Нотатки з круглого столу «Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону».

---

Від початку українських реформ Рада Європи зайняла послідовну і наполегливу партнерську позицію щодо підтримки демократичних процесів, спрямованих на удосконалення місцевого самоврядування в нашій країні, децентралізацію повноважень і фінансових ресурсів, реформування неефективного адміністративно-територіального устрою і створення повноцінних та спроможних територіальних громад.

Реформа стала успішною і вже принесла відчутні результати. Разюче змінилися країна загалом, її адміністративно-територіальна мапа (перший і другий рівні організації влади). І це очевидні речі для нас та наших зарубіжних партнерів.

Водночас нагальною нині залишається необхідність продовжити і закріпити досягнуте, прискорити законодавче обґрунтування результатів реформування, активніше впроваджувати сучасний європейський та світовий досвід управління територіями, що має на меті соціально-економічний розвиток і підвищення добробуту людей.

Такий важливий меседж нещодавно отримала Україна від Європарламенту, який схвалив нашу реформу з децентралізації і водночас закликав українських партнерів завершити розпочату справу. Про наміри і плани реалізувати ці завдання йшлося і на публічному майданчику Всеукраїнського форуму «Україна 30».

 

Три аргументи на користь активних дій

Виступаючи 26 лютого на круглому столі «Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону», заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко сказала, що Рада Європи і нині продовжує надавати підтримку українським органам влади, сприяючи створенню сильної системи місцевого самоврядування відповідно до європейських стандартів, засад Європейської хартії місцевого самоврядування.

 

 

Подію, про яку йтиметься нижче, вона назвала важливою та вкрай актуальною, пояснивши чому Рада Європи не може стояти осторонь. Українські законодавці, зазначила вона, продовжують роботу з підготовки відповідного законодавства, позитивний імпульс цим процесам надали Фаховий огляд з демократичного врядування у містах-метрополіях із докладним аналізом українських реалій та кращого континентального досвіду, підготовлений експертами Ради Європи 2019-го на запит київської міської влади, та ще низка експертних висновків на законопроєкти з окресленої тематики. Однак, зауважила спікерка, Україна, дослідивши кращі європейські та світові напрацювання, все-таки повинна обрати свою модель, яка буде і життєвою, і функціональною.

Другим фактором стала відповідальна позиція наших законодавців, передовсім членів парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. З’явилося усвідомлення, що подальший розвиток столиці і столичного субрегіону – це питання загальнодержавної ваги, воно напряму зачіпає економічний інтерес України, її місце в світі глобальної конкуренції. Бо Київ і довколишні території сьогодні – це не лише адміністративне осереддя нашої держави. Це потужний фінансовий, науково-технічний, інноваційно-технологічний центр. За прогнозами окремих фахівців, найближчими десятиліттями в Київському субрегіоні може вже проживати майже 15 мільйонів осіб.

І третій аргумент «за» – наявний запит територіальних громад, які оточують столицю країни, живлять її економіку, соціальну сферу трудовими ресурсами, водночас певною мірою використовуючи столичний потенціал (сервіс, освіту, медицину). Вони вже не хочуть залишатися тільки ситуативними сусідами чи «спальними районами» Великого Києва, а дедалі радше прагнуть перетворитися на його партнерів.

Два роки тому саме задля цього створено місцеву асоціацію органів місцевого самоврядування «Київська агломерація». Вона стала зручним майданчиком для дискусій та подальших спільних напрацювань. Тож на часі законодавче обґрунтування утворення і функціонування такого партнерства. 

 

Дописувати чи переписувати

Спроба №1 унормувати цю проблему нинішнім депутатським складом парламенту була зроблена трохи більше року тому, коли народні депутати  розробили проєкт №2637 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва громад. На засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 15 січня 2020 року  було рекомендовано прийняти даний проєкт в першому читанні за основу.

Наступні події – стрімке завершення процесу формування нових територіальних громад, реформування другого рівня адміністративно-територіального устрою, місцеві вибори на новій територіальній основі – відтермінували цю роботу. Тож тепер законодавці слушно вирішили повернутися до проблеми.

З цією метою 26 лютого у місті Буча на Київщині, відбулося засідання круглого столу. Формат заходу дав можливість законодавцям не лише висловити своє бачення питання й обмінялися думками з колегами, а й дослухатися представників і представниць органів місцевого самоврядування та їхніх асоціацій, експертів і науковців. Завдяки сприянню Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» всі бажаючи могли долучитися до онлайн трансляції.

Модератор заходу – голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін коротко сформулював його мету: «Повертаємо питання агломерації на порядок денний».

 

 

Голова Комітету Андрій Клочко, зазначив, що є нагальна потреба законодавчого врегулювання питання утворення і функціонування  агломерацій. Попередні проекти щодо цього будуть доопрацьовані з урахуванням змін, що відбулися за минулий рік, тож народним депутатам дуже важливо почути думки і пропозиції безпосередніх учасників процесу.

