З обранням нового складу парламенту, відкрилися реальні можливості в частині законодавчої підтримки ініціатив Уряду, зокрема щодо децентралізації та реформи місцевого самоврядування.  Про це сказав Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко після засідання Консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування, яке відбулося у стінах Верховної Ради. На заході обговорили стан і перспективи  законодавчого та фінансового забезпечення децентралізації влади.

Прикладом спільної успішної роботи Уряду, парламенту, а також асоціацій і експертів Віце-прем’єр-міністр назвав пакет законодавчих ініціатив, які стосуються бюджетної децентралізації. В грудні 2014 року парламент схвалив зміни до Бюджетного і Податкового кодексів України щодо передачі органам місцевого самоврядування додаткових бюджетних повноважень і стабільних джерел доходів для їх реалізації.  Тоді було прийнято ряд інших важливих бюджетних новацій, які відкривають нові підходи у формуванні бюджетної політики щодо ресурсного забезпечення місцевого самоврядування.

«За попередніми підрахунками, в органів місцевого самоврядування майже втричі зростуть обсяги власних ресурсів. Нова система вирівнювання дозволяє залишати більшу частину коштів на місцях, що дасть можливість значній частці місцевих бюджетів із дотаційних перетворись на донорів», - сказав Геннадій Зубко.

Він зосередив увагу на тому, що на даний час у парламенті опрацьовуються ряд інших важливих урядових законопроектів, з прийняттям яких відкриються передумови для якісних перетворень у тих чи інших сферах. Зокрема, Віце-прем’єр-міністр зупинився на питанні щодо розгляду парламентом законопроекту «Про добровільне об'єднання територіальних громад», який, за словами Геннадія Зубка,  є одним із важливих в пакеті підготовки до реформи місцевого самоврядування. Він створює правові умови та механізми для запуску процесу формування спроможних територіальних громад.

«Профільний Комітет Верховної Ради оперативно і детально опрацював і підготував законопроект до другого читання. Але, в процесі дискусій частіше проглядається певне нерозуміння суті документу. Я веду мову про статтю 12 законопроекту, яка стосується перспективних планів формування територій громад і яку Комітет пропонує вилучити із законопроекту. Як без будь-якого плану здійснювати реформу? Адже сумарно новоутворені громади повинні скласти базовий рівень адміністративно-територіального устрою держави. Саме цей рівень – всі, без винятку, громади будуть наділені значними повноваженнями і фінансовими ресурсами. Хаотичне об’єднання без будь-якого плану ще більше ускладнить міжбюджетні відносини та ситуацію в громадах», - сказав Геннадій Зубко.

Він наголосив, що на стадії формування проектів таких планів кожного із 490 районів, мають бути задіяні всі механізми публічного обговорення, фахової експертизи, з участю всіх органів місцевого самоврядування, громадськості відповідного району.

«Тільки після схвалення планів кожного із районів, буде складений обласний план. Саме цей механізм є цілком продуктивним і буде закладений у Методиці формування спроможних територіальних громад, яка буде затверджена Мінрегіоном, як це і передбачено статтею 12 законопроект. І нарешті, Перспективний план затверджує не Уряд, не міністерство і не місцева державна адміністрація, а відповідна обласна рада, депутати якої представляють інтереси своїх виборців і які, в чому ми впевнені, не підтримають необґрунтованих проектів рішень. Тому ми сподіваємося на розуміння та підтримку в цьому питанні і профільного комітету, і парламенту в цілому», - сказав Геннадій Зубко.

Він нагадав, що в минулому році законопроект пройшов декілька разів експертизу в Раді Європи і отримав позитивні висновки. Документ також детально розглядався на Міжнародній конференції з питань муніципальної консолідації 26 вересня 2014 року з участю зарубіжних експертів і представників урядів 15 європейських країн .

Довідка

Уряд має чітку програму дій в частині проведення реформ, які підкріплені на 2015 рік Програмою діяльності Кабінету Міністрів та відповідною Коаліційною Угодою. Цими документами, серед пріоритетів визначено конституційну реформу, децентралізацію та реформу публічної адміністрації, місцевого самоврядування, а також питання реформування житлової політики, дерегуляції у сфері містобудування та будівництва, забезпечення громадян якісними комунальними та адміністративними послугами, енергоефективності та інші завдання, які мають безпосереднє відношення до функціонування місцевого самоврядування.