Законопроект №4535: розвиток інституту старост чи прострочена необхідність

Автор: Врублевський Олександр, експерт з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад


Як каже одна народна приказка: «Дороге яйце до Великодня». А якщо її перефразувати щодо місцевого самоврядування, то вийде «Дорогий закон про місцеве самоврядування до місцевих виборів». Оскільки ми своєчасно не отримали ні нову редакцію закону про місцеве самоврядування, ні навіть актуалізовану його версію, то у післявиборчий період спостерігається, щось на зразок ремонту локомотива під час його руху. Одним із таких «ремонтів» був законопроект №3651-д, наступним може бути №4535, якщо його не спіткає доля законопроекту №3651.

Після проведеного аналізу пояснювальної записки та порівняльної таблиці до законопроекту №4535 виникли деякі міркування, з якими маю намір поділитися в межах цієї публікації.

Почну з назви. Законопроект №4535 має назву «проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост». Як видно, ключовим словосполученням є «розвиток інституту старост». Висновок про те, наскільки назва законопроекту відповідає його змісту, можна буде зробити лише в кінцевій частині цієї публікації.

Перше, що привертає увагу у тексті вказаного законопроекту, це відредаговане в контексті чинного самоврядного законодавства та доповнене визначення старостинського округу. Зокрема, пропонується його визначити як частину території територіальної громади, в межах якої розташовані один або декілька населених пунктів, крім адміністративного центру такої територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою  надання відповідних послуг жителям такого округу та забезпечення представництва їх інтересів старостою. З його змісту стає зрозуміло, що згодом старост можуть отримати й жителі міст, які не є адміністративними центрами територіальних громад, що були сформовані Кабінетом Міністрів України у розпорядчому порядку. Поруч з цим, метою створення старостинських, округів окрім усім звичного представництва старостою інтересів їх жителів, буде також надання відповідних послуг жителям таких округів, що у сукупності , на мою думку, краще корелюється із основними завданнями, визначеними Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Втім, тут головне, щоб складові означеної мети не залишилися декларативними, а отримали реальне забезпечення відповідними повноваженнями старости та необхідними ресурсами громади.

Що стосується пропозиції виключити старосту із системи місцевого самоврядування (стаття 5), то, на мою думку, це є наслідком того, що старости перестали обиратися жителями відповідних сільських населених пунктів та перейшли з розряду відносно автономних до підпорядкованих голові громади. Хоча, до ухвалення нової редакції самоврядного закону, можна було й не чіпати статтю 5, оскільки вона сама по собі не виконує жодної регулятивної функції щодо відносин в територіальних громадах.

Наступна зміна, яка залишається дискусійною і потребує подальшого обґрунтованого узгодження - це нижня та верхня межа кількості жителів, що має враховуватися при утворенні старостинських округів. Пропонована частина 4 статті 54-1 визначає, що старостинський округ утворюється, як правило, у складі населеного пункту (населених пунктів), на території яких проживає не менше ніж півтори тисячі жителів. Як ми бачимо, процитована проєктна норма визначає лише нижню межу кількості жителів, на яку варто зважати при утворенні старостинських округів. Втім, якщо не передбачити верхню межу кількості жителів старостинського округу, то загроза можливого утворення надмірно укрупнених старостинських округів залишатиметься й надалі.

Поруч з цим, вважаю за доцільне пропоновану частину 4 статті 54-1 розмістити як абзац другий частини 1 статті 54-1. По-перше, вона органічно «вписувалася» б в контекст доповнюваної редакції частини 1 статті 54-1, а по-друге, не порушувалася б існуюча нумерація частин розглядуваної статті. Справа в тім, що сотні рад громад своїми рішеннями вже внесли зміни в ухвалені радами попереднього скликання Положення про старосту, посилаючись саме на частину 4 статті 54-1, як норму, що визначає обсяг повноважень старости. Якщо частина 4 статті 54-1 стане частиною 5 статті 54-1, то це може спричинити ефект доміно з-поміж значної кількості чинних локальних нормативно-правових актів.

Щодо внесення головою громади в раду на затвердження кандидатур на посади старост. Якщо буде проголосоване доповнення в частину 1 статті 54-1, яке передбачає внесення відповідних кандидатур за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу, то це певною мірою компенсує відібране у жителів сіл, селищ обирати на місцевих виборах старост та сприятиме вирішенню питання із так званими «парашутистами».

