Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine презентувала результати Рейтингу прозорості міст під час повномасштабної війни. Аналітики оцінили 100 муніципалітетів з 21 області України за 70 критеріями.

---

Лідер Рейтингу — Чернівці. Місто отримало 84,5 бала зі 100 можливих завдяки суттєвому прогресу — 27,1 відсоткових пунктів за рік.

На другому місці – Вінниця з 81 балом, а на третьому - Луцьк (76 балів).

 

Середній рівень прозорості 100 міст — 41,6%.

Середній рівень прозорості великих міст найвищий — 59,1%, середніх — 41,7%, а малих — 33,2%.

Лише чотири міста з населенням до 50 тис. змогли отримати статус «частково прозоре»: Володимир (60,5 балів), Покров (57 балів), Вараш (55,5 балів) та Славута (52 балів).

Зі 100 міст, що оцінювались у 2024 році, 78 брали участь і в дослідженні 2023-го. Тоді середній рівень прозорості міст сягав 42,2%. Натомість у 2024 році середній рівень прозорості 78 муніципалітетів зріс до 45,4%.

У десятку найкращих увійшли сім обласних центрів та три інших міста. Крім п’яти прозорих, це частково прозорі Біла Церква (69), Миколаїв (68), Кропивницький (67,5), Дрогобич (66) та Хмельницький (64,5).

 

Також аналітики оцінили 10 міст, що мають статус територій можливих бойових дій. Середній рівень прозорості цих міст — 43,9%, що трохи вище за загальний. 8 прифронтових муніципалітетів, які брали участь в обох дослідженнях, у 2024 році продемонстрували більший за загальний прогрес у зростанні середнього рівня прозорості.

Миколаїв і Запоріжжя отримали статус «частково прозорих», а решта вісім «прифронтових» міст (Глухів, Златопіль, Лозова, Марганець, Охтирка, Суми, Харків, Шостка) — «непрозорих». Суттєвий прогрес здійснив Миколаїв, який з 68 балами посів 7-ме місце у Рейтингу.

Водночас Запоріжжя продемонструвало за рік найпомітніший прогрес, піднявшись на 12-ту сходинку завдяки покращенню показників на 27,3 в.п.. Також свої результати покращили Суми (+16,4 в.п.) та Марганець (+12,7 в.п.).

Найкраще міста виконують індикатори, які поєднують у собі вимоги закону та найкращі практики управління. Середній рівень виконання цих індикаторів склав 45%. Трішки меншим є показник виконання індикаторів, пов’язаних із законодавчими вимогами — 44,1%.

 

 

А от індикатори, що перевіряють реалізацію найкращих практик, які поки що не є вимогою закону, були виконані в середньому лише на 37,1%. Тож містам ще є над чим працювати, зважаючи на те, що індикатори, за якими стоїть чинне законодавство, мають бути виконані обов'язково.

 

 

Варто окремо згадати про успішні результати Коростеня, який повністю втілив 72,7% індикаторів, пов’язаних із вимогами законодавства, здобуток Володимира та Кам'янського, котрі цілком реалізували по 70,6% критеріїв, що комбінують вимоги закону та найкращі практики, а також досягнення Шептицького, який виконав 71% індикаторів, що перевіряють втілення найкращих практик управління.

Проте серед 100 досліджуваних 72 міста все ще залишились непрозорими. Найгірші результати продемонстрували Конотоп (11 балів зі 100 можливих), Могилів-Подільський (15,5) Золочів (16), Хуст (16,5), Білгород-Дністровський (17,5), Південне і Вишневе (по 19,5), Самар (21,5), Глухів та Ізмаїл (по 22,5).

Порівняно з 2023 роком, 6 міст опустилось до нижчої категорії: два – втратили статус «прозорих» і ще чотири — статус «частково прозорих»:

Найбільший відкат аналітики зафіксували у Шостки (-15,5 в.п.) та Дрогобича (-14 в.п.).

Каменем спотикання для мунулорічних «прозорих» Дніпра і Дрогобича стали індикатори, яких не було в дослідженні 2023 року. Виконання нових критеріїв забезпечувало місту від 47 до 50 балів зі 100 можливих. А з 16 повністю невиконаних Дніпровською міською радою індикаторів 13 (81,3%) були новими, а із 14 повністю невиконаних Дрогобицькою — 10 (71,4%).

