідомили, що відібрали 19 школу в Ініціативу з відновлення шкіл «DECIDE: ВІДБУДОВА» – і в нас буде новеньке укриття. Ми відчували піднесення. А ще розуміли, що все-таки те, що ми розповідаємо про свою біду, – недарма», – ділиться директорка.

Робота з укриттям тривала рік. Спочатку своїми силами розчищали завали. Те, що було непотрібне та вціліло, роздавали іншим школам, кому, наприклад, треба меблі. Дещо здавали на утилізацію і на металолом. Допомагали всі: учні, вчителі, техперсонал, батьки.

«Коли все розчистили, у квітні 2024 року почали працювати майстри. Роботи було дуже багато, тому що потрібно було й опалення замінити, і водовідведення, й освітлення, і ремонт. Восени стикнулися з викликом. Під час вибуху у внутрішньому дворику були пошкоджені приямки цокольного приміщення. І під час дощової погоди були серйозні підтікання», – розказує директорка.

Загальна сума склала понад 4 млн 238 тисяч гривень для укриття, розміром 238 квадратних метрів.

За ці кошти, зокрема, поставили два підіймачі для людей з інвалідністю, обладнали три великі кабінети, зокрема, умеблювали, також зробили ремонт у туалетних кімнатах, обладнали кімнату психологічного відпочинку й закупили планшети та компʼютери.

«Робота була не тільки зовнішньою, а і проведена якісна внутрішня робота. Усе – щоби дітям дійсно було безпечно, комфортно, тепло, гарно», – говорить Людмила Шелупець.

 

Учні в укритті після ремонту

 

Як усе зараз, які відгуки та що з мінігрантом

З 1800 учнів перших-девʼятих класів, які навчалися в 19 школі до повномасштабного вторгнення, залишився 1421 учень. На сьогодні 41 клас навчається офлайн – їх можна розмістити в укритті під час повітряних тривог. Решта працюють онлайн, зокрема, девʼять класів з учнями, які виїхали за кордон.

 

 

«Укриття вдалося зробити дуже гарним і сучасним: із гарними меблями, мультимедійними комплексами. Це простір не просто перебування, а для проведення уроків під час тривог. Окрім усього, на другій зміні тут працює шість груп подовженого дня. Коли заходиш туди, настрій покращується, трошки забуваєш, чому перебуваєш тут, справді», – зізнається директорка школи.

Андрій Ященко, заступник директора з навчально-виховної роботи, також розповідає про мінігрант, який DECIDE виділив для реалізації однієї з ідей учнів, аби доповнити укриття і зробити його більш «своїм». Оскільки це були учні 9 класів, які вже випустилися зі школи, заступник розповідає:

«Спочатку експерти DECIDE вчили дітей писати проєкти. У нас було чотири команди, які, власне, розробили та презентували ці проєкти про наповнення в освітньому просторі. Хтось пропонував закупити додаткові меблі, хтось – настільні ігри, хтось хотів кулер із водою. Далі були агітація та голосування серед учнівства».

Зрештою, переміг проєкт із відпочинковим куточком: закупили дивани, столи й настільні ігри. Діти залюбки користуються.

«Загалом у нас дуже розвинуте учнівське самоврядування. І ці учні й учениці, які перемогли й уже навчаються в інших закладах освіти, вдячні, що їх залучали до такої роботи. Наприклад, дівчинка, яка була спікеркою команди, яка перемогла, зараз навчається в науковому ліцеї. От вона ділилася відгуком, що тепер розуміє, як треба працювати в громаді, які лідерські якості розвивати, що робити, щоби згуртувати команду. Круто, що підхід DECIDE – це не просто дати, а й навчити», – каже Людмила Шелупець.

 

Учні й учениці молодших класів – в укритті

 

Людмила Шелупець та Андрій Ященко кажуть, що в нинішніх умовах украй важливо мати сучасне укриття. Насамперед, кажуть, – для захисту. По-друге, щоби не переривати освітній процес, почуватися спокійно й комфортно.

 

Учні й учениці молодших класів – в укритті

 

«Нещодавно був випадок: повітряна тривога, друга зміна, група подовженого дня. Молоді мами прийшли з маленькими дітьми на руках, щоб забрати своїх старших дітей. Тим часом по Чернігову щось летить. Ми запропонували мамам спуститися разом в укриття. От вони сидять із цими маленькими дітьми, п’ємо чай. І я розумію, наскільки це все ж відволікає, наскільки це єднання важливе. Я вірю, що згодом відновлять наш заклад освіти, тут навчатимуться і їхні найменші діти – і ми будемо повноцінно працювати», – завершує директорка 19 школи.

Марія Булейко (Марковська)