Як сусідам стати партнерами: результати опитування жителів громад

 

28 грудня 2021 року Програма Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» організувала обговорення питань розвитку міжмуніципальної співпраці в рамках потенційної Львівської агломерації, налагодження комунікації між містом Лева і сусідніми з ним громадами задля прискорення розвитку та зміцнення економічного потенціалу цього важливого для України регіону, підвищення рівня життя його населення.

Йдеться про сучасну європейську форму такого співробітництва, яку називають метрополійним урядуванням і яке створюється на партнерських засадах, однаковою мірою ураховує інтереси кожної сторони та водночас формує спільне бачення розв’язання загальних проблем. Так діють міста та регіони, зокрема й на нашому континенті за умов жорсткої економічної конкуренції, щоби згуртованіше протистояти глобальним викликам нинішнього світу. Українські мегаполіси-мільйонники лише на початку цього шляху, однак згадаймо відому істину: дорогу здолає лише той, хто йде.

 

Кава, книші і струцень…

 

Філіжанку духм’яної кави, чи «кавусі», як її ще називають справжні гурмани, зазвичай їздили пити до Львова. Найсмачніші книші (місцевий різновид пиріжків з картоплею) випікали газдині із старовинної Жовкви, наділеної ще в Середні віки привілеями Магдебурзького права. Солодкими «палюшками» традиційно пригощали  гостей у Давидові і Солонці. А високий апетитний різдв’яний хліб, прикрашений переплетеними зарум’яненими кісками, – струцень – до сьогодні виймають з печі напередодні Святвечора в усіх галичанських оселях…

Що ще, окрім пристрасті створювати своїми руками справжнісінькі гастрономічні шедеври, якими завше вирізнявся цей край, спільної географії та історії, особливого галицького менталітету та кревних родинних зв’язків вже в наші часи поєднує тутешній люд?

Відповідь на це запитання спробуємо знайти в результатах соціологічного дослідження «Думки і погляди жителів/-ок потенційної Львівської агломерації щодо децентралізації і міжмуніципальної співпраці», здійсненого на замовлення Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» протягом жовтня-листопада 2021-го Київським міжнародним інститутом соціології.

Дослідження проводилося серед жителів та жительок Львівської громади і ще 14 сусідніх громад: Городоцької, Давидівської, Жовківської, Жовтанецької, Зимноводської, Івано-Франківської, Куликівської, Мурованської, Новояричівської, Оброшинської, Підберезцівської, Пустомитівської, Сокільницької та Солонковської.

 

В Україні, на Галичині, в Європі

 

Перший розділ опитувальника стосувався оцінки змін, пов’язаних із децентралізацією та реформою місцевого  самоврядування. Як з’ясувалося, абсолютна більшість респонденток і респондентів потенційної агломерації знають, що в Україні проводиться реформа. Майже 70% відзначили, що така реформа потрібна – це вище, ніж загалом по країні. Переважна більшість опитаних (73%) вже зараз бачать позитивні результати зростання місцевих доходів чи знають про заплановані заходи з покращення фінансової ситуації в своїх громадах. Найкраще люди оцінюють динаміку змін  щодо ремонту вулиць (66%), дитячих/спортивних майданчиків (58%). Баланс позитивних оцінок відзначається в таких сферах як охорона здоров’я первинного рівня, транспортне сполучення в межах населеного пункту.

Показовими, на нашу думку, є цифри, що переконливо свідчать про локальну ідентичність тутешнього населення. 99% ідентифікують себе українцями, стільки ж – жителями свого населеного пункту, 93% –  галичанами, 66% –  європейцями. 56% упевнені, що вони –  жителі і жительки Великого Львова. Майже всі респонденти та респондентки із Львівської територіальної громади називають себе львів’янами та львів’янками, як, утім, і чверть жителів та жительок сусідніх громад.

 

Усі шляхи ведуть до Риму

 

У нашому випадку – до «серця» Галичини. Щонайменше один раз на тиждень Львів відвідують 73% населення безпосередньо межуючих з ним громад і 51% жителів та жительок інших громад.  Кожного робочого дня так роблять відповідно 44 та 23,5 відсотки. До цього передовсім спонукає вагома причина –  робота (48% і 38%).

Опитування свідчить, що майже в 70-ти відсотків домогосподарств у сусідніх громадах є особа, котра протягом останніх двох років якийсь час працювала в місті Лева. 46% жителів і жительок сусідніх громад отримують там бодай  одну публічну послугу – в сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту. Абсолютна більшість населення обласного центру (78%) також час від часу відвідує приміську зону. Це красномовні дані: Львів і сусідні громади великою мірою інтегровані вже сьогодні.

У ХІХ столітті популярним транспортом у цьому краї були вози і брички, в ХХ-му їх змінили автобуси, а нині тутешні шляхи заполонили міжміські маршрутки (75-76%). Достатньо високий відсоток тих, хто регулярно їздить у Львів власними автівками (38-44%), через що зокрема місто потерпає від заторів, а горезвісні вихлопи завдають непомірної шкоди його унікальній архітектурі.

