Державна допомога від громад: кому можна надавати та як перевірити допустимість

Державна допомога від громад: кому можна надавати та як перевірити допустимість

Що є державною допомогою? Від якої суми повідомляти про державну допомогу до Комітету є обов’язковим? Як перевірити можливість надання допомоги? Та протягом якого часу можуть вимагати повернення грошей, якщо зафіксують порушення?

На ці та інші запитання шукали відповіді учасники публічного обговорення на тему «Підтримка суб’єктів господарювання в громадах за рахунок місцевих бюджетів».


Участь у панельному обговоренні взяли представники Антимонопольного комітету України, Міністерства розвитку громад та територій України, Всеукраїнської Асоціації об’єднаних територіальних громад, представники Програми DOBRE та громад.

Захід організувала Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» DOBRE.

 

 

Браян Кемпл, керівник Програми DOBRE, зауважив, що взаємодія з антимонопольними органами є однією зі сфер роботи громад, які ще потребують більш уважного і детального вивчення.

"Програма USAID DOBRE надає різного роду допомогу громадам, які формуються в результаті реформи з децентралізації в Україні і перед якими стоять дуже багато нових завдань і викликів. Ми сподіваємося допомагати громадам скористатися можливостями, які приносить децентралізація, і впоратися з новими завданнями. Серед них є питання, як громадам вести свої справи відповідно до антимонопольного законодавства України. Я думаю, що на цьому полі залишається багато не роз'ясненого, і я дуже радий, що ми можемо сьогодні висвітлити ці питання.

Громади мають навчитися взаємодіяти з антимонопольними органами та застосовувати антимонопольне законодавство для досягнення цілей децентралізації. Для цього є затверджені алгоритми оцінки перевірки державної допомоги та її допустимості".

 

Що варто знати громадам про державну допомогу суб’єктам господарювання?

 

Оксана Дягілєва, директорка департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Антимонопольного комітету України

"Відповідно до Угоди про асоціацію європейських країн, держава не має права фінансово втручатися в конкурентні ринки і фінансувати, допомагати тим підприємствам, які діють на таких конкурентних ринках.

Державна допомога – це підтримка у будь-якій формі суб’єктам господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів. Зараз ми говоримо про місцеву підтримку. Для роботи приватних підприємств, як правило, фінансування не направляється, адже це загрожує спотворенням економічної конкуренції. У 99.9% мова йде, звичайно, про комунальні підприємства. За 3,5 роки мого досвіду, я не бачила жодного разу, коли би місцеві органи влади надавали підтримку підприємствам іншої форми власності. Єдиний виняток  – коли встановлюються пільгові ставки податків".

 

У яких випадках громади подають інформацію про підтримку своїх суб’єктів господарювання?

 

Оксана Дягілєва, директорка департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Антимонопольного комітету України

"Територіальні громади мають подавати нотифікацію (повідомлення про державну допомогу - ред.) ще до того, як прийнято конкретне рішення про надання грошей. Бо якщо ви вже надали допомогу, а ми (Антимонопольний комітет - ред.) потім визнали її недопустимою, то гроші доведеться повертати.

Антимонопольний комітет не повинен контролювати кожну копійку і кожні 100 гривень, які витрачено. Комітет перевіряє більш значні суми. І в нашому законодавстві, як і в європейському, є винятки. Якщо загальна фінансова підтримка одного підприємства за три роки є меншою, ніж еквівалент 200 тисяч євро, то громади мають право нас не інформувати. Якщо ж раптом на кінець третього року ви бачите, що сума може потенційно перевищити 200 тисяч євро - тоді звертаєтеся до нас".

 

Як перевірити допустимість державної допомоги?

 

Антимонопольний комітет обробляє нотифікацію (повідомлення про державну допомогу) від громади щодо надання державної допомоги за встановленим алгоритмом. За такими ознаками громада може перевірити себе, перш ніж подавати документи у Антимонопольний комітет. Про них розповіла Оксана Дягілєва, директорка департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Антимонопольного комітету України.

Ознаки належності заходу підтримки до державної допомоги

Перша - чи є суб’єкт господарювання.

