Автор: Павло Остапенко, голова Товариства дослідників України

3 листопада цього року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі». Всі деталі ТУТ.

"Згідно з пояснювальною запискою, ухвалення законопроєкту має на меті оптимізувати мережу та функціонування ЦНАПів" - пишуть на фейсбук-сторінці Парламенту.

То ж, які зобов'язання з'являються у територіальних громадах у зв'язку із законодавчими змінами, та як буде розвиватися мережа ЦНАП у найближчі роки?

1) утворювати ЦНАП тепер зможуть тільки тергромади (за виключенням міст зі спеціальним статусом);

2) ЦНАП РДА можуть функціонувати до моменту створення ЦНАП тергромади, якщо до цього тергромада, адміністративний центр якої одночасно є чи був центром району, не утворила власний ЦНАП ОМС. Тепер утворити власний ЦНАП такі тергромади повинні не пізніше, ніж до кінця 2021 року. За моїми підрахунками, таких тергромад маємо 244 (17%), у яких проживає майже 14% всього населення. Проте, на початок жовтня цього року ЦНАП РДА функціонувало не 244, а 376, оскільки решта 132 ЦНАП РДА функціонують у центрах тергромад, де вже створено ЦНАП ОМС. Таким чином над реорганізацією цих ЦНАП вже можна починати працювати. Зауважу, що законодавці подбали про працівників та майно таких ЦНАП, у Законі це прописано так:" Переведення державних службовців з посад адміністраторів центрів надання адміністративних послуг, утворених при районних державних адміністраціях, що ліквідуються, на такі самі посади в органах місцевого самоврядування може здійснюватися за згодою сторін без проведення конкурсу та з урахуванням положень Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у такому разі не здійснюється".

3) всі тергромади, із чисельністю населення більше 10 тис. осіб, які досі не створили власні ЦНАП тепер зобов'язані це зробити до кінця 2022 року. Таких тергромад майже рівна кількість, що й в попередній категорій - 242 (16,8%), в них проживає майже 9% всього населення;

3) всі тергромади, із чисельністю населення менше 10 тис. осіб, які досі не створили власні ЦНАП, тепер мають це зробити до кінця 2023 року. Таких тергромад вдвічі більше, ніж у попередніх категоріях - 493 (31,9%), в них проживає трохи більше 7% всього населення (близько 3 млн осіб). Але для цієї категорії тергромад, створення ЦНАП, як таке, стане обов'язковим "у разі виділення відповідного державного фінансування на будівництво, реконструкцію, облаштування приміщень та забезпечення обладнанням таких центрів" (пряма цитата із Закону). Таким чином, якщо фінансування не буде, або його може не вистачити для 493 тергромад, до кінця 2023 року не в усіх тергромада будуть функціонувати ЦНАП. Як на мене, ця норма полегшує життя лише керівництву тергромади, а не її мешканцям, а це більше 3 млн. осіб. Адже, якщо враховувати фактор адміністративної та кадрової спроможності новостворених тергромад, то керівництво та працівники тергромади (мається на увазі ОМС) може свідомо чи несвідомо не брати участі у такому державному фінансуванні на створення ЦНАП, і працювати, як звикли: коридорно-кабінетна система, незручні години прийому, великі черги і т.д. Тому, як на мене, такі тергромади також потрібно було зобов’язувати обов’язково створювати ЦНАП;

4) для тергромад, які вже створили свої ЦНАП, а таких 461 (32%), потрібно планувати розвиток мережі віддалених робочих місць та територіальних підрозділів.

Варто зазначити, що в Законі також передбачено, що "Кабінет Міністрів України розробляє методичні рекомендації щодо критеріїв територіальної доступності центру надання адміністративних послуг, включаючи його територіальні підрозділи та віддалені (у тому числі пересувні) робочі місця адміністраторів". Таким чином, невдозві варто очікувати розробку та затвердження таких методичних рекомендації. На їх основі, будуть визначені категорії населених пунктів, де створення віддалених робочих місць та територіальних підрозділів ЦНАП буде обов'язковим. У свою чергу, тергромади вже можуть їх утворювати в усіх населених пунктах, де в цьому є потреба. Методичні рекомендації лише допоможуть визначити, у яких населених пунктах створення віддаленого робочого місця та територіального підрозділу може бути пріоритетним. Прогнозую, що для таких цілей буде також передбачена окрема державна фінансова підтримка.

Як показує діаграма, за умови дотримання умов Закону, у 2021 та 2022 рр. щорічний приріст буде як мінімум  +240 нових ЦНАП, а до кінця 2023, у разі виділення відповідного державного фінансування, в усіх тергромадах мають бути утворені нові ЦНАП. Зауважу, що діаграма показує мінімальні величини приросту нових ЦНАП. Передбачаю, що за належного державного фінансування, у наступні два роки приріст нових ЦНАП може становит по +400  нових ЦНАП щорічно.

Отже, на основі законодавчих змін прогноз розвитку мережі ЦНАП є оптимістистим, відповідно до якого як мінімум 945 тергромад (65,7%) на кінець 2023 року будуть мати власні ЦНАП. У цих тергромадах буде проживати близко 93% всього населення. А от за найоптимістичним прогнозом, за умови належного державної підтримки, всі тергромади відкриють власні ЦНАП.