Як Вознесенська громада намагається впоратися з викликами, спричиненими війною - коментарі Вікторії Бальцер

Вікторія Бальцер, секретар Вознесенської міської ради (Вознесенська громада, Миколаївська область), розповіла, як громада намагається впоратися з викликами, спричиненими війною. 


Приємно визнавати, що жіноче лідерство набирає обертів, охоплює нові сфери і місцеве самоврядування у цьому не є виключенням. Маю зазначити, що багато жінок нашої громади у критичний момент взяли на себе відповідальність і готові були діяти не відповідно до своїх посадових обов’язків, а відповідно до викликів, які виникли.

Наша громада розташована у центрі Миколаївської області. Російські зайшли до нас в березні. Ми перебували в окупації буквально три доби. Частина міста була окупована, було підірвано багато мостів – залізничних, автотранспортних. Але ми тримали і утримали лінію оборони.

Перший гуманітарний штаб у нашій громаді створили вже 7 березня, але він працює й до сьогодні – надає допомогу місцевим жителям, військовим, ВПО.

Спочатку ми намагались шукати каски, бронежилети, але це було важко, оскільки всі поставки були з-за кордону. Ми витрачали на це багато часу, а отримували 10 бронежилетів, які в принципі не вирішували нагальних проблем. Тому ми вирішили сфокусуватись на тих завданнях, в яких можемо бути більш ефективними.

В першу чергу – це організація евакуації мирних жителів, бо багато хто вирішив поїхати. З 2 по 15 березня ми евакуювали 4000 осіб. Ми враховували гендерний аспект в евакуації у тому, що евакуювали жінок і дітей. Для їх зручності ми організовували підвезення до поїзду, харчування в дорозі, проводили евакуацію людей з інвалідністю, що було вкрай складно без спеціального приладдя, організовували патронат для дітей, які їхали без супроводу. Працювали над самоорганізацією людей, призначали координаторів, допомагали тим, хто цього потребує, з ліками, особливо в дорозі. На загрузці допомагали евакуйованим з дітьми, бо чоловіків майже не було.

Перше, що спрацювало, і в що варто надалі інвестувати – це створення мереж, налагодження неформальних партнерських відносин – з асоціаціями, жіночих рухами. Ми працювали через вайбер-групи. Наприклад, було потрібно евакуювати людей до Львову, а звідти заправити автобус та передати у громаду гуманітарну допомогу. Це все вирішували не на рівні державних структур, а на рівні особистих зв’язків, яким можна було подзвонити увечері і про все домовитись. Тому давайте й надалі будувати мережі, адже вони дуже потрібні і показали свою ефективність у екстремальних ситуаціях.

Друге, що допомогло – це діджиталізація і сучасні технології. Їх треба вивчати і застосовувати. Наприклад, потрібно було зібрати 800 осіб, перевезти їх до потягу, розрахувати, щоб всім вистачило місця і щоб всі місця були зайняті. Ми використовували для цього гугл-форми, через які люди реєструвались. Також ми створили кол-центр, через який всіх збирали і вели впродовж всього шляху до кордону України. Таким чином з евакуацією і гуманітарними вантажами ми допомагали й сусіднім громадам, які не мали такого організаційного потенціалу. Тому потрібно й надалі використовувати соцмережі, спілкуватись з мешканцями. Через соцмережі ми гасили паніку, повідомляли, що ситуація під контролем, що голова громади на місці, крім того – попереджали про небезпеку, про можливість отримання гуманітарної допомоги.

Що не спрацювало і над чим варто працювати після війни – це організація співпраці між ОМС, ДСНС, поліцією і місцевими жителями. З’ясувалось, що ці служби не можуть самостійно локалізувати проблему без підтримки населення. А це ускладнювало вирішення будь-яких питань. Тому потрібно інвестувати в навчання жителів щодо того, як вони мають діяти в критичних ситуаціях, давати їм алгоритми дій, щоб вони знали, як допомагати собі самим, оточуючим, а потім чекати на допоміжні служби.

Таким чином, на початках ми займались евакуацією наших жителів, потім організовували роботу гуманітарного штабу, потім до нас почали їхати ВПО з інших населених пунктів Миколаївської і Херсонської області. ВПО у нас наразі складає близько 10% населення громади.

