Авторка: Марія Булейко (Марковська)

---

Повітряна тривога в Одеській області буває орієнтовно 3–6 разів на день.

«Трапляється, лише вийшли з укриття, провівши там кілька годин, – і вже треба йти назад», – говорить Ольга Біленко, директорка Прилиманського ліцею.

Ремонтувати та будувати укриття в освітніх закладах на Одещині, як і всюди в Україні, почали у 2022 році. Хтось – готуючись до можливого повномасштабного вторгнення, хтось – реагуючи на поточну ситуацію.

«Як правило, це були підвальні приміщення, що використовувалися як склади. Треба було насамперед привести їх до ладу: десь вичистити від сміття, десь зробити капітальний ремонт, провести воду, каналізацію, вентиляцію, поставити санвузли. Усе згідно з вимогами ДСНС. Це потребувало зусиль і значних капіталовкладень. Засновники, тобто органи місцевої влади, одразу приєдналися. Як могли, робили власноруч, навіть батьки підключалися, допомагаючи фізично. Що запам’яталося з 2022 – це те, що всі були однією командою, працювали, мов злагоджений годинниковий механізм», – говорить Олександр Лончак, директор Департаменту освіти й науки Одеської обласної державної адміністрації.

З часом до цього процесу почали долучатися різноманітні міжнародні проєкти та донори. Зокрема, Швейцарсько-український проєкт DECIDE започаткував програму «DECIDE: ВІДБУДОВА. Ініціатива з відновлення шкіл». Усе – щоб організувати безперервне навчання в укриттях під час повітряної тривоги. Підтримку надають територіальним громадам Чернігівської, Одеської та Полтавської областей.

 

 

Загалом на території Одещини обрали п’ять закладів освіти з Подільського, Білгород-Дністровського та Одеського районів. Загальний бюджет на облаштування шкільних укриттів та створення освітнього хабу складає 14,4 мільйона гривень.

У цьому тексті читайте про те, як усе відбувалося в Прилиманському ліцеї Авангардівської громади, із чого починали облаштовувати укриття та що, зрештою, вдалося зробити, чому навчилися, які відгуки учнів та чому облаштування укриттів у закладах освіти, на думку громади, – завдання номер один під час війни.

 

Як усе починалося, скільки коштів виділили та чому обрали саме цей ліцей

 

Уперше заявку на один із конкурсів DECIDE Авангардівська громада подала ще 2020 року. Тоді пройти не вдалося. Однак у громаді постійно стежили за діяльністю Проєкту й подавали заявки знову і знову. Зрештою, двічі були учасниками DECIDE Summer Clubs. А відтак, перемогли в конкурсному відборі «DECIDE: ВІДБУДОВА».

«Це про те, що ніколи не треба здаватися. Ми вирішили, що, попри все, хочемо бути партнерами Швейцарсько-українського проєкту – і нам вдалося. Можливо, навіть та перша невдача дала нам стимул рухатися вперед. А от коли нам сказали «Ви перемогли» в ініціативі щодо відновлення шкіл – усе тільки починалося», – пригадує Юлія Слободянюк, проєктна менеджерка Авангардівської селищної ради.

З 2022 року в громаді активно займаються ремонтами, побудовою та облаштуванням укриттів. Зокрема, силами та коштами громади відремонтували укриття у двох школах та садочку. Ще в одному зі дитсадків нещодавно побудували укриття на 150 дітей. У планах – ще кілька проєктів.

«Облаштуванню і будівництву укриттів наша громада приділяє величезну увагу. Пріоритет – щоби люди відчували себе захищеними. У громаді – багато молодих сімей, серед яких є батьки (один або і двоє), які служать у ЗСУ. Ще частина людей працюють і платять податки. Неподалік – відомий «сьомий кілометр», багато підприємств. Тож на нашій відповідальності – щоби ці батьки не хвилювалися за своїх дітей. Так, у вересні 2023 року ми почали активні переговори щодо облаштування укриття із DECIDE. Вже в жовтні підписали меморандум і розпочали ремонт», – розповідає Сергій Хрустовський, голова Авангардівської громади.