  • У 100% він є. Це комунальне підприємство, яке надає платні чи безкоштовні послуги своїй громаді.

Друга – чи залучений місцевий ресурс.

  • Ресурс – це гроші або будь-який предмет, що має фінансову оцінку: майно, земельна ділянка, устаткування, обладнання, автомобілі тощо.

Третя - чи створюється для цього підприємства перевага.

  • Якщо підприємство отримує від бюджету фінансову допомогу, то робиться оцінка, чи будь-яке інше підприємство має можливість отримати таку фінансову допомогу.

Четверта найважливіша - це спотворення або потенційна загроза спотворення конкуренції.

Конкуренція може бути в тому випадку, якщо потенційно є конкурентний ринок. Комунальне підприємство надає платні послуги - вивозить сміття і отримує від населення за це гроші. Якщо підприємство отримує плату за послугу, яку воно надає, то це вже автоматично є ознакою того, що потенційно може бути ринок, потенційно його може бути спотворено.

 

Протягом якого часу АМКУ може вимагати повернути допомогу?

 

Сергій Шаршов, генеральний директор Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій України: 

Реалізуючи реформу місцевого самоврядування, ми повинні сконцентруватися не тільки на тому, що передаємо територіальним громадам відповідний фінансовий ресурс та повноваження, а й величезну відповідальність. У цьому контексті я хочу наголосити на тому, що до 1 квітня посадові особи місцевого самоврядування повинні здати не тільки звітність за своїми деклараціями НАЗК. Суб’єкти господарювання до 1 квітня мусять подати звіти про надану державну допомогу.

Крім того, відповідно до норм закону про державну допомогу суб’єктам господарювання, Антимонопольний комітет може вимагати повернення незаконної державної допомоги протягом 10 років з дня набрання чинності нормативно-правовим чи розпорядчим актом, на підставі якого надавалася така допомога.

Разом з тим, хочу звернути вашу увагу, що на сайті комітету є і гаряча лінія. Крім того, наше міністерство на сайті Децентралізація.gov.ua за підтримки Програми DOBRE підготували відповідні роз’яснення: яким чином діяти територіальним громадам в антимонопольному законодавстві.

 

Які рішення або діяльність громади можуть впливати на можливу зміну конкуренції, рівності конкурентних умов?

 

Олександр Білянський, начальник управління конкурентної та регіональної політики Антимонопольного комітету України закцентував увагу на порушеннях, які передбачені статтею 15 закону України Про захист економічної конкуренції.

 

  • Заборона або перешкоджання створенню нових підприємств зі сторони органу влади. Це може бути порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

 

  • Примушення суб’єктів господарювання до вступу до асоціацій або інших об’єднань. Такі випадки були на території України, коли певний орган влади примушував суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на ринку перевезень, вступати в асоціацію. І виключно після вступу він зможе укласти відповідний договір за результатами конкурсу з органом місцевого самоврядування. Загалом вступ до асоціацій не можу бути врегульований нічим, це добровільне волевиявлення суб’єкта.

 

  • Примушення суб’єктів господарювання до укладання першочергових договорів постачання. Аналогічна ситуація була виявлена в одній з областей України, коли орган влади вимагав спочатку надати товар йому, а потім вже всім іншим учасникам ринку.

 

  • Дії щодо розподілу товарів, а також розподілу ринків за територіальним принципом -  встановлення заборон на реалізацію певних товарів з одного регіону в іншому регіоні або надання дозволу на реалізацію товарів з одного регіону іншому в повному обсязі. Це коли  місцева влада хоче за допомогою свого рішення просувати виключно свій локальний товар. При цьому будь-які інші суб’єкти господарювання, які знаходяться за межами цього регіону, не можуть або лише частково можуть реалізовувати товар.

 

  • Надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище у порівнянні з конкурентами. Це так звані податкові пільги, знижки тощо. Тобто якщо рішення, яке приймається органом місцевого самоврядування, стосується не всіх суб’єктів господарювання, а окремої групи, які здійснюють свою діяльність на відповідному ринку.

