Експерт з питань освіти Програми "U-LEAD з Європою" Сергій Дятленко зробив для громад огляд основних норм Закону України «Про повну загальну середню освіту».

---

18 березня набрав чинності новий Закон України «Про повну загальну середню освіту» № 463-ІХ  від 16 січня 2020 року (далі - Закон). Закон розроблявся декілька років спільними зусиллями Міністерства освіти і науки України під керівництвом двох міністерок, народних депутатів двох скликань Верховної Ради, громадянського суспільства та експертного середовища.

Закон визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти. Він став логічним продовженням законодавчого врегулювання реформи системи освіти, початок якого поклав Закон України «Про освіту».

Новий закон закріпив норми, що визначатимуть на найближчі роки систему координат для функціонування шкільної освіти в громадах. Пропонуємо коротко ознайомимося з найбільш важливими з них. Повністю з Законом України «Про повну загальну середню освіту» можна ознайомитися тут.

Ця публікація відображає думку її авторів та може не відповідати офіційній позиції Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою».

---

Огляд Закону «Про повну загальну середню освіту»

 

Щодо рівнів освіти та терміни її здобуття.

Повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:

• початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, що здобувається протягом чотирьох років (1-4 класи);
• базова середня освіта - другий рівень повної загальної середньої освіти, що здобувається протягом п’яти років (5-9 класи);
• профільна середня освіта - третій рівень повної загальної середньої освіти, що здобувається протягом трьох років (10-12 класи).

При цьому запроваджуються ще і цикли:

• перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);
• другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання);
• перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 роки навчання);
• другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 роки навчання);
• перший цикл профільної середньої освіти - профільно-адаптаційний (10 рік навчання);
• другий цикл профільної середньої освіти - профільний (11-12 роки навчання)

 

Щодо закладів загальної середньої освіти

Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти:

• початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти;
• гімназія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти;
• ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.

Заклад загальної середньої освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність.

Здобуття повної загальної середньої освіти можуть забезпечувати також спеціальні заклади загальної середньої освіти, заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, заклади спеціалізованої освіти (мистецький ліцей, спортивний ліцей, військовий ліцей, науковий ліцей) та інші заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

За зверненням закладу освіти до реалізації освітньої програми можуть залучатися інклюзивно-ресурсні центри, міжшкільні ресурсні центри та заклади позашкільної освіти.

У складі закладів загальної середньої освіти можуть функціонувати такі внутрішні структурні підрозділи:

• дошкільний підрозділ (у складі початкової школи або гімназії);
• позашкільний підрозділ;
• пансіон (у складі ліцеїв, спеціальних закладів загальної середньої освіти та закладів спеціалізованої освіти);
• інші внутрішні структурні підрозділи.

Заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі філію (філії).

Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).

Розвиток мережі комунальних початкових шкіл, гімназій забезпечують районні, міські, сільські, селищні ради. Відповідно вони приймають рішення про їх утворення.

Законом передбачається, що розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч), вони ж приймають рішення про їх утворення. З 1 вересня 2024 року для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею з цього часу, у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів. З цього ж часу початкова школа зможе функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії. Гімназія та ліцей функціонуватимуть як окремі юридичні особи. Як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти.

Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника. Про згоду, висловлену в якийсь спосіб, мова не ведеться.

 

Щодо засновника закладів загальної середньої освіти

Засновник закладу загальної середньої освіти (місцева рада) або уповноважений ним орган (зазвичай орган управління освітою) (посадова особа):

• затверджує статут (його нову редакцію);
• затверджує положення про конкурс на посаду керівника та склад конкурсної комісії;
• приймає рішення про проведення конкурсу на посаду керівника;
• затверджує за поданням закладу загальної середньої освіти стратегію розвитку такого закладу;
• фінансує виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти;
• утворює та ліквідує структурні підрозділи у заснованих ним закладах;
• здійснює контроль за використанням публічних коштів;
• здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень;
• затверджує кошторис закладу загальної середньої освіти, у тому числі обсяг коштів, що передбачається на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, та контролює його виконання;

Засновник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний забезпечити:

• утримання та розвиток заснованого ним закладу освіти, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо;
• дотримання принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування під час проектування, будівництва та реконструкції будівель, споруд, приміщень закладів загальної середньої освіти;
• можливість учнів продовжити навчання на відповідному рівні освіти у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти;
• оприлюднення всієї публічної інформації відповідно до законодавства.

