В умовах повномасштабної війни стратегічне планування набуло нового змісту. За останні більш ніж три роки сотні українських громад зазнали суттєвих руйнувань і постраждали внаслідок бойових дій. Сьогодні багато говорять про те, що відновлення має відбуватися з думкою про майбутнє. І саме тут стратегія розвитку громади має бути тим ефективним інструментом, що дасть чітку  відповідь на питання - а якою ж ми бачимо нашу громаду через кілька років, які наші потреби і де саме ми потребуємо допомоги?

 

Навіщо громаді  стратегічне планування?

 

Великий плюс, що більшість громад сьогодні вже або мають стратегії розвитку, або знаходяться в процесі їх розроблення. Так, від 85 до 95% територіальних громад України вже затвердили або затвердять у найближчій перспективі стратегії розвитку. Такі цифри показали регулярні опитування, які проводилися за ініціативи Міністерства розвитку громад та територій та за підтримки Уряду Канади протягом останніх двох років (березень 2024 р. і січень 2025 р^[1]).

Стратегії розвитку територіальної громади - це основний документ регіональної політики на місцевому рівні. І це ключовий документ, на підставі якого можна залучити як державне фінансування, так і  донорське чи приватне. На відміну від пострадянських програм соціального та економічного розвитку, стратегія розвитку є документом, що за своєю структурою та змістом відповідає кращим планувальним практикам країн ЄС, орієнтованим на залучення широкої громадськості та забезпечення прозорості процесу планування.

Отже, для громади наявність якісної та актуальної стратегії, це:

• умова отримання фінансування - адже без стратегічних документів, відповідно до нових змін у Бюджетному кодексі України, залучити кошти на публічні інвестиційні проєкти^[2] буде неможливо (як і витратити власні);
• умова залучення зовнішніх інвесторів у громаду - адже перед тим, як інвестувати гроші, будь-який інвестор хоче зрозуміти, які саме пріоритети розвитку на тій чи іншій території;

«Всі ми розуміємо, що без стратегії розвитку рухатися неможливо. Абсолютно будь-які субвенції, інвестиції далі розглядаються тільки через призму розвитку громади, а саме – Стратегії громади, прийнятої на місцевому рівні», – зазначає Боярський міський голова Олександр Зарубін.

Важливо також пам’ятати, що стратегія - це і про розвиток людського капіталу, адже люди хочуть жити там, де є сформоване бачення майбутнього та де можна довгостроково планувати своє життя. Для молоді це можливість пов’язати власний розвиток з розвитком території, де вони проживають.

«Якісна стратегія розвитку нашої громади - це ключ до успішного майбутнього. Нейтралізація слабких сторін та посилення наших переваг за допомогою стратегічного планування дозволить нам ефективно використовувати наявні ресурси, залучати інвестиції та забезпечувати стабільний розвиток усіх сфер життя Близнюківщини», - ділиться голова Близнюківської селищної ради Геннадій Король.

 

Як сьогодні складається ситуація зі стратплануванням в громадах

 

Великий плюс, що більшість громади сьогодні вже мають стратегії або знаходяться в процесі їх розроблення. Проте сьогодні це відбувається все ж з великою різницею ніж, умовно, ще 5 років тому.

Чому?

Бо сьогодні  вони роблять це більш усвідомлено, адже чітко розуміють для чого це планування та яку користь воно принесе громаді.

«Ми приділили багато зусиль та часу розробці попередньої стратегії громади, яка в результаті вийшла доволі якісною. Однак із 2022-го року у нас абсолютно змінилися пріоритети та потреби. Зʼявилися нове бачення кадрової політики, просторового розвитку, доступності, інклюзії, бюджетного планування, прогнозів щодо населення тощо. У оновленій стратегії ми намагалися врахувати нові реалії життя громади та поставити цілі, що допоможуть нам стати сильнішими та стійкішими», - зазначає Геннадій Король.

