Житло для внутрішньо переміщених осіб: як Шумська громада спільно з Програмою DOBRE долають наслідки війни

 

 

Шумська міська громада Тернопільської області стала другою домівкою для українців, які змушені були рятуватися від бойових дій та окупації. На сьогодні тут проживає 1571 новий житель. Найпершою проблемою, з якою стикнулася громада, стала необхідність масового і швидкого розміщення внутрішньо переміщених осіб. Тимчасовим житлом для багатьох стали школи, готелі і хостели, чимало людей продовжують жити разом з місцевими жителями у їхніх приватних садибах. Безумовно, окрім житла, люди, які опинилися далеко від власного дому, потребують ще і роботи, і якісних послуг: соціальних, комунальних, медичних, освітніх. Про те, як співпраця Шумської міської територіальної громади з міжнародним Проєктом USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» DOBRE, допомагає долати наслідки війни в Україні, - у матеріалі.

 

Вже 25 лютого громада прийняла перших внутрішньо переміщених осіб з Чернігівської області

 

Шумська міська територіальна громада, утворена шляхом добровільного об’єднання ще у 2015 році, – одна з найбільших за кількістю населених пунктів у Тернопільській області. Їх тут 44, в яких проживає близько 25 тисяч людей. У центрі громади – місті Шумськ, яке має давню історію і веде свій початок з X століття, - трохи більше 5 тисяч жителів. Від обласного центру до Шумська дві години машиною. У центрі Шумська життя кипить. Поряд з легковим транспортом тут зустрічаєш коней, запряжених у підводу, чи велосипедистів. У нинішній реаліях дефіциту пального це, мабуть, найоптимальніші види транспорту. На центральній вулиці Українській розташована адміністративна будівля громади, а перед будівлею – пам’ятник Тарасу Шевченку, встановлений на честь 850-річчя першої літописної згадки про Шумськ. На постаменті читаємо пророчі, віримо в це беззаперечно, слова поета: «Діла добрих обновляться, діла злих загинуть»! 

«Перший день війни став для мене шоком, і у той же час я пережив емоційне піднесення, коли шумчани безкінечно телефонували і питали, чим вони можуть допомогти», - після короткого знайомства говорить нам голова Шумської громади Вадим Боярський.

 

Голова Шумської громади Вадим Боярський

 

Вже 25 лютого громада прийняла перших внутрішньо переміщених осіб з Чернігівської області. Приїхали дружини та діти прикордонників. Військові зрозуміли, що повномасштабне вторгнення Росії таки розпочнеться, тому й вивезли родини у безпечне місце. За кілька днів у Шумській громаді було створено оперативний штаб з відповідальними за напрямками. Усіх, хто приїжджав у громаду, реєстрували, пропонували речі першої необхідності, одяг, видавали продуктові набори. У перші дні сюди їхали з Чернігівської та Київської областей, згодом реєстрували та влаштовували переселенців з Луганської, Донецької, Харківської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Одеської областей. Загалом майже три тисячі людей, які змушені були покинути власні домівки, прийняли від початку війни у Шумській громаді, зараз ця цифра зменшилася вдвоє.

 

Памятник Тарасу Шевченку перед адмнприміщенням Шумської громади

 

Вадим Боярський розповідає, що селили нових жителів відразу у готелі та школи. Частину людей прихистили місцеві жителі. Вирішення проблеми розселення виявилося, мабуть, найбільшим викликом для громади. Тим паче, що сьогодні Міністерство освіти рекомендувало розпочати підготовку до нового навчального року і там, де будуть облаштовані укриття, діти зможуть ходити до школи. Тому питання з житлом для внутрішньо переміщених осіб у громаді залишається актуальним. До речі, 42 людини з них сьогодні ще мешкають у школах громади.

«У перші дні війни з нашими партнерами – Програмою DOBRE, з якою ми співпрацюємо вже кілька років, обговорювали, як вирішити житлову проблему для нових жителів. Після детального розгляду зупинилися на одному з варіантів – поселення цих людей у оздоровчому таборі. Домовилися також про те, що Програма DOBRE забезпечить близько 100 переміщених осіб, які зможуть там проживати, новими меблями, ковдрами, постільною білизною, посудом, кухонним обладнанням, пральними машинками. Фактично цей спільний проєкт перебуває на стадії завершення. Ви сьогодні зможете побачити це містечко і що нам вдалося зробити», - говорить голова громади.

