Децентралізація та нові можливості освіти національних меншин

Децентралізація влади в Україні розпочала комплексні зміни у багатьох сферах суспільних відносин, зокрема в освіті. Вона створює можливості для якісного навчання жителів у всіх куточках держави.  Водночас, реформи в освіті породжують інтенсивні дискусії. Особливо помітними протягом останніх років стали обговорення змін у навчанні представників національних меншин. Які можливості відкриває децентралізація у цій сфері?


Програма «ЕСМІ Україна» Європейського центру із питань меншин провела неформальний діалог «Зустріч з експертом: просто про складне». Цей формат передбачає обговорення актуальних проблем і можливостей спільнот національних меншин України.

У рамках цієї ініціативи відбудуться декілька зустрічей. У кожній братимуть участь, з одного боку, представники організацій національних меншин та інші стейкхолдери, з іншого – експерти з обговорюваних питань, представники центральних органів виконавчої влади України, працівники дипломатичних представництв іноземних держав і представництв міжнародних партнерів України.

Темою першого неформального діалогу став розвиток освіти національних меншин в ОТГ. Учасниками розмови стали представники організацій національних меншин України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства розвитку громад і територій України, Міністерства культури, молоді та спорту України, Національного інституту стратегічних досліджень, офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин. Основним спікером розмови став експерт із питань освіти, один з авторів концепції опорних шкіл Сергій Дятленко.

Як зміни у сфері освіти загалом торкаються освіти національних меншин? Як формувати мережу освітніх закладів у громадах з різноманітним етнічним складом населення? Які заклади визначити опорними, а які – перетворити на філії? Адже вибір може постати не між більшою та меншою школами, а між школами із різними мовами навчання. Які рішення цих питань будуть прийнятні для всіх? Як зберегти полікультурність таких громад, не зашкодивши при цьому якості освіти? Ці питання стали основними під час неформального діалогу. Також учасники обговорили з експертом зміни, які має запровадити майбутній Закон України «Про повну загальну середню освіту».

Ключовою зміною в освіті, пов’язаною із децентралізацією, стало створення мережі опорних шкіл у громадах в усій Україні. У постановах Кабміну про пріоритетність використання субвенцій, що він надає, на першому місці стоять саме такі навчальні заклади. Вони першими отримують урядові кошти. Сергій Дятленко пояснив це тим, що саме опорні школи надають можливість отримувати якісні освітні послуги великій кількості людей. Також вони надають їх тим дітям, які не мали б її під час навчання у школах із низькою наповнюваністю та із поганою матеріально-технічною базою.

– Як опорні школи допомагають вирішити питання навчання мовами національних меншин чи вивчення таких мов? Часто буває так, що у маленьких школах немає можливості забезпечити освітні потреби представникам національних меншин. Але коли ці представники із різних населених пунктів потрапляють до одного навчального закладу, то їхня кількість стає такою, що для них можна відкрити паралель із навчанням їхньою мовою, запровадити урок чи профільну групу із вивчення рідної мови, – Сергій Дятленко пояснив, як децентралізація в освіті створює кращі умови для навчання представників національних меншин.

Децентралізація влади у широкому сенсі також відкриває представникам національних меншин нові можливості, зокрема в освіті. Сергій Дятленко звернув увагу, що після створення об’єднаних територіальних громад органи місцевого самоврядування, як правило, починають більше приділяти уваги та ресурсів розвиткові навчальних закладів, засновниками яких вони є. Це означає покращення матеріально-технічного стану цих установ.

 

 

У контексті освіти національних меншин це також означає, що жителі громад здобувають додаткові можливості для впливу на органи місцевого самоврядування у питаннях освіти. Наприклад, зацікавлені громадяни спільно можуть прохати владу громади про зміну навчальної програми чи введення нової паралелі у закладі освіти, засновником якого та є.

Зрештою, експерт прокоментував проєкт Закону України «Про повну загальну середню освіту». Зокрема розглянув варіанти навчання мовами національних меншин, які пропонує документ.

Перша модель передбачає 100% навчання мовою національних меншин із 1 по 11 класи із вивченням української мови. Цей варіант стосується мов народів, які не мають власної держави. Друга – 100% навчання рідною мовою у 1-4 класах, 20% навчання українською мовою у 5 класі із поступовим збільшенням відсотку українськомовних дисциплін до 40% у 9-11 класах. Ця модель стосується шкіл тих представників національних меншин, мови яких не належать до однієї групи з українською мовою. Зрештою третя модель стосується шкіл із навчанням мовами, спорідненими з українською – насамперед, російською мовою. У такому випадку, початкова ланка навчатиметься рідною мовою, а у середній та старшій школах відсоток предметів українською становитиме не менше 80%.

Представники центральних органів виконавчої влади також коментували питання, пов‘язані із національними меншинами.

Державна експертка експертної групи територіальної організації влади Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій України Лідія Євтушенко розповіла про позитивні приклади вирішення освітніх питань у громадах у контексті децентралізації. Зокрема, вона зазначила, що із створенням ОТГ органи місцевого самоврядування стали приділяти більше уваги питанням освіти, почали включати їх до стратегій розвитку громад.

 

 

Начальниця відділу міжнародного співробітництва з питань національних меншин Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури, молоді та спорту України Наталія Ткаченко розповіла, що відомство зараз збирає коментарі до майбутнього закону про національні меншини. У міністерстві просять усіх охочих доєднатися та надсилати свої пропозиції. Також орган продовжує працювати над законом про корінні народи.

Головна спеціалістка відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки України Світлана Харченко розповіла про основні завдання свого підрозділу. Це, зокрема, розробка рекомендацій навчальним закладам про те, як реалізувати 7 статтю Закону України «Про освіту», навчання вчителів, керівників шкіл та їхніх заступників, залучення іноземних експертів та організацій до цього процесу.

Невдовзі Програма «ЕСМІ Україна» проведе новий неформальний діалог «Зустріч з експертом: просто про складне». Його учасники обговорять роль національних меншин у налагодженні регіонального розвитку та транскордонної співпраці громад.

Приєднані зображення:

Теги:

освіта Сергій Дятленко

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

06 квітня 2020

Як громади протидіють пандемії – чергова добірка АМУ

Як громади протидіють пандемії – чергова...

Українські громади - міста, селища, села, ОТГ - активно долучилися до протидії поширенню коронавірусу. Місцеве...

06 квітня 2020

Як знизити ризики зараження у громадських місцях: поради від лікаря-інфекціоніста Володимира Курпіти

Як знизити ризики зараження у громадських...

Як знизити ризики зараження у громадських місцях в умовах карантину - саме такою була тема першого вебінару курсу...

06 квітня 2020

Сьогодення громад: «Ми витрачаємо дуже багато зусиль, щоб проконтролювати заробітчан, які приїхали з-за кордону»

Сьогодення громад: «Ми витрачаємо дуже багато...

Практично всі спроможні громади виділяють кошти своїм медичним підрозділам та районним лікарням, а їхні бюджети...

06 квітня 2020

Опитування! Поширення коронавірусу: гендерний аналіз впливу

Опитування! Поширення коронавірусу: гендерний...

Структура ООН Жінки в Україні проводить оперативний гендерний аналіз впливу поширення коронавірусу на повсякденне...

04 квітня 2020

Центр психологічної підтримки для медиків створили у Баришівській ОТГ

Центр психологічної підтримки для медиків...

Під час пандемії найбільшого емоціонально-психологічного навантаження зазнають медики та працівники сфери торгівлі....