Засновники не можуть делегувати керівникам, педагогічним чи піклувальним радам, органам громадського самоврядування закладів загальної середньої освіти власні повноваження, визначені Законами України "Про освіту" та «Про загальну середню освіту».

 

Щодо фінансування системи загальної середньої освіти

Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування за рахунок коштів державного бюджету здійснюється шляхом надання освітньої субвенції та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам. Освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників з нарахуваннями. Кошти інших трансфертів можуть спрямовуватися на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення учнів та педагогічних працівників підручниками (посібниками), навчальним обладнанням, засобами навчання та на інші цілі, визначені законодавством.

Іншими джерелами фінансування можуть бути:

• доходи від надання платних освітніх та інших послуг;
• благодійна допомога відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації;
• гранти;
• інші джерела фінансування, не заборонені законодавством.

Одержання закладом загальної середньої освіти власних надходжень не є підставою для зменшення обсягу його бюджетного фінансування.

Отримані закладом кошти повинні бути використані відповідно до його установчих документів та не можуть бути вилучені в дохід державного або місцевих бюджетів.

Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на:

• формування структури закладу загальної середньої освіти та його штатного розпису;
• оплату праці працівників, встановлення доплат, надбавок, винагороди, виплату матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення, преміювання, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
• оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
• оплату підвищення кваліфікації педагогічних та інших працівників;
• укладення відповідно до законодавства цивільно-правових угод (господарських договорів) для забезпечення діяльності закладу освіти.

 

Щодо найменування закладів загальної середньої освіти

Повне найменування закладу загальної середньої освіти включає інформацію про його тип, територіальну належність (найменування адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням закладу). Наприклад: Богуславський ліцей, Конотопська гімназія. Повне найменування закладу може додатково містити інформацію про власну назву, номер закладу чи найменування засновника, а також про присвоєне закладу відповідно до вимог законодавства ім’я (псевдонім). Наприклад: Киданівська гімназія Богуславської міської ради, Білоцерківський ліцей № 5 ім. Василя Стуса Білоцерківської міської ради.

 

Щодо освітніх програм

Кожен заклад загальної середньої освіти має розробляти освітні програми, головною складовою яких є навчальний план з визначенням навчальних предметів та розподілом навчального часу. Всі освітні програми, розроблені на основі типових, не потрібно затверджувати. Однак школа може розробити і свій варіант програми. Головне, щоб вона передбачала досягнення учнями результатів навчання не нижче, визначених державними стандартами. Таку програму потрібно ще буде затвердити в ДСЯО. Але якщо школа успішно пройшла інституційний аудит і вирішила працювати за власною програмою, її не потрібно затверджувати.

 

Щодо мови навчання

Кожен, хто здобуває в закладі освіти повну загальну середню освіту, вивчає  державну мову (українську).

Кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти. Особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується і забезпечується право вивчати свою мову у школі або через національні культурні товариства. При цьому, представники корінних народів (кримські татари) можуть здобувати освіту мовою корінного народу поряд з державною мовою. А представники національних меншин на таких умовах можуть здобувати лише початкову освіту. Далі складніше: для осіб, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу (угорська, румунська та ін.) відсоток річного обсягу навчального часу, що вивчається державною мовою має зростати при здобутті базової середньої освіти від не менше 20% у 5 класі до не менше 49% у 9 класі та неменше 60% у старшій профільній школі (10-12 класи); для осіб, які належать до інших національних меншин України (російська та ін.) відсоток річного обсягу навчального часу, що вивчається державною мовою має становити не менше 80% в 5-12 класах.

До речі, невиконання закладом вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо мови освітнього процесу є підставою для розірвання строкового договору з керівником.

 

Щодо форм здобуття повної загальної середньої освіти

Повну загальну середню освіту можна буде здобувати крім очного денного навчання в школі ще і за іншими формами: дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), формою педагогічного патронажу, а також за очною (вечірньою), заочною (на рівнях базової та профільної середньої освіти). Однак, це стане можливим лише після того, як МОН розробить та затвердить відповідне(і) положення про ці форми.

