Реформування районів: як обговорювали нову модель Харківщини

Обговорення нового адміністративно-територіального устрою Харківщини тривають. 22 січня у Харкові відбулася друга зустріч робочої групи, на якій розглядали процес укрупнення районів та можливі конфігурації. Які аргументи «за» і «проти» висувають самоврядовці області, що пропонують брати до уваги фахівці та чому укрупнення районів необхідне для подальшого процесу децентралізації – у матеріалі «СК».

Як розповів перший віце-президент – виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Микола Тітов, група пропонує створити в області дев’ять районів. Це Валківський, до складу якого пропонують приєднати місто Люботин, а також Коломацький, Богодухівський та Краснокутський райони.  Другий район – Дергачівський, у який планується віднести, окрім Дергачівського, Золочівський район.

Третій з напрацьованих районів – Зміївський, у склад якого пропонують віднести місто Первомайський та Первомайський, Нововодолазький райони.  Ще один район – Ізюмський. Сюди фахівці пропонують віднести місто Ізюм і Балаклійський, Борівський райони.  До наступного, Красноградського району, мають увійти Зачепилівський, Сахновщинський, Кегичівський райони.

До пропонованого Куп’янського району – місто Куп’янськ і Дворічанський, Шевченківський райони.  У Лозівському районі експерти бачать місто Лозова, а також Близнюківський та Барвінківський райони. Окрім вищезгаданих, пропонується залишити Харківський район, до якого ввійде місто Харків.  Останній – дев’ятий – Чугуївський район, він має об’єднати Чугуїв, Вовчанський, Великобурлуцький, Печенізький райони.

– Це не остаточний варіант укрупнення, і ми маємо обговорити та врахувати всі пропозиції. Ми ж у своєму баченні враховували фактор збалансованості як демографічних, географічних, так і економічних, історичних, культурних та логістичних особливостей районів, – зазначив Микола Тітов.

 

Інфографіка: Харківська обласна рада

 

Неефективне управління

 

Нагадаємо, цього тижня відбулося вже друге обговорення нового адміністративно-територіального устрою Харківщини. Уперше експерти висували свої пропозиції щодо укрупнення районів Харківської області 17 грудня 2018 року в рамках проекту з моделювання адміністративно-територіального устрою в Донецькій, Луганській, Тернопільській та Харківській областях, що реалізовується за партнерства Міністерства регіонального розвитку, будівництва та місцевого самоврядування, Української асоціації районних та обласних рад та Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні». Тоді фахівці Мінрегіону представили своє бачення, відповідно до якого на Харківщині має залишитися чотири райони з центрами в Харкові, Куп’янську, Ізюмі та Первомайському.

За словами експертів, укрупнення районів – це другий крок реформи місцевого самоврядування, який має стати її логічним продовженням. Адже сьогодні в Україні налічується 18 об’єднаних територіальних громад, які повністю поглинули райони. Ще в 145 районах ОТГ займають від 50 до 99 % площі. Є такі приклади й на Харківщині. Приміром, Коломацька ОТГ об’єднала весь район (7,2 тисячі населення), а Золочівська та Зачепилівська – майже весь. Виникає певний конфлікт компетенцій: органи місцевого самоврядування дублюють функції один одного, адже відповідно до законодавства об’єднані громади перебирають на себе майже всі повноваження, які належали до компетенції районних рад.

На зустрічі, що відбулася цього тижня, перший заступник голови Харківської обласної ради Віктор Коваленко зазначив, що робоча група отримала пропозиції від районів і вищих навчальних закладів. За його словами, не всі райони погодились із напрацюванням майбутніх центрів нового субрегіонального поділу. 

– Безумовно, цю модель необхідно доопрацювати, а поки що робоча група має свої пропозиції стосовно законодавчого визначення обсягів повноважень місцевих рад та їх виконавчих органів регіонального, субрегіонального та базового рівнів, – пояснив Віктор Коваленко.

 

Фото: Харківська обласна рада

 

Портрет райцентру

 

Як зазначив Микола Тітов, під час підготовки пропозицій щодо проекту карти-схеми експерти аналізували стан соціально-економічної активності існуючих 27 районів та семи міст обласного значення Харківської області. При цьому було проаналізовано просторові, географічні особливості розташування наявних районів, а також шляхи сполучення між населеними пунктами. Також робоча група врахувала взаємозв’язки, взаємообумовленості та історичний розвиток територій. За словами Миколи Тітова, така формула передбачає, що в одному районі в середньому кількість населення складатиме 137 тисяч осіб (крім м. Харкова), у середньому буде працювати по шість ОТГ. 

– Це фактично відповідає європейській системі NUTS (стандарт територіального поділу країн для статистичних цілей у Європейському Союзі. – Авт.) і практиці формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня, – додав виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області.

Окрім цього, у своїх напрацюваннях робоча група враховувала доступність до нових районних центрів. Так, орієнтовно близько 85 % населених пунктів розташовані на відстані до 60 кілометрів від райцентру, тобто на відстані понад 60 кілометрів – решта 15 %.

Також робоча група звертала увагу на фінансову забезпеченість територій. У середньому обсяг зведених бюджетів кожного з об’єднаних районів у 2017 році складав 1,456 мільярда гривень (крім Харкова).

 

Інфографіка: Харківська обласна рада

 

Врахувати міжрайонний поділ

 

За словами директора Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіонбуду Миколи Рубчака, Харківщина має свою специфіку. Це значна частина території сільського населення, складне поєднання урбанізації та звичайних територій і достатня кількість міст обласного значення з чисельністю населення, яка дозволяє визначати центри майбутніх районів.

