Законодавча регламентація розмежування повноважень, нагляду за законністю рішень на місцях, функціонування місцевих військових адміністрацій, наповнення місцевих бюджетів, заробітна плата службовців органів місцевого самоврядування, офіси реформ у громадах, міжнародне партнерство - ці та інші питання обговорили учасники онлайн-форуму «Децентралізація 2023. Законодавчий порядок денний в умовах війни».

---

Захід був організований Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України спільно з ГО «ДЕСПРО» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

Участь у заході взяло понад 300 осіб, серед яких: народні депутати України, урядовці, представники  органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій та експерти.

Під час Форуму було презентовано результати опитування громад, проведеного напередодні,  в якому взяли участь представники понад 300 громад з усіх областей України, з метою дізнатися позицію керівництва органів місцевого самоврядування щодо основних законодавчих ініціатив, прийняття яких у 2023 році забезпечить подальше зміцнення системи місцевого самоврядування.

На Форумі відбувалося онлайн голосування з метою визначення пріоритетів законодавчого порядку денного щодо децентралізації. За підсумками онлайн голосування, які кореспондують з результатами опитування громад, серед іншого було визначено наступні законодавчі пріоритети для подальшого впровадження реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади:

• Чітке розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади,
• Регулювання порядку вирішення питань адміністративнотериторіального устрою,
• Закріплення децентралізації в Основному Законі,
• Закріплення нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування
• Забезпечення участі громадськості в ухваленні рішень органами місцевого самоврядування.

 

 

Марк Еллінгстад, директор відділу сприяння розвитку демократії та врядування Місії USAID в Україні, під час заходу зазначив:

«Я радий, що попри війну ми можемо підтримувати традицію визначати законодавчі пріоритети у сфері децентралізації. Законопроекти, які зараз на порядку денному, свідчать про бажання продовжити раніше запланований шлях посилення інституціалізації органів місцевого самоврядування  та продовження реформи на основі європейських ціностей. Ця відданість прогресу є свідченням рішучості українського народу. Багато хто вважає, що досягнення реформи децентралізації допомогли українським громадам вистояти перед викликами війни. І це дійсно так. Минулого року ми бачили численні ініціативи знизу – від місцевого самоврядування та від громадян. Нас дуже вражає, як Україна витримала цей складний минулий рік. Впевнений, цей форум стане важливою платформою для того, щоб усі зацікавлені сторони були почуті. В партнерстві ми зможемо подолати виклики, які кидає нам війна, і відбудувати країну після перемоги».

 

 

Клаудіа Лучіані, директорка Директорату людської гідності, рівності та врядування Ради Європи, сказала:

«Децентралізація не дарма визнана однією з найуспішніших і найпопулярніших реформ в Україні. Вона призвела до створення більших, сильніших та стійкіших місцевих влад, які відіграють надважливу роль у протидії агресії. Як наслідок, у 2022 році реформа стала ще популярнішою. За нашим соціологічним дослідженням, зараз її підтримують вже 76,5% жительок і жителів України, що на 13 % більше, ніж позаминулого року. Реформа керується європейськими принципами, передусім положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування, і вона вже довела свою ефективність. Децентралізація має бути продовжена і супроводжувати процес відновлення України, адже вона посилює стійкість публічних інституцій та зміцнює добре демократичне врядування. І ми у ці складні часи будемо й надалі підтримувати Україну. Так, окрім іншого, Рада Європи вже започаткувала новий План дій для України «Стійкість, відновлення та реконструкція» на 2023-2026 роки з рекордним бюджетом 50 мільйонів євро».

Заступниця Міністра розвитку громад територій та інфраструктури України Олександра Азархіна запевнила учасників заходу, шо війна лише посилює бажання українського Уряду впроваджувати реформи.

«У фокусі майбутніх змін щодо розвитку громад і територій - три ключові блоки. По-перше, - відбудова. І мова тут про відбудову не лише інфраструктури, а й інститутів. Відбудова має враховувати потреби людей і їхню можливість долучатися до цього процесу. По-друге, - питання пріоритизації. Маємо визначити, яким чином зібрати дані, проаналізувати, в якому стані ми знаходимося, щоб прийняти правильні рішення, куди мають піти як державні інвестиції, так і іноземні. По-третє, майбутні законодавчі ініціативи. Крім вирішення питань функціонування служби в органах місцевого самоврядування (законопроект №6504 – Ред.) та забезпечення законності рішень на місцях (законопроект №4298 – Ред.), маємо також переглянути Державну стратегію регіонального розвитку до 2027 року, щоб максимально об'єднувати її з нашим євроінтеграційним процесом. У реалізації усіх цих завдань важливу роль відіграватимуть цифрові інструменти, які мають працювати на користь громад, щоб уся наша робота була більш підзвітною, прозорою, попереджала корупційні ризики і давала більше результатів саме для людей», - зазначила Олександра Азархіна.

