Кабінет Міністрів України 12 вересня зареєстрував проекти Законів «Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України» (реєстр. №10037) та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань» (реєстр. №10038).

Експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR) Ігор Онищук виокремив основні положення урядових ініціатив, що стосуються доходів місцевого самоврядування.

Щодо змін до Бюджетного кодексу:

• Пропонується встановити, що вільні залишки коштів місцевих бюджетів та залишки коштів спеціального фонду місцевих бюджетів спрямовуються виключно на зарплату працівників бюджетних установ, медикаменти, харчування, комунальні послуги та енергоносії, місцевий борг, соціальне забезпечення, територіальну оборону та мобілізаційну підготовку, підтримку сил безпеки і оборони, проектування, будівництво, ремонт захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів), споруд подвійного призначення та облаштування приміщень, які плануються до використання для укриття населення, будівництво фортифікаційних споруд, платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов’язань АР Крим, обласної ради чи міської територіальної громади (з можливістю передачі таких коштів іншому місцевому бюджету).

Варто зазначити, що цією нормою порушується принцип «самостійності» місцевих бюджетів (ст. 7 БКУ та ст. 61 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»), згідно з яким, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування надано право самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів.

• Чимало джерел надходжень спеціального фонду державного бюджету пропонується перенести до надходжень загального фонду, зокрема, акциз з пального (який зараховується до ДБУ, місцевий акциз (13,44%) залишається в бюджетах ОМС), ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби, плата за проїзд платними автомобільними дорогами, 50% надходжень від адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт (які зараховуються до ДБУ), концесійні платежі за будівництво та експлуатацію автомобільних доріг тощо.
• Внесено пропозицію вилучити в повному обсязі з 1 жовтня 2023 року до 31 грудня 2024 року до спеціального фонду Державного бюджету України ПДФО від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (який наразі зараховується у обсязі 64% до бюджетів ОМС, 15% до обласних бюджетів).

Варто зазначити, що орієнтовні втрати місцевих бюджетів до кінця 2023 року, у разі прийняття цієї норми, складуть близько 25 млрд грн. У 2024 році – більше 100 млрд грн.

Зазначені кошти вже закладені в місцеві бюджети, які затверджені на 2023 рік. Фактично посеред бюджетного періоду пропонується вилучити джерело надходжень загального фонду місцевих бюджетів, за рахунок якого передбачені відповідні бюджетні програми та заходи на 2023 рік, зокрема, на оплату праці із нарахуваннями працівників бюджетних установ, комунальні послуги, харчування тощо. При цьому, в порушення статті 142 Конституції не запропоновано жодного компенсаційного ресурсу.

Водночас, неможливо не відзначити, що законопроект подано всупереч частини 3 ст. 27 Бюджетного кодексу, відповідно до якої Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду.

При цьому, Мінфін у своїх висновках до аналогічних законопроектів одразу пропонує повернути такі проекти Законів суб’єкту законодавчої ініціативи у разі недотримання зазначеної вище норми.

Щодо змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» пропонується:

• Скасувати субвенцію на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (7,6 млн гривень);
• МОН збільшити асигнування на 572,8 млн грн, зокрема на видання та придбання підручників для учнів 5го та 6-го класів за предметами, які ще не надруковані.
• Бюро економічної безпеки збільшити асигнування на 315,2 млн грн для продовження набору працівників.
• Секретаріату Кабінету Міністрів України збільшити асигнування на загальну суму 289,6 млн грн, зокрема на 214,4 млн грн для забезпечення літерних рейсів, придбання генераторів та інших пріоритетних видатків.
• Міністерству фінансів України, Державній аудиторській службі України, Державній казначейській службі України, Херсонській обласній державній адміністрації збільшити асигнування на загальну суму 321,0 млн грн для забезпечення належної діяльності та функціонування установ.
• Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України збільшити асигнування на суму 6,0 млрд грн для забезпечення реалізації проектів щодо відновлення інфраструктури за програмою «Підтримка швидкого відновлення України» за рахунок збільшення надходжень у рамках програм бюджетної підтримки Європейського Союзу на відповідну суму.

Загалом пропонується збільшити видатки державного бюджету на 2023 рік на 328,5 млрд грн.