Як відомо, частина територіальних громад (ТГ) є досить успішними, мають значні надходження і, відповідно, кращі можливості для розвитку, підвищення добробуту мешканців, а також забезпечення стійкості в умовах російсько-української війни. У той же час, чимало громад не відзначаються такими можливостями, а окремі ледве зводять кінці з кінцями, розраховуючи лише на підтримку держави. Постає слушне запитання: чому так відбувається?

Загальновідомо, що територіальні громади повинні планувати економічний розвиток своїх територій. В міру того, як ці плани будуть реалізовуватись, а бізнес завдяки їм нарощуватиме свій потенціал, громада отримуватиме не тільки джерело податкових надходжень, але й нові можливості для економічного і соціального зростання загалом. Адже власні доходи громади формуються, здебільшого, завдяки бізнесу. Цей показник становить левову частку (приблизно 9/10) від загальної суми власних доходів місцевих бюджетів включає податкові надходження, зокрема, частину від загальнодержавних податків та зборів (податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток, рентна плата (за користування надрами, видобування корисних копалин і т. п.), акциз з пального та ін.), а також місцеві податки і збори (податок на майно, єдиний податок, туристичний збір та ін.).

У громадах, де дбають про підтримку бізнесу, формується успішна  місцева економіка, створюються нові робочі місця, підвищується конкурентоспроможність виробництва, більшають експортні можливості, зростають бюджетні надходження, розвивається соціальна інфраструктура, підвищується добробут населення. Немаловажне й те, що успішні компанії, як правило, значну увагу приділяють проєктам корпоративної соціальної відповідальності.

Успішна економіка сприяє зростанню ділової активності, надходженню нових інвестицій та створенню нових, більш якісних, робочих місць. А нові інвестиції з часом генерують більші податкові надходження, що дають можливість місцевій владі більше інвестувати у розвиток людського капіталу, соціальну та інші сфери життєдіяльності. А це – можливість отримувати якіснішу освіту, кращі медичні послуги, розвивати соціальну інфраструктуру, поліпшувати сферу комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, транспортну систему, управління ТПВ, освітлення тощо).

Наприклад, у Броварській міській територіальній громаді, населення якої складає приблизно 120,0 тис осіб, функціонує понад 17.4 тис суб’єктів господарювання[1].

 

Головним чином завдяки цьому податкові надходження до бюджету за 2023 рік склали 74%, а за 10 місяців ц.р. наближаються  до цього показника – 73,42%. При цьому частка місцевих податків і зборів у дохідній частині загального фонду бюджету без трансфертів є оптимальною і становить 28%.

Мал. 1. Показники надходжень до бюджету Броварської міської територіальної громади Київської області за 2023 рік (зліва) та за січень-жовтень 2024 року (справа)[2].

 

 

Варто зауважити, що завдяки значним надходженням від бізнесу громада має можливість інвестувати майже десяту частину видаткової частини бюджету на економічну діяльність, що у свою чергу сприяє ще більш динамічному її розвитку.

Якщо ж у громаді умови для ведення бізнесу в силу різних причин не є сприятливими, то, як правило, така ТГ живе переважно за рахунок трансфертів, інакше кажучи, дотацій та субвенцій з державного бюджету. Це зумовлено недостатньою, а нерідкою низькою спроможністю громади генерувати власні надходження, що негативно позначається на можливості її економічного й соціального розвитку.

Візьмемо для прикладу Камінь-Каширську міську територіальну громаду Волинської області, яка розташована у західній частині України. До її складу входить 54 сільських населених пунктів та місто Камінь-Каширський. У громаді функціонує близько 2.0 тис. суб’єктів підприємництва. Станом на 1 січня 2023р. населення громади складало 55 898 осіб.[3]

Мал. 1. Показники надходжень до бюджету Камінь-Каширської міської територіальної громади Волинської області за 2023 рік (зліва) та за січень-жовтень 2024 року (справа)[4]

 

 

У структурі доходів бюджету переважають офіційні трансферти, які у 2023 р. склали 58,85%, а за січень-жовтень 2024 року 65,31%. Податкові надходження до бюджету за 2023 рік склали 37,45%, а за 10 місяців ц.р. – 30,13%, що може свідчити про погіршення ситуації. Частка місцевих податків і зборів у дохідній частині загального фонду бюджету за підсумками 2023 року становила 18,9%. Через недостатні надходження громада може дозволити собі інвестувати лише незначні кошти на економічну діяльність (всього 1-2% від видаткової частини бюджету).

