Матеріали програми «Децентралізація. Влада – громади» на парламентському телеканалі «Рада» за участю президента Української асоціації районних та обласних рад, голови Харківської обласної ради Сергія Чернова. 

Пане Сергію, Ви - член Конституційної комісії, в роботі якої брали активну участь. Якби Ви були народним депутатом, чи проголосували б Ви за Конституцію? Які б аргументи Ви обрали для своїх колег? 

Однозначно: «Так». Хотів би зазначити, що для мене особисто і для багатьох моїх колег прийняття змін до Конституції – це та межа, після якої – в разі прийняття змін – не буде руху у зворотному напрямку. Якщо зміни до Конституції прийняті не будуть, то ситуація з реформами щодо децентралізації та дерегуляції влади буде непередбачуваною. 

Чим відрізняється чинна Конституція від Європейської хартії місцевого самоврядування, яку Україна ратифікувала в повному об’ємі ще у 1997 році? У першу чергу тим, що у чинній Конституції записано, що наше місцеве самоврядування тільки має право, а у Європейській хартії місцевого самоврядування йдеться не тільки про право, а й про спроможність. У змінах до Конституції (у частині децентралізації), тих, що проголосовані Верховною Радою у першому читанні, в статті 140 саме прописана спроможність місцевого самоврядування. Якщо на рівні Основного закону буде зафіксовано саме таке положення, все інше законодавство має забезпечити виконання цієї норми – не тільки право, а й спроможність місцевого самоврядування. Це дуже важливо. 

Але, як би там не було, питання Конституції зараз дуже заполітизовано. Як, на Вашу думку, можна прибрати цю заангажованість політикою? Ми ж розуміємо, що крім децентралізації ми маємо голосувати в рамках Конституції про особливості самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей. Як вийти з цього клінчу, в якому ми зараз знаходимося? 

Самий великий ризик у прийнятті змін до Конституції –  та не тільки їх, а й багатьох прогресивних законопроектів, – політизація, через яку відбувається затягування часу, втрата інтересу і зневіра в реформи з боку суспільства. А потім й спротив реформам. Коли люди не розуміють змін, які мають принести їм нову якість життя, а ті, хто повинен проводити ці реформи, саботують їх, маніпулюючи суспільною думкою, це – головний ризик, що несе політична ситуація в країні. 

Проект змін до Конституції – документ абсолютно вивірений, над ним працювали фахівці вищого рівня з Національної академії правових наук, Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Були задіяні народні депутати, представники Уряду, громадськість. Проект отримав позитивний висновок Венеціанської комісії. Дуже багато часу йде обговорення. Тому не можна спекулювати на тому, що хтось не ознайомився з цим документом. Не ознайомився той, хто не хотів. 

Щодо ситуації, навколо якої точиться саме бурхливе обговорення, – особливий статус районів Донецької та Луганської областей. Думаю, що це один відсоток від усіх питань, по яких є повне розуміння і немає розбіжності в думках. 

Повну версію читати ТУТ.