Зараз настав період, коли ми почали думати про відбудову громади, створили відповідну Робочу групу і спрямовуємо свої зусилля на розробку проєктів за принципами зеленої енергетики, енергоефективності, щоб ці проєкти були сталими, дружніми до навколишнього середовища, щоб були не тягарем для нашого бюджету, а навпаки – були точками росту для певних сфер.

Наразі ми реалізуємо проєкт з сонячними панелями на каналізаційній насосній станції, що дозволяє нам мінімізувати її залежність від зовнішнього постачання.

Також ми знаємо, що у нас багато ВПО, які навряд чи зможуть найближчим часом повернутись до своїх домівок, оскільки зруйновані і їхні будинки, і інфраструктура у їхніх населених пунктах, тому ми думаємо про те, як інтегрувати цих людей у нашу громаду, щоб вони осіли і стали частиною нашої громади.

Крім того, сьогодні ми реалізуємо проєкт «Агрохаб Теплиця», в рамках якого проводили серію тренінгів для ВПО з вирощування овочів та ягід на присадибній ділянці. Також видавали мікрогранти для ВПО для започаткування невеликого власного агровиробництва на присадибній ділянці. Сподіваємось, що навесні вони посадять свою першу теплицю, вирощуватимуть картоплю і це буде підмогою у продовольчій безпеці громади, оскільки ми зацікавлені, щоб якомога більше продукції  вироблялось на території громади, щоб ми були менш залежні ззовні. Також ми надавали їм сільгосптехніку для обробки землі.

Є у нас проєкти з екоініціативи, бо маємо сміттєвий полігон, який нещодавно горів. Тому працюємо над компостуванням опалого листя, бо це все додаткові витрати з бюджету – спочатку вивезти це листя на полігон, а потім гасити пожежі. Тому популяризуємо проєкти з компостування у домашньому господарстві, роздаємо компостери місцевим жителям.

Паралельно організували надання матеріалів для ремонту пошкоджених будівель, оскільки останнім часом у нас були прильоти, які пошкодили будинки. Тому ми створили матеріальний резерв. У цьому також добре спрацювали гугл-форми, які люди заповнюють – наприклад, об 11.00 у нас ракетний прильот, а вже о 17.00 ми знаємо кому і скільки шиферу потрібно і як його правильно розвезти.

Роботи багато, але нам якось вже хочеться відійти від тієї рутини, яку ми мали у першу декаду війни, коли забезпечували лише гуманітарні потреби. Зараз більше займаємось налагодженням партнерських відносин, шукаємо міста-побратими, міжнародні організації, будемо продовжувати брати участь у програмі «ДОБРЕ- ІІ», ПРООН. Тобто, для нас важливі мережеві проєкти і співпраця з іншими організаціями, тому ми багато часу інвестуємо у цей напрямок.

Попереду зима, і з цим у нас однакові виклики з іншими громадами. Наразі переводимо комунальну сферу на альтернативне опалення, наприклад, купили твердопаливний котел для лікарні, створили лінію по виготовленню брикетів з паливної деревини – відходів від кронування дерев у нашій громаді, і будемо по можливості забезпечувати власні потреби у брикетах

Та маємо ще багато планів та діючих ініціатив.

Матеріал підготувала гендерна експертка Шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” (SALAR International) Юлія Савельєва

Теги:

жіноче лідерство історії війни

Область:

Миколаївська область

Громади:

Вознесенська територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:

08 лютого 2023

Відкрито прийом заявок на участь у Навчальній платформі для керівників ЦНАП

Відкрито прийом заявок на участь у Навчальній...

Проєкт PROSTO «Підтримка доступності послуг в Україні» запрошує керівниць та керівників ЦНАП, які прагнуть розвивати...

08 лютого 2023

Як ефективно купувати через Prozorro Market, розкажуть на вебінарі DECIDE 13 лютого

Як ефективно купувати через Prozorro Market,...

13 лютого 2023 року швейцарсько-український проєкт DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти»...

08 лютого 2023

Продовольча безпека міст. Міжнародний досвід та можливості для українських міст

Продовольча безпека міст. Міжнародний досвід та...

Міста є основними споживачами, джерелами культурних норм і запитів щодо харчування. Саме на міста припадає понад 70%...

07 лютого 2023

Мінфін у січні перерахував з держбюджету 10,7 млрд грн трансфертів до місцевих бюджетів

Мінфін у січні перерахував з держбюджету 10,7...

У січні 2023 року (станом на 01.02.2023) Кабінет Міністрів України, згідно з бюджетним законодавством, забезпечив...