 

Гуманітарний штаб Шумської громади

 

Співпраця з Програмою DOBRE підвищила спроможність громади та допомагає сьогодні долати виклики воєнного часу

 

У Шумській громаді розуміють, що для належної інтеграції внутрішньо-переміщених осіб їх потрібно забезпечити, окрім житла, роботою та якісними послугами: соціальними, комунальними, медичними, освітніми. За словами Вадима Боярського, у громаді є підприємства, в яких вже працюють внутрішньо переміщені особи. Одне із них - ТОВ «Шумський маслозавод» відновив свою діяльність у січні 2021 року, сьогодні тут офіційно працевлаштовано 60 робітників, але завод планує розширяти виробництво. До речі, його відновлення посприяло розвитку тваринництва у місцевих домогосподарствах. Родини, які тримають корів вдома та співпрацюють з маслозаводом, на постачанні молока заробляють до 15 тисяч гривень в місяць. Інше підприємство – швейне виробництво, яке шиє робочий одяг. Готові приймати нових жителів на роботу і місцеві комунальні підприємства, а також лікарня, яка сьогодні надає послуги первинної та вторинної (спеціалізованої) ланки медицини.

Вадим Боярський запрошує подивитися, як працює колишня районна лікарня, яка перейшла у власність громади. Окрім того, тут вирішили об’єднати «первинки» Шумської та Великодедеркальської громад, аби спільно надавати якісні медичні послуг своїм жителям.

І ми переходимо до триповерхового медичного закладу, розташованого поряд з адмінбудівлею громади. Біля реєстратури і у коридорах лікарні людно. Поки коридори нагадують про те, що її приміщення було збудоване в радянські часи. В окремих відділеннях – терапевтичному, дитячому, неврологічному та інших - виконано сучасний ремонт європейського рівня. Ще тривають ремонтні роботи в хірургічному відділенні та в приміщенні, куди найближчим часом переїде Центр первинної медично-санітарної допомоги. Лікарня має сучасне обладнання та досвідчений медичний персонал. Це дозволило медичному закладу укласти угоду з НСЗУ про надання пацієнтам 15 пакетів послуг. Щороку лікарня вторинної ланки обслуговує шість тисяч хворих не тільки Шумської громади, але й з інших громад Тернопільської та Хмельницької області. За словами Вадима Боярського, якісні медичні послуги вдалося організувати завдяки спільним зусиллям держави, громади, міжнародних фондів та благодійників. До речі, в межах співпраці громади з Програмою DOBRE за результатами опитування мешканців у лікарні було обладнано ще й кабінет ультразвукової діагностики. Кабінет працює і допомагає лікарям точно встановлювати діагнози та призначати ефективне лікування.

 

Шумська лікарня має сучасне обладнання

Кабінет ультразвукової діагностики, облаштовановий у співпраці з Програмою DOBRE

 

Через дорогу від лікарні розташований дитячий садочок, який продовжує працювати і діти із задоволенням граються на майданчику, також облаштованому громадою спільно з Програмою DOBRE.  За чотири роки співпраці з Програмою, у Шумській громаді вдалося підготувати довгострокову Стратегію розвитку та вже реалізувати 9 великих і малих проєктів. Окрім вже згаданих, на території Шумської гімназії та в селі Рохманів встановлені спортивно-оздоровчі комплекси під відкритим небом. Гімназисти отримали також можливість користуватися сучасною апаратурою в кабінеті фізики. А для оформлення та видачі закордонних біометричних паспортів у міському ЦНАПі придбано спеціальне обладнання та програмне забезпечення.

 

Дитячий майданчик, облаштований  у громаді спільно з Програмою DOBRE

 

Перебуваючи у громаді, ми побачили біля приватних будинків контейнери для сміття. Це теж результат реалізації спільного проєкту громади та Програми DOBRE щодо покращення послуги поводження з твердими побутовими відходами. Усе, що було зроблено в межах співпраці, підвищило спроможність громади та допомагає сьогодні долати виклики воєнного часу.

 

Сортування сміття - результат спільного проєкту з Програмою DOBRE

 

«Житло для внутрішньо переміщених осіб– це важливий проєкт, бо таким людям, як я, потрібен прихисток і місце, де відчуваєш себе у безпеці»

 

Просимо голову громади Вадима Боярського познайомити нас з тими, кого війна вигнала з рідних  домівок. Їдемо в гості до тих, хто переїхав з Київської, Харківської та інших областей. 16 осіб проживають у двоповерховому будинку, власник якого тут планував відкрити у майбутньому хостел, але нині передав у безоплатне користування людям, які рятувалися від війни.

Знайомимося з 51-річною Валентиною Коваль. Жінку тут лагідно називають «мамою». Вона зуміла організувати побут дорослих та дітей, які живуть під одним дахом. Ми говоримо у великій вітальні, посеред якої довгий дерев’яні стіл, накритий скатертиною, та лави. Тут чисто та затишно. Час від час до нас забігають діти, їм цікаво, хто ж приїхав в гості. Вони показують свої нові м’які іграшки, посміхаються, запрошують погратися. Навіть не хочеться думати про те, що цим діткам довелося пережити.

 

Валентина Коваль, переселенка з Харківської області

 

Валентині слова даються важко. Каже, що приїхала з села Яковлівки, Харківської області. З’ясовуємо, що це Мереф‘янська громада. У середу, 02 березня, о 22.30 російські літаки атакували рідне село Валентини. Одна із бомб потрапила у місцевий клуб, розташований неподалік - за 100 метрів від будинку жінки.