 

Щодо зарахування дітей до закладів загальної середньої освіти

Згідно п.2 ст.9 зарахування до школи дітей, які проживають на території обслуговування комунального закладу освіти, чи є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту в цьому закладі освіти, чи є дітьми працівників цього закладу освіти для здобуття початкової (1- 4 класи) та  базової середньої освіти (5-9 класи) здійснюється без конкурсу, тобто - обов’язково! (крім закладів спеціалізованої освіти і приватних закладів освіти. Відповідно до п.3 ст.8 територія обслуговування не закріплюється за  державними, приватними і корпоративними закладами освіти.

Зарахування дітей до державних, комунальних закладів освіти для здобуття базової середньої освіти може здійснюватися на конкурсних засадах, якщо це не порушує право учнів, які здобули початкову освіту в цьому закладі освіти, на продовження навчання в ньому та за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.

Зарахування дітей для здобуття профільної середньої освіти (10 клас) відбуватиметься з 2027 року на конкурсних засадах.

 

Щодо територіальної доступності

Кожна дитина має право на здобуття початкової та базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти чи його структурному підрозділі (філії). Реалізацію цього права мають забезпечити органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом: формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій) та закріплення за ними території обслуговування; підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку; створення та утримання пансіонів (!); запровадження різних форм здобуття повної загальної середньої освіти.

Також слід врахувати, що органи місцевого самоврядування мають забезпечити здобуття початкової та базової освіти особами які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я. 

 

Щодо підвезення учнів та вчителів

Підвезення до місця навчання та у зворотному напрямку учнів і педагогічних працівників забезпечують органи місцевого самоврядування за рахунок місцевих бюджетів шкільними автобусами. Підвезення іншим транспортом (у тому числі з попередньо визначеними зупинками) може здійснюватися за умови, що кількість учнів і педагогічних працівників, які потребують такого перевезення, не перевищує 8 осіб.

При цьому закон не визначає змістове наповнення терміну «шкільний автобус» та не передбачає розроблення нормативних актів щодо цього.  Вочевидь, поки цього не станеться, орендовані транспортні засоби що відповідають вимогам до перевезення учнів з написом «Шкільний автобус» можуть також використовуватися для підвезення на навчання.

 

Щодо формування класів

Мінімальна наповнюваність класів на усіх трьох рівнях – 5 учнів. Максимальна залишилася 30. Але з 1 вересня 2024 року до перших класів прийматимуть не більше ніж по 24 учні. Ця норма розповсюджуватиметься лише на початкову школу. Якщо кількість дітей не дозволяє утворити клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за  іншою формою (і не обов’язково це педагогічний патронат) або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності. Однак, зменшення кількості учнів у класі протягом навчального року не є підставою для припинення функціонування цього класу до закінчення навчального року.

Поділ класу на групи не змінився, як і раніше, все залежатиме від Порядку, який затверджує МОН. (З метою забезпечення належної якості вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) клас державного, комунального закладу освіти може ділитися не більш як на три групи з кількістю учнів не менше восьми осіб. Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки п.6 ст.12 закону)

В початковій школі можна створювати класи-комплекти з 5-12 учнів. Раніше класи-комплекти можна було створювати лише у філіях опорних закладів.

Приємним бонусом закону є можливість формування міжкласних груп з учнів різних класів одного (паралельних) або різних років навчання для вивчення навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів.

Класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини формуються за такими ж вимогами, що і звичайні,  а от інклюзивний клас утворюється в обов’язковому порядку у разі звернення батьків дитини  з особливими освітніми потребами  (однієї).

 

Щодо навчальних періодів

Освітній процес у школах розпочинається у День знань - 1 вересня і триває не менше 175 навчальних днів та закінчується не пізніше 1 липня наступного року. З метою уникнення непорозумінь, що зустрічалися раніше, законом передбачено, що якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день. Тривалість канікул протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів. Скільки їх буде: 2 чи 3 - встановлює педагогічна рада відповідно до освітньої програми. Вона ж визначає структуру і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу.

