Інструментарій ґендерної рівності: що це і для чого?

 

 

 

Інструментарій гендерної рівності — це методика, використовуючи яку громади можуть самостійно оцінити стан гендерної рівності та скласти план дій щодо його покращення. Днями пройшла презентація інструментарію, де говорили про зміст методики та досвід її застосування.    

 

 

Як працює Інструментарій гендерної рівності?

Інструментарій — це програма у формі таблиці, яка складається з двох частин:

  1. критеріїв оцінки стану політики гендерної рівності на місцевому рівні;
  2. списку пропонованих рекомендацій із її покращення.

Спочатку ми оцінюємо (у форматі «так» чи «ні») наявність тої чи іншої гендерної практики чи політики, а потім обираємо із переліку пропозицій ті кроки, на які ми готові задля її поліпшення.

Громадам пропонують оцінити гендерну рівність на основі шести індексів.

Ці критерії оцінки були обрані на основі індикаторів Європейської хартії рівності жінок та чоловіків.

 

Що це за 6 індексів?
 

 

Індекс 1: чи є офіційне зобов’язання місцевої влади впроваджувати політику гендерної рівності (потрібно оцінити, чи є інституційні механізми забезпечення гендерної рівності, чи затверджені конкретні документи, що її просувають, чи впроваджено гендерно орієнтоване бюджетування та чи є система відстеження бюджетних коштів);

Індекс 2: чи діяльність органів місцевого самоврядування враховує гендерні потреби на кожному етапі розробки місцевої політики (під час проєктування, планування, впровадження й моніторингу та оцінки);

Індекс 3: чи є статистичні дані, розподілені за статтю, на місцевому рівні у сферах населення та міграції, участі жінок та чоловіків у прийнятті рішень, громадському житті та економічному розвитку, в освіті, охороні здоров’я тощо;

Індекс 4: чи є зобов’язання органів місцевого самоврядування підвищувати рівень кваліфікації із питань реалізації гендерної політики своїх посадовців;

Індекс 5: чи проводяться інформаційно-просвітницькі кампанії з гендерної рівності;

Індекс 6: чи існують конкретні заходи / дії / практики для забезпечення гендерної рівності, наприклад, для забезпечення рівної участі жінок та чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень, заходи для забезпечення рівності у сфері зайнятості та на робочому місці тощо.

Кожен із цих індексів включає в себе по декілька показників та під-показників, тож процес оцінки є доволі детальним.

Відповідаючи по кожному показнику, ми отримуємо певні бали. Вони необхідні задля визначення рівня, а надалі – розробки плану дій. Крім цього, така оцінка дозволяє бачити прогрес із моменту попереднього тестування.

Коли ви відповідаєте про відсутність у громаді певної практики чи політики, програма автоматично генерує для вас перелік рекомендацій, за допомогою яких ви можете покращити ситуацію. Враховуючи власний контекст та можливості, громади можуть обрати з переліку рекомендацій ті кроки, які є релевантними для них. Їх буде автоматично додано до плану дій із покращення стану гендерної рівності, який програма згенерує для громади наприкінці процесу оцінки.

 

Хто може користуватися інструментарієм?

Нині проходить апробація інструментарію у громадах, які беруть участь у проєкті DOBRE. Також цей інструментарій використовує місто Житомир, яке приєдналося до Європейській хартії рівності жінок та чоловіків на місцевому рівні й за допомогою інструментарію формує  План дій на виконання положень хартії.

 


 

Яна Казакова, старша менеджерка програми «Жінки-лідерки» Національного Демократичного Інституту, розповідає, що згодом НДІ планує передати інструментарій Міністерству розвитку громад і територій України, яке й буде займатися його поширенням. Поки користування інструментом проходить у тестовому режимі. Під час цього з громадами працюють консультанти НДІ, які експертно супроводжують процес використання методики.

 

Чи можуть громади, які не залучені до проєкту DOBRE, скористатися інструментарієм?  

Так, звісно, для цього потрібно звернутися до НДІ. Це можна зробити і написавши на сайт «Жінки – це 50% успіху».

Чи обов’язково місцевій раді підписувати Європейську хартію рівності жінок та чоловіків на місцевому рівні, аби скористатись інструментарієм?

Ні, не обов’язково. Інструментарій пропонує дієвий механізм розробки плану дій, що є наступним етапом після підписання хартії, тому його використання з цією метою є логічним кроком.

