Староста - хто і для кого?

Минулого тижня відбулись перші сесії в багатьох радах новоутворених громад. Головним напрямком діяльності органів місцевого самоврядування є забезпечення потреб мешканців всієї громади. І ось тут важливим інструментом забезпечення потреб мешканців населених пунктів громади є забезпечення ефективної діяльності старост.

 

Автор: Андрій Кавунець, голова ГО "Ресурсно-інформаційний центр "Громади Вінниччини"


Трохи передісторії

Варто почати, мабуть, з того, хто такі старости і з чого починалось це питання.

Ще з початку напрацювання формату актуального етапу децентралізації, однією з головних очікуваних проблем було забезпечення врахування потреб і їх задоволення для мешканців населених пунктів, які не є адміністративним центром громади, а також зменшення загрози розвитку виключно адміністративного центру на фоні занепаду всіх інших населених пунктів. Особливо актуальним це питання було для громад, які мали досить велику територію і значну відстань від окремих населених пунктів до адміністративного центру (нагадаю, що Методика формування територій громад визначала цю відстань максимум в 20 км, в виняткових випадках – не більше 25 км, але по факту це обмеження регулярно порушували).

Ще з самого початку реформи – в 2014 році – було визначено, що вирішенням цієї проблеми має стати впровадження посади старости.

Староста – це представник інтересів мешканців даного населеного пункту на рівні керівництва громаді. Звертаю увагу – староста представник інтересів мешканців населеного пункту, а не представник керівництва громади.

На тому етапі було багато різних пропозицій щодо того, як саме визначати старост і де вони мають працювати. Були навіть пропозиції, що староста має бути у всіх населених пунктах, в яких кількість мешканців більше ніж 250. Але в підсумку вирішили, що рада громади самостійно визначатиме кількість та межі старостинських округів (до складу яких може входити один або кілька населених пунктів) та приймає положення про старосту (в якому прописані його завдання, сфера компетенції та порядок звітування). А обирають старосту мешканці відповідного старостинського округу. Тому коли в мене питали, скільки старост буде в нашому селі, я казав, що може бути жодного (якщо рада не утворить старостинські округи), один (якщо утворить в межах даного села), або 0,5 / 0,33 / 0,25 старости і так далі (якщо старостинський округ буде утворено, але до його складу увійде відповідно 2, 3, 4 і так далі населених пунктів).

Оскільки Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» було передбачено, що після утворення ОТГ обов’язки старости в межах «попередньої» громади виконують колишні голови громад, а вибори старост проводяться за кошти самої ОТГ – тому більшість ОТГ і не проводило вибори старост, і там діяли в.о. старости.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначав основні функції старост (ст. 541) – це представлення інтересів мешканців села (в т.ч. при отриманні послуг, оформленні документів, тощо.), участь в підготовці бюджету громади в розрізі свого округу та нагляд за його виконанням, опікування питаннями благоустрою, комунального майна і так далі на території свого старостинського округу. Староста став за посадою членом виконкому громади і отримав можливість гарантованих виступів на сесіях її ради.

Досвід показав, що багато старост почали активно відстоювати інтереси своїх старостинських округів, що іноді призводило до виникнення конфліктів з головою та радою ОТГ у випадках, коли бажання і можливості виконання якихось заходів чи робіт по старостинському округу не співпадали з можливостями громади. Причому часто старости казали, що оскільки їх вибрали мешканці, то вони і мають відстоювати їх інтереси всіма можливими способами, а голови громад не могли з цим нічого зробити, оскільки староста – виборна посада.

Це стало однією з причин того, що в липні 2020 року Верховна Рада внесли зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими визначила, що староста затверджується радою громади за поданням голови. Тобто, мешканці втратили можливість обирати старосту, а його призначення депутатами ради за поданням голови мало зменшити ймовірність виникнення конфліктів.

 

Читати на тему: Староста: короткі відповіді на актуальні запитання

 

Про перспективи

Добре це чи погано – питання риторичне. На мою точку зору – погано, оскільки це зменшило можливості мешканців обрати собі представника власних інтересів, навіть якщо ця людина і не влаштовує керівництво громади. Це питання стало ще більш негативним після внесення змін до Виборчого кодексу України, який передбачив проведення виборів по партійних списках в громадах, де налічується більше 10 тисяч виборців. Якщо для менших громад ще можна було говорити, що села поза адміністративним центром мають своїх депутатів – мажоритарників, і саме вони представлятимуть інтереси мешканців, то в більших громадах – це неможливо. Партійні списки формуються без прив’язки до території, і наслідком цього є те, що багато сіл можуть взагалі не мати своїх депутатів в раді. Єдиний позитив – це зменшення ймовірності виникнення конфліктів між старостами і депутатами, але якщо це досягається за рахунок зменшення можливості задоволення потреб мешканців сіл – то мабуть це не позитив.

Доречі, сусідня Польща знайшла свій варіант вирішення цієї проблеми. В їх громадах в кожному населеному пункті обирається мешканцями так званий «солтис» - аналог нашого старости. Але солтиси не отримують постійної зарплатні, ця посада не є основним місцем роботи – це громадське навантаження. Так, солтис може отримувати певну фінансову компенсацію за свою роботу та отримувати частину від зібраних місцевих податків, але то скоріше – приємний бонус за роботу. В той же час, кожен мешканець кожного села знає до кого звернутись по своїм питанням. Але у нас цей варіант навіть не розглядався.