Безперервна навчальна діяльність учнів (тривалість уроку) не може перевищувати 35 хвилин (для 1 року навчання), 40 хвилин (для 2-4 років навчання), 45 хвилин (5-12 років навчання).

 

Щодо індивідуальної освітньої траєкторії

Законом передбачена можливість формування індивідуальної освітньої траєкторії учня. До цього є ряд вимог та особливостей, але питання спроможності закладу освіти забезпечити цю траєкторію визначається самим закладом. 

Водночас, учні мають право на визнання закладом освіти результатів їх навчання, що були здобуті в інших суб’єктів освітньої діяльності чи шляхом неформальної та/або інформальної освіти.

 

Щодо документів про освіту

На підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації (цьогоріч її відмінили для випускників початкової та базової школи) учні отримують свідоцтва: про початкову освіту (раніше їх не було); про базову середню освіту; про повну загальну середню освіту (раніше це свідоцтво називалося атестатом). З 2021 року всі свідоцтва або їх бланки виготовлятимуться закладами освіти або їх засновниками з присвоєнням їм відповідного реєстраційного номера в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

 

Щодо керівника закладу загальної середньої освіти

Керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту ступеня не нижче магістра, стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (ця вимога не поширюється на керівників приватних та корпоративних ЗЗСО, п.1 ст.38), організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків, пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до цього Закону. Законом не визначено умови про наявність педагогічної освіти.

Керівник закладу загальної середньої освіти має досить широкий спектр прав та обов’язків. Зокрема:

• підписувати документи з питань освітньої, фінансово-господарської та іншої діяльності закладу;
• призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників закладу освіти, визначати їхні посадові обов’язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов’язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства;
• визначати режим роботи закладу;
• розробляти проект кошторису та подавати його засновнику або уповноваженому ним органу на затвердження;
• надавати щороку засновнику пропозиції щодо обсягу коштів, необхідних для підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• організовувати фінансово-господарську діяльність закладу загальної середньої освіти в межах затвердженого кошторису;
• забезпечувати розроблення та виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти;
• затверджувати положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти, забезпечити її створення та функціонування;
• створювати умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю закладу загальної середньої освіти;
• організовувати харчування та сприяти медичному обслуговуванню учнів відповідно до законодавства;
• звітувати щороку на загальних зборах (конференції) колективу про свою роботу та виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти.

Ознайомитися з повним переліком можна з тексту закону.

Керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний протягом першого року після призначення на посаду пройти курс підвищення кваліфікації з управлінської діяльності обсягом не менше 90 навчальних годин (крім керівника приватного ЗЗСО, п.4 ст.38).

Керівник закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами конкурсу. Рішення про проведення конкурсу приймається засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою):

• одночасно з прийняттям рішення про утворення нового закладу загальної середньої освіти;
• не менше ніж за два місяці до завершення строкового трудового договору, укладеного з керівником закладу загальної середньої освіти;
• не пізніше десяти робочих днів з дня дострокового припинення договору, укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти, чи визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся.

Для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію чисельністю від 6 до 15 осіб, до складу якої на паритетних засадах входять представники:

• засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного представницького органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи);
• відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (державні службовці);
• інститутів громадянського суспільства (громадських об’єднань керівників закладів освіти, професійних об’єднань педагогічних працівників, районної (міської) профспілкової організації та інших громадських формувань, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо).

У роботі конкурсної комісії з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники органів громадського самоврядування закладу освіти.

З переможцем конкурсу укладають строковий трудовий договір на шість років. Після закінчення строку трудові відносини припиняються та не можуть бути продовжені на невизначений строк. З особою, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір строком на два роки. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на чотири роки без проведення конкурсу.

Особа не може бути керівником одного і того ж закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (крім тих, що розташовані в населених пунктах з одним закладом загальної середньої освіти). До першого шестирічного строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше.

Керівник закладу загальної середньої освіти звільняється з посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору або достроково відповідно до вимог законодавства та умов укладеного трудового договору.