Однак лише 11-15% населення сусідніх громад за можливістю переїхали б до обласного центру (краща інфраструктура, більше можливостей для дітей, легше знайти роботу). А кожен четвертий (!) львів’янин чи львів’янка, маючи такий шанс, залюбки переїхали б за місто в прилеглі населені пункти через близькість до природи, кращу екологію, перезавантаженість міської інфраструктури. Такі відцентрові і доцентрові процеси дедалі більше цементують зв’язки між Львовом та сусідніми громадами.

А тепер про головне  – ставлення до співробітництва громад у рамках потенційної агломерації. Загалом 76% опитаних представників та представниць ймовірної форми партнерства підтримують співробітництво Львова і сусідніх громад. Від окремих територій таких 74-77%.

Серед жителів і жительок Львівської територіальної громади 52% вважають, що рівною мірою від цього виграють й обласний центр, і сусідні громади. Про преференції переважно Львова говорять 16%, про виграш сусідніх громад – 20%. У безпосередньо межуючих громадах також найбільше людей рівноцінно оцінюють ці шанси, в сусідніх громадах відповідно  41%. Трохи більше схильні вважати, що від такої співпраці має виграти скорше Львів (40%).

Вочевидь децентралізація сприяла помітному збільшенню місцевих бюджетів і дала можливість українським громадам самостійно розпоряджатися власними коштами. Однак у сусідів завжди були і залишаються донині точки дотику. Надто, коли йдеться про Львів як потужний економічний і культурний центр в своєму регіоні та сусідні з ним громади. Тож цілком зрозуміло, чому абсолютна більшість населення потенційної агломерації (85,55 загалом і 79-87% залежно від території) гадають, що місто Львів та сусідні громади мають певною мірою співробітничати або зближуватися. Утім, респонденти і респондентки  (62,5% на рівні потенційної агломерації загалом і 61-66% залежно від території) передусім мають на увазі саме співпрацю, щоби при цьому громади залишалися незалежними.

Населення Львівської громади топ-сферами співпраці з сусідніми громадами називає робочі місця (60%), транспорт (52%) утилізацію та переробку сміття (50,5 %), охорону здоров’я вторинного рівня. Лідирує проблема забезпечення роботою і серед жителів та жительок інших територій (63,5 – 66%), на другому місці  –  охорона здоров’я вторинного рівня (40 – 49%), затим транспорт (38 – 48). А от зацікавленість спільно вирішити «сміттєве питання»  наразі там невисока – 23-24%.

Вочевидь, така професійна соціологія (а ми зачепили лише окремі її аспекти) дає розлоге підґрунтя для вивчення та аналізу конкретної ситуації в конкретному регіоні. Хоча б тому, що це перше ґрунтовне дослідження з окресленої тематики, яке безумовно слугуватиме не лише очільницям і очільникам громад, депутатському корпусу місцевих рад, а й економічним підрозділам органів місцевого самоврядування та регіональних структур виконавчої влади. Бо, як відомо, соціологічні відсотки мають ще й свій бюджетний вимір.

 

Збираємося за одним столом, товариство!

 

Беззаперечний факт: скрізь у світі агломерації мають вищі економічні показники. Міста завше тим і славилися, що коли разом гуртуються багато різних людей, які обмінюються товарами та ідеями, сума виходить набагато вищою, аніж її складові.

Та таким громадам неодмінно потрібна співпраця. Як свідчать результати соціологічного опитування, більшість населення потенційної Львівської агломерації це розуміє і пріоритетом такого співробітництва вбачає саме робочі місця, тобто економічний чинник. Певна річ, очевидні й загальні проблеми. Згадаймо бодай найгострішу з них: 40% приїжджає до Львова на власних автомобілях, від транспортного хаосу і корок однаково страждають всі, а зняти гостроту питання могла б узгоджена розумна транспортна політика.

Схоже, започаткування дискусійного майданчика для обговорення спільних інтересів і спільних проблем народжене самим  життям. Власне тому Рада Європи і запросила всіх причетних до питання розвитку міжмуніципальної співпраці в рамках потенційної Львівської  агломерації, зібратися разом 28 грудня 2021-го.

Про що конкретно йшлося, читайте ТУТ, а також в наступних публікаціях.

 

Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка

Стаття підготовлена за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»

Приєднані зображення:

Теги:

агломерація співробітництво дослідження

Область:

Львівська область

Джерело:

Програма Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»

Поділитися новиною:

Читайте також:

17 травня 2022

Релокація бізнесу з зони бойових дій - 19 травня АМУ проведе онлайн-обговорення

Релокація бізнесу з зони бойових дій - 19...

19 травня о 14:00 в режимі відеоконференції Асоціація міст України проведе Діалоговий захід з питань місцевого...

16 травня 2022

Особливості надання окремих адмінпослуг для ВПО - тема вебінару 20 травня

Особливості надання окремих адмінпослуг для ВПО...

20 травня 2022 року шведсько-український проект PROSTO «Підтримка доступності послуг в Україні» проведе вебінар щодо...

16 травня 2022

55 громад Дніпропетровщини виконали план по доходам за 4 місяці 2022 року

55 громад Дніпропетровщини виконали план по...

Про фінансові результати громад Дніпропетровщини та можливі ризики говорили учасники інформаційної сесії «Підсумки...

16 травня 2022

Питання соціального захисту та соціального забезпечення обговорять на заході АМУ

Питання соціального захисту та соціального...

18 травня о 10:00 в режимі відеоконференції Асоціація міст України  проводить Діалоговий захід з питань соціального...