«О, вже недалеко», - типова фраза подорожуючих автобусом чи машиною до Львова зі сторони Прикарпаття, коли бачать скульптуру бобра біля заправки на в’їзді до Бібрки. І на цьому, мабуть, всі знання мандрівників про Бібрку та громаду завершувались. Раніше, але сьогодні громада має, що запропонувати і туристам, і інвесторам. 

 

Щоб бути видимими, потрібний бренд

 

Бібрська громада має близько десятка різноманітних туристичних локацій та свій кулінарний бренд «Рогалик Урбанського», а також тут започаткували відкритий фестиваль духових оркестрів «Золотий бобер». Цьогоріч у Свірзькому замку Бібрська громад приймала завершальний день міжнародного фестивалю архітектури та мистецтв «Вежа». І цю нагоду використали, щоб розповісти про туристичні магніти громади, повізши учасників не найкоротшим маршрутом, а із зупинками біля цікавих об’єктів - від будівлі товариства «Сокіл» до казкових Лавандових полів.

Бо туристичний напрямок у громаді обрали як один з найперспективніших для розвитку, коли проводили оцінку економічного профілю та перспективи розвитку бізнес-середовища громади в рамках програми удосконалення від U-LEAD «Бізнес-середовище територіальної громади». Тож щоб комплексно промоціювати громаду як туристичну і об’єднати всі ініціативи, тут впроваджують систему брендування. Для цього створили бренд-бук і туристичне лого, використання яких заохочують і для приватних ініціатив.

«Розроблений бренд-бук та використання його елементів наразі погоджується неформально. Якщо хтось у громаді організовує подію чи щось інше робить і хоче використати логотип чи інші елементи, то просто кидає це у чат і хтось з компетентних членів робочої групи може підправити чи дати свої рекомендації. Фактично, увесь бренд-бук є народним надбанням», - розповідає керівник відділу інвестицій та розвитку виконавчого комітету Бібрської міської ради Андрій Даценко.

Зараз у громаді, використовуючи досвід однієї з навчальних програм U-LEAD, працюють над створенням крафтового довідника місцевих виробників. А друковану й електронну версію, каже Андрій Даценко, хочуть реплікувати у просторі. В планах - зробити так, щоб кожна сторінка крафтового виробника стала окремою подією у Свірзькому замку.

 

Бобри – шлях від здобичі до обличчя громади

 

Паралельно у Бібрській громаді працюють над позиціонуванням навколо бобрів. Адже саме бобри, які мешкають з незапам’ятних часів на території громади, дали назву річці Боберки, а пізніше і самому поселенню, яке стало містечком Бібрка. І якщо тисячу років тому бобри були об’єктом полювання через цінне хутро, то сьогодні вони стали амбасадорами громади.

У громаді навіть є боброва долина, візит на яку разом із представниками робочої групи зі стратегічного розвитку громади, став відправною точкою до розуміння, що бобри – перлина громади.

«Долина бобрів може бути туристичним магнітом і середньою точкою туристичного маршруту, яка пролягає через Парк «3020», казкові поля (лавандові), Свірзький замок, Сокіл. Такий маршрут показує всю громаду. І бобри – тут основа, плюс річка Боберка. Тож ми вирішили створити «Квест бобра» для туристів, дослідивши досвід Луцька та Ужгорода», - згадує народження ідеї з бобрами Андрій Даценко.

Ідея з бобрами несподівано виросла у дещо більше, ніж туристичний магніт. Вивчаючи досвід громад Хмельниччини під час навчального візиту, організованого U-LEAD, запозичили ідею «Гуфі-центру» зі створенням амбасадора, що стане обличчям громади.