Підставами для дострокового звільнення керівника, які повинні бути передбачені у трудовому договорі, є:

• порушення вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо мови освітнього процесу;
• порушення вимог статей 30 (прозорість) та 31 (відносини закладу освіти з політичними партіями та релігійними організаціями) Закону України "Про освіту";
• порушення прав учнів чи працівників, встановлене рішенням суду, яке набрало законної сили;
• систематичне неналежне виконання інших обов’язків керівника, визначених цим Законом;
• не усунення у визначений строк порушень вимог законодавства, виявлених під час інституційного аудиту чи позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Набрання чинності цим Законом стало підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками закладів загальної середньої освіти. Посилання робиться на пункт 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. У зв’язку з цим засновник чи уповноважений ним орган до 1 липня 2020 року зобов’язаний припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу. Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк.

 

Щодо педагогічних працівників

На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою, моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки. Відтепер педагогічна освіта не є обов’язковою умовою для прийому на посаду педагогічного працівника.

Педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами. Педагогічні працівники, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі строкових трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Педагогічні працівники, які не мають досвіду педагогічної діяльності, протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру. Педагогічна інтернатура передбачає різні форми професійного розвитку (відвідування навчальних занять, опрацювання відповідної літератури тощо), супровід та підтримку у педагогічній діяльності з боку досвідченого педагогічного працівника (педагога-наставника), роль якого виконує педагогічний працівник з досвідом педагогічної діяльності, як правило, не менше п’яти років. За що і отримує доплату у граничному розмірі 20 відсотків його посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зміст діяльності та обов’язки педагогічного працівника визначається трудовим договором та посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти.

Педагогічне навантаження вчителя на ставку не змінилося і становить 18 навчальних годин на тиждень. Педагогічне навантаження вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя спеціального закладу загальної середньої освіти та асистента вчителя у закладі загальної середньої освіти - 25 годин на тиждень. Окрім того додатково оплачуються у співвідношенні до тарифної ставки окремі види педагогічної діяльності:

- класне керівництво у 1-11 (12) класах - 20-25 відсотків;

- перевірка навчальних робіт учнів - 10-20 відсотків;

-  завідування:

• майстернями, кабінетами інформатики - 15-20 відсотків;
• кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями - 10-15 відсотків;
• структурними підрозділами закладів освіти - 25 відсотків;
• навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними ділянками - 10-15 відсотків;
• бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним фондом підручників - 5-15 відсотків;

- за роботу в інклюзивних класах (групах) - 20 відсотків;

-  обслуговування комп’ютерної техніки - 10-15 відсотків;

-  проведення позакласної роботи з учнями - 10-40 відсотків;

За інші види педагогічної діяльності законодавством, засновником та/або закладом освіти також можуть встановлюватися доплати.

За почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені встановлюються доплати в розмірі 15-30 відсотків.

Розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником, а перерозподіл протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) або за письмовою згодою педагогічного працівника. Письмова згода потрібна і для встановлення педагогічного навантаження обсягом менше норми.

Набрання чинності цим Законом стало підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком. Посилання робиться на пункт 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. У зв’язку з цим керівникам закладів загальної середньої освіти до 1 липня 2020 року потрібно припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком, та одночасно укласти з ними трудові договори строком на один рік. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори на термін від 1 до 3 років.

 

Щодо педагогічної ради

Педагогічна рада є основним постійно діючим колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти. Педагогічна рада утворюється за наявності не менше трьох педагогічних працівників. Усі педагогічні працівники зобов’язані брати участь у засіданнях педагогічної ради. Головою педагогічної ради є керівник закладу загальної середньої освіти.

 Педагогічна рада:

• схвалює стратегію розвитку закладу освіти та річний план роботи;
• схвалює освітню (освітні) програму (програми), зміни до неї (них) та оцінює результати її (їх) виконання;
• схвалює правила внутрішнього розпорядку, положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти;
• приймає рішення щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;
• приймає рішення щодо переведення учнів на наступний рік навчання, їх відрахування, притягнення до відповідальності за невиконання обов’язків, а також щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів та інших учасників освітнього процесу;
• розглядає питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, професійної майстерності, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• приймає рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічного працівника, отриманих ним поза закладами освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою;
• приймає рішення щодо впровадження в освітній процес педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
• може ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту, громадської акредитації, зовнішнього моніторингу якості освіти та/або освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти.

