Минулого тижня Верховна Рада України прийняла Державний бюджет України на 2022 рік. Як завжди, документ викликає цікавість з огляду на його визначну роль у житті держави – адже нам по цьому бюджету жити і працювати.

Давайте уважно вивчимо, що 2022 рік обіцяє освіті.

У Державному бюджеті на 2022 рік Міністерству освіти і науки України передбачено видатки обсягом 153,7 млрд грн.

На субвенції для розвитку освіти передбачено 112,9 млрд грн (103,7 млрд грн у 2021-му).

У 2022 році буде виділено такі субвенції:

•  освітня – 108 млрд грн;
•  на розвиток НУШ – 1,57 млрд грн;
•  на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» – 1 млрд грн;
•  на надання державної підтримки особам з ООП – 0,50 млрд грн;
•  на створення НПЦ професійної освіти – 0,25 млрд грн;
•  на забезпечення пожежної безпеки у школах – 1,50 млрд грн.

Зрозуміло, що на освітню субвенцію спрямовано найбільшу питому вагу видатків, проте між першим та другим читанням видатки на освітню субвенцію скориговані. Коригування РНК в бюджеті 2022 року застосовано для 744 бюджетів! Слід зауважити, що застосування МОН нових коефіцієнтів щільності та відсотків сільського населення (в 2022 році в таблиці 15 груп), а також актуалізація даних щодо учнівського контингенту призвело до того, що в значної частини територіальних громад зменшився розмір субвенції. Але дивує, що ці ж розрахунки призвели до того, що субвенція зросла (до другого читання), при цьому найбільше зростання відбулось для міст обласного значення.

Так, до прикладу, в Хмельницькій області субвенція збільшилась для Хмельницької міської ТГ на 15 млн грн, Кам’янець-Подільської міської ТГ – на 6,7 млн грн, Старокостянтинівської міської ТГ – на 4,4 млн грн, Шепетівської міської ТГ – на 1,7 млн грн. Це – міста обласного значення з мінімальною кількістю сільського населення, але великою щільністю проживання. Водночас для Дунаєвецької, Полонської, Городоцької, Чемеровецької, Красилівської громад субвенція після другого читання зменшилась на суму від 9 до 4 млн грн. Ці громади є колишніми райцентрами з великою територією, де 50% – це сільське населення, але щільність його незначна.

Загалом лідерами із збільшення розмірів освітньої субвенції стали міські ради і насамперед міста обласного значення, що не мають сільського населення із високою щільністю проживання (завантажити файл).

Громади, в яких цей ресурс суттєво зменшився, – це міські та селищні територіальні громади. Зазвичай це колишні райцентри із значною площею та низькою щільністю проживання сільського населення (завантажити файл).

У своєму листі на обласні державні адміністрації МОН зазначило: «Формування обсягу освітньої субвенції для місцевих бюджетів на 2022 рік здійснено відповідно до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, затвердженої постановою КМУ від 27 грудня 2017 року № 1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» (із змінами), з урахуванням здійсненого перегляду значень коефіцієнтів приведення, включаючи коефіцієнти приведення розрахункової наповнюваності класів».

Слід зазначити, що відповідно до пункту 8 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою КМУ від 14.01.2015 № 6 (із змінами),  «Місцеві ради (засновники) самостійно здійснюють розподіл освітньої субвенції (включаючи залишки субвенції минулих років) між відповідними закладами та установами освіти для забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам».

А чи добре змінювати правила під час гри? Думаю, відповідь почуємо від громад! Адже оптимізувати заклади в 2022 році теж буде неможливо. Нагадаю, що ст. 32 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» зобов’язує територіальні громади за 1 РІК до початку оптимізації розпочати громадські обговорення проєкту рішення ради.Тож знову повторюється ситуація, коли в структурі зведених бюджетів територіальних громад на освіту 90% будуть складати видатки на зарплату, ще 7-8 % – видатки на енергоносії і лише 2-3% будуть спрямовані на бюджети розвитку.