Концепція «розумні села» – це в першу чергу про мешканців, які беруть відповідальність за майбутнє свого села, - Інтерв’ю з Францем Боговічем

 

Франц Боговіч – член Європейського парламенту (ЄП), співголова Міжгрупи ЄП з питань сільських, гірських, віддалених територій і розумних сіл, колишній мер муніципалітету Кршко в Словенії.

 

Шановний пане Боговіч, наше перше запитання буде достатньо прямолінійним: що означає концепція «розумні села»?

Хоча в європейському законодавстві немає визначення терміну «розумне село», існує кілька ознак, які чітко асоціюються з цією концепцією – це залучення місцевого населення й використання цифрових інструментів. Концепція передбачає участь місцевих жителів у вдосконаленні соціально-економічних і екологічних умов у своїх громадах, співпрацю з іншими громадами, соціальні інновації та розвиток стратегій розумних сіл. Цифрові технології можуть використовуватися в багатьох аспектах життя і трудової діяльності селян. Концепція розумного села також пропонує ухвалення розумних рішень в публічному і приватному секторах з широкого кола питань, таких як вдосконалення доступу до послуг, створення коротких ланцюгів продовольчих поставок і розвиток відновлювальних джерел енергії. Концепція набуває актуальності у порядку денному розвитку сільських територій і збігається з поточною реформою Спільної аграрної політики ЄС (САП). Основним елементом цієї реформи буде нова модель реалізації політики на основі підготовки стратегічних планів САП країнами-членами ЄС. У грудні 2020 року Європейська комісія опублікувала свої рекомендації для кожної країни-члена щодо напрямів реалізації їхніх планів для забезпечення досягнення цілей САП і Європейської зеленої угоди. Європейський парламент зробив значний внесок у формування концепції розумного села через участь у пілотному проєкті «Розумні еко-села» і підтримку Плану дій Європейської комісії з розбудови розумних сіл на 2017 рік. Тим часом Європейський комітет регіонів і Європейський соціально-економічний комітет також підтвердили підтримку концепції через свої заходи, думки і комунікацію.

 

Дехто міг би сказати, що сутність концепції «розумного села» обмежується лише ідеєю цифровізації сільських територій. Чи це дійсно так?

Ні. Цифровізація і зв’язок – це важливі стовпи, але сутність концепції полягає у використанні низового підходу до розумних сіл. Розумні села мають бути від людей і для людей. В основі мають бути сільські зібрання чи зустрічі, під час яких мешканці обговорюють основні наявні перешкоди чи виклики розвитку їхньої громади і спільно знаходять потенційні рішення. Цифрові платформи і розумні інструменти також можуть бути корисними в цьому процесі. Але відправна точка – це залучення людей і розширення можливостей громади. У сільській місцевості європейських країн спостерігається значна демократична радикалізація. Зазвичай це обумовлюється тим, що  люди відчувають, нібито їхня думка не враховується і що вони викинуті з процесу прийняття рішень. Розумні села – це села, мешканці яких беруть відповідальність за розвиток своєї території. Наявність елементів конкуренції також може бути здоровою рушійною силою.

 

Здається, що європейські села намагаються стати «розумними». Існує низка відповідних ініціатив, проєктів, мереж. Наскільки ЄС підтримує цю концепцію? Чи існують вже певні історії успіху?

Європейська мережа сільського розвитку, створена Європейською комісією, почала збирати гарні приклади успішних розумних сіл, з якими можна ознайомитися на її веб-сайті. Також в рамках Програми «Interreg Alpine Space» було зібрано найкращі практики цього регіону, з якими можна ознайомитися тут. Більше прикладів було зібрано мережею Smart Rural 21 (Розумні сільські території 21) і їх можна знайти тут. Останні дві організації скористалися фінансуванням Європейського парламенту у рамках Підготовчої програми, яку було розроблено разом з моїм шановним колегою, Тібором Сані, колишнім членом Європейського парламенту.

 

Якщо спробувати «загуглити» термін «розумне село» українською, то можна знайти дуже мало інформації про концепцію. Можливо це пояснюється тим фактом, що українські села мають багато проблем і викликів, а ідея «розумного села» просто не є пріоритетом. Тож як Ви думаєте, чи варто українським сільським громадам вже сьогодні запроваджувати елементи «розумного села» у свої політики? Чи, навпаки, концепція, яку ми обговорюємо, може бути актуальною тільки за умови достатньо стабільної соціально-економічної ситуації у селі?

