Ще  9 лютого 2024 року урядовим розпорядженням  №133-р був затверджений План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії (далі – ЄК), представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року. У цьому Плані є низка рекомендацій ЄК[1], на які мала б відреагувати Україна. На вирішення цих рекомендацій заплановані певні заходи і визначені строки їх виконання. Здається, все формально правильно, але варто подивитись більш детально, яким чином запропоновані заходи корелюються з рекомендаціями. У травні 2024 року ми вже аналізували стан впровадження рекомендацій.

Рекомендація перша: Оновити Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки та модернізувати державний фонд регіонального розвитку з метою їх узгодження з процесом відновлення та відбудови, принципами багаторівневого управління та територіальної регіональної політики.

Коментар 1: По суті, поява цієї рекомендації викликана кількома причинами:

• ДСРР-2027 була розроблена ще до повномасштабної війни і не враховує нові виклики, що з`явились в наслідок цього.
• Відновлення зруйнованого в Україні потребує узгодження зі стратегічними цілями регіонального розвитку та має враховувати нову ситуацію у розвитку регіонів та територій, що склалась через війну, яка триває.
• Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) у нинішній редакції статті 24-1 Бюджетного кодексу України також не враховує тих змін, що відбулись. На 2024 рік ДФРР взагалі не забезпечений коштами.

Крім цього, рекомендація ЄК стосується ще двох важливих застережень: при формуванні та реалізації регіональної політики мають враховуватись інтереси та має забезпечуватись участь різних рівнів урядування, а сама політика має бути територіально орієнтованою. Територіально орієнтована політика передбачає, серед іншого, оцінку територіального впливу рішень органів виконавчої влади на розвиток громад та територій, а також впливу секторальних політик чи проєктів на громади, території, регіони.

Під цю рекомендацію Уряд затвердив такі заходи:

1) розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій щодо внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695, з метою її оновлення та узгодження з процесом відновлення та відбудови, принципами багаторівневого управління та територіальної регіональної політики (термін виконання – березень 2024 р.);

2) розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проєкту акта щодо модернізації державного фонду регіонального розвитку з впровадженням нових принципів:

• народовладдя шляхом голосування за проекти на Порталі Дія;
• фінансування на основі результативності;
• кредитування за пріоритетними напрямами державної, регіональних та місцевих стратегій регіонального розвитку.

(термін виконання – грудень 2024 р.)

Коментар 2:

По-перше: Виявляється, що нашим реагуванням на рекомендації ЄК є не зміна чинної політики і навіть не ухвалення певного нормативного акта, що випливає із рекомендацій, а лишень розробка проєкту і внесення на розгляд Уряду. Не знаю, як пояснити нашим європейським партнерам, що головним є не результат, який вони чітко визначили, а лише процес, аби вони його сприйняли, як досягнення.

По-друге: уже серпень, але проєкт оновленої ДСРР так і не внесений на розгляд Уряду. І ключовими причинами тут є не лише звільнення з посади міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, а й сам зміст проєкту зміненої стратегії. Адже у ньому дуже багато очевидних проблем: від ідентифікації нових викликів до визначення та формулювання оперативних цілей та завдань, а також врахування у стратегії територіального підходу, на що звертає увагу ЄС. Принагідно нагадую, що Інститут громадянського суспільства своєчасно провів детальний аналіз цього проєкту і оприлюднив його для врахування і допомоги минулій міністерській команді. Детально тут.

Також ми підготували власну редакцію можливої оновленої ДСРР-2027 з урахуванням нових викликів та територіально орієнтованої державної регіональної політики. Про це можна дізнатися тут.

По-третє: Слід відзначити, що те, що записано у плані щодо принципів реформування ДФРР повністю суперечить рекомендаціям ЄК. Адже у пропонованому підході замість «узгодження з процесом відновлення та відбудови, принципами багаторівневого управління та територіальної регіональної політики» пропонується «супердемократичне» голосування в Дії. Такий підхід повністю нівелюватиме саму ідею стратегічного планування, пріоритизації та взаємоузгодження планувальних документів різних рівнів, розгляд відбудови/відновлення лише етапом для майбутнього розвитку, а не самодостатнім елементом, результатом якого має бути лише освоєння коштів, а не розуміння його подальшого використання для зростання. Якщо такі зміни будуть ухвалені, ми не виконаємо ці рекомендації ЄК, а натомість можемо отримати висновок про відсутність прогресу, що гальмуватиме нашу євроінтеграцію.