 

  • Створення несприятливих умов для діяльності певним суб’єктам господарювання. Дії, якими встановлюються непередбачені законом заборони та обмеження. Наприклад, одним із прикладів була заборона зареєстрованій у іншій області організації, яка здійснює поховання, надавати будь-які послуги громаді. Вона абсолютно не має доступу до кладовища і не може укласти відповідний договір з утримувачем кладовища. Перевага надається виключно місцевим компаніям.

 

  • Делегування окремих владних повноважень суб’єктам господарювання. Особливо це стосується комунальних підприємств. Яскравий приклад – це коли орган місцевого самоврядування делегує комунальному підприємству функції з доступу до ринку зовнішньої реклами. Тобто є певний перелік документів, який повинен надати суб’єкт господарювання, який хоче розміщувати зовнішню рекламу на території відповідного міста. Зазвичай ця функція виконується відповідним управлінням, відділом або департаментом при місцевому органі. Але місцевий орган самоусувається і передає функцію КП, яке також діє на ринку зовнішньої реклами і надає подібні послуги. КП не бажає мати собі дуже багато конкурентів і хоче, щоб всі зверталися до нього. Відповідно, починає зловживати делегованою функцією. Тобто відмовляє у наданні дозволів або не приймає відповідні документи.

 

  • Дії органів влади, що полягають у схиленні суб’єктів господарювання до вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Це дуже часта практика органів Антимонопольного комітету. Ми виявляємо порушення, які стосуються в більшості випадків сфери житлово-комунальних послуг і тарифів на них. Формування тарифів регулюють відповідні постанови, відповідно до яких комунальне підприємство або надавач житлово-комунальної послуги розраховує тариф і подає його до органу місцевого самоврядування. Задача органу місцевого самоврядування – перевірити, затвердити і реалізувати в дію. Саме тут фіксуються порушення. Спочатку підприємство розраховує завищений тариф, який не відповідає вимогам відповідних методик, затверджених постановами Кабінету міністрів. Потім орган місцевого самоврядування, отримавши ці документи, в деяких випадках не аналізуючи, затверджує тарифи. У деяких випадках, і це є об’єктом аналізу правоохоронних органів, розуміє всю відповідальність, розуміє, що тариф економічно не обґрунтований, і все одно його затверджує.

За словами Олександра Білянського, більшості порушень можна запобігти. Як це зробити - дивіться у презентації спікера, де також зібрано корисні посилання.

 

Антимонопольне законодавство в дії - питання від громади

 

Представники місцевого самоврядування під час обговорення піднімали питання, які актуальні для різних громад.

 

Веніамін Сітов, голова Мереф’янської територіальної громади Харківської області, член Правління Всеукраїнської Асоціації об’єднаних територіальних громад.

Пільги можна встановити лише для групи. Я вважаю це питання недопрацьованим. Чому ми не можемо сьогодні давати індивідуальні пільгові ставки? Наприклад, це дасть можливість певним інвесторам зайти в наші громади. До того ж це світова практика.

 

Оксана Дягілєва, директорка департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Антимонопольного комітету України:

Для цього проводиться конкурс і заходить інвестор. Ви даєте пільгу не комусь конкретному. Бо якщо ви хочете, щоб заходили інвестори, ви ж не запрошуєте одного-єдиного інвестора: я хочу саме цього, бо він мій родич, наприклад. Ви ж хочете інвестицію на найкращих умовах. Ви проводите конкурс і звертаєтеся до всіх бажаючих.

Це допустима державна допомога. У нас є дуже багато випадків створення індустріальних парків. Ви не даєте пільгу одному конкретному підприємству, залишаючи всіх інших з нічим і не даючи їм можливості прийти до вас. Може до вас десятки охочих прийдуть, якщо ви їм запропонуєте таку пільгу.

 

 

 

Олександр Білянський, начальник управління конкурентної та регіональної політики Антимонопольного комітету України

Що таке встановлення різних податкових ставок? Громади запитують: при встановленні ставки на певну групу оподаткування, наприклад, для другої групи оподаткування - встановлюється ставка і прописуються всі КВЕДи, які є в цій групі. Чи це призведе до спотворення або обмеження конкуренції, чи надання переваг окремим суб’єктам господарювання?