Найважливіше – це політичне рішення щодо збалансованого розвитку країни. Якщо ви не підтримуєте сільські території у своїй країні, централізація й урбанізація будуть неминучим наслідком. Ви не можете очікувати, що люди залишаться у селі, не забезпечивши їх основною інфраструктурою (водопостачанням, дорогами, широкосмуговим інтернет-зв’язком) і закладами освіти, спорту, охорони здоров’я, культури тощо. Також необхідно забезпечити сільських жителів робочими місцями у сфері сільського й лісового господарства, а також у сфері туризму та малого бізнесу.

Ми розпочали підтримку невеликих сіл у країнах ЄС, закріпивши термін «розумні села» у різних механізмах фінансування ЄС майбутньої Багаторічної фінансової рамки, яка є свого роду приблизним довгостроковим бюджетом. Український парламент має зробити те саме. Політика повинна створити плідний ґрунт для росту необхідних рослин. Якщо ви хочете, щоб розумні села процвітали, необхідно виділити кошти на наступний середньо- чи довгостроковий період фінансування з бюджету сільського розвитку вашої країни. Крім того, ви повинні почати розмову з великими компаніями (національними чи міжнародними), активними у вашій країні, щодо інвестування у такі проєкти. Поєднання публічного і приватного фінансування є ключовим для великих проєктів.

 

Які перші кроки має зробити село для того, щоб стати «розумнішим»? Чи, можливо, на Вашу думку, першим кроком має бути розробка політики на національному рівні, яка підтримує «розумні села»?  

Добре, якщо формується комплексне бачення з одночасним використанням висхідного й низхідного підходів. Як я вже зазначав раніше, важливо, щоб селяни самостійно визначали свої власні, дуже специфічні, проблеми і також пропонували можливі способи їх вирішення. Водночас, важливо, щоб після розробки рішень на місцях уряд мав механізми фінансування й підтримки для забезпечення їх реалізації. Також в цьому контексті можуть бути корисними платформи, які допомагають налагодити зв’язок між місцевими громадами і потенційними інвесторами та компаніями.  Якщо національні, регіональні і приватні суб’єкти спільно працюють над розвитком регіону, зазвичай всі сторони отримують вигоду від інвестицій.   

Я сам родом зі Словенії, де у 1970 році словенський уряд сформулював концепцію поліцентричного й збалансованого розвитку регіонів, яка також підтримувала невеликі міста і родинні ферми в країні. Ці мудрі рішення, які сягають корінням у часи комуністичної Югославії, дозволили словенським селам бути заселеними і розвинутими сьогодні. Наразі Словенія є пілотною країною для реалізації концепції розумного села у Європі.  


Програма «U-LEAD з Європою» запрошує Вас на онлайн-форум на тему «Сільський розвиток і багаторівневе врядування. Розумні села: підхід для України?», що відбудеться 18-го червня о 11.00. Цей онлайн форум має на меті роз’яснити сутність концепції розумного села і надихнути сільські громади використовувати потенціал цієї концепції. Щоб долучитись – напишіть емейл yaryna.stepanyuk@giz.de

Теги:

міжнародний досвід

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

21 січня 2022

25 січня - Пресконференція. Оголошення результатів відбору областей-учасниць Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

25 січня - Пресконференція. Оголошення...

25 січня о 12:00 в Укрінформі (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16) відбудеться пресконференція присвячена оголошенню...

21 січня 2022

27 січня - Держгеокадастр презентує Основну державну топографічну карту масштабу 1:50 000

27 січня - Держгеокадастр презентує Основну...

27 січня Держгеокадастр презентує оновлену Основну державну топографічну карту. Початок заходу о 10:00 год на...

21 січня 2022

Стратегічне планування: чому це важливо для громад – підсумки обговорення у Луцьку

Стратегічне планування: чому це важливо для...

20 січня у Луцьку на спільному заході Проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого...

21 січня 2022

27 січня - обговорення питань надання послуг ДРАЦС і держреєстрації нерухомості та бізнесу у ЦНАП

27 січня - обговорення питань надання послуг...

27 січня 2022 року з 14:00 до 16:00 Асоціація ОТГ разом з проєктом PROSTO проведуть  онлайн обговорення питань...

21 січня 2022

Вакансії від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Вакансії від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» оголошує конкурс на наступні посади: Експерт з місцевих фінансів (Полтава) -...