Рекомендація друга: Вжити необхідних заходів для впровадження закону про засади державної регіональної політики, зокрема, з огляду на різний вплив війни на різні регіони України.

Коментар 3. Для експертів ЄК, які готували ці рекомендації, цілком зрозуміло, що різні регіони України по-різному відчули на собі вплив великої війни. Їхні втрати не є  однаковими і економічні можливості також різні, виходячи із такого показника, як безпека, що у свою чергу залежить від їх розміщення відносно фронту та україно-російського/білоруського кордону. Закон «Про засади державної регіональної політики» відкриває можливості нового макрорегіонального поділу України, виходячи із критерію безпеки, визначає загальні підходи щодо синхронізації планувальних документів відновлення та регіонального розвитку. Проте в розвиток цього закону досі не ухвалено необхідних актів Уряду, але існують очевидні суперечності із іншими чинними законами, зокрема, із Законом «Про регулювання містобудівної діяльності».

Реагування і на цю рекомендацію ЄК є достатньо загальною формулою: «розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проєктів нормативно-правових актів щодо створення умов для відновлення, розвитку регіонів та територіальних громад» – термін виконання червень 2024 року.

Якими мали бути ці акти по суті, яким чином вони б мали вирішити вказані вище проблеми, залишається невідомим. Терміни, визначені Планом, тут також зірвані.

Рекомендація третя: Посилити спроможність регіональних і місцевих адміністрацій у підготовці відповідних проєктів розвитку.

Розв`язання цієї рекомендації, відповідно до урядового Плану, має відбуватись таким чином: «розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проєкту акта щодо впровадження в дослідну експлуатацію Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури» (термін виконання – грудень 2024р.)

Коментар 4. Взагалі,  тут складно віднайти логіку, яким чином вирішення проблеми посилення спроможності органів готувати проєкти розвитку може бути досягнуто інформаційно-аналітичною системою «управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури». Адже спроможність будь-яких органів це, передусім, спроможність працівників цих органів, їхній рівень компетенцій. Це наявність якісних рекомендацій та шаблонів з розробки проєктів, це методичний супровід та консультування з боку міністерства чи інших суб`єктів.

Рекомендація четверта: Посилити координаційні рамки регіональної політики для забезпечення систематичного та інклюзивного залучення регіональних та місцевих заінтересованих сторін, координуючої ролі Мінінфраструктури та належного регіонального підходу до діяльності Агентства відновлення.

Координація політики та залучення заінтересованих сторін, на погляд ініціаторів внесення до Плану пропозицій, має забезпечуватись таким чином: «початок функціонування та використання геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад» (термін – грудень 2024 р.).

Коментар 5. Як і у випадку із третьою рекомендацією, виглядає, що відбулась підміна понять. Рекомендація стосується дійсно проблеми координації регіональної політики і залучення до цього процесу заінтересованих сторін. Адже Міжвідомча координаційна комісія, яка якраз має координувати реалізацію державної регіональної політики, так і не працює, хоча і передбачена на рівні закону. Тому логічним було б у цій ситуації здійснити, наприклад, перегляд складу цієї комісії, можливо, було б доцільно внести зміни у її положення, або розглянути можливість та ухвалити відповідний акт про створення подібних комісій на рівні регіонів. Натомість пропонується захід, який стосується ГІС, що багато років розробляється за кошти донорів, але так і не була реально впроваджена.

Висновки

Так виглядає, що заходи, включені до Плану, затвердженого розпорядженням 133-р у частині, що стосуються регіональної політики і були підготовлені Мінінфраструктури, загалом не вирішують проблеми, на які звернено увагу в рекомендація ЄК.

Більше того, усі ці заходи не є завершеними, і виконання яких має певні індикатори успішності. Відтак є сумнівним, що формальне виконання цих заходів за подібними звітами урядовців буде сприйняте експертами ЄК, які оцінюватимуть прогрес України на шляху до набуття членства в ЄС, за цим важливим розділом вцілому.

На наш погляд, у ситуації що склалася, необхідно досить оперативно відпрацювати реальні заходи, які необхідно виконати аби досягнути прогресу в наближенні української регіональної політики до принципів політики згуртованості та регіональної політики ЄС. Проте не вирішення питання про відновлення Мінрегіону гальмує таку роботу, і по суті робить її неможливою.