Громади мають навчитися заробляти, – Руслан Сивий

Про децентралізацію на Рівненщині розповів директор регіонального Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий.

 

 

Пане Руслане, ви один з тих, хто розпочинали процес децентралізації на Рівненщині. Не страшно було?

Відповідально. Людям треба говорити лише те, в що віриш сам. Люди відчувають фальш. А ми першопрохідці і ніхто не дасть гарантії, що складеться так, і не інакше. Вже сьогодні, до речі, я бачу ці страхи у трохи іншому світлі. Перші новоутворені громади не йшли за якимось шаблоном чи правилами – вони самі створювали ці правила. Часто бували ситуації, коли щось ні в законі не прописане, ні в постановах, а працювати треба. Тоді збирали наради, радилися, приймали рішення і показували іншим – ми зробили так… Й інші вже йшли цим шляхом.

Як вдалося переконати першопрохідців?

Об’єднання – справа добровільна. Принаймні, поки. Переконувати особливо не треба було, бо зерно впало у благодатний ґрунт. І я завжди дякую персонально керівникам  перших п’яти ОТГ Рівненщини:  Сергію Пилипчуку (Бугринська ОТГ), Олегу  Гречичу (Бабинська ОТГ), Федору Хлебовичу (Миляцька ОТГ), Василю Гринику (Клесівська ОТГ) та Миколі Костюкевичу (Підлозцівська ОТГ) за сміливість, ентузіазм і ту колосальну роботу, яку вони зробили і роблять далі. Інші йшли їхнім шляхом, тому було вже трохи легше. Важливою була і підтримка влади. Рівненська ОДА, обласна рада завжди допомагали і продовжують допомагати  громадам.

У чому успіх реформи?

Громади отримали реальні важелі впливу і реальні кошти, якими самі можуть розпоряджатися. Бо у Києві чи Рівному не можуть знати краще за жителів Бокійми чи Корнина, що їм треба робити у першу чергу, і що планувати на завтра…

Наскільки зросли бюджети? Доводилося читати, що більшість громад дотаційні…

Рівненщина загалом дотаційна область. Громади теж різні, у залежності від географічного  положення, ресурсів тощо. Та кожна з громад цікава по-своєму і  має свою родзинку. Наприклад, Крупецька та Клеванська мають реверсну дотацію, тобто частину своїх коштів віддає на потреби інших, Клесівська – бездотаційна, у Бугрині реалізуються великі інфраструктурні проекти, у Привільненській добре налагоджена робота по співпраці з іноземними партнерами тощо. Але що їх об’єднує? Насамперед, небайдужість за свої населені пункти і за самих себе. Вони не побоялися взяти на себе відповідальність і незважаючи на всі труднощі, переконаний, ніхто з вже об’єднаних громад не скаже, що хоче жити, як раніше.

Тепер про цифри. У 2014 році власні доходи місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн., у  2018 році – понад  230 млрд грн. Ця динаміка зростання місцевих бюджетів і у відсотковому значенні, і в абсолютних цифрах є дуже позитивною. Також зросла доля місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України. Якщо в 2015 році було 45,6%, то вже в 2018 майже  52%.

Візьмемо конкретні громади: Висоцька ОТГ, що об’єднала дві сільські ради, Висоцьку та Людинську, до об’єднання мала власних доходів 2 млн 300 тис. грн на рік.  За 2018 рік власні надходження склали 7 млн 720 тис грн. 

Привільненська ОТГ об’єднала  Привільненську та Молодавську сільські ради з власними доходами у 6 млн 857 тис. гривень.  За 2018 рік вони склали 17 млн 176 тис грн.

До об’єднання у Бабинську ОТГ дві сільради (Бабинська та Рясниківська) разом мали 2,03 млн грн власних доходів. Після об’єднання власні доходи ОТГ у 2016 році склали 4,7 млн, у 2017 році – 5,5 млн (ріст у 2,5 раз лише за власними доходами), у 2018 – 7,1 млн грн. Крім того, у 2016 році громада отримала інфраструктурної субвенції 2,6 млн грн, у 2017 році – 1,7 млн грн. А ще, до громади надійшло базової дотації у 2016 році 1,3 млн грн, у 2017 році – 1,7 млн грн. Це кошти, які до реформи ніколи не приходили у село. Тепер – це реалії для усіх громад, які вирішили йти шляхом об’єднання.

Але доводилося чути, що у багатьох громадах кошти використовуються не раціонально. Наприклад багато витрачається на управлінський апарат?

Ну якщо вже говорять про великі витрати і рахують гроші, то значить, що ті гроші є (сміється). Якщо серйозно, то громади мусять збільшувати штат, бо збільшується кількість  делегованих  їм повноважень. Тепер вони самостійні у прийняті рішень, але відповідають за освіту, за первинку, за адмінпослуги тощо. І кошти тепер використовуються набагато ефективніше, бо сама громада вирішує, що робити з тими грошима, куди потратити, хто має робити ті чи інші роботи і найголовніше – є колосальна зацікавленість у якості виконання робіт, бо ж для себе.

Що ЦРМС робить для розвитку громад?

Центри розвитку місцевого самоврядування – структури унікальні. Тут працюють експерти з різних напрямків, які проходять відбір Програмою «U-LEAD з Європою» (тести, співбесіди), і основне завдання яких – допомагати органам місцевого самоврядування. Наприклад, у  нашому Центрі працюють радники з питань децентралізації, місцевих бюджетів, регіонального розвитку, комунікації,  просторового планування та надання адмінпослуг. Тільки у минулому році ми провели майже 200 різноманітних заходів (семінари, конференції, круглі столи тощо), в яких взяли участь більше 4 тисяч учасників. А ще стільки ж консультацій (більшість виїзні) для громад області.

Зараз спільно з представниками ОТГ Рівненщини обговорюємо реалізацію молочного кластеру, впровадження равликових ферм тощо. Популяризуємо унікальний досвід Бугринської громади, яка ввела в експлуатацію пелетну лінію і тепер економить на опаленні та навіть заробляє, продаючи пелети іншим. Жителі громад мають навчитися заробляти.

Область:

Рівненська область

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь
Читайте також:
97a2762cdee288c436fa04e07513ed99

22 березня 2019

15 територіальних громад отримали спеціальні...

22 березня 2019 року представникам територіальних громад передали 15 спеціально обладнаних автомобілів для...

D7576d9496036de0dedb43612e4c2a05

22 березня 2019

Україна та Польща розвиватимуть території...

Досягнуті у попередні роки домовленості між Україною та Республікою Польща щодо підготовки проекту «Розроблення...

578132a5bb05b0e28aed0d4f6339ee2f

22 березня 2019

Які пункти пропуску через держкордон з Польщею...

Питання модернізації існуючих пунктів пропуску через державний кордон та можливості будівництва нових пунктів...