Особливості роботи педагогічних працівників під час літніх канікул. Чи впливає на це воєнний стан?

Подовжена тривалість щорічної основної відпустки для педагогічних працівників закладів освіти не скасовується, а лише обмежується на період дії воєнного стану.

Автор: Cергій Яцковський, експерт з місцевого самоврядування Проєкту DECIDE


Завершився 2021-2021 навчальний рік. І, незважаючи на надскладу ситуації в країні, на усіх учасників освітнього процесу чекають літні канікули. І якщо дітей ця перспектива хоч трохи радує, то у педагогічних працівників закладів освіти викликає занепокоєння та хвилювання. Адже наразі питань щодо організації режиму роботи педагогічних працівників у літній період більше, ніж відповідей на них. Отже давайте розбиратися: які особливості роботи педагогічних працівників під час літніх канікул та яка наразі тривалість відпустки педагогічних працівників? І чи впливає на ці норми воєнний стан?

 

Щорічна відпустка педагогічних працівників

Відповідно до ст. 12 Закону № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю не більше 24 календарні дні.

Зауважте, що вказаним Законом не заборонено у період дії воєнного стану надавати працівникам, які мають дітей, додаткову відпустку, що передбачена ст. 19 Закону України «Про відпустки». Часто про це питають, отже відповів.

Стосовно щорічної основної відпустки педагогічних працівників, то частиною чотирнадцятою статті 10 Закону України «Про відпустки» установлено, що керівним, педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Отже, щорічна основна відпустка, в тому числі її частина, має бути надана педагогічним працівникам влітку у період літніх канікул учнів.

 

До уваги! 

Подовжена тривалість щорічної основної відпустки для педагогічних працівників закладів освіти не скасовується, а лише обмежується на період дії воєнного стану. Надання невикористаних у період дії воєнного стану днів щорічної відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

 

Робота під час літніх канікул

У літній період педагогічні працівники закладів освіти не проводять заняття, але оскільки робочий час вчителів включає не лише навчальну діяльність, а й іншу педагогічну діяльність, передбачену посадовими обов’язками і режимом робочого часу, вчитель може, зокрема, здійснювати виховну, методичну, організаційно-педагогічну тощо діяльність. Також вчитель може:

  •  підвищувати свою кваліфікацію;
  •  проводити методичну роботу;
  •  здійснювати календарно-тематичне планування, брати участь у роботі предметних комісій;
  •  формувати індивідуальні освітні траєкторії учнів тощо.

Така робота також вимагає витрат робочого часу. Але порядку нормування такої роботи немає. При цьому залучення має бути в межах тих самих 18 годин на тиждень і в будь-якому випадку не меншим за педагогічне навантаження, яке було до початку літніх канікул. У шкільного психолога, наприклад, навантаження має бути не меншим за 40 годин.

Хочу також нагадати, що відповідно до п. 25 Типових правил (Наказ МОН № 455 від 12.20.1993) під час канікул, які не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогів до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, який не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул. Організація їх роботи здійснюється згідно з планом роботи в канікулярний період.

У разі неможливості надання невикористаних днів щорічної основної відпустки протягом року, частина невикористаних днів може бути замінена грошовою компенсацією відповідно до ст.24. Закону України «Про відпустки».

 

Щодо оплати праці педагогічних працівників під час літніх канікул

Тут варто звернути увагу на пункт 71 Наказу МОН № 102 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», а саме: «За час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, проводиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул». Згідно з пунктом 77 Інструкції  у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови, воєнний стан тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. В разі відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю України, але не менше ⅔ тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (постанова КМУ від 07.03.2022 № 221).

 

Найпопулярніше на сьогодні питання: чи можуть оголосити простій в закладі освіти після виходу вчителів з основної відпустки?

Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Так сказано у частині 1 статті 34 КЗпП. Тож варто врахувати той особливий період, в якому ми живемо, – воєнний стан. Якщо через бойові дії заклад освіти не має змоги працювати, директору доведеться оголосити простій. Якщо ж немає змоги працювати конкретний вчитель, то або щодо нього оголошується простій, або призупиняють дію трудового договору. Тому, я вважаю, що простій може бути оголошеним керівником закладу чи установи, якщо не має іншої можливості забезпечити виконання роботи працівниками.

Слід також зазначити, що у період воєнного стану у нас з’явилось поняття «Призупинення трудового договору», яке було введено саме в період дії воєнного стану (частиною 1 статті 13 Закону № 2136). Призупинення трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи. Оголосити його можна лише в період дії воєнного стану. Йдеться, звісно, не про звільнення! Трудові відносини відновлюються за першої можливості, а робоче місце зберігається за працівником.

У чому принципова різниця між простоєм і припиненням трудового договору? Простій, як правило, оформлюється виключно за всіма правилами ведення діловодства – видається розпорядчий документ про оголошення простою, з яким має бути ознайомлений праціник. Про призупинення дії трудового договору повідомляється будь-якими доступними засобами зв’язку. Також під час простою працівникам сплачують не нижче, ніж дві третини тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) ставки, а от під час призупинення, як і під час відпустки без збереження заробітної плати, педагогам заробітна плата не виплачується.

Право ухвалювати рішення в будь-якому з варіантів надається керівнику закладу освіти в межах передбаченої законодавством (ст 23, 26 Закону України «Про освіту») організаційної та академічної автономії закладу освіти.

 

І насамкінець

Більшість освітян, з якими я спілкувався, вважають за доречне повернути по відношенню до вчителів норму закону про право роботодавця, у разі можливості, надавати передбачену законодавством про освіту тривалість щорічної відпустки 56 днів. Сподіваюсь, це почують народні депутати та приймуть впродовж червня відповідні зміни, запропоновані до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 05.04.2022 №7251 (документ готується до другого читання) в частині зняття обмеження тривалості щорічної відпустки, що надається педагогічним працівникам протягом періоду дії воєнного стану.

09.06.2022 - 13:54 | Переглядів: 24419
Особливості роботи педагогічних працівників під час літніх канікул. Чи впливає на це воєнний стан?

Теги:

війна освіта Сергій Яцковський війна кадри війна освіта

Джерело:

DECIDE

Поділитися новиною:

Читайте також:

28 березня 2024

Як громади вистояли на початку великої війни – дослідження Центру спільних дій

Як громади вистояли на початку великої війни –...

Збереження управлінських команд, що залишилися працювати в критичний момент, – головний фактор стійкості громад. До...

28 березня 2024

Вишнівецька громада отримала сучасний ренгентографічний комплекс від Програми USAID DOBRE

Вишнівецька громада отримала сучасний...

Вишнівецька громада на Тернопільщині отримала цифровий ренгентографічний комплекс – таку допомогу їй надала Програма...

28 березня 2024

Результати 5-го щорічного моніторингу 25 ЦНАП: інституційна динаміка та виклики сталого розвитку

Результати 5-го щорічного моніторингу 25 ЦНАП:...

Під час конференції шведсько-українського проєкту PROSTO “Підтримка доступності послуг в Україні” були представлені...

27 березня 2024

Як українським громадам взяти участь в програмі Interreg Europe: процедури та дедлайни

Як українським громадам взяти участь в програмі...

20-21 березня 2024 року відбулася конференція, організована Interreg Europe, під назвою “Europe, Let`s cooperate!”....