У нас є певні категорії платників податків – перша, друга, третя групи. Відповідно, другій групі ми робимо поліпшення і знижуємо податкову ставку з 20 до 15. А перша і третя групи - залишаються за бортом. І все-таки на одному ринку одразу можуть бути всі три групи оподаткування. Відповідно комусь ми створюємо умови, йому буде більш легко, тому що він на 5% позбавлений оподаткування. Іншим буде важче. І ось тут наступає переломний момент: як це впливає на конкуренцію між суб’єктами господарювання, наскільки це негативно вплине, скільки суб’єктів вийде з ринку, скільки суб’єктів припинить свою господарську діяльність, скільки суб’єктів піднімуть або знизять ціни.

Є територіальне відділення, яке буде ставити питання. Чого хочемо досягти цим рішенням? Просто комусь створити більш сприятливі умови, наприклад, своєму комунальному підприємству? Або ми дійсно орієнтовані на те, щоб певна категорія суб’єктів господарювання, навіть цілий ринок, більш-менш платив податки, при цьому більш динамічно розвивався в майбутньому?

 

Зорина Перощук, координаторка діяльності фінансистів територіальних громад України, експертка з питань місцевих бюджетів та фінансів Всеукраїнської Асоціації об’єднаних територіальних громад

Згідно з Податковим кодексом ми надаємо податкову пільгу групі підприємств у громаді. Але в той же час одне з цих підприємств - комунальне, яке надає платні послуги. Воно входить в цю групу. Чи потрапляє ця операція під поняття державна допомога?

 

Оксана Дягілєва, директорка департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Антимонопольного комітету України

Якщо ви просто встановлюєте для всіх знижену ставку, то це взагалі не буде державна допомога. Якщо ж ви починаєте рангувати: цим даю, цим не даю, тому менше, а тому більше - ось тоді ми будемо ставити запитання.

Якщо ми бачимо, що вони потенційно між собою можуть конкурувати, але ви чомусь лише одному виду даєте пільгу, то ми однозначно прийдемо до того, що це державна допомога. Далі все буде вже залежати від того, з якою метою ви це робите. Якщо ви пишете: це моє комунальне підприємство, з однієї кишені переклав у іншу, навіщо віддавати комусь... Вибачте, таке пояснення не пройде. А якщо ви кажете: ми зараз хочемо розвивати ось таку діяльність, у нас є потенційні інвестори, ми дійсно хочемо їм дати пільгу для того, щоб вони розвивалися, наймали персонал... Тоді ми повертаємося до наших критеріїв оцінки допустимості державної допомоги на розвиток малого і середнього підприємства та розвиток регіонів. Там конкретно прописано, на що саме можна виділяти гроші та в якому обсязі.

 

 

Веніамін Сітов, голова Мереф’янської територіальної громади, член Правління Всеукраїнської Асоціації об’єднаних територіальних громад

Сьогодні у нас податок на землю - це стовідсотковий податок громад. Але чомусь законодавець визначає ставки і дає пільги. Тобто, не ми даємо на місці пільги, а законодавець. Прохання до Антимонопольного комітету звернути на це увагу.

 

Оксана Дягілєва, директорка департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Антимонопольного комітету України

Антимонопольний комітет займається виключно тими питаннями, з якими ви до нас звертаєтеся. Ми самі не будемо ходити по громадах і з’ясовувати, що вам подобається, а що ні.

Якщо отримуємо повідомлення про державну допомогу - ми її оцінюємо. Ми можемо проводити моніторинг і т. ін., але це в тому випадку, коли дійсно є втрати бюджету. Тобто, ми оцінюємо конкретні заходи. Ми не можемо оцінювати просто вимогу податкового законодавства.

 

Веніамін Сітов, голова Мереф’янської територіальної громади, член Правління Всеукраїнської Асоціації об’єднаних територіальних громад

Наступне питання - розгляд Антимонопольним комітетом заявок від органів місцевого самоврядування. Наші заявки розглядаються протягом 2 місяців? А взагалі відповідно до законодавства 105 календарних днів на розгляд?

