5 грудня у Києві відбувся круглий стіл «Багаторівнева система стратегічного планування державної політики: міжнародний досвід та можливості для України», організований Секретаріатом Кабінету Міністрів України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, який втілюється за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.

---

Захід присвятили обговоренню формування сучасної моделі стратегічного планування в Україні з урахуванням досвіду планування політики на національному та субнаціональному рівнях у країнах ЄС. До круглого столу долучилися офлайн та онлайн представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, агенцій регіонального розвитку, асоціацій органів місцевого самоврядування, міжнародні та українські експерти.

«Щоб вижити і перемогти, нам потрібно мати ефективну систему управління, яка передбачає планування. Наша мета – створити ідеальну модель стратегічного розвитку. Особливо це важливо в контексті процесу євроінтеграції і адаптації нашого законодавства до норм Європейського Союзу», - зазначив Олег Войтович, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України.

 

 

Сімон Троллер, заступниця керівника програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні, підкреслила, що хоч Україна переживає зараз драматичний період та всі рівні влади займаються ліквідацією надзвичайних ситуацій, важливо спільно подумати про довгострокове стратегічне бачення та узгодити спільні підходи до розробки високоадаптивної, вертикально та горизонтально скоординованої моделі стратегічного планування, яка б забезпечила згуртоване відновлення та сталий розвиток України.

 

 

Заступник керівника Апарату Верховної Ради України Артем Янчук підкреслив, що система багаторівневого стратегічного планування державної політики безперечно є на порядку денному і обов’язково має розглядатися в комплексі з іншими елементами планування та прогнозування, а також розповів, як відбуваються планувальні процеси в Апараті ВРУ.

 

 

Огляд кращих міжнародні практик стратегічного планування

Першу панельну дискусію круглого столу присвятили огляду кращих міжнародних практик стратегічного планування. Експерти ділилися досвідом країн Європи, а також пропонували моделі, які може використати Україна для побудови власної екосистеми планування, що є особливо важливим у контексті процесів євроінтерграції, відбудови та відновлення економіки України. Узагальнюючи виступи спікерів, основними рекомендаціями експертів є:

1. Система має бути простою і такою, яка чітко визначає ролі та відповідальність усіх долучених сторін.
2. Планувальні документи повинні базуватися виключно на пріорітетах.
3. У системі планування має бути створений єдиний координаційний центр на національному рівні, який відповідатиме за процес стратегічного планування, координуватиме його і залучатиме до нього усіх стейкхолдерів.
4. Важливо залучати якомога більше учасників до процесу планування: органи влади на всіх рівнях, місцеве самоврядування, громадянське суспільство, бізнес, наукове середовище.
5. Потрібно започаткувати систематичний підхід залучення політиків вищого рівня до процесу планування. Недостатньо представити їм вже готовий документ. І в цілому, для успішної реалізації всіх планів має бути політична воля, і це має бути враховано під час процесу планування.
6. Стратегії та плани їх реалізації не мають створюватися з відривом від ресурсного забезпечення, у першу чергу фінансового, інакше вони не мають шансів на втілення.
7. Стратегічне планування - це не стільки про інструменти, скільки про забезпечення постійного діалогу та обговорення з усіма зацікавленими сторонами.
8. Важливо інвестувати у навчання людей і розробку методологій, а також опис процедур і шаблонів для різних рівнів.
9. Процес моніторингу та оцінки потрібен не для того, щоб когось покарати, а щоб вчасно виправити помилки і працювати далі.
10. У процесі створення єдиної системи планування Україні потрібно не копіювати інших, а розвивати власний підхід, який спрацює як під час війни, так і після неї, у процесі відновлення.

 

 

Агенції регіонального розвитку - інструменти багаторівневого управління та підтримки стратегічного планування

Варто підкреслити роль агенцій регіонального розвитку як інструментів багаторівневого управління та підтримки стратегічного планування. Про це говорила Роберта Даллʼоліо, директорка Європейської Асоціації агенції регіонального розвитку (EURADA). За її словами переважна більшість агенцій регіонального та місцевого розвитку європейських країн підтримують стратегічне планування території. Саме агенції є двигунами, які на регіональному рівні сприяють діалогу між держслужбовцями, експертами, бізнес середовищем та громадянами і допомагають сформувати їх ставлення до державотворення, і це забезпечує успішність планування.

