30 квітня 2025 року уряди України та США підписали Угоду про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (далі – Фонд) – стратегічного механізму для залучення інвестицій у видобуток корисних копалин, енергетику та інфраструктуру. Йдеться, зокрема, про активи з покладами нафти, газу, літію, урану, титану, міді, золота та десятків інших ресурсів, які мають вирішальне значення для енергетичної та економічної безпеки країни*. 

Ігор Онищук, експерт з питань місцевих бюджетів Шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні», проаналізував, як ця угода може вплинути на місцеві бюджети.

---

Що передбачає Угода

Згідно з підписаною 30 квітня 2025 року Угодою, до спеціального фонду державного бюджету України надходитимуть 50%:

• рентної плати за користування надрами (у частині визначених природних ресурсів),
• зборів за видачу спеціальних дозволів на користування надрами,
• коштів від реалізації державної частки продукції за угодами про розподіл продукції.

Ці доходи формуватимуть внесок України до інвестиційного фонду, що управлятиметься у форматі партнерства з американською стороною. Ціль – фінансування проєктів відбудови, модернізації та розвитку.

Хоча Угода є важливим кроком до зміцнення партнерства між Україною та США та покликана підтримати відбудову, її положення передбачають істотну зміну в перерозподілі рентних платежів і доходів від користування надрами, що безпосередньо впливає на місцеві бюджети.

Сьогодні, 13 травня 2025 року, Верховна Рада України підтримала зміни до Бюджетного кодексу, а саме, ухвалила за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови» (реєстр. № 13256), який є необхідний для реалізації Угоди між Урядом України та Урядом США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.

 

Що зміниться для громад та регіонів та як це позначиться на місцевих бюджетах

Із впровадженням змін до Бюджетного кодексу, частина ренти, яка раніше надходила до місцевих бюджетів, тепер буде спрямовуватися до спеціального фонду держбюджету. Це стосується тільки окремих активів, визначених Угодою, та лише у межах 50%.

Так, усі відповідні рентні платежі, доходи від продажу продукції та збори за спецдозволи, які раніше в основному зараховувалися до загального фонду державного бюджету та місцевих бюджетів, тепер спрямовуватимуться до новоствореного Фонду відновлення – на рівні 50% від усіх надходжень. Це означає, що:

• Обласні бюджети втратять від 2,5% до 13% у різних категоріях надходжень.
• Бюджети територіальних громад недоотримуватимуть 2–2,5% коштів ренти.
• Київ та Севастополь також втратять половину обсягу рентних надходжень.

Експертний аналіз Ігоря Онищука дозволяє побачити вплив запропонованих змін на місцеві фінанси. У таблицях нижче показано, як перерозподілятимуться рентні платежі та інші надходження після запуску Фонду відновлення.

 

Рента за видобування корисних копалин загальнодержавного значення

Напрям зарахування	Було	Стане	Різниця
Фонд відновлення	-	50%	+50%
Загальний фонд державного бюджету	70%	35%	-35%
Обласні бюджети	25%	12%	-13%
Бюджети тер. громад	5%	3%	-2%
Бюджети мм.Києва і Севатополя	25%	12%	-12%

Рента за нафту, газ та газовий конденсат

Напрям зарахування	Було	Стане	Різниця
Фонд відновлення	-	50%	+50%
Загальний фонд державного бюджету	95%	47%	-48%
Обласні бюджети	2%	1%	-1%
Бюджети тер. громад	3%	2%	-1%

Кошти від використання (реалізації) частини виробленої продукції

Напрям зарахування	Було	Стане	Різниця
Фонд відновлення	-	50%	+50%
Загальний фонд державного бюджету	90%	45%	-45%
Обласні бюджети	5%	2,5%	-2,5%
Бюджети тер. громад	5%	2,5%	-2,5%

Збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами

Напрям зарахування	Було	Стане	Різниця
Фонд відновлення	-	50%	+50%
Загальний фонд державного бюджету	100%	50%	-50%

«Поява потужного інвестиційного інструменту - це добре, але варто наголосити, що потрібен справедливий перерозподіл вигод і прозорий доступ громад до ресурсів Фонду, інакше це може призвести до поглиблення фінансової асиметрії в країні. Реалізація Угоди може стати важливим етапом у трансформації економіки, але лише за умови, що місцеве самоврядування не залишиться осторонь», – зазначає Ігор Онищук.

Для багатьох регіонів доходи від ренти – ключове джерело для фінансування інфраструктурних проєктів, соціальних послуг та розвитку територій. Зменшення цих надходжень ставить перед органами місцевого самоврядування виклик: як компенсувати втрачені ресурси без шкоди для мешканців?

Водночас, якщо Фонд справді стане потужним механізмом залучення інвестицій і частина ресурсів буде спрямована на регіональні проєкти – це може стати новою моделлю розвитку. Але для цього важлива прозорість, участь громад у прийнятті рішень та гарантії, що кошти Фонду відновлення будуть розподілятись справедливо та з урахуванням потреб громад на місцях.

Ігор Онищук наголошує, що скорочення частки рентних платежів для місцевих бюджетів має розглядатися через призму статті 142 Конституції України, яка прямо гарантує матеріальну основу місцевого самоврядування. Зокрема, у ній прямо зазначено: «Витрати органів місцевого самоврядування, що виникають внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою».

На думку експерта, запропоновані зміни до бюджетного законодавства мають супроводжуватися чіткими механізмами компенсації втрат для громад, аби не порушити цей конституційний принцип.

«Місцеве самоврядування має бути активним учасником ухвалення рішень щодо впровадження Угоди. Адже саме на територіях громад розміщено природні ресурси, з яких формуються рентні надходження. І саме громади першими відчувають як соціальні, так і екологічні наслідки видобутку. Потрібно наполягати на створенні механізмів компенсації втрат для регіонів та громад, а також участі в управлінні Фондом.

Реалізація цієї Угоди стане лакмусовим папірцем того як держава вибудовуватиме дійсно партнерські відносини між центром і місцевим рівнем у процесі відновлення», –  підсумовує Ігор Онищук.

---

* - ділянки, запаси та родовища на території України алюмінію, сурми, миш'яку, бариту, берилію, вісмуту, церію, цезію, хрому, кобальту, міді, диспрозію, ербію, європію, фтору, плавикового шпату, гадолінію, галію, германію, золота, графіту, гафнію, гольмію, індію, іридію, лантану, літію, лютецію, магнію, марганцю, неодиму, нікелю, ніобію, паладію, платини, калію, празеодиму, родію, рубідію, рутенію, самарію, скандію, танталу, телуру, тербію, тулію, олова, титану, вольфраму, урану, ванадію, ітербію, ітрію, цинку, цирконію, нафти, природний газу (включаючи скраплений природний газ) та інші мінерали або вуглеводні, іншим чином погоджені Принципалами.