Чи є позитивні кейси застосування інструментарію?

Апробація механізму розпочалася навесні 2019 року. Зараз ним користуються у 51 ОТГ.

 

 

20 громад уже затвердили сформовані плани дій.

І вже можна спостерігати цікаві та успішні кейси його використання.

Наприклад, у Вознесенській ОТГ були зібрані усі статистичні дані, розподілені за статтю, передбачені у індексі 3.

 

 

Як розповіла Тетяна Бобриніченко, керівниця загального відділу апарату виконавчого комітету Вознесенської міської ради, громаді вдалося створити документ, що акумулював статистику за 60 показниками, яка розподілена за віком, статтю і місцем проживання (Вознесенська громада об’єднує три населені пункти – місто обласного значення Вознесенськ та дві сільські громади). «Цей документ візуалізував нам низку проблем», — наголошує Тетяна.

Наприклад таку: Миколаївська область й, зокрема, місто Вознесенськ, є лідерами в Україні із захворюваності на туберкульоз. Щороку говорять про те, що однією з причин цього є розташування у місті чоловічої виправної колонії.

«Та коли ми провели гендерний аналіз, то виявили, що у нас великий відсоток захворюваності на туберкульоз серед жінок. Постає запитання: що саме це провокує? Можливо, те, що у місті є кілька підприємств шкіропереробної промисловості, де працює багато жінок. Відповідь на це запитання передбачає зміну векторів профілактичної роботи з жінками та чоловіками, враховуючи причини захворюваності».

Тетяна розповідає, що на збір статистики не витратили ані бюджетних коштів, ані грошей громади. Вони створили робочу групу, до складу якої увійшли працівники виконавчих органів рад, громадськість і працівники державних установ.

«Ми працювали вручну і працювали досить довго. Мабуть, наша перевага у тому, що загальна чисельність громади 37-38 тисяч осіб», — розповідає Тетяна.

Житомир поділився позитивним досвідом співпраці з Головним управлінням статистики: «Нам вишукують і надають максимальну кількість інформації», — розповідає Світлана Євченко, представниця Житомирської міської ОТГ.

 

 

Проте все одно частину даних доводиться збирати на місцевому рівні.

«Коли створюються будь-які державні реєстри, там обов’язково мають бути комірки: жінка, чоловік. Тоді нам буде набагато легше», — резюмує Світлана.

Вона також розповідає, як у Житомирі працюють над 5-м індексом – проводять інформаційно-просвітницькі кампанії з гендерної рівності: існує проєкт «Гендерна кав’ярня», проводяться туристичні екскурсії «Гендерні маршрути Житомира», а для навчання посадових осіб місцевого самоврядування є спеціальна гендерна майстерня.

Також у місті почали працювати над гендерним паспортом навчальних закладів: аналізують гендерний склад керівництва, вчительського складу та стажу викладачок і викладачів.

«За усю історію однієї житомирської школи було 7 директорів — з них 4 чоловіка та 3 жінки. Цікаво, що середній період директорства чоловіка 3,5 роки, а жінки 13 років. Із цієї інформації можна робити різні висновки, якщо ще знати скажімо, що жінки з посади йшли на пенсію, а чоловіки — у обласне управління освіти», — розповіла Світлана Євченко.

За словами спікерки, на прикладі пілоту вже можна говорити про те, як відбувалася фемінізація середньої освіти.

Тим часом за півроку в НДІ планують провести першу оцінку апробації інструментарію.

Марія Матяшова, для 50%

Теги:

гендер

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

21 лютого 2020

Треба почути експертів, суспільство і місцеве самоврядування, — Денис Шмигаль про продовження децентралізації

Треба почути експертів, суспільство і місцеве...

  Спільними зусиллями Уряду, народних депутатів, асоціацій органів місцевого самоврядування, експертів та...

21 лютого 2020

21 лютого 2020

Управління людськими ресурсами: у регіонах розпочалися навчальні програми Ради Європи

Управління людськими ресурсами: у регіонах...

Здійснення в Україні структурних реформ, зокрема, реформи місцевого самоврядування та територіальної організації...

20 лютого 2020

Розпочався процес оцінки та відбору інвестпрограм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок ДФРР у 2020 році

Розпочався процес оцінки та відбору...

  20 лютого відбулось перше цього року засідання Комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і...