 

Як укриття виглядало до ремонту та облаштування

 

Облаштовувати укриття саме в Прилиманському ліцеї почали невипадково. Це один із закладів освіти із найбільшою кількістю учнів – понад 1700. Щороку школа бʼє всеукраїнський рекорд за кількістю набраних першачків. Наприклад, у 2023 році в перший клас до ліцею пішли 264 учні.

Так, DECIDE виділив 3,8 мільйона гривень на облаштування так званого освітнього хабу в укритті. Водночас громада збиралася виділити 11 мільйонів гривень на капітальний ремонт. Однак підрядна організація, яка виграла тендер, дізналася, що проєкт реалізовується для дітей і щоби завоювати добре ім’я і надалі співпрацювати з громадою, знизили ціну до 6,5 мільйонів. Це, наголошують, унікальний випадок.

 

Як укриття виглядало до ремонту та облаштування

 

Окрім усього, голова громади завдячує жителям громади, які невтомно працюють і платять податки. Говорить, що саме така співпраця дає змогу, поступ і бажання робити важливі речі для громади.

«В моїй команді така філософія, що найкращі інвестиції – у наших дітей. Діти – це величне майбутнє, і саме їм доведеться відбудовувати Україну після перемоги. Тому на освіту ми ніколи не шкодуємо коштів, а, зокрема, під час війни. Близько 75 % бюджету ми виділяємо на освітню сферу. І загалом орієнтовно 30 % ми готові виділяти на співфінансування в різних фундаціях і проєктах», – говорить Сергій Хрустовський.

 

 

Що та як вдалося зробити в укритті: процес та результати

 

«Коли я пригадую момент, як дізналася, що в ліцеї облаштують новеньке укриття, мені хочеться плакати. Тоді в нас тільки-но відкрили одне укриття в першому корпусі завдяки участі громади в іншому проєкті. Але деяка частина учнів однаково навчалася онлайн, тому що всі в укриття не вміщалися. Тож, звісно, ми були щасливі, що всі наші діти нарешті зможуть відвідувати школу», – говорить директорка Прилиманського ліцею.

У громаді зізнаються: процес освоєння грантових коштів не такий легкий, як здається. Це кропіткий процес із багатьма викликами, але водночас безмежно цінний досвід.

«Якщо коротко означити цей процес: відповідно до грантової угоди, виконавцем визначили безпосередньо відділ освіти нашої громади. Усі закупівлі були прозорими, ми стежили за строками реалізації. Кошти надходили трьома траншами: 50 %, 40 %, 10 %. Ми погоджували дизайн, звірялися з кожною позицією кошторису, звітували до визначеної дати, щоби отримати наступний транш», – розповідає Ірина Солотинська, начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Авангардівської селищної ради.

 

 

До реалізації проєкту у громаді поставилися відповідально у всіх сенсах і сферах.

«Зокрема, тому, що ми розуміємо: від того, як співпрацюємо зі Проєктом, як нам усе вдасться, як кожен і кожна з нас будуть комунікувати із командою DECIDE, як будемо працювати, чи вкладемося в строки, залежить набагато більше, ніж один проєкт. Тобто йдеться про відповідну грантову історію. Для нас це дуже велика відповідальність», – говорить Юлія Слободянюк, проєктна менеджерка.

Серед причин, чому громада вирішила викладатися на повну, реалізовуючи проєкт, – те, що кошти місцевих бюджетів обмежені, і потрібно вміти правильно та ефективно працювати із залученими грішми.

«Це крутий досвід, адже ми спостерігаємо, як кошти надходять траншами від ЄС до європейських міст і розуміємо, що це доволі складні процедури. І ми маємо вміти із цим працювати на майбутнє», – пояснює пані Юлія.