 

Якою має бути українська система стратегічного планування: підходи, концепції, кроки

У другій панельній дискусії йшлося про поточний стан справ у сфері стратегічного планування політики в Україні. Також спікери у своїх виступах озвучували різні концепції формування системи планувальних документів.

Зокрема, концепцію, яку пропонує Міністерство економіки України, презентувала директорка Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування цього міністерства Наталія Горшкова.

«Варто зробити більш жорстку вертикальну систему документів, які будуть чітко ієрархічно пов’язані між собою. Ми пропонуємо систему, яка виходить з цілей і орієнтована на досягнення цих цілей. Є ключовий документ на рівні країни, який визначає систему цілей розвитку. Далі під кожну ціль розробляється секторальна стратегія. Тоді ми будемо розуміти що це за ціль, як вона буде реалізовуватися, які кінцеві індикатори її досягнення і формувати політики, які для цього необхідні».

 

 

Також спікерка підкреслила, що варто розмежовувати поняття «стратегія» та «політика»:

«Стратегія – це шлях до досягнення цілі, а не шлях реалізації політики. А політика – це інструмент, який використовує той чи інший орган для досягнення цілі».

Секретаріат Кабінету Міністрів України, який під час заходу представляв Генеральний директор Директорату координації державних політик та стратегічного планування Сергій Коцурак, також має своє бачення щодо формування системи планувальних документів, яке, зокрема, враховує і євроінтеграційні процеси:

«Основним елементом системи, який би зв’язував планування з бюджетуванням, має бути Національний план розвитку, складений на 7 років. Такий документ використовується в багатьох країнах ЄС і був обов’язковим для країн Балтії під час їх вступу до ЄС. Цей план повинен містити цільові індикатори та ресурси і передбачати можливість коригування. Разом із загальним Національним планом розвитку до системи мають входити секторальні документи, які обов’язково повинні містити конкретні фінансові розрахунки, а не просто норму, яка говорить, що цей документ виконуватиметься в межах коштів бюджету. Що ще дуже важливо – це розподіл повноважень: всі мають розуміти, хто за що відповідає».

 

 

На думку Сергія Сороки, директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України, наразі система стратегічного планування в Україні хаотична й незбалансована і потребує впорядкування.

«Рамкою державного стратегічного планування має бути не регламент Кабінету Міністрів України, а профільний Закон «Про державне стратегічне планування», який встановлюватиме перелік планувальних документів, їх ієрархію, те, яким чином вони мають бути взаємопов’язаними, як мають діяти і доповнювати одне одного», - вважає він.

 

 

Із Сергієм Сорокою погоджується Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, який теж вважає, що в Україні відсутня система стратегічного планування, яка б встановила чітку ієрархую стратегічних планувальних документів. І для того, щоб впорядкувати їх, необхідно ухвалити Закон «Про державне стратегічне планування». Також, на його думку, потрібно привести у відповідність норми Законів «Про засади державної регіональної політики» та «Про регулювання містобудівної діяльності, а також внести в регламент Кабінету Міністрів України норми про оцінку впливу секторальних стратегій, програм і планів на розвиток конкретних територій. Щодо загального бачення поняття «стратегія» Анатолій Ткачук говорить так:

«Я прихильник того, що стратегія має намалювати картину, а не її елементи. А під цю картину всі шукають ресурс, який дозволяє з мінімальним затратами досягнути кращого результату».

 

 

Також під час панельної дискусії прозвучало кілька цікавих визначень, що таке «бачення» загалом, і яким має бути загальне бачення розвитку України.

Директорка департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки Наталія Горшкова вважає баченням «Цінності, яких ми прагнемо досягнути через певний період часу. Це, в тому числі, і про наступні покоління: які можливості ми створимо для їх розвитку в майбутньому».

А ось як звучить загальне бачення для України від Анатолія Ткачука:

«Україна – це місце, де хочеться жити, працювати, народжувати дітей і куди хочуть приїхати інші».

Від теорії – до практики: наприкінці заходу учасники у форматі «світового кафе» дискутували та напрацьовували рекомендації щодо таких питань:

• Як спланувати процес модернізації стратегічного управління;
• Як забезпечити виконання завдань національного рівня на регіональному рівні;
• Якою має бути архітектура документів планування;
• Як забезпечити узгодження процесів стратегування та фінансування, а також реалістичність виконання прийнятих стратегій.