Повномасштабне вторгнення рф в Україну негативно позначилося на економічному розвитку більшості ТГ. Однак війна показала ще більшу важливість місцевого економічного розвитку. Адже кращі економічні показники громади дозволяють їй мати більшу стійкість в умовах нестабільності, небезпеки, соціальних та інших потрясінь. Зрозуміло, що війна внесла значні корективи у пріоритети розвитку територіальних громад в Україні. Тепер ключовими стали питання безпеки та виживання, особливо на прифронтових територіях, які щоденно потерпають від обстрілів окупантів. Проте навіть у таких умовах місцевий бізнес, який вдалося зберегти, є надійною опорою прифронтових громад. Підприємці забезпечують населення необхідними товарами й послугами, допомагають у відновленні зруйнованої інфраструктури. А це дозволяє підтримувати певний рівень життя мешканців в умовах війни, а також швидше відновлювати громади після деокупації.

На що потрібно звертати увагу громадам, щоб була можливість створювати більшу кількість робочих місць, отримувати стабільніші надходження до бюджету та мати достатньо власних ресурсів для стійкості і успішного розвитку?

Відповідь очевидна: передусім потрібно робити все можливе, щоб зберегти на своїй території діючі бізнеси (компанії, ФОП), запобігати виведенню суб’єктів підприємництва та створювати найсприятливіші умови для їх діяльності й зростання. У жодному разі не можна допускати, щоб компанії залишали громаду чи згортали свою діяльність внаслідок непродуманих дій влади, ігнорування звернень, ускладнення процедур чи неправомірних вимог. Такі приклади можуть зумовити ланцюгову реакцію зі значними негативними наслідками.

Важливим чинником є також залучення нових компаній, як вітчизняних, так й іноземних інвесторів, діяльність яких може відбуватися як в нових секторах економіки, так і в традиційних. При цьому важливо, щоб прихід нових бізнесів не мав негативного впливу на діяльність місцевого підприємництва, а, навпаки, сприяв його розвитку шляхом залучення до каналів постачання, кооперації, формування ланцюжків доданої вартості та місцевих кластерів. Адже таким чином можна переорієнтувати місцеву економіку на створення кінцевих, більш конкурентних продуктів (товарів). Врешті решт конкурентоспроможність території залежить від величини доданої вартості, яку  створюють місцеві підприємства.

Нарешті слід мати на увазі, що МЕР - це постійний, системний процес, який полягає у необхідності підтримувати зростання як нових, так і вже раніше створених підприємств на території громади.

Який інструментарій може використовувати громада для збереження та залучення нового бізнесу, а також сприяння його розвитку і зростання?

Мал.2. Інструменти зі збереження та залучення нового бізнесу у громаді

 

 

Чи не найважливішим чинником привабливості громади для підприємців є місцевий бізнес-клімат, який полягає у створенні сприятливих умов для започаткування та ведення бізнесу, розвитку підприємництва. Всім, хто хоче і може займатися підприємництвом на території громади потрібно надавати можливості для реалізації власного потенціалу. Чим кращими є умови для ведення бізнесу, тим більш привабливою є така громада для підприємців та інвесторів.

Не можна забувати, що як регіони, так і різні громади є конкурентами за інвестиції і, відповідно, за кращі робочі місця. Бізнес працює в рамках загального законодавства України, водночас громади приймають власні регуляторні акти, які можуть спрощувати чи ускладнювати процедури, визначати ставки місцевих податків, розмір орендної плати тощо.

Варто зауважити, що в підприємницькому середовищі доволі швидко поширюється інформація про особливості ставлення влади до бізнесу в тій чи іншій громаді. Як наслідок, в громадах з позитивними відгуками спостерігається доволі висока концентрація суб’єктів господарювання. У той же час там, де панують бюрократичні процедури чи ігнорують доброчесність, ситуація нерідко зовсім інша.

