У 2024 році кілька десятків представників громад з усієї України пройшли навчання від Програми «U-LEAD з Європою» з управління проєктним циклом. Їхні цілі були різні: навчитися писати грантові заявки, побудувати дієву команду, налагодити партнерства. Цей текст – про три виміри результатів навчання: управлінський, проєктний і комунікаційний. І про те, як громади перетворюють виклики у можливості.

---

Днями U-LEAD провів підсумкову зустріч з учасниками навчального циклу «Кроки для спеціалістів. Управління проєктним циклом», під час якої учасники поділилися своїми досягненнями та враженнями.

У навчанні взяли участь 60 представників громад з 20 областей, з них 34 виконали всі завдання і отримали сертифікати. Курс поєднав онлайн-формат, триденний офлайн-модуль у Києві та стажування для найбільш вмотивованих.

 «Зворотний зв’язок від наших учасників під час заходу та в ході анкетування став цінним інструментом для покращення майбутніх програм», - розповіла Тетяна Татарчук, заступниця керівника відділу регіональної діяльності Програми «U-LEAD з Європою».

Управлінський вимір

Учасники зазначали, що навчання сприяло не лише підготовці та реалізації проєктів, а й розвитку горизонтальних зв’язків, створенню нових відділів і комунальних інституцій, а також активізації співпраці з місцевими громадськими організаціями. У деяких громадах спеціалісти почали навчати колег писати проєкти, оновили статути громадських організацій, розвинули міжнародні партнерства та розширили свої можливості для залучення ресурсів.

«Це свідчить про значний управлінський прогрес і зміцнення проєктної екосистеми», - зазначила пані Тетяна.

Про те, як навчання змінило ставлення до проєктної діяльності у Березанській громаді Миколаївської області розповіла головна спеціалістка сектору соціально-економічного розвитку та інвестицій Світлана Панчишина. Громада надала прихисток багатьом переселенцям, залучає додаткові ресурси для реалізації ініціатив та працює з багатьма фондами.

«У 2024 році ми залучили понад 73 мільйони гривень, завдяки чому реалізували численні проєкти за підтримки міжнародних партнерів. Впродовж 2022-2024 років отримали модульну лікарню, соціальне таксі, медичну лабораторію, станцію очищення води, ветеранський хаб, реабілітаційний центр та інші об’єкти, які значно покращили інфраструктуру. За рік разом з місцевою громадською організацією підготували 18 грантових заявок, з яких 4 виграли (22%)», - розповіла Світлана.

Також вона зазначила, що неодноразово отримувала схвальні відгуки від донорів щодо підготовлених проєктних заявок.

«Навчальна програма «Кроки для спеціалістів» додала нам віри у свої сили і спонукала до участі у конкурсах. Ми продовжуємо брати участь у грантових конкурсах. Наразі готуємо проєкт на грант від Програми Японського Уряду «Кусаноне». Проаналізувавши минулорічну заявку із новим багажем знань, я бачу недоліки, яких допустилися торік. Пишаюся тим, що стала учасницею навчального курсу», - зазначила Світлана.

Проєктний вимір

Другий вимір — проєктний, демонструє внутрішнє зростання учасників курсу: багато хто використовує отримані знання для створення планувальних документів, аналізу та систематизації банку потреб, що є важливою основою для проєктної діяльності. Ця активність свідчить про системний підхід до розвитку територіальних громад і ефективну реалізацію отриманих знань.

Життя у стилі проєктного менеджменту набуває обертів і у Березівській громаді на Сумщині, яка за останні півроку реалізувала ряд проєктів, спрямованих на розвиток місцевої інфраструктури, залучення мешканців і підтримку внутрішньо переміщених осіб.

Серед найважливіших ініціатив — створення куточка біорізноманіття, освітньої станції сортування відходів, оновлення молодіжної ради та реалізація проєкту «Страви з печі споживають – ЗСУ допомагають». За словами проєктної менеджерки Березівської громади пані Інни Гулакової, активності формують соціальну згуртованість, морально підтримують жителів громади та переселенців, а також допомагають нашим захисникам.

Попри близькість до кордону й численні виклики, громада не лише впроваджує соціальні та екологічні ініціативи, але й активно працює над новими грантовими заявками  та готується до оновлення стратегії розвитку й створення власного бренду.

«Рівно рік тому мені запропонували займатися проєктним менеджментом.  І завдяки навчальній програмі U-LEAD я зрозуміла, що ми спроможні реалізовувати ідеї, залучати ресурси та об’єднувати громаду навколо важливих ініціатив. Отримані знання дали нам віру в себе і стали поштовхом для розвитку, навіть у таких складних умовах, як у нашій прикордонній громаді», – розповіла учасниця.

Комунікаційний вимір

Третій вимір — комунікаційний, демонструє значне розширення горизонтальних і міжрегіональних зв’язків, а також зростання уваги до комунікаційних питань. Адже якісна комунікаційна кампанія проєкту є одним з факторів його успішності та залученості мешканців до такої діяльності.

В анкетах учасники зазначали, що підтримують зв’язок між собою (випускниками програми), створюючи мережу обміну знаннями. Також вони висловлювали прагнення до подальшого навчання, особливо у сфері програм відновлення, що підкреслює важливість отриманих нових знайомств і контактів для професійного зростання.

Цікавим виявився досвід участі у конкурсі «Громада на всі 100» Ватутінської громади Черкаської області, про який розповіла Олександра Ставенко, головна спеціалістка сектору економічного розвитку та інвестицій Ватутінської громади. «Це приклад того, як навчання і наполегливість допомагають трансформувати виклики у можливості», - зазначила Тетяна Татарчук.

«Ми вирішили взяти участь у конкурсі «Громада на всі 100» і поборотися за автовишку для громади. Тоді я навіть не мала сторінки у Facebook, але умови конкурсу вимагали активної онлайн-комунікації. Я створила профіль, почала налагоджувати зв’язки з колегами, комунальними установами, лідерами думок та громадою. Хоча наш проєкт не дійшов до фіналу, я отримала безцінний досвід», - розповіла фахівчиня. І додала, що найважливіше у комунікації проєкту – це навчитися про нього розповідати простою мовою, зрозумілою громадянам. А ще важливо передбачати комунікаційну кампанію про його впровадження.

За словами Олександри, навчання та участь у стажуванні підштовхнули її до думок, і вона почала ініціювати зміни у підході громади до проєктного менеджменту. Переконала керівництво у важливості створення структурного підрозділу з проєктної роботи, почала налагоджувати співпрацю з іншими радами, а також довела необхіднсть розробки бренду громади.  

Про висновки та рекомендації

Загалом випускники програми зазначили, що за період навчання та після нього їм вдалося підготувати понад 30 проєктних заявок і виграти 21 проєкт зовнішнього фінансування від різних донорів. За словами Тетяни Татарчук, це є досить високим результатом, як для початківців у сфері проєктного менеджменту. Серед ключових проблем в управлінні проєктами в громаді учасники називали, зокрема, складнощі у формуванні команд і партнерств, не завжди активну підтримку керівників та депутатів, також недостатньою залишається обізнаність мешканців щодо можливостей, які створюють проєкти в громадах.

Також учасники говорили про можливості менторства першого проєкту, необхідність більше часу приділити реєстрації подавачів на різних донорських платформах, детальне занурення в розробку логіко-структурної матриці проєкту в майбутніх навчальних програмах з цієї тематики.