«Ми вирішили, що у нас обличчям громади має бути бобер. Без вкладень за допомогою штучного інтелекту ми зробили візуалізацію свого бобра. Зараз все набагато простіше і певні ідеї можна реалізовувати у кілька кліків. От ми і зробили собі мільйон таких аватарок з бобрами. Вони трішечки різні, але об’єднані однією ідеєю. Один з бобрів – аватарка на чат і супровід документів по інвестиційній раді. Інший бобер із людьми з особливими потребами, це інклюзивний бобер, який займається інклюзією та безбар’єрністю у громаді. Ще два бобра займаються земельними питаннями та планом просторового розвитку. Оці малюнки покладуть в основу навігації по громаді», - розповідає Андрій Даценко.

Але бобри у громаді є не лише візуальним символом та привабливою історією. Громада розробляє пакет туристичних і науково-дослідницьких проєктів у природному середовищі проживання бобрів. Вже виділено відповідні земельні ділянки під реалізацію таких ініціатив як контактний зоопарк, науковий центр, рекреаційна зона. Для цього навіть вивчають досвід в інших країнах. Наприклад, досвід одного з японських контактних зоопарків – «Торіас», яким керує Нагасакський біопарк. Там бобри мають свої акаунти в інстаграмі й твітері, канали на ютубі та у тік-тоці з тисячами підписників.

«Ми зараз вивчаємо іноземний досвід з бобрами та капібарами. У них це мімішні тварини, інстаграмні. А наші бобри – нічні, мало комунікабельні і у них, я так думаю, менше слів – більше діла», - каже Андрій Даценко.

Завдяки своїй працьовитості українські бобри з Бібрської громади вже стають не тільки елементом бренду, але й експортним продуктом громади. Наприклад, Шотландія визнала сьогодні бобрів інструментом регулювання водних ресурсів. Бобри з розплідників там не допомогли, бо частково втратили свої природні навички, а українські бобри – почали активно вирішувати проблему.

 

Неформальний діалог і його вплив на бізнес-середовище

 

Такі зміни у громаді та впровадження сміливих ідей – результат системної роботи й реального залучення мешканців і бізнесу до вирішення питань місцевого значення. Одним з дієвих інструментів для цього стала неформальна комунікація. Ключовим елементом тут стала нещодавно створена Асоціації підприємців Бібрської громади. Представники Асоціації модерують роботу неформальних робочих груп зі стратегічного розвитку, реалізації плану просторового розвитку та розвитку туристичного бізнесу. Саме впровадження цих інструментів, неформальні робочі групи і стратегічні сесії, Бібрська громада обрала в числі інших під час участі у програмі підтримки від U-LEAD «Розробка дорожніх карт до окремих інструментів покращення бізнес-середовища територіальної громади».

Поняття робочих груп наповнили іншим змістом та наново перезапустили їх роботу. З досить стереотипного уявлення про робочу групу як «формальних, малоефективних» зробили дієвий інструмент напрацювання та реалізації проєктів.

«Коли ми прийшли у громаду, десь 1,5 роки тому, нам сказали, що робочі групи – це не досить ефективно. Але ми перебудували їх, коли зрозуміли, в чому причина. Вона в тому, коли збирається 20 людей і вони навіть не обговорюють між собою, де чия відповідальність і де чия залученість має бути. Ми ж зробили по іншому. У робочої групи є план роботи, керівник, люди, які йому допомагають і у кожного своя зона відповідальності», - розповідає засновник та голова ГО «Асоціація підприємців Бібрської МТГ» Антон Вдовиченко.

Учасники робочих груп у Бібрській громаді часто збираються не в кабінеті, а їдуть і на місці дивляться на перспективу того чи іншого проєкту, а потім можуть ще годину після повернення на заправці за кавою обговорювати ідеї.

«Робоча група звучить як інвентаризаційна комісія, ніби людей зобов’язали працювати у якомусь некомфортному та неприродному колі для виконання якогось зверхзавдання, що іще й віддає якимось негативним відтінком. А у нас робоча група зараз – це експертне середовище однодумці, це приблизно один і той самий характер, це неймовірно ризиковані люди, які водночас вміють покладатись один на одного і допомагати. Десь на рівні спинного мозку є відчуття, що це команда і ми можемо розраховувати один на одного», - говорить та усміхається Андрій Даценко.