«Ми були вдома, почули перший вибух, потім другий і далі просто вистрибнули через вікно, щоб заховатися у погребі. Вибухова хвиля було настільки потужною, що вибила вікна та двері у нашому будинку», - пригадує Валентина.

Ніч родина провела у льоху, наступного дня жінка дізналася про загибель своїх кумів. Тієї ночі в Яковлівці загинуло четверо жителів, ще 14 - поранені та опинилися в лікарні. Більше половини будинків були знищені, хати стояли без дахів та вікон. Жінка з родиною вирішили виїжджати, жити у їхньому будинку стало неможливо. Одну ніч вони ночували у Мерефі, у вчительки сина. А потім виїхали двома машинами на захід України спільно зі знайомими, які евакуйовувалися у Шумськ до рідних. Валентина з родиною погодилися їхати також до Шумська. Каже, що у громаді прийняли їх дуже гостинно, допомагають усім, чим можуть, їхньою долею також переймається місцева християнська церква.

У той же час, нові жителі громади не сидять склавши руки. Валентина не без гордості показує свій город.

«Там он огірки ростуть, тут салат і помідори. А трохи далі ми посадили картоплю. От поки не зберу врожай, додому не поїду», - посміхаючись, говорить жінка. 

 

Поки не зберу врожай, додому не поїду, - каже Валентина Коваль

 

Валентина зізнається, що вимушені переселенці, за можливості, допомагають громаді: разом виходили на толоки, готували спільно з місцевими тушкованку на передову, а їхні чоловіки укладали плитку, як волонтери, у містечку, що облаштовують для переселенців.

«Житло для внутрішньо переміщених осіб – це важливий проєкт, бо таким людям, як я, потрібен прихисток і місце, де відчуваєш себе у безпеці», - говорить наша героїня.

Запрошуємо родину Валентини якраз і подивитися на це містечко , але замість неї зголошується їхати з нами її донька Юлія.

Колись це був дитячий оздоровчий табір «Дивосвіт», який належав Шумській районній раді. На його території кілька років тому за кошти державного та місцевого бюджетів встановили 19 нових дерев’яних будинків із санвузлами та бойлерами. Наприкінці 2020 року громада прийняла цей заклад у комунальну власність, сподіваючись відновити його роботу. Але війна внесла корективи у плани громади.

 

19 будиночків було встановлено за кошти державного та місцевого бюджетів

Оздоровчий заклад Дивосвіт

 

Оздоровчий заклад серед соснового лісу незабаром стане домівкою для близько 100 внутрішньо переміщених осіб. Кожний будиночок буде з новими ліжками, матрацами, постільною білизною, ковдрами та подушками, шафами та стільцями. Все це закуплено за кошти Програми DOBRE. Також ми побачили новеньке кухонне обладнання, закуплене в рамках проєкту, воно розміщене в окремому корпусі, яке використовуватиметься для приготування їжі. У великій їдальні планується встановити столи та стільці, які виготовляються теж за кошти DOBRE. І поки ми оглядали майбутній харчоблок, сюди привезли ще й бойлер. Буде у закладі і спеціальна побутова кімната, куди вже завезені і чекають підключення пральні машини та сушарки. Загалом, Програма DOBRE на потреби переселенців передасть громаді обладнання, меблі, побутову техніку, постільну білизну та інші важливі речі на загальну суму близько100 тисяч доларів США.

 

Пральні машини та сушарки, якими користуватимуться  переселенці

Холодильники для переселенців

 

Вадим Боярський говорить, що табір найближчим часом заселять вимушені переселенці, які сьогодні живуть у школах громади. Окрім того, тут готові прийняти українців, які нині евакуюються з «гарячих» точок. Шумська громада готова стати другою домівкою для тих, хто цього потребує. 

Теги:

історії війни війна соціальні послуги

Область:

Тернопільська область

Громади:

Шумська територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:

12 серпня 2022

Фінансування соціальних послуг для ВПО ‒ роз’яснення для громад

Фінансування соціальних послуг для ВПО ‒...

Експерти Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» підготували роз’яснення для органів місцевого самоврядування щодо Порядку...

12 серпня 2022

Організація трудових відносин в органах місцевого самоврядування в умовах воєнного стану – нові методичні рекомендації

Організація трудових відносин в органах...

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України №2352 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо...

12 серпня 2022

16 серпня - вебінар "Шкода громаді від війни – що потрібно пам'ятати при відбудові?"

16 серпня - вебінар "Шкода громаді від війни –...

Війна завдала шкоди сотням громад по всій Україні. Житлові будинки, школи, лікарні – усе потребує якнайшвидшої...

12 серпня 2022

«Ми точно переможемо в цій битві». Як Білоцерківська громада стала прихистком для тисяч переселенців – інтерв’ю з головою громади

«Ми точно переможемо в цій битві». Як...

Перші переселенці почали прибувати до Білоцерківської громади, ща на Полтавщині, на початку березня — фактично, через...