За результатами січневого опитування приблизно 30% респондентів з-поміж представників ОМС зазначили, що мають оновлені стратегії вже після початку повномасштабного вторгнення. І таких громад, що будуть оновлювати свої стратегії, ставатиме ще більше, адже ці документи мають бути не просто актуальними, а й оперативно реагувати на такі виклики як війна та відновлення країни.

«Оновлення Стратегії дозволило нам зрозуміти не лише слабкі сторони громади, але найголовніше – зони потенційного розвитку та зростання. Завдяки цьому ми зможемо цілеспрямовано використовувати ресурси громади та фокусуватися на сферах, які сприятимуть покращенню добробуту наших жителів. Дякуємо Уряду Канади за підтримку у цьому процесі!», - відзначає начальник управління інвестиційної діяльності та соціально-економічного розвитку виконавчого комітету Апостолівської громади Віктор Міленін.

 

На що опираються громади у своїй роботі над стратегіями

 

Перше і головне, що допомагає громадам в роботі над планувальними стратегічними документами, - це  методичні рекомендації (наказ Мінрегіону № 265). Про це свідчать результати вищезгаданого опитування, де на питання: “Чи використовуєте ви при розробці стратегії розвитку наявні методичні рекомендації ” - 76% респондентів відповіли ствердно. Тож важливість цього документу для громад сьогодні переоцінити важко, як і його цінність. Проте в той же час лише 51% респондентів підтвердили, що методрекомендації надають зрозумілі та комплексні відповіді.

Така розбіжність в думках представників ОМС може свідчити про те, що методрекомендації працюють, однак все ще залишається відкрите питання їх доопрацювання з урахуванням сьогоднішніх завдань та викликів.

 

Дані опитування представників ОМС у січні 2025 року щодо методичних рекомендацій

 

Тут також важливо зазначити, що 67% українських громад при стратплануванні покладається не лише на власні сили, а й залучає до цього процесу зовнішніх консультантів. Тож окрім питання спроможності громад до самостійної роботи над стратегіями, також виникає й інше — чи були б такими ж результати опитування про використання методичних рекомендацій, якби територіальні громади були вимушені покладатися лише на власні сили?

Питання риторичне.

 

Дані опитування представників ОМС у січні 2025 року щодо залучення зовнішніх партнерів та консультантів до процесу стратегічного планування

 

Чому наявні методичні рекомендації потребують оновлення

 

Є мінімум дві причини доопрацювати наявну методичну рамку стратегічного планування на місцевому рівні, і вони більш ніж вагомі.

Перша і, мабуть, найважливіша — це нова реформа управління публічними інвестиціями. Почнемо з того, що внесенням змін до наявних методичних рекомендацій є одним із заходів у Плані заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024–2028 роки. Також тут варто нагадати, що вже 5 березня 2025 року набрали чинності зміни до Бюджетного кодексу України. Ці зміни є початком для переходу до нової системи управління публічними інвестиціями.

Тож цілком зрозуміло, що нинішні методичні рекомендації не враховують нових підходів та змін, серед яких:

• впровадження нового розуміння публічного інвестиційного проєкту, програми публічних інвестицій тощо;
• обов’язкова відповідність публічних інвестиційних проєктів цілям та завданням стратегічних документів;
• впровадження такого поняття як напрям публічних інвестицій, що має ґрунтуватися на стратегічних документах;
• цифровим середовищем для всіх публічних інвестиційних проєктів стане екосистема DREAM.

 

Попереднє бачення взаємозв’язку багаторівневої системи інвестиційного планування зі Стратегією розвитку територіальної громади

 

Якщо говорити про нову реформу простими словами, то стратегія розвитку має стати рамкою для публічних проєктів, а не навпаки, як це є сьогодні (коли наявність проєктної документації є основною перевагою при плануванні інвестицій). Так, за новим підходом, усі проєкти мають виходити з детального аналізу потреб жителів громади та сформованих верифікованих показників. Тобто спочатку пріоритизація потреб - а вже потім напрацювання і пріоритизація проєктів.