Крім того, заступниця Міністра сказала, що системні інституційні реформи, серед яких є і децентралізація, зараз неможливо втілити без міжнародної технічної підтримки. Тому, за її словами, допомога міжнародної спільноти як ніколи важлива сьогодні для громад і країни в цілому.

 

 

Олена Шуляк, народний депутат України, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, розповіла про підходи Комітету до процесів, пов’язаних з відбудовою в країні.

«Виділю три основні аспекти. Перше – це оперативна відбудова. Тут усі гілки влади роблять усе швидко і своєчасно. Минулий рік показав, наскільки оперативно і міністерство, і регіональна та місцева влада можуть реагувати, коли потрібно відремонтувати критичну інфраструктуру, серйозно зайнятися об’єктами енергетики, налагодити транспортне сполучення, забезпечити розмінування…

Друге це те, за якими правилами ми готуватимемо країну до широкого відновлення. Ми вже змінили підходи до безпеки. Минулого року Парламент прийняв закон, який змінив систему цивільного захисту. І сьогодні при проектування нових об’єктів, територій для забудови обов’язково враховуються будівництво бомбосховищ, укриттів тощо. Також Верховна Рада прийняла закон про енергоефективність, що дуже важливо під час відновлення. На черзі - встановлення нових підходів до екологічних питань. Вже більше 200 тисяч гектар української землі заміновані. На деяких територіях знадобиться 7 або більше років для розмінування. І поки незрозуміло, як надалі мають розвиватися ці території. Також ще не врегульовано, що робити з залишками зруйнованих будинків. Це десятки мільйонів тон будівельного сміття. Треба законодавчо врегулювати, як його утилізувати, переробляти, повторно використовувати.

Третій момент, який стосується відбудови – продовження реформ. Ми не плануємо зупинятися в реалізації намічених планів, які стосуються децентралізації. Ми маємо розглянути низку законопроектів, які стосуються роботи місцевих державних адміністрацій, функціонування служби в органах місцевого самоврядування, участі громадян у прийнятті рішень місцевою владою. Всі ці питання будуть у фокусі нашого комітету», - розповіла Олена Шуляк.

 

 

За її словами, відбудова передбачатиме активне залучення громад. Зокрема вона нагадала, що нещодавно Верховна Рада України прийняла законопроект №7198, який стосується надання компенсації за зруйноване або пошкоджене житло. Саме до наповнення відповідного реєстру і будуть залучені органи місцевого самоврядування.

«Громади вже можуть працювати з реєстром. На цей час більше 500 громад зареєстрували понад 10 тисяч зруйнованих чи пошкоджених об’єктів. Закликаю громади активніше працювати з цим цифровим інструментом вже зараз», - сказала Олена Шуляк.

У свою чергу, Олександра Азархіна повідомила, що наступного тижня стартує навчання для громад з користування реєстром.

Президент ГО «ДЕСПРО Оксана Гарнець розповіла про результати опитування керівників органів місцевого самоврядування щодо пріоритетів законодавчого порядку денного у сфері децентралізації. Одним з головних очікувань громад, за її словами, є чітке розмежування повноважень як між органами місцевого самоврядування різних рівнів, так і між ОМС та органами державної влади.

Це підтвердили у своїх виступах представники і державних адміністрацій, і органів місцевого самоврядування.

 

 

Також фахівці профільних асоціацій та експерти наголосили на необхідності створення чітких підстав і критеріїв для введення військових адміністрацій населених пунктів, а також на важливості відновлення місцевого самоврядування всюди, де це можливо під час війни.

Закриваючи захід, керівник Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Габріель Абрагам зазначив:

«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» працює над тим, щоб українські громади мали свій голос і він був почутий. Ми співпрацюємо з державними органами влади і сподіваємося, вони чутимуть цей голос. Розраховуємо на координацію і партнерство між цими рівнями. Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» і надалі підтримуватиме децентралізацію в Україні. Створення належних законодавчих умов для для відновлення та розвитку громад сприятиме поверненню українського та іноземного бізнесу, біженців, інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Також це вплине на розвиток сприятливого клімату для активізації міжнародного міжмуніципального партнерства та підготовки до вступу в ЄС. Впевнений, що результати сьогоднішнього Форуму законодавці врахують у своїй роботі, і незабаром ми побачимо ухвалення необхідних законодавчих ініціатив у парламенті».

 

 

Усі виступи та коментарі учасників Форуму «Децентралізація 2023. Законодавчий порядок денний в умовах війни» дивіться у відеозапису:

 

 

Захід організовано Громадською організацією «ДЕСПРО» в рамках грантового проєкту «Законодавчий порядок денний. Форум з децентралізації в м.Києві», що стало можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА».