Як поділили субвенцію на ЦНАП у 2021 році

Автор: Віктор Тимощук, заступник голови Центру політико-правових реформ


Уряд затвердив розподіл субвенції на створення Центрів надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП). Це один важливих з кроків у розвитку мережі ЦНАП на реалізацію Закону від 03.11.2020.

Варто відзначити низку позитивних моментів цього заходу:

  1. добре що ця субвенція є і ОМС отримують допомогу на виконання встановленого державою обов’язку;
  2. добре, що Мінцифри забезпечило правонаступництво і підтвердило фінансування на придбання паспортного обладнання для понад сотні ЦНАП. Конкурс на цю допомогу проводився Мінекономіки ще у 2019 році. Але громади тоді обладнання не отримали;
  3. кошти були виділені не лише на нові ЦНАП, але і на модернізацію вже працюючих. Тобто Уряд визнає, що не всі ЦНАП є належними, і багато з них потребують розвитку.

Разом з тим, і порядок надання субвенції, і результати розподілу могли б бути кращими.

По-перше, Закон щодо мережі ЦНАП передбачає дуже чітку етапність обов’язкового утворення ЦНАП. У 2021 році – у «старих райцентрах» для заміщення ЦНАП райдержадміністрацій; у 2022 – у громадах понад 10 тисяч мешканців; у 2023 – громади до 10 тисяч мешканців.

Тож і логіка субвенції мала б відображати цю послідовність етапів. Адже саме у старих райцентрах є потреба не втратити точки доступу до послуг, які виконують і роль «опорних». Більше того, саме там є критична ситуація з інфраструктурою для ЦНАП. Адже 2/3 ЦНАП РДА не мали належних приміщень. Це були переважно одна-дві кімнатки, часто не верхніх поверхах. Цієї інфраструктури тим паче недостатньо для амбітних планів з розширення переліку послуг у ЦНАП.

На жаль, Порядок використання субвенції взагалі не виділив пріоритетом «старі райцентри». Натомість у пріоритет поставили найменші громади.

По-друге, окремі підтримані субвенцією проекти є досить дорогими, особливо, якщо взяти до уваги, що допомогу отримують невеликі громади. 

Звісно, це не такі «золоті» проекти, як фінансовані за рахунок ДФРР (фінансування 2021 року лише на 6 ЦНАП – 147,6 млн грн при співфінансуванні 33,6 млн), тобто один ЦНАП середньою вартістю у 30 мільйонів. Але деякі з них все ж привертають очевидну увагу. От, ілюстративно кілька з них:

Василівська міська громада (Запорізької області). Отримала на ЦНАП більше 20 млн грн. Для громади з 21 тис. мешканців, а в самому місті – лише 13,7 тис.,  досить дорого (і це без коштів співфінасування). Адже реалізований в Україні досвід і капремонтів, і нового будівництва показує можливість достатніх результатів за суттєво менші кошти. Наразі це найдорожчий проект Мінцифри, біля 10% обсягу річної субвенції держави пішло на одну громаду.

Хоростківська міська громада (Тернопільска обл.). 11,7 млн грн. Навіть при умові найменшого співвфінансування це ЦНАП вартістю біля 13 млн. На 13,8 тис. мешканців теж дорого. Для 7 колишніх рад акцент має бути на віддалені робочі місця (далі – ВРМ) у колишніх сільрадах.

Дрогобич (Львівської області). Понад 10 млн грн. Це особливо «дивний» проект, адже: 1) місто вже отримало 22,3 млн грн теж на ЦНАП з ДФРР (Мінрегіону); 2) у цьому місті вже є сучасний ЦНАП, зроблений за кошти бюджету та ЄС. Для чого витрачати кошти на другий, коли сотні інших громад взагалі не мають ЦНАП – не зрозуміло. Аргумент про укрупнення громади сумнівний. Бо для приєднаних громад (населених пунктів) теж потрібні ВРМ, а не модель з поїздками  в центр громади.

Єзупільска селищна громада (Івано-Франківська область). На ЦНАП разом з обладнанням виділено 8,6 млн грн. І це теж без врахування коштів співфінансування. На 7,5 тисяч мешканців у громаді, де в центрі – менше 3 тисяч.

Литовезька сільська громада (Волинська область). Субвенція разом з спецобладнанням – 6,6 млн грн. У громаді трохи більше 4 тис. мешканців, у центрі – лише 1,4 тисячі. І цей список можна було б продовжувати.

Можна радіти за ці окремі громади. Але все ж, розуміючи, що ресурс держави дуже обмежений, варто справедливіше і раціональніше розподіляти кошти платників податків. Це можуть бути нормативи до кількості мешканців чи просто певні межі. Але кількість мешканців і географію громади точно варто враховувати.

Можливо, така якість рішень була зумовлена авральними строками роботи комісії з відбору чи іншими викликами процедурного характеру.

Але було б добре, якби Мінцифри врахувало цей досвід у наступні роки, і з точки зору пріоритетів, і з точки зору адекватності конкретних проектів.

По-третє, є питання чи можна таким обсягом субвенції і таким її розподілом забезпечити виконання Закону щодо мережі ЦНАП. Адже на будівельно-ремонтні роботи допомогу отримали лише 62 громади. А за 2,5 роки треба утворити ще біля 700 ЦНАП. І це не рахуючи потреб у модернізації.

Отже, в наступні два роки треба збільшити загальний обсяг субвенції та забезпечити максимально раціональне використання кожної гривні.

Колонка відображає винятково позицію її автора. За достовірність інформації відповідає автор колонки. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з точкою зору автора колонки.
14.06.2021 - 10:39 | Переглядів: 1931
Author list 8e0681eef97d763b38637eacd29630d2

Автор: Віктор Тимощук

Теги:

ЦНАП Віктор Тимощук

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

29 липня 2021

XVІ Форум: День Діалогу - онлайн-трансляція

XVІ Форум: День Діалогу - онлайн-трансляція

В Одесі триває XVІ Український муніципальний форум, який традиційно зібрав прихильників муніципального руху для...

29 липня 2021

Як адміністративна реформа в Естонії підсилює місцеве самоврядування

Як адміністративна реформа в Естонії підсилює...

Автор: Ріво Нооркиів, виконавчий директор Центру консалтингу та навчання «Geomedia» Ріво Нооркиів останні кілька...

29 липня 2021

На цьому етапі земельної реформи основне завдання громад – інвентаризація та реєстрація земель, - Роман Лещенко

На цьому етапі земельної реформи основне...

Виступаючи на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Децентралізація», міністр аграрної політики Роман Лещенко відповів...

28 липня 2021

Механізм сплати ПДФО та інші бюджетні питання громад: В’ячеслав Негода озвучив пропозиції Мінрегіону

Механізм сплати ПДФО та інші бюджетні питання...

Мінрегіон вніс на розгляд Уряду проєкт змін до Податкового кодексу. Цим проєктом міністерство пропонує в наступному...

28 липня 2021

Громади - драйвери розвитку регіонів України, - Олексій Чернишов на Форумі «Україна 30»

Громади - драйвери розвитку регіонів України, -...

Нова система місцевого самоврядування має формуватись на засадах децентралізації. А також — згідно положень...