У цьому випадку не просто зростає значення стратегії, а вона стає основою для інвестиційного планування. Саме тому необхідність відображення взаємозв’язку стратегічного та інвестиційного планування у методичних рекомендаціях є такою важливою.

Друга суттєва причина доопрацювати наявні методрекомендації полягає в тому, що стратегії розвитку мають стати основним місцевим документом у системі багаторівневого врядування.

Саме під стратегією розвитку мають формуватися секторальні пріоритети (як у рамках самої стратегії, так і секторальних стратегій та інших планувальних документах, які мають розроблятися на її виконання та узгоджуватися з нею), визначатися пріоритети бюджетного та інвестиційного планування (на рівні прогнозу місцевого бюджету, середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій територіальної громади, місцевих цільових програм, бюджетних програм тощо).

Так, наприклад, в одній з міських громад Тернопільської області з населенням у майже 40 тис. людей відсутня єдина стратегія розвитку. Однак є понад 13 окремих стратегій, зокрема у секторах безпеки, енергоефективності, управління відходами, розвитку транспортної інфраструктури, охорони здоров’я, освіти, цифрової трансформації, безбар’єрності, спорту, культури, комунальних послуг, підтримки малого та середнього бізнесу.

Така кількість стратегічних документів на місцевому рівні створює значні проблеми для побудови ефективної системи управління публічними інвестиціями, в основі якого - якісна, а головне системна оцінка потреб. На графіку нижче можна побачити, що кількість секторальних стратегій на місцевому рівні досі доволі значна. Однак, на жаль, на рівні громади ці документи зазвичай ніяк між собою не синхронізовані.

 

Дані опитування представників ОМС у січні 2025 року щодо статусу секторальних (галузевих) стратегічних документів

 

Як це виглядає на практиці?

Наприклад, говорячи про ефективність бюджетного планування можна отримати ситуацію, коли громада визначає у стратегії розвитку завдання «формування у жителів нової культури поводження з відходами» (фокусуючись у показниках на кількості відсортованих відходів у розрізі року) — а на рівні бюджетної програми закуповує звичайні контейнери, без розподілу на типи відходів. Така невідповідність між публічними витратами та плануванням розвитку свідчить у першу чергу про загальну неефективність системи планування на місцевому рівні.

Зрозуміло, що для врегулювання вище озвучених проблем треба змінювати законодавство, і це потребуватиме і часу, і зусиль. Однак вже зараз, суто на рівні територіальної громади, може формуватися політика єдиного рамкового стратегічного документа — і це мало б також бути відображеним у методичних рекомендаціях.

 

Розробляти нові методрекомендації чи оновлювати наявні?

 

Це стало одним із ключових питань березневого публічного онлайн-воркшопу «Планування розвитку територіальної громади: як вийти на ефективність, результативність та реалістичність», де зібрались експерти з регіональної політики та децентралізації, представники ОМС та асоціацій ОМС, проєктів та ініціатив міжнародної технічної допомоги тощо. Ключовою темою для обговорення була якраз необхідність змін  наявних методичних рекомендацій.

І тут думки учасників розділилися на два умовних табори:

• перший, який наголошував на тому, що методичні рекомендації потребують змін та уточнення. Зокрема, озвучувались тези про те, що рекомендації складно структуровані та розроблені у першу чергу під консультантів, а не представників ОМС; занадто загальні та ігнорують значну частину відповідей на питання щодо створення стратегічного комітету, моніторингу стратегії та роботи з показниками, її актуалізації, а головне — впровадження стратегії, залучення до цього процесу громадськості та приватного сектору тощо;
• другий, який вказував на те, що документ є доволі якісним та системним, має попит  серед представників ОМС та зовнішніх консультантів, що свідчить про його актуальність. А станом на сьогодні документ ще не встиг пройти випробування часом, адже був затверджений у 2022 році.