То ж яким бачать сприятливий бізнес-клімат самі підприємці? Серед іншого, це:

• прихильність, відкритість та доступність місцевої влади;
• максимальна дерегуляція механізмів взаємодії, простота реєстрації, правил і процедур, мінімально можливі часові й фінансові витрати для цього;
• швидке реагування на запити та звернення, доступ до необхідних для ведення бізнесу ресурсів (земельні ділянки, вільні приміщення, сировина, підключення до мереж тощо);
• участь посадових осіб у вирішенні проблемних питань, відсутність зволікань у розгляді запитів і звернень;
• відсутність корупційних проявів та інших зловживань, що спонукають бізнес здійснювати незаконні винагороди чи робити внески до різноманітних фондів;
• доступ до необхідної інформації, допомога у пошуку ділових партнерів, постачальників, ринків збуту тощо.

Не остання роль відводиться інфраструктурі, яку можна поділити на дві групи - загальну та спеціальну.

До загальної належить транспортна доступність (залежить значною мірою від розміщення громади), стан місцевих доріг, наявність залізничного сполучення, можливість безперешкодного підключення до енергетичних (електрика, газ), телекомунікаційних та інших мереж (водопостачання, каналізація тощо).

Спеціальна інфраструктура для інвестування включає наявність підготовлених інвестиційних об’єктів, облаштованих майданчиків (земельних ділянок), наукових, техно- та індустріальних парків тощо.  

В полі зору місцевої влади має перебувати адаптація ринку праці до потреб бізнесу. Тут важливою є співпраця із закладами профтехосвіти, програми перекваліфікації, дуальної освіти тощо.

Серед іншого, бізнес дуже чутливий до політичної і соціальної стабільності у громаді. Неочікувані різкі зміни, відмова від попередніх зобов’язань, погіршення взаємодії внаслідок зміни в складі виборних органів місцевого самоврядування, погіршення ситуації на ринку праці можуть стати значними викликами для реалізації планів бізнесу. Найбільш вразливими тут є стратегічні ініціативи бізнесу зі значними інвестиціями, а також проєкти ДПП, реалізація яких може опинитися під загрозою. 

Дуже важливою є постійна, системна комунікація із підприємцями, їх залучення для планування розвитку громади та соціальних ініціатив. Це також важливо для з'ясування потреб бізнесу, створення стійких партнерських відносин між владою та підприємцями. Така співпраця дозволяє своєчасно та ефективно реагувати на різноманітні виклики, що, серед іншого, вкрай важливо для релокованого бізнесу.

Цінним буде  інформування бізнесу про інвестиційні об’єкти громади та пропозиції й локації для інвестицій, навчальні та бізнес-події та надання підтримки в отриманні доступу до державних і місцевих програм підтримки, грантів тощо.

Для розширення діючого бізнесу, залучення потенційних внутрішніх та зовнішніх інвесторів потрібні фахові маркетингові інструменти, які розкриватимуть місцеві  конкурентні переваги, містять інформацію про громаду, фактори її інвестиційної привабливості та можливості для інвестування. Корисними будуть такі документи, як  економічний профіль громади, інвестиційний паспорт, варто також створити та постійно оновлювати спеціальну інвестиційну сторінку на веб-порталі громади. Важливо зауважити, що маркетингові інструменти повинні мати цільову спрямованість та бути об’єктивними й доступними на мові бізнесу (інвесторів).

 

Замість висновків

Для кожної громади вкрай важливим є економічний розвиток, реалізація ініціатив, завдяки яким зростає ділова активність, розвивається місцеве підприємництво, розбудовується малий і середній бізнес, створюються нові робочі місця, формуються ланцюжки доданої вартості і завдяки цьому підвищується конкурентоспроможність території.

Отже, поза всяким сумнівом, що питання необхідності підтримки підприємництва актуальне для кожної громади. Для цього, з урахуванням місцевих умов,  якраз і формують планувальні документи, в яких відображають відповідні заходи,  спрямовані  передусім на підтримку й розвиток середніх, малих, мікро-підприємств та ФОП, як основи місцевої економіки. Для збереження діючого та залучення нового бізнесу громадам слід використовувати певні інструменти, які формуватимуть сприятливий бізнес-клімат, дозволять створити найкращі умови для розвитку та інвестування.

Особливу увагу слід акцентувати на підтримці діяльності інноваційних підприємств, здатних формувати високу додану вартість, а також випускати продукцію експортного спрямування. Чим більше компаній з високою продуктивністю праці та високою доданою вартістю працює на території громади, чим вищими є їхні прибутки, тим більшими є заробітні плати працівників, а також  бюджетні надходження. Як результат – вищими є соціально-економічний розвиток громади та  якість життя громадян.

---

Ця стаття  створена за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства». Зміст цієї статті представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».