 

 

Позицію галузевого міністерства озвучив заступник міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода, зауваживши, що без закону не обійтися, а громади Київщини вже створили асоціацію «Київська агломерація». Тобто є запит і коли б існував відповідний закон, це утворення могло б розпочинати повноцінну роботу. «Якщо законопроєкт 2637 ухвалять в першому читанні, до другого слід вдосконалити його з урахуванням сучасних реалій», – сказав посадовець.

 

 

Потрібен новий контекст дискусій про агломерацію, оскільки за рік, що минув, багато що змінилося, передусім іншою стала адміністративна карта України, повноваження і ресурси перейшли на базовий рівень. Так обґрунтував свою позицію голова підкомітету з питань організації державної влади, держслужби і служби в органах місцевого самоврядування Олександр Корнієнко. Йдеться не про новий рівень місцевого самоврядування, підкреслив народний депутат, а про форму співробітництва громад зі своєю специфікою.

 

 

Урбанізація – безповоротний процес, вже і в Україні 66% населення містяни. Водночас агломераційні процеси без законодавчих норм допоки проходять складно. Народний депутат Дмитро Гурін звернув увагу присутніх на те, що громади, розташовані довкола Києва, подекуди мають специфічне бачення «зони добросусідства»: ніхто не хоче будувати полігонів для зберігання і переробки ТПВ, всі прагнуть якісної окружної дороги й інвестицій на спорудження в себе недорогого житла. Водночас усі залюбки возять дітей до київських шкіл, користуються міським сервісом. Виходить, що столиця чи не в найгіршій ситуації від такого «добросусідства», їй надто складно розвиватися і планувати перспективу.

 

 

Про те, що «крига відчуженості» скресає, колегам розповів національний експерт Ради Європи Маркіян Дацишин. Він нагадав, що Фаховий огляд Ради Європи «Демократичне врядування у містах-метрополіях на прикладі Київського регіону» дав потужний поштовх до дій – створено асоціацію «Київська агломерація», вперше проведено соціологічне опитування, репрезентативне для Київського субрегіону, яке викристалізувало проблеми, що мають спільний інтерес. Асоціація разом із Програмою Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» провела низку інформаційних заходів у Боярці, Броварах, Бучі, Коцюбинському, Обухові, Фастові, до них були долучені не лише керівництво згаданих міст, а й депутатський актив. У результаті – згенеровано ідеї проєктів для співробітництва громад, а також пропозицію започаткування Громадського бюджету громад Київської агломерації. Розроблена програма навчання для представників усіх зацікавлених сторін, однак пандемія трохи завадила на повну розгорнути цей процес.  

 

 

На запит української сторони у березні 2020 року підготовлено висновок Ради Європи до згаданого законопроєкту №2637. Серед ключових його положень: важливість забезпечення міцної правової, інституційної та фінансової бази для агломерації відповідно до принципів і стандартів Європейської хартії місцевого самоврядування. Йдеться також  про доцільність переглянути принцип повністю добровільного включення громад, що входять у зону впливу, до майбутньої агломерації для уникнення абсурдного формування території агломерації («прогалин», ірраціональних кордонів); важливість імовірного  запровадження певного набору повноважень, які будуть обов'язково делеговані громадами агломерації, у той час як інші повноваження можуть бути делеговані необов'язково, за рішенням громад.

Показово, що згаданий круглий стіл вочевидь продемонстрував мудрість давньої української приказки про те, що вода і камінь точить. «За» співробітництво і гостру необхідність законодавчого врегулювання проблем створення і функціонування метрополійного утворення в Київському субрегіоні висловилися заступник голови Київської облдержадміністрації Дмитро Назаренко, Бучанський міський голова Анатолій Федорук, Білоцерківський міський голова Геннадій Дикий, Фастівський міський голова Михайло Нетяжук, заступник селищного голови Глевахи та інші представники і представниці органів місцевого самоврядування і виконавчої влади Київщини.

Як зазначив Київський міський голова Віталій Кличко, він також нічого «не ховає в рукаві» і нікого не збирається «проковтнути». Навпаки очільник найбільшої в Україні громади заявив, що щирий і відкритий у своєму прагненні спільно із сусідами розвивати і столицю, і всі населені пункти, які добровільно згуртують свої зусилля в майбутній агломерації. Мета цієї роботи, за його словами, надати кращий сервіс кожному киянинові і кожному жителю столичного субрегіону. Тому, сказав він, маємо створити дієву структуру такої співпраці, законодавчо обґрунтувавши її функціонування.

 

 

Наприкінці заходу Андрій Клочко звернувся до учасників і учасниць обговорення з проханням оформити свої пропозиції письмово, щоб їх могла розглянути робоча група, що працює над законопроектом.

---

P.S. 3 березня відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, на якому було прийнято рішення переглянути  Висновок Комітету від 15.01.2020 щодо законопроєкту № 2637 і рекомендувати Верховній Раді України за наслідками його розгляду у першому читанні повернути суб'єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням нового контексту поточної реформи, зауважень і пропозицій, висловлених на круглому столі 26 лютого 2021 року.

Відеозапис круглого столу:

 

 

---

Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка

Публікацію підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»