24 травня в Києві представники центральної та регіональної влади обговорили майбутні законодавчі зміни для втілення реформи профільної середньої освіти.

---

Захід відбувся на комунікаційному майданчику Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України у співпраці з Міністерством освіти і науки України за сприяння та підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».

Підготовчий етап реформи профільної середньої освіти триває з 2023 року. За цей час на запит МОН вже було проведено базове дослідження, відбулася низка експертних обговорень, розпочалися консультації в регіонах, триває моделювання мережі закладів освіти. З 2025 року передбачається етап пілотування, а з 2027 року – запровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12 класи). Більше про це можна дізнатися у спеціальному розділі на порталі «Децентралізація».

Щоб мережа академічних і професійних ліцеїв запрацювала, як заплановано, з вересня 2027 року і була дійсно ефективною, – чинне законодавство потребує змін, вважають у Міністерстві освіти і науки України.

Про найголовніші для впровадження реформи зміни законодавства, які пропонує МОН, розповів заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.

За його словами, за чинним законодавством функціонування профільного ліцею можливе, якщо в старшій школі є не менше двох класів і трьох профілів. Адже інакше не можливо  забезпечити вибір дитини серед декількох профілів.

«Якщо є два старші класи мінімум по п’ять учнів у кожному, то така школа, згідно з чинним законодавством, уже може бути ліцеєм. Але якщо розділити цих учнів на три профілі, то навіть з педагогічного погляду неможливо в таких класах організувати освітній процес. Тому наразі ведеться дискусія про зміну такої мінімальної вимоги. Один із запропонованих варіантів передбачає, що профільних ліцеях на одній паралелі буде чотири класи мінімум по 25, максимум по 30 учнів. Як виняток – два класи по 25-30 учнів. Так можна буде забезпечити вільний вибір своєї освітньої траєкторії для учнів», – сказав Андрій Сташків.

 

 

Ще одна запропонована зміна – унормування міжбюджетних трансфертів для співфінансування закладу освіти кількома громадами. Моделювання мережі профільної середньої освіти показало, що не всі громади матимуть достатньо учнів, щоб створити ліцей, тому для цього вони мають домовлятися та співпрацювати з сусідніми громадами.

«Один з варіантів політик, який нині обговорюється, передбачає, що в законодавстві буде прописано, що співфінансування розподіляється пропорційно, відповідно до методики, розробленої урядом», – прокоментував Андрій Сташків.

 

 

«Моделювання мережі, яке проводиться з органами місцевого самоврядування, областями та Міністерством освіти і науки України показує, що не можна створити однакові правили на всій території країни. Будуть винятки. Мережа кожної області має формуватися у співпраці з громадами й регіональною владою, яка має координувати формування профілів ліцеїв. Щоб оперативніше ухвалювати рішення, винятки з правил ми хочемо винести на рівень Кабінету Міністрів України», – пояснив Андрій Сташків.

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України, наголосив на тому, що під час моделювання мережі кожен регіон України, кожну громаду розглядають окремо, оскільки мають свої особливості, які необхідно врахувати для того, щоб забезпечити доступ до якісної освіти для всіх дітей в Україні.

«Моделювання перспективної мережі майбутніх академічних ліцеїв і професійних коледжів, яке ініціювало міністерство, відбувається за участі областей та територіальних громад. Адже в цій реформі дуже важливо не спускати готове рішення зверху, а забезпечити широке обговорення реформи та врахувати думку громад і громадян саме на етапі розроблення змін до законодавства. Кожна область України й кожна громада мають свої особливості, які необхідно врахувати для того, щоб забезпечити доступ до якісної освіти всіх дітей в Україні».

 

 

Запропоновані зміни також передбачають, що МОН за поданням обласних адміністрацій з урахуванням пропозицій сільських, селищних, міських та обласних рад розробляє план формування мережі закладів профільної середньої освіти, до 1 вересня 2025 року подає проєкт на затвердження Кабінету Міністрів України. Кабмін затверджує цю мережу до 1 січня 2026 року.

В’ячеслав Негода, керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, коментуючи пропозиції змін до законодавства, висловив думку, що у випадку з реформою профільної середньої освіти не варто йти шляхом добровільності, як це є, наприклад, зі співробітництвом громад.

«На мою думку, необхідно на законодавчому рівні чітко виписати вимоги до параметрів освітньої мережі, порядок її формування та затвердження. На основі цього регіональні органи влади за результатами проведених консультаціі з громадами, мають здійснити моделювання мережі та подати відповідні пропозиції Міносвіти для внесення ним на затвердження Кабінетом Міністрів України. Крім організаційно-методичної регламентації, необхідно опрацювати механізми багаторівневого фінансування освітніх закладів затвердженої мережі, а також передбачення спеціальної інфраструктурної субвенції для реконструкції і будівництва відповідних об’єктів мережі. В іншому випадку створити усім дітям однаковий доступ до якісного профільного навчання буде важко», - сказав В’ячеслав Негода.

 

 

Андреас Хубер, директор Програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні, запевнив, що Швейцарія розуміє важливість для України реформи освіти навіть в умовах війни, адже ця реформа про майбутнє.

“Реформа профільної середньої освіти сприятиме підвищенню якості освіти для дітей і з великих міст, і з найменших громад. Реформування і модернізація освіти, тісніший звʼязок із реальним сектором економіки збільшать мотивацію молоді жити й вчитися в Україні”, - повідомив Андреас Хубер.

 

 

Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, звернула увагу на важливість комунікації реформи з усіма її учасниками, а особливо з самими учнями та їхніми батьками.

«З вересня минулого року ми долучили до розробки стратегії реформи понад 400 експертів, керівників органів влади всіх рівнів, щоб згуртувати довкола ідеї реформи та розробити дієвий план її впровадження. Зараз разом з КМІС ми проводимо велике дослідження громадської думки. Адже важливо тримати зв'язок з суспільством, щоб упевнитися, що ми рухаємося правильно. Маємо вже перші результати опитування учнів, 72% яких зазначили, що готові їздити до профільної школи, щоб здобувати якіснішу освіту, спілкуватися з однолітками та мати можливість обирати предмети для вивчення», – повідомила Валентина Полторак.

 

 

Більше про концепцію, плани та перебіг реформи профільної середньої освіти читайте ТУТ.