Варто зазначити ще один аспект, який виник як наслідок зміни системи визначення старост: з обрання мешканцями - на затвердження радою. Стаття 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначає граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування не більше 65 років. В цій же статті зазначено виняток – це обмеження не поширюється на тих, кого обирають на посаду. Але оскільки старосту вже не обирають, а затверджують – то відповідно це не виборна посада. Отже – старостою не може бути особа віком старше 65 років (добре це чи погано – ще одне риторичне питання, вирішувати вам).

 

Читати також: Граничний вік перебування на службі в ОМС для старост

 

А що в підсумку?

В підсумку маємо саме таку систему щодо старост:

1. Рада громади своїм рішенням повинна утворити старостинські округи (тобто визначити скільки їх є в громаді, їх межі та які населені пункти входять до кожного з них). Зверніть увагу: скільки хоче, яких саме – стільки і визначає. Може й взагалі не утворювати, може утворити кілька, кожен з яких включатиме по кілька населених пунктів, а може й утворити в кожному населеному пункті окремий старостинський округ (але й грошей тоді витратить багато, бо ж треба старостам зарплатню платити). Звісно, в адміністративному центрі громади староста не призначається.

2. Рада затверджує Положення про старосту, в якому прописує всі питання його діяльності. Положення одне для всієї громади, отже всі старости громади мають рівні права і обов’язки.

3. За поданням голови громади рада затверджує кандидатуру старости на посаду. Питання типу «а якщо рада не захоче затверджувати», «а якщо голова не захоче подати іншу кандидатуру» - то вже питання знов-таки риторичні і лежать в площині впливу голови громади на раду і навпаки.

4. Староста за посадою входить до складу виконкому громади (п. 4 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Хочу звернути увагу що всі намагання мешканців якось вплинути на цей процес залишаться лише намаганнями, адже участі мешканців в процесі визначення округів, складення положення і затвердження кандидатури старости не передбачено – це виключна компетенція місцевої ради.

Звісно, можна говорити про місцеві референдуми і так далі – але то все не більш ніж розмови, адже досі Закону про місцеві референдуми у нас в країні немає. Звісно, голова громади може ініціювати процес громадського обговорення кандидатур старост, і, наприклад, провести його в межах кожного окремого старостинського округу. Але такий варіант – не більше ніж добра воля керівника громади і в жодному разі не є обов’язковим.

Ну і наостанок – практичний приклад. Вінницька міська рада затвердила три старостинських округи – Вінницько-Хутірський (включає в себе Вінницькі Хутори, Писарівку та Щітки, загальна кількість населення приблизно 9,5 тис. мешканців); Стадницький (включає Стадницю, Великі Крушлинці, Малі Крушлинці та Гавришівку, загальна кількість мешканців біля 6 тис. осіб) та Деснянський (включає тільки селище Десна з населенням 1300 осіб). Отже, хтось матиме свого персонального старосту в своєму селі (Десна), а хтось – 0,3 чи 0,25 старости… Та й навантаження на цих старост буде дуже різним, як і можливість «добитись» до старости у мешканців різних населених пунктів однієї громади.

 

P.S. Почитав я проект нового закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Прокоментую аспект старост (готую окремий розгорнутий коментар по законопроекту в цілому). Що буде в разі прийняття цього законопроекту в тому вигляді як він є зараз (дуже сподіваюсь що цього не буде – законопроект дуже «сирий). Старостинські округи та старости в ньому передбачені. Староста так само буде затверджувати рада громади за поданням голови. Чи буде староста членом виконкому – незрозуміло, бо з законопроекту взагалі випало будь-яке визначення щодо формування складу виконавчих органів. Лише написано що склад виконавчого органу затверджується радою громади за поданням голови. Побачимо, що буде далі з цим законопроектом…

24.11.2020 - 09:12 | Переглядів: 21161
Author list 6695dfe09b38d058a664667e6eb4b73a

Автор: Андрій Кавунець

Теги:

староста Андрій Кавунець

Поділитися новиною:

Коментарі:

Profilepic
Олександр Шафорост
25.11.2020 - 10:04
Доброго дня. Селищний голова подає кандидару старости, рада не призначає. Що має бути з людиною яка працює на посаді в.о. старости до призначення старости, як її працювати? Чи її мають звільнити.
Profilepic
Юлия Кравец
19.12.2020 - 23:15
Кому підпорядковуються працівники ФАПу, дитячого садочка та Будинку культури??? Старості чи голові громади???
Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

19 січня 2021

21 січня - презентація результатів програми CANactions School SPACES

21 січня - презентація результатів програми...

21 січня 2020 року о 19:00 відбудеться онлайн-презентація результатів освітньої програми CANactions School...

18 січня 2021

Затверджено 96% місцевих бюджетів - дані Мінфіну

Затверджено 96% місцевих бюджетів - дані Мінфіну

Станом на 18 січня 2021 року в Мінфіні наявна інформація щодо затвердження 1537 бюджетів, що становить 96% від їх...

18 січня 2021

79% соціальних об’єктів передані у комунальну власність громад - дані Мінрегіону

79% соціальних об’єктів передані у комунальну...

Триває процес передачі майна з районного рівня у комунальну власність територіальних громад. Загалом по країні вже...

18 січня 2021

Роль асоціацій органів місцевого самоврядування - європейський досвід

Роль асоціацій органів місцевого самоврядування...

Автор: Магнус Ліллестрьом, експерт SKL International Цей матеріал має на меті окреслити деякі загальні...

18 січня 2021

Дві громади на Херсонщині уклали договори про співпрацю у розвитку туризму

Дві громади на Херсонщині уклали договори про...

Каланчацька і Тягинська територіальні громади (Херсонська область) співпрацюватимуть у напрямку реалізації проєкту...