18 вересня Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні та приведення окремих його положень у відповідність із законами України» (законопроєкт  №11131).

Про основні положення Закону розповів Ігор Онищук, експерт з питань місцевих бюджетів шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні».

---

Закон спрямований на відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні, що має на меті забезпечити передбачуваність бюджетної політики та дотримання принципу єдності бюджетної системи України.

Відповідно до Закону України від 27 липня 2023 року № 3278-ІХ, з 1 січня 2024 року відновлюється складання Бюджетної декларації на середньостроковий період. У свою чергу доцільним є поновлення норм статті 75-1 Бюджетного кодексу України щодо відновлення середньострокового планування на місцевому рівні. Ця стаття регулює складання прогнозів місцевих бюджетів, що дозволить на місцевому рівні ефективніше планувати фінансово-бюджетну політику на середньострокову перспективу.

Уточнено визначення класифікації боргу (додано інформацію про боргові зобов’язання селищної, сільської територіальної громади) (Стаття 12).

Варто зазначити, що право на здійснення місцевих запозичень залишено за саме за обласною радою, міською, селищною, сільською територіальною громадою в особі керівника місцевого фінансового органу за дорученням обласної, міської, селищної, сільської ради. У початковій версії законопроекту таке право пропонувалось залишити за місцевими радами, а не за територіальними громадами. Звісно, наступним кроком повинно стати визначення територіальної громади як юридичної особи.

З метою надання можливості залучення кредитів, істотні умови використання яких більш економічно доцільні, ніж в отриманих у попередні періоди внесено зміни до статей 17 та 74 БКУ та унормовано право місцевих рад використовувати місцеві запозичення та надавати місцеві гарантії на такі цілі.

Це дозволить органам місцевого самоврядування ефективніше управляти борговими зобов’язаннями, зокрема шляхом рефінансування попередніх боргів на більш вигідних умовах, а також залучення нових кредитів. Важливо, що всі запозичення та гарантії повинні узгоджуватися з Міністерством фінансів України для контролю за дотриманням меж загального обсягу місцевого боргу.

Однією з важливих новацій є запровадження щомісячної звітності Казначейства про стан місцевих боргів і надані місцеві гарантії, що дозволить підвищити прозорість та контроль за борговими зобов’язаннями місцевих бюджетів. Це сприятиме оперативнішому ухваленню рішень щодо місцевих запозичень та надання гарантій, особливо у період складних фінансових умов.

Закон також передбачає зміни щодо можливості затвердження місцевого бюджету з профіцитом або дефіцитом за загальним фондом у разі придбання державних цінних паперів на термін більше одного року. Це дозволить органам місцевого самоврядування використовувати тимчасово вільні кошти ефективніше, інвестуючи їх у державні облігації як коротко-, так і середньо- та довгострокові, відповідно до потреб бюджету.

Окремо унормовується питання щодо повноважень місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів міських рад. Пропонується виключити їх повноваження координувати діяльність контролюючих органів щодо виконання планів надходжень до державного бюджету на відповідних територіях відповідно до статті 45 БКУ. Це пов'язано з тим, що відповідні доходи відтепер мають зараховуватися виключно до місцевих бюджетів.

Натомість змінами до статті 78 надано право виконавчим органам сільських, селищних, міських рад координувати діяльність відповідних органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету.

Продовжено зняття обмежень (загальний обсяг боргу та гарантованого тер. громадою боргу не може перевищувати 200 відсотків середньорічного обсягу доходів загального фонду місцевого бюджету, а також напрями використання таких коштів визначені ч.1 ст.74 БКУ) для місцевих внутрішніх запозичень для термомодернізації будівель до 2030 року.

Уточнено норми БКУ у зв’язку з віднесенням міст обласного значення до категорії міст.

Органам місцевого самоврядування, місцевим державним адміністраціям, ВЦА, ВА (у разі їх утворення) надано право на період дії воєнного стану та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України здійснення видатків, не віднесених до відповідних місцевих бюджетів і видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшої передачі бюджетним установам, які утримуються з інших бюджетів.

Зміни також стосуються напрямів використання залишків коштів місцевих бюджетів, які утворилися на кінець бюджетного періоду. Їх значно розширено.

Закон пропонує не поширювати обмеження на використання таких залишків у період воєнного стану на кошти спеціального фонду, тільки бюджет розвитку.

Залишки можуть бути спрямовані на соціальний захист, погашення кредиторської заборгованості, підтримку внутрішньо переміщених осіб та інші пріоритетні напрями. Залишки тепер зможуть спрямовуватися розпорядникам та/або одержувачам бюджетних коштів на оплату праці не лише працівників бюджетних установ, погашення кредиторської заборгованості, яка утворилася на кінець бюджетного періоду, соціальний захист, облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб, реконструкцію, облаштування захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення із захисними властивостями захисних споруд цивільного захисту, придбання первинних (мобільних) укриттів, ремонт (пристосування) приміщень, які плануються до використання для укриття населення, проектування, будівництво, реконструкцію, ремонт пошкоджених або знищених внаслідок такої збройної агресії об’єктів критичної інфраструктури, соціально-культурної сфери, соціального захисту населення та житлового призначення, заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (у тому числі створення регіональних та місцевих матеріальних резервів), збільшення обсягу резервного фонду, підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення, придбання модульних котелень для забезпечення населення, установ та організацій альтернативним опаленням, проектування, будівництво, ремонт систем опалення, співфінансування з місцевих бюджетів, придбання державних цінних паперів із строком обігу більше одного року. Видатки за рахунок вільних  залишків можуть здійснюватися шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету або придбання товарів (робіт, послуг) для подальшої передачі бюджетним установам, які утримуються з інших бюджетів.

Встановлено також, що у період дії воєнного стану прогноз місцевого бюджету відповідно до статті 75-1 може не складатися в разі, якщо території територіальної громади чи її окремих населених пунктів включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також якщо на прилеглих до неї територіях ведуться активні бойові дії.

Щодо виконання зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом, законопроект передбачає забезпечення фінансування безкоштовного харчування для дітей внутрішньо переміщених осіб або дітей, які постраждали від війни. Це фінансування залежатиме від наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів, а також бюджетів фондів соціального страхування.

Законопроект також узгоджує норми Бюджетного кодексу з іншими законами України. Зокрема, йдеться про зміни до найменувань окремих доходів загального фонду Державного бюджету України, а також видатків місцевих бюджетів. Це сприятиме уніфікації бюджетного процесу та підвищенню його ефективності.

Загалом, прийнятий Закон є комплексним документом, який передбачає цілу низку важливих змін для вдосконалення бюджетної системи України на місцевому рівні. Його реалізація дозволить покращити планування, управління боргами та використання ресурсів місцевих бюджетів, що особливо актуально в умовах воєнного стану.