Це – процедурні моменти. А щоби зрозуміти, скільки всього вдалося зробити безпосередньо в укритті, пані Ірина пропонує уявити, як усе було спочатку. А отже, школу старого зразка: підвальне вологе й холодне приміщення в поганому стані.

 

 

«Ми замінили все, що можна було, оббиваючи до цегли. Йдеться про підлогу, утеплення, гідроізоляцію, стелю, стіни, шпаклювання, лінолеум, плитку, сантехніку. Нині це абсолютно нове приміщення. До того ж у школі є інклюзивні класи, тож ми спиралися на всі відповідні норми: ширина входів, автоматичні підіймачі зі платформою, мобільний пандус. У ліцеї навчається хлопчик, який пересувається на кріслі колісному, тож ми робили все можливе, щоб усім дітям було зручно», – говорить Ірина Солотинська.

 

 

Водночас за кошти DECIDE закупили всі потрібні сучасні меблі, зокрема, спеціальні шафи з виходами для комп’ютерних зарядок, а також лайтбокси, проєктори, комп’ютерну техніку, інтерактивну, STEM-лабораторію, планшети, екрани, робототехніку, спортивний інвентар, зарядні пристрої, фотостудію, 3D-принтер і зробили сучасний дизайн приміщення.

«Ми хотіли, щоб кожне приміщення використовувалося раціонально. Щоразу ставили собі запитання: під що це та для чого? У нас не було мети стандартно поставити якісь парти, щоб вони просто там були. Наша мета – облаштувати комфортне функціональне приміщення», – пояснює начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту.

 

 

Також два приміщення в укриття обладнали як спортивні кімнати. Адже звичайна спортивна зала не покриває потреби всіх дітей. Так, закупили лінолеум і спеціальний спортивний інвентар, пуфи, крісла. А ще – інтерактивну підлогу, яку можна використовувати не лише на уроці фізкультури, а і психолог має змогу використовувати з дітьми, які потребують допомоги. Тепер, наприклад, із дітьми початкової школи можна комфортно проводити заняття тут.

«А ще завдяки процедурам закупівель і моніторингу підрядників зі сторони Проєкту, нам вдалося зекономити 131 тисячу гривень, яку ми мали змогу витратити на те ж таки укриття. У процесі зрозуміли, що не подумали про жалюзі, тож вирішили закупити їх. А директорка також розповіла, що діти просять купити диванчики. Але, зрештою, це погляд дорослих. Ми хотіли, щоб діти це мали. Але у DECIDE є також навчальний компонент, під час якого дітей навчали писати проєкти», – говорить Ірина Солотинська.

 

 

Зрештою, під час справжнього голосування визначать проєкт-переможець, який пропонує додати змістове наповнення в укриття. На це в учнів є визначений мінігрант – 50 тисяч гривень.

 

 

«Майже всі проєкти учнів пов’язані з розвивальними активностями. Наприклад, мінікінотеатр, кінозала, куточок із безліччю цікавих настільних ігор. Я дуже сподіваюся, що виграє достойний проєкт, і це допоможе нам покращити як наше укриття, так і ліцей у цілому», – розповідає Катерина Тюхтій, учениця 9 класу Прилиманського ліцею та представниця учнівського самоврядування.

 

 

Про відгуки та плани

 

«Коли почали наповнювати укриття, привозити, то я, чесно кажучи, трохи злякалася. Ідеться про робототехніку та STEM-обладнання. Адже треба вміти цим користувати, і варто доручити комусь, аби навчили користуватися дітей», – говорить директорка ліцею.

Але найголовнішим успіхом усі називають те, що всі учні нарешті навчаються офлайн. Адже до відкриття цього укриття дехто навчався офлайн, а дехто – онлайн, а потім – навпаки.

 

 

«Нарешті всі класи ліцею вийшли на очне навчання. Під час тривог ми спускаємося в укриття – і там дуже комфортно перебувати. Я люблю всі ці пуфики, диванчики. Для кожного знайдеться те, що йому подобається. Хтось може вчитися, хтось – погратися. Така атмосфера дає змогу відчувати себе в безпеці в такий час. Після того, як хтось виграє мінігрант, буде вдвічі комфортніше, тому що діти найкраще знають, що треба дітям», – говорить учениця Катарина Тюхтій.