Завдяки такому підходу активно просувається процес оновлення Стратегії розвитку громади, напрацьовується комплексне бачення розвитку туризму в громаді. І так, представники бізнесу не одразу включаються і готові працювати, їх довіру потрібно ще здобути. Живий приклад, розповідає Антон Вдовиченко, проведення стратегічної сесії по розвитку туризму в громаді.

«Ми зібрали власників бізнесу, який працює у сфері туризму. Спочатку вони реагували на це дивно, що від них влада хоче. Першу годину було важко людей розкачати, а потім ми вже вільно спілкувались, накидували ідеї. Результат цього усіх порадував», - згадує керівник ГО «Асоціація підприємців Бібрської МТГ».

Антон Вдовиченко, сам є представником бізнесу, а ще радником міського голови Бібрської громади. Тож його часто самі підприємці сприймають як представника влади. Проте, каже він, його роль саме у розумінні обох сторін – і ОМС, і бізнесу – та знаходженні точок дотику й можливостей співпраці. Власне участь у навчальних програмах від U-LEAD з покращення бізнес-середовища громади, розповідає Антон Вдовиченко, дозволила краще зрозуміти роботу ОМС, важливість стратегічних документів для розвитку громади.

«Зараз ми вже працюємо над стратегічною документацією. Внесли ці напрацювання у Стратегію розвитку громади і працюємо над планом реалізації стратегії, технічним завданням для комплексного плану просторового розвитку громади. Ці документи – взагалі фундамент для всього розвитку. Якщо певний проєкт є в стратегії й комплексному плані, то значно легше спілкуватись із грантодавцями, донорами, фондами, інвесторами. Коли ми приходимо і кажемо, що у нас є ідеї і проєкти, і навіть бюджети є на це, то нас запитують, а як зі сторони органу місцевого самоврядування це виглядає? І вже зараз можемо сказати як», - наголошує Антон Вдовиченко.

 

Залучення інвестицій як інструмент розвитку

 

Стратегічні документи та бачення комплексного розвитку – лише перший важливий крок. Зараз у громаді активно працюють над механізмами залучення ресурсів у розвиток громади. Одним з таких є залучення зовнішніх інвестицій. Для цього в рамках участі у програмі підтримки від U-LEAD «Розробка дорожніх карт до окремих інструментів покращення бізнес-середовища територіальної громади»  представники громади разом з експертами опрацювали два інструменти для залучення інвесторів – інвестиційний сайт та інвестиційний форум.

Процес підготовки до запуску сучасного онлайн-інструменту для інвесторів наразі лише розпочали. Адже це потребує напрацювання великої кількості матеріалів і впровадження технічних рішень, щоб зробити цей інструмент дієвим. Поки ж для потенційних інвесторів створили окремий розділ на сайті Бібрської міської ради.

А провести інвестиційний форум планують вже у жовтні цього року та орієнтуються зацікавити інвесторів, які готові вкладати у сферу відпочинкової індустрії, рекреації, еко- та крафтового виробництва. Активну участь у підготовці інвестиційних пропозицій та координації бере Асоціація підприємців Бібрської громади.

«Ми плануємо на форму презентувати свої проєкти, розказати про розвиток і точки росту, які ми бачимо. Суто інвестиційних проєктів у нас вже незабаром буде понад 10, куди можна буде вкласти гроші. Інвестиційний форум ми розглядаємо як можливість презентувати свої пропозиції з одного боку, з іншого показати своїх крафтових виробників», - розповідає керівник Асоціації Антон Вдовиченко.

Під час майбутнього інвестиційного форуму планують провести презентацію та ярмарок місцевих крафтових виробників, щоб показати – у Бібрській громаді є малий бізнес, який працює, та дати можливість малим виробникам показати себе.