Невдовзі наберуть чинності зміни до Земельного Кодексу, відповідно до яких громади отримають у комунальну власність землі за межами населених пунктів. Як отримати ці території, які землі потребують реєстрації та що з ними робити далі, щоб використати можливості максимально ефективно? Розбирались учасники круглого столу «Управління земельними ресурсами громад – міф чи реальність?», що відбувся у рамках Програми USAID DOBRE.

Браян Кемпл, керівник Програми DOBRE:

"Передача влади громадам є великим кроком у загальному процесі трансформації, який переживає Україна, і я думаю, що це чудова річ. Важливо, щоб громади досягли успіху в цьому, тому що це змінить суспільство далі і матиме переваги по всій країні. По-перше, оскільки зобов'язання передаються громадам, важливо, щоб були створені  механізми, які даватимуть можливість громадам впоратися з цими активами та обов'язками. Це має бути фундаментальною частиною будь-якої передачі. По-друге, під час роботи Програми DOBRE ми бачили, що багато сільських ТГ взагалі не мали економічної бази. Тож нереально очікувати, що вони зможуть впоратися з цими новими викликами та можливостями без допомоги держави".

Є два типи земель, процес передачі яких відрізняється - говорить Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

"Перший тип - несформовані землі без присвоєних номерів, що не зареєстровані в державному земельному кадастрі, без реєстрації речового права державної власності. Такі землі переходять до комунальної власності в силу закону з моменту набрання ним чинності. Другий тип - сформовані земельні ділянки, із зареєстрованим правом державної власності, які підлягають передачі. На ці землі право комунальної власності виникає з моменту реєстрації такого права. Тож все залежить від того, як місцеве самоврядування зможе організувати процес реєстрації і достатньою підставою для цього є закон. Але навіть до моменту такої реєстрації, хоча землі формально залишаються державною власністю, але відповідні органи (зокрема, держгеокадастр) не в праві розпоряджатися цими ресурсами. Це перехідний проміжок власності для реєстрації земель".

Аби впоратися із новою відповідальністю та ефективно використати всі можливості закону, громади повинні правильно зробити перші кроки - зазначив Сергій Шаршов, генеральний директор Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Мінрегіону.

“Міністерство розробило рекомендації, з якими можна ознайомитися на сайтах міністерства та «Децентралізація». У першу чергу місцевому самоврядуванню треба буде прийняти рішення щодо створення відповідних виконавчих органів, органу земельних питань, архітектури та містобудування. Зрозуміло, що в деяких громадах вони є, але в більшості – немає. Місцева рада має прийняти ці рішення відповідно до закону про місцеве самоврядування. Друге – ввести посади адміністраторів реєстрів, онлайн-ресурсів земельних питань, архітектури та містобудування. Це фахівці із відповідними навичками, які розуміються на програмах, пов’язаних із геопросторовими даними. Вони, зрештою, допоможуть із проведенням інвентаризації, наданням адміністративних послуг. Третє – надання доступу адміністраторам до відповідних реєстрів. Також потрібно буде провести інвентаризацію земельних ресурсів”.

Деякі громади уже почали працювати над інвентаризацією, а також просторовим плануванням території громади. Наприклад, Лановецька міська громада Тернопільської області розробила таку схему за сприяння Програми USAID DOBRE. За словами голови громади Романа Казновецького, завдяки розробці такої схеми вдалося віднайти нові ресурси, враховуючи які громада може планувати свій подальший розвиток.