 

Оксана Дягілєва, директорка департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Антимонопольного комітету України

Два місяці - це якщо вам пощастило. Дійсно, в законі так прописано, що ви маєте подавати нотифікацію за 105 днів до того, як ви прийняли цей документ. Якраз задля того, щоб ви виконали всі умови, перш ніж прийняти документ. Ви його плануєте, у вас є проєкт. Ви вже майже готові йти до ради, наприклад. Але спочатку йдете до нас, перевіряєте, чи дійсно все відповідає критеріям, разом з нами вносите правки. І до своїх депутатів уже приносите якісний документ.

Строк продовжується в тому випадку, якщо нам недостатньо документів. На жаль, це дуже велика проблема. Звичайно, питання "як нам прискорити розгляд, ви так довго розглядаєте" - ми чуємо часто. А ми тому так довго розглядаємо, що ці документи іноді доводиться витягувати.

 

 

Ольга Лебединська, консультантка Програми DOBRE:

"За час нашої роботи ми дійсно мали досвід організації роботи з державної допомоги. Зазначу, що органи місцевого самоврядування зараз переживають суттєву трансформацію. У нас з близько 10-11 тисяч органів місцевого самоврядування - зараз утворилося 1400 базових громад. Раніше були незначні ресурси, низький фінансовий рівень і досить слабкі гравці, які фактично не виходили за межі незначної допомоги. Цього року у нас відбувається акумулювання майна, ресурсів. І незначні гравці стають вагомішими.

Громадам треба зосередити увагу на тому, щоб здійснювати роботу з аналізу і систематизації своїх рішень для виявлення і своєчасного повідомлення Антимонопольному комітету в разі виявлення ознак державної допомоги в рішеннях і діях.

Якщо проаналізувати дані реєстру, то у нас виходить, що на даний час є всього 3 рішення по сільським радам, 4 рішення по селищним радам. Тобто, менше 1% займають рішення, які подавали базові органи місцевого самоврядування. З представників, з якими співпрацює Програма DOBRE, зверталося 5 суб’єктів-надавачів, з однієї області. Це каже про те, що рівень співпраці і організації роботи в різних місцях залежить від ще додаткових критеріїв, ніж розмір територіальних громад.

Тому ці питання підлягають обов’язковій увазі органів місцевого самоврядування. Інформування Антимонопольного комітету – це є тільки верхівка айсбергу. Основна робота полягає в постійному моніторингу власних рішень, власних потреб, діяльності комунальних підприємств, в аналізі та систематизації. І після того, як ця робота проведена, ми маємо розуміти, чи є у нас потреба в інформуванні про нову державну допомогу, і ми маємо розуміти, про які рішення, як про незначну державну допомогу, орган місцевого самоврядування має повідомити до 1 квітня наступного року.

Зараз ми підходимо до закінчення періоду інформування за 2020 рік. Якщо в органу місцевого самоврядування є проблеми, деякі, можливо, вперше могли почути про необхідність такого інформування, то пропоную всім звернутися на Портал державної допомоги, розміщений на сайті Антимонопольного комітету, на сторінку у Facebook Програми DOBRE. Там достатньо матеріалів, які можуть допомогти вам розібратися з цим питанням і своєчасно виконати обов’язки, передбачені законом про державну допомогу".

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

14 квітня 2021

14 квітня 2021

Багатодітні родини з усієї країни: як жителька Куликівської громади намагається зберегти школу і відродити село

Багатодітні родини з усієї країни: як жителька...

Шукають будинок для багатодітних родин і допомагають з переїздом, – так у Дроздівці Куликівського району хочуть...

07 квітня 2021

Про мережу профільних ліцеїв

Про мережу профільних ліцеїв

Автор: Ян Герчинський, експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Зміст: 1....

06 квітня 2021

Декомунізація в головах. Як свобода і власні гроші вчать громади діяти раціонально

Декомунізація в головах. Як свобода і власні...

Онуки та правнуки тих, хто пережив колективізацію, Голодомор, розкуркулення, репресії та війну, після Революції...

26 березня 2021

Копичинецький реформатор з європейською освітою. Інтерв’ю з головою громади

Копичинецький реформатор з європейською...

Богдан Келічавий, юрист-міжнародник, який навчався в Естонії та Франції, а працював у Канаді, повернувся в Україну...