Водночас жоден з учасників не був категорично проти внесення змін до документа. Узагальнену тезу, яка могла б об’єднати позиції двох таборів, під час події озвучив Денис Чернецький, експерт проєкту “Учасницьке планування розвитку територіальних громад”: «Регіональна політика та її зв’язок з національною системою планування має розбудовуватися навколо стратегій розвитку громад як рамкових документів стратегічного планування на місцевому рівні. Підтримку цієї тези як експертним середовищем, так і представниками ОМС ми бачимо у наших опитуваннях. Водночас у контексті методологічного забезпечення розробки цих документів ми говоримо саме про уточнення та доопрацювання, а не формування цілковито нового підходу, адже точно не потрібно ламати те, що реально працює».

 

Як і де запропонувати свої ідеї щодо змін?

 

Сьогодні виглядає так, що процес змін наявних методрекомендацій вже запущено, і він є невідворотним та вкрай потрібним. Щоб не залишитися осторонь - 29 квітня долучайтеся до публічного обговорення “Планування в громадах: як ефективно співпрацювати ОМС, громадськості та приватному сектору?”, що відбудеться за ініціативи канадського проєкту “Відновлення для всіх” (RFA) та за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Серед запрошених спікерів – представники Міністерства розвитку громад та територій, органів місцевого самоврядування, всеукраїнських асоціацій, регіональних та місцевих агенцій розвитку, організацій громадянського суспільства, приватного сектору, експертів у сфері регіональної політики та реформи децентралізації.

Під час заходу буде представлено аналітичну записку, яка охоплює:

• аналіз міжнародного досвіду країн-ЄС у сфері стратегічного планування на місцевому рівні;
• ідентифікацію вузьких та проблемних місць наявної методологічної рамки стратегічного планування;
• зведені результати опитувань та консультацій з різними групами місцевих стейкголдерів.

Також учасники та учасниці обговорять ключові зміни у сфері стратегічного планування на місцевому рівні та як зробити стратегію розвитку справжнім інструментом розвитку всієї громади.

Дата та час: 29 квітня, 09:00-13:30

Формат: офлайн та онлайн.

Трансляція заходу буде відбуватися на YouTubе за посиланням: https://www.youtube.com/live/qNTQLi--s6g

Всіх бажаючих просимо зареєструватися до 25 квітня включно за посиланням: https://forms.gle/A9rbfFMiz6kSpYgN9

Кількість учасників для офлайн-участі обмежена. Місце проведення буде повідомлено окремо, після підтвердження реєстрації.

Деталі події та програма заходу – доступні за посиланням: https://surl.li/ptdagt

Також звертаємо увагу, що до 25 квітня триває опитування серед представників організацій (громадський та приватний сектор, експертне середовище тощо), що надають консультації та підтримку для ОМС у питаннях стратегічного та інвестиційного планування: https://forms.gle/3zp7niLGU8mKxQ4M8

---

Матеріал розроблений проєктом «Відновлення для всіх» (RFA), що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International, та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

 

Корисні посилання:

• поділитися власними думками та пропозиціями щодо практичних аспектів стратегічного та інвестиційного планування: https://forms.gle/VxwkJFZHsTkkjj7p6
• запис публічного онлайн-воркшопу «Планування розвитку територіальної громади: як вийти на ефективність, результативність та реалістичність»: https://surl.li/dnfdov
• ВІ-інструмент щодо стратегічного планування на місцевому рівні: опитування представників органів місцевого самоврядування (січень 2025 року) : https://surl.li/doulxa
• ВІ-інструмент щодо опитування представників органів місцевого самоврядування у розрізі планувальних документів (березень 2024 року): https://surl.li/nqqlhx
• інтерактивна мапа щодо охоплення стратегічним плануванням територіальних громад (січень 2024 року): https://surl.li/uiyoxl
• проєкт Концептуальної записки щодо архітектури планувальних документів у регіональній та суміжних для неї політиках: https://surl.lu/mxuwsg