У Києві відбулася презентація результатів всеукраїнського дослідження «Роль місцевого самоврядування у відновленні економіки України: потенціал регіонів і смарт-розвиток». Експерти представили аналіз стану та перспектив розвитку українських міст у контексті концепції «smart city».

---

Дослідження, проведене Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана спільно з дослідницькою компанією Active Group.

Методологія дослідження:

• Опитування: онлайн-опитування (метод CAWI) серед представників органів місцевого самоврядування 111 українських міст (за винятком тимчасово окупованих територій). Вибірка охопила міста різних розмірів — від малих громад до міст-мільйонників.
• Якісний компонент: три глибинні інтерв’ю з представниками ОМС для пояснення ключових тенденцій.
• Період проведення: червень 2025 року.

Ключові висновки дослідження

1. Економічні пріоритети міст: від традиційних секторів до технологій

• Сьогодення: основа функціонування більшості міст — виробництво, торгівля та сільське господарство. Сектор інформаційних технологій (ІТ) наразі розвинений лише у 11% міст.
• Майбутнє: після війни найперспективнішими секторами місцеве самоврядування вважає агропромисловий комплекс (51%), туризм (50%, зокрема зелений) і технологічний напрям (~20%). Зростає також роль логістики, транспорту та будівництва.
• Переваги для розвитку: головною перевагою респонденти називають вигідне географічне розташування (особливо для західних регіонів), наявність виробничої бази та людських ресурсів. 91% представників ОМС вважають перспективним розвиток крафтового виробництва.

2. Стан смарт-трансформації: є поступ, але бракує системності

• Впроваджені компоненти: найпоширенішими елементами «розумного міста» вже є цифрові послуги для громадян (понад 50%), системи відеоспостереження, зарядні станції для електротранспорту, електронні квитки та смарт-освітлення.
• Плани на майбутнє: у пріоритетах — розвиток енергоефективних будівель, систем сортування та управління відходами, а також подальша розбудова цифрових сервісів для громадян.
• Стратегічний підхід: лише 27% міст мають окрему стратегію розвитку смарт-міста, ще 22,5% працюють над її створенням. Наразі переважають фрагментарні ініціативи в межах діджиталізації або програм смарт-спеціалізації, однак цілісної концепції, що поєднує технології, екологію та соціальну сферу, поки що бракує.
• Бюджетування: більшість міст виділяє на смарт-ініціативи лише 1–2% бюджету, оскільки ці витрати часто «розчинені» в інших програмах (транспорт, енергетика тощо).

3. Діджиталізація, «зелений» та соціальний розвиток: активність є, але нерівномірна

• Діджиталізація: 59% міст активно впроваджують ініціативи цифровізації, ще 31,5% працюють над цим. Найчастіше це електронні черги, петиції, цифрові канали зв’язку з комунальними службами. Використання штучного інтелекту поки що залишається рідкістю — лише 10,8% міст.
• «Зелений» розвиток: 66% міст реалізують «зелені» ініціативи, переважно в напрямках озеленення, сортування та підготовки до переробки відходів.
• Соціальні ініціативи: 84% міст беруть участь у соціальних проєктах, зокрема у програмах адаптації людей з інвалідністю.
• Електронне врядування: здебільшого обмежується окремими сервісами. Бракує інтегрованих цифрових платформ, відкритих даних та інструментів онлайн-консультацій.

4. Участь громади та співпраця: потенціал розкритий не повністю

• Громадський бюджет: 71% респондентів підтвердили наявність такої форми участі, що дозволило реалізувати десятки проєктів у сфері благоустрою, культури та дозвілля. Зараз часто пріоритет віддається ініціативам, пов’язаним із воєнною тематикою.
• Співпраця з університетами: лише 44% ОМС залучають заклади вищої освіти до розвитку міста, і лише 17% мали спільні проєкти саме у сфері смарт-розвитку (наприклад, ІТ-кластери, консультаційні центри). Найпоширеніша форма взаємодії — виконання науково-дослідних робіт на договірній основі.
• Співпраця з бізнесом: 54% ОМС підтверджують таку співпрацю, але вона здебільшого зводиться до участі бізнесу в дорадчих органах. Спільних масштабних проєктів у сфері смарт-розвитку не мають 64% міст — виняток становлять міста з великими підприємствами.

Головні перешкоди на шляху до смарт-розвитку:

1. Брак фінансування (70,3%).
2. Відсутність кваліфікованих фахівців.
3. Недостатня технічна інфраструктура.
4. Відсутність стимулів з боку місцевої влади, бюрократія, низька зацікавленість населення.

Дослідження засвідчило, що українські міста активно, але фрагментарно рухаються шляхом смарт-трансформації. Існує нагальна потреба у переході від окремих ініціатив до цілісних стратегій смарт-розвитку, які поєднують цифровізацію, «зелену» економіку, соціальну інклюзію та ефективне управління.

Ключовим фактором успіху є подолання ізольованості між органами влади, бізнесом, наукою та громадськістю. Формування ефективної екосистеми співпраці дозволить об’єднати ресурси, знання та ініціативи для якісного відновлення й сталого розвитку регіонів України.

Спікери презентації дослідження:

• Олександр Позній, директор дослідницької компанії «Актив-Груп»;
• Ірина Каленюк, доктор економічних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту економічного розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
• Людмила Цимбал, доктор економічних наук, професор кафедри міжнародної економіки КНЕУ;
• Ірина Унінець, доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії КНЕУ;
• Сергій Павловський, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри здоров’я людини Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, директор КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста».

 

Відеозапис пресконференції "Роль місцевого самоврядування у відновленні економіки України: потенціал регіонів і смарт розвиток".