Загалом, кажуть, в укритті сумувати не доводиться. Воно дуже багатофункціональне.

 

 

«До того ж у зв’язку з тим, що заклад освіти вміщає набагато більше дітей, ніж його проєктна потужність, за потреби ми використовуємо всі приміщення для навчання, включно з укриттями», – розповідає директорка Ольга Біленко.

Загалом укриття розраховане на 764 дитини та має понад 500 квадратних метрів.

«Ми дуже задоволені результатом. Я в захваті від того, що побачив, від того, що нам вдалося. А головне – зробили все з душею. Це дуже класна колаборація – громада з одного боку і швейцарсько-український проєкт – з іншого. Разом ми зробили крутий продукт. Я б запросив всіх, хто нам допомагав і підтримував нас. Адже, думаю, що на теренах Одеської області такого укриття точно немає», – впевнений голова громади.

 

 

Тепер у громади в планах – відремонтувати ще одне найпростіше укриття в цьому ліцеї та одночасно харчоблок. Громада вже виділила кошти на коригування проєкту.

 

Чому якісне та сучасне укриття важливе

 

«В нашій громаді ми підходимо до облаштування та ремонту укриттів не просто «щоби було». Тут не йдеться про те, щоби привести укриття до відповідного стану, щоб можна було перебути певний час. Натомість шукаємо можливості, щоб зробити надкомфортні умови. Адже дитина однаково переживає стрес, коли спускається в укриття. Як би нам не здавалося, що діти спокійні та веселі. А проте, якби вони прийшли в просте укриття, де побілено, пофарбовано й бетонні стіни, у них були б більші відчуття страху та небезпеки», – говорить Ірина Солотинська.

У громаді кажуть, що за мету ставили – щоби діти, заходячи в укриття, не відчували себе в укритті. Саме тому в Авангардівській громаді й до зустрічі з DECIDE старалися облаштовувати тематичні, стильові укриття зі спокійними кольорами, світлими зонами та гарними меблями.

 

 

«Тому ми дуже раді, що наші бачення зі швейцарсько-українським проєктом збіглися. Це приміщення, у якому круто перебувати, хочеться зробити селфі, пофотографуватися, відпочити та розслабитися. А це про комфорт і емоції наших дітей», – переконана пані Ірина.

Голова громади також розповідає, що сімʼї з дітьми в громаді здебільшого проживають у багатоквартирних будинках.

«І коли діти навчалися в онлайн-режимі, а батьки були на службі чи на роботі, то ви можете собі уявити, що вони відчували. Припустимо, коли дитина була під час тривоги на десятому поверсі. Сьогодні, як мінімум, у денний час, дитину шкільним автобусом привозиться до школи. Там вона перебуває майже цілий день, і під наглядом вчителів спускається в укриття під час тривоги. Так батькам точно спокійніше», – впевнений пан Сергій.

 

 

До того ж, переконаний голова громади, у таких умовах, з таким освітнім обладнанням, і з такою естетикою точно виростуть добрі та розумні люди. Це, говорить пан Сергій, більше, ніж просто укриття, це глибока філософія, яку закладають у це.

«Зрештою, якщо порівнювати: у вересні 2022 навчальний рік розпочала очно лише 101 школа Одеської області. Завдяки злагодженій ефективній співпраці з міжнародними партнерами, залученню коштів державного, обласного та місцевих бюджетів на сьогодні в очному форматі навчається вже 623 (в них 162 634 учнів). І всього лиш 47 закладів загальної середньої освіти продовжують освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання, але з різних причин: десь немає укриття, а десь і батьки проти очного, враховуючи складну безпекову ситуацію та постійні обстріли рф», – завершує Олександр Лончак.