Регіон специфічний і тим, що між чисельністю існуючих районів наявний великий розрив. Наприклад, у Харківському районі проживають 200 тисяч осіб, тоді як населення Коломацького району навіть не досягає 10 тисяч. 

– Це дає свої плоди – неефективну систему місцевого самоврядування та управління на районному рівні. Тому сьогодні ми бачимо, що в областях працюють міжрайонні підрозділи пенсійних фондів, соціального страхування, поліція, прокуратура. Вони мають різну територію діяльності. Власне, з цією метою і пропонується нова районна модель, щоб у кожному районі був єдиний набір органів влади та інших структур, – зазначив представник Мінрегіону.

 

Фото: Харківська обласна рада

 

Це й мала на меті робоча група, каже Микола Тітов. За його словами, її представники у своїх напрацюваннях врахували й кількість медичних, освітніх, культурних, спортивних, соціальних та інших закладів для надання відповідних послуг, а також наявність в адміністративних центрах нових районів територіальних підрозділів центральних органів державної виконавчої влади.

З огляду на останнє йдеться про підрозділи Державної фіскальної служби, Нацполіції, Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду України та Управління Держгеокадастру, а також державних управлінь міграційної служби, служби з надзвичайних ситуацій, зайнятості, виконавчої служби, казначейства та служби статистики, служби геодезії, картографії та кадастру, агентства лісових ресурсів і агентства водних ресурсів.

Крім того, запропоновані райони збігаються з існуючим територіальним поділом окружних загальних судів та міжрайонних прокуратур для забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, а також мають  потенціал для надання медичної допомоги другого рівня. 

– Саме за збалансованими вищезгаданими показниками можна говорити про те, що це працююча модель, і з нею можна виходити на всі інші обговорення, – додав Микола Тітов. – Звичайно, є і деякі застереження. Ми відносимо до недоліків такої моделі певну віддаленість деяких населених пунктів від нових районних центрів. 

Так, наприклад, віддаленість від пропонованого райцентру в Чугуєві до села Дегтярне Вовчанського району складатиме 140 кілометрів, від райцентру Ізюм до Андріївки Балаклійського району – 82 кілометри, з Валок до Пархомівки Краснокутського району відстань становить 79 кілометрів, від Лозової до Курульки Барвінківського району – майже 96 кілометрів. – Цей недолік може бути виправлено за рахунок покращення стану доріг, адже бюджети  зростають і можливості теж, – пояснив Микола Тітов.

Про нові можливості та зростання бюджету каже й голова Пісочинської селищної ради Олег Чорнобай, на думку якого реформу місцевого самоврядування необхідно продовжувати, реформувавши субрегіональний рівень.

– На прикладі Пісочинської селищної ради хочу додати, що у 2014 році, до процесу бюджетної децентралізації, власні надходження складали до 20 мільйонів гривень. На сьогодні бюджет, який прийняла Пісочинська ОТГ після того, як перейшла на прямі розрахунки з державою, складають 225 мільйонів гривень. Тут є субвенції та базові дотації, але з цієї суми власні надходження склали 130 мільйонів гривень, – навів цифри Олег Чорнобай.

 

Фото: Харківська обласна рада

 

Невідомі повноваження

 

Окрім зростання бюджетів ОТГ, за словами Миколи Тітова, важливим є фактор їх розвитку та можливість створення центрів надання адміністративної допомоги, аби люди отримували послуги не в райцентрі, а в громаді.

– Приміром, громади, які вже створилися на Харківщині, надають понад 100 послуг, за якими пересічним жителям не потрібно їхати до району, – пояснив Микола Тітов.

Але й до вирішення цього питання необхідно підходити виважено, каже голова Чугуївської міської ради Галина Мінаєва.

 

Фото: Харківська обласна рада

 

– На початку процесу об’єднання в регіоні теж точилися обговорення щодо можливих конфігурацій об’єднаних громад. Тоді моє бачення було таке, щоб в Чугуївському районі створити одну громаду. Але сталося по-іншому (сьогодні в Чугуївському районі створено дві громади – Малинівську та Чкаловську. – Авт.). Зараз трапляються ситуації, коли жителі створених ОТГ звертаються за послугами до Чугуєва. Тоді виникає питання, чому соціальні служби, які є в місті, створюються поряд у Малинівці, – розповіла Галина Мінаєва.

На її думку, позицію кількості районів необхідно напрацьовувати тоді, коли буде відомо, які повноваження матимуть об’єднані громади, а які будуть закріплені за районами.

– Сьогодні важливо відійти від посад та поглянути на зміни в розрізі перспектив. Але чотири чи дев’ять районів буде на Харківщині – усе залежить від повноважень, які матиме район. Поки ж їх перелік невідомий, – зауважила Галина Мінаєва.

 

Інфографіка "Навіщо районам змінюватися" є ТУТ

Теги:

район

Область:

Харківська область

Джерело:

СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:
19e5dedf56ddfb7357b58c93752ad276

15 жовтня 2019

АНОНС! 7 листопада - Форум "Енергомодернізація...

Чи доступні нові енергоефективні технології поза межами великих міст? Як українські громади рухаються до зелених...

D6c4055b5d8a529b3bd61e9a25d6175d

15 жовтня 2019

На Донеччині створили Вугледарську міську ОТГ

Вугледарська міська громада стала другою на Донеччині ОТГ, яка створилась шляхом приєднання сільської території до...

E663b7f47380858591458ddbdca1377e

15 жовтня 2019

DESPRO оголошує набір на е-курс «Управління...

Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO запрошує представників органів місцевого...