Головним стрижнем аналізованого законопроекту є виключення норми, яка сьогодні передбачає, що староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою і працює в ньому на постійній основі (частина 2 статті 54-1). Натомість пропонується цю норму замінити іншою, яка визначатиме, що «Староста працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом». Якщо така норма буде згодом проголосована, то жоден староста не зможе у подальшому бути членом виконавчого комітету, бо це вважатиметься суміщенням в контексті пропонованої редакції частини 2 статті 54-1. На цьому тлі не зовсім зрозумілою залишається філософія розробників розглядуваного законопроекту в частині позбавлення права старости бути членом виконавчого комітету. Адже не у всіх територіальних громадах буде така кількість старост, що суперечитиме доцільності їхнього включення радою до складу виконавчого комітету. У зв’язку з цим, вважаю, що розглядувана законодавча новела потребує фахового доопрацювання з таким підходом, щоб за старостами залишалося право бути включеним до складу виконавчого комітету. А якщо це зробити, то пропоноване додаткове право старости на гарантований виступ на засіданні виконавчого комітету не вирізнятиметься універсальністю, бо старости, яких буде включено до складу виконавчого комітету й так зможуть виступати на його засіданні.

І на останок декілька слів про дострокове припинення повноважень старости. Оскільки пропонується статтю 79-1. Дострокове припинення повноважень старости повністю виключити, то загального припису чинної частини 6 статті 54-1, на мою думку, буде недостатньо. Щонайменше вбачається доцільність у визначенні кола суб’єктів, які мають право ініціювати перед радою питання про дострокове припинення повноважень старости. Наприклад, ними могли би бути голова громади, депутати ради громади та жителі відповідного старостинського округу у визначеній кількості.

Таким чином, проаналізований законопроект, не зважаючи на свою назву, за змістом скоріш за все є ad hoc, а не спрямованим суто на розвиток інституту старост. Реальний його розвиток може бути започатковано хіба що у новій редакції закону про місцеве самоврядування, а не у технічному законопроекті, яким, на думку деяких його співавторів, і є №4535.

 

Колонка відображає винятково позицію її автора. За достовірність інформації відповідає автор колонки. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з точкою зору автора колонки.
26.12.2020 - 14:00 | Переглядів: 13879
Author list 224368827335f9f37106aacb983ac55c

Автор: Олександр Врублевський

Теги:

староста Олександр Врублевський

Поділитися новиною:

Коментарі:

Default image
Богдан Прус
26.12.2020 - 14:50
Олександр, ви написали дуже слушні зауваження, але потрібно визнати ( думаю ви побачите це через рік-два ), що реформа не валась тому що її провели формально, не питаючи думки населення, або повністю ігноруючи її. Реформою займались люди, яким абсолютно все одно як будуть жити віддалені села. фінансове становище громад не покращилось, за винятком тих, які розташовані поряд з великими містами, в Україні прийшла система "ньюфеодалізму", коли обрані у цетральних садибах голови стають місцевими "князьками ".
Default image
Тетяна
14.01.2021 - 13:13
Доброго дня!Завжди були проти децентралізації,але й залишати те що було(ОМС).неможливо.Наведу приклад.Село в Київській області з населенням 850чоловік.Штат:сільський голова за 11 місяців 2020року одержав 255тис.грн.,секретар за 11 місяців 2020р. одержав 209тис.грн., в бухгалтера трішки менше, в спеціаліста 117тис.грн.,прибиральниця.В сільського голови щомісячна З/п 25000, в секретаря-19тис.грн.Плюс на це все нарахування.В селі нічого не відбувається-не ремонтується, не будується,благоустрій не проводитья.Випивають майже щодня.Сільська рада практично закрита щодня.При зверненні по якихось питаннях-тільки крики на підвищенних тонах.Нам потрібні такі органи МС???Повинні працювати компетентні службовці з відповідною освітою , з дотриманням правил етикету і поваги до жителів, з дотриманням розпорядку дня.
Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

26 лютого 2021

98,5% об’єктів передані у комунальну власність громад, - дані моніторингу Мінрегіону

98,5% об’єктів передані у комунальну власність...

98,5% об’єктів спільної власності територіальних громад району громади вже готові взяти на свій баланс (надали...

26 лютого 2021

Агломерація: настав час закріпити у законодавстві механізм співпраці великих міст та навколишніх громад, - В’ячеслав Негода

Агломерація: настав час закріпити у...

З початку 2021 року усі громади в Україні мають рівні можливості і повноваження. Отже вони нарешті можуть бути...

26 лютого 2021

Як законопроект №4380 про адмінзбір вплине на бюджет громади

Як законопроект №4380 про адмінзбір вплине на...

Авторка: Яніна Казюк, експерт з публічних фінансів,  доктор наук з державного управління Розвиток системи...

25 лютого 2021

Михайло Федоров: Мінцифра підтримує цифровізацію в регіонах

Михайло Федоров: Мінцифра підтримує...

Мінцифра працює над цифровою трансформацією регіонів. Наша мета — допомогти кожній громаді із впровадженням...

25 лютого 2021

Мінрегіон: працюємо над тим, щоб до кінця року 1000 громад мали власні стратегії розвитку

Мінрегіон: працюємо над тим, щоб до кінця року...

25 лютого Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов взяв участь у нараді з головами обласних та...