Натомість Вінниця та Чернівці цілком виконали найбільшу кількість нових індикаторів. У випадку Вінниці ця частка склала 79,4% усіх нових критеріїв, у Чернівців — 75%. Це допомогло їм очолити рейтинг.

Найбільше повних виконань міста продемонстрували в індикаторах, пов’язаних з відкритістю – 43,6%, взаємодією з громадськістю – 41,7% та реагуванням на виклики війни – 39,6%.

Найгірше міста впорались зі сферами: послуги громадянам – 67% повних невиконань, комунальне майно та земля – 61,1%, кадрова політика та доброчесність – 60,3%.

Також аналітики дослідили дані за 8 років оцінювань, що дало змогу розмежувати реальний вплив і формальні ознаки, виявити справжні рушії змін і зрозуміти, як на прозорість впливають системність роботи, умови війни та адаптивність місцевого самоврядування.

Один з висновків – існує помірний зв’язок між фінансовою спроможністю міст, кількістю населення чи регіоном. Водночас взагалі не помічено залежності рівня прозорості та кількістю тривог. Найбільше рівень прозорості міст залежить від політичної волі керівництва і системності, тяглості зусиль, яких докладають, щоб впроваджувати відповідні механізми.

Водночас з’ясувалось, що прозорість – важлива складова стійкості громад, і ті муніципалітети, в яких систематично працювали над її підвищенням до повномасштабного вторгнення, змогли ефективніше протистояти викликам війни та адаптуватись до нових умов.

Програма розробила рекомендації для міст, які допоможуть підвищити їхню прозорість в умовах війни та сприятимуть успішній євроінтеграції України. Серед них:

• Регулярно і завчасно анонсувати засідання ради, виконкому та постійних комісій, оприлюднювати їхні протоколи і рішення, а також забезпечити трансляції цих подій.
• Поширювати інформацію про ухвалені муніципалітетом рішення щодо надання компенсацій за пошкоджені або знищені об'єкти нерухомого майна.
• Оприлюднювати титульні списки на проведення капітального та поточного ремонту, будівництва, реконструкції та благоустрою; перелік земельних ділянок комунальної власності, що пропонуються для передачі у власність громадян та юридичних осіб або для надання в користування; реєстр об'єктів рухомого майна, що перебуває в комунальній власності
• Розробити алгоритм доступу громадян до відкритих пленарних засідань міської ради.
• Налагодити належний процес публікації відкритих даних, схвалити відповідні документи та процедури, також розробляти сервіси на основі якісних і своєчасно оприлюднених наборів відкритих даних, які оприлюднює ОМС.
• Забезпечити безперебійну роботу платформи електронних петицій і належним чином модерувати їх та відповідати на них.
• Запровадити електронну систему реєстрації заяв на квартирний облік, а також до комунальних закладів освіти.
• Публікувати повну та своєчасну інформацію про вакансії, конкурси на заміщення посад та можливості стажування для молоді.
• Забезпечити прозорий облік та розподіл гуманітарної допомоги, що надходить муніципалітетам.
• Розробити та впровадити власний інструмент запобігання корупції, а також призначити орган або посадову особу, відповідальну за моніторинг етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування.
• Створити самостійний орган з внутрішнього контролю та аудиту діяльності підрозділів міської ради і оприлюднювати результатів перевірок.
• Ухвалити важливі стратегічні документи, зокрема Муніципальний енергетичний план і План відновлення та розвитку територіальної громади.

Докладніше читайте у повному тексті дослідження (PDF, 5,7 МБ)

Масив даних за посиланням.

---

Дослідження підготовлене в рамках програми з інституційної розбудови Transparency International Ukraine, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції, а також за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) — антикорупційної програми, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується урядом Данії. Результати, викладені у дослідженні, можуть не відповідати поглядам ЄС, урядів Швеції та Данії, і є виключною відповідальністю авторів.

Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах.

ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма повернулася до формування Рейтингу прозорості 100 міст та запустила нове дослідження «Open Data Pulse: рейтинг українських міст». Програма розробляє якісну аналітику щодо різних аспектів взаємодії влади та громадян, прозорості та підзвітності в містах України. Зокрема йдеться про процеси деколонізації, житлову політику тощо.