Засідання педагогічної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю голосів від її складу.  Рішення педагогічної ради, прийняті в межах її повноважень, вводяться в дію наказами керівника закладу освіти та є обов’язковими до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти.

 

Щодо академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти

Керівник та інші педагогічні працівники закладу освіти забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності відповідно до своєї компетенції. Порушеннями академічної доброчесності є академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, а також такі форми обману, як:

• надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного), державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
• використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
• проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
• необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.

 Педагогічні працівники, стосовно яких встановлено факт порушення академічної доброчесності:

1. не можуть бути залучені до проведення процедур та заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;
2. не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;
3. не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року;
4. можуть бути позбавлені педагогічного звання.

 За порушення академічної доброчесності до учня може бути застосовано такі види академічної відповідальності:

1. зауваження;
2. повторне проходження підсумкового оцінювання;
3. повторне проходження державної підсумкової атестації;
4. повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
5. позбавлення отриманих із порушеннями академічної доброчесності академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах.

За одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.

Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника.

Рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

 

Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію. Кожному педагогічному працівникові гарантується право підвищувати кваліфікацію в комунальному закладі післядипломної освіти, розташованому на території відповідної (за місцем проживання) області, що не обмежує його право обрати іншого суб’єкта освітньої діяльності для підвищення своєї кваліфікації.

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин.

 

Щодо атестації та сертифікації педагогічних працівників

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється або підтверджується кваліфікаційна категорія та може бути присвоєне педагогічне звання.

Сертифікація здійснюється з метою виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Сертифікація передбачає:

• експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їхньої роботи;
• самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності;
• оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування.

Право на проходження сертифікації мають педагогічні працівники, які працюють не менше двох років у закладах освіти та мають педагогічне навантаження. Безоплатно таке право надається один раз на три роки. Педагогічний працівник, який не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Педагогічні працівники, які отримали сертифікат отримують щомісячну доплату в розмірі 20 відсотків посадового окладу протягом строку дії сертифіката (3 роки);

Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.

 

Щодо інституційного аудиту

Інституційний аудит - це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти, які повинні забезпечувати його ефективну роботу та сталий розвиток.

Інституційний аудит проводиться з метою оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та визначення рекомендацій засновнику та закладу загальної середньої освіти.

Плановий інституційний аудит проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами не частіше одного разу на 10 років.

Позаплановий інституційний аудит може бути проведений за ініціативою засновника, керівника, педагогічної ради, загальних зборів (конференції) колективу або піклувальної ради закладу загальної середньої освіти та в закладі загальної середньої освіти, який має низьку якість освітньої діяльності.

За результатами проведення інституційного аудиту засновнику та закладу освіти надаються рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти, а також приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність із вимогами законодавства, зокрема ліцензійних умов.

У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти вимогам законодавства, зокрема ліцензійних умов, орган, який провів інституційний аудит, визначає строк усунення порушень у роботі закладу освіти, який не може перевищувати одного року. До усунення порушень у роботі закладу освіти до керівника закладу освіти не застосовуються заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо).

Після закінчення визначеного строку проводиться перевірка результатів усунення відповідних порушень. У разі негативних результатів такої перевірки засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації закладу освіти.

 

Щодо піклувальної ради

Піклувальну раду може бути утворено за рішенням засновника або уповноваженого ним органу для одного чи кількох закладів загальної середньої освіти на визначений засновником строк. Піклувальна рада сприяє виконанню перспективних завдань розвитку закладу (закладів), залученню фінансових ресурсів для забезпечення його (їх) діяльності і здійсненню контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу (закладів) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськістю, громадськими об’єднаннями, юридичними та фізичними особами.

Піклувальна рада має право звернутися до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти щодо проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.

Склад піклувальної ради формується з урахуванням пропозицій органів управління закладу освіти, органів громадського самоврядування закладу освіти, депутатів відповідної місцевої ради. До складу піклувальної ради не можуть входити учні та працівники закладу освіти, для якого вона утворюється.

Засновники не можуть делегувати піклувальним радам власні повноваження, визначені Законами України "Про освіту" та «Про загальну середню освіту».