Реформа старшої профільної школи, яка вже восьмий рік змінює українську освіту, дає кожній дитині можливість самостійно визначати свій шлях: менше зайвих предметів, більше глибини в тому, що обрав сам учень. Водночас це реальний шанс для технічних і робітничих спеціальностей нарешті подолати стереотипи та набути престижності. Адже кваліфіковані зварювальники, сантехніки, водії-механізатори чи будівельники сьогодні потрібні країні не менше, ніж юристи чи економісти.

Саме тому, попри всі виклики, зупиняти подальшу трансформацію освіти не можна. Сьогодні завдання громад — у синергії з державою та міжнародними партнерами створити таку мережу ліцеїв, яка стане для молоді не просто місцем навчання, а реальним трампліном для побудови майбутнього в Україні.

На цьому наголосила менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU Валентина Полторак під час панелі «Швейцарсько-український проєкт DECIDE – “Децентралізація для розвитку демократичної освіти”: реалізація фази 2» в межах Саміту Всеукраїнської асоціації громад на Хмельниччині.

«Головна ідея реформи профільної середньої освіти — дати дитині право на вибір. Ми маємо відійти від моделі, де старшокласник змушений одночасно вчити 15 предметів, часто нудьгуючи на уроках, які не мають стосунку до його майбутнього», — переконана Валентина Полторак. За її словами, нова школа — це про індивідуальну траєкторію учня: у 10-му класі дитина ще зберігає широку базу (70% обов’язкових предметів), але вже починає тестувати свій вибір через 30% вибіркових курсів. У 12-му класі ситуація кардинально змінюється: 70% часу учень присвячує саме тому, що обрав сам, і лише 30% залишаються спільним ядром. Замість розпорошеності на півтора десятка дисциплін, старшокласник зосереджується на 8–9 предметах, але вивчає їх глибоко та якісно. 

Швейцарсько-український проєкт DECIDE залишається надійним партнером громад у цьому процесі ще з 2020 року. Результати першої фази вражають:

• Партнерство: охоплено 1411 громад;
• Підтримка: навчання пройшли майже 14 000 посадових осіб;
• Вплив: понад мільйон дітей відчули переваги реалізованих освітніх ініціатив.

Друга фаза проєкту (2025–2030 роки) фокусується на глибинній підтримці 40 відібраних громад-партнерок у восьми областях України. Проєкт пропонує комплексний супровід: від стратегічного планування та цифровізації управління освітою до реформи шкільного харчування та розвитку міжмуніципального співробітництва. Дієвим інструментом підтримки стали створені групи експертно-консультаційної допомоги для ОМС, фахівці яких уже відвідали близько 600 громад по всій країні.

Важливим напрямом є розбудова системи профорієнтації, де ключову роль відіграє пряме партнерство з великим бізнесом. Саме бізнес, а не вчитель, показує дітям реальний світ професій через мережу хабів та кар’єрних радників, які з 1 вересня запрацюють у 3000 шкіл. Досвід Броварської громади, де кількість залучених підлітків за рік зросла з 50 до 5000, доводить ефективність такого підходу. Коли діти бачать сучасні агропідприємства чи виробництва, їхні горизонти розширюються, а затребувані технічні спеціальності стають пріоритетними у виборі майбутнього. По всій Україні створено мережу профорієнтаційних хабів при закладах профтехосвіти: у Чернігові, Львові, Івано-Франківську, Кременчуці, Решетилівці, Саврані. Партнери хабів — великий бізнес: гірничо-збагачувальні комбінати, Укрзалізниця, агрохолдинги, компанії легкої промисловості. Саме бізнес, а не вчитель, показує дітям реальний світ професій.

Цікавий приклад: в одній сільській громаді більшість підлітків на старті пілоту мріяли стати прокурорами. Після екскурсій до місцевих агропідприємств — підприємств, що знаходяться буквально через дорогу від школи і куди діти ніколи не заходили, — перелік бажаних спеціальностей виріс до 30 позицій, переважно агрономічних і технічних.

Сьогодні національне пілотування охоплює 400 громад у 24 областях, з 1 вересня кар’єрні радники запрацюють у 3000 шкіл.

Національний експерт Проєкту DECIDE – координатор напряму з консультативного супроводу ОМС у впровадженні реформи профільної середньої освіти Сергій Яцковський під час Саміту також зауважив, що реформа НУШ не є сюрпризом — вона стартувала ще 2017–2018 року із прийняттям  закону “Про Освіту” та набула остаточних свої обрисів після  2020 року у зв’язку із прийняттям Закону України “Про повну загальну середню освіту”, значна частини норм якого набувають законної сили з 1 вересня 2027 року. Проте з метою підготовки до цього впровадження МОН ініціювало пілотування впровадження державного стандарту “профільної середньої освіти”.

З 1 вересня 2026 року 150 громад заходять у трирічний пілот. Повноцінний старт для всіх — 1 вересня 2027 року. На виході Україна матиме близько 2000 академічних ліцеїв і 591 професійний коледж.

Громади отримують освітню субвенцію від держави за формулою, яка враховує наповнюваність класів (РНК). За попередніми розрахунками, аби ліцей був фінансово спроможним і повністю покривав видатки на зарплати вчителів за рахунок державної субвенції, мінімальна кількість десятикласників має становити від 47 учнів у селищних громадах до 78 — у великих містах. Паралельно з цим Міністерство освіти опрацьовує механізми додаткового стимулювання педагогів, зокрема впровадження доплат за викладання саме у ліцейних класах.

Реалізація реформи потребує і масштабного оновлення матеріально-технічної бази. Держава вже системно інвестує у цей напрям: протягом 2023–2025 років у модернізацію шкільної інфраструктури — облаштування лабораторій, закупівлю сучасного обладнання та шкільних автобусів — було спрямовано 15,2 млрд грн. Водночас учасники обговорення звернули увагу на специфічні потреби територій у логістиці. Зокрема, наразі існує гострий запит на закупівлю маневрених автобусів малої місткості (до 15 місць). Така техніка є критично важливою для підвезення дітей у гірських районах та на прифронтових територіях, де великий транспорт не завжди може ефективно курсувати. Наразі учасники Саміту відзначали , що проблема із шкільними автобусами ще не є врегульованою. також викликає занепокоєння стан доріг , по яких буде відбуватись таке підвезення.

Заступниця голови Нехворощанської ТГ Полтавської області  Ольга Хоменко розповіла про те, що громада вже кілька років є фактичним освітнім центром для чотирьох сусідніх громад Полтавської та Дніпропетровської областей і готується стати в рамках угоди про співробітницутво надававати освітні послуги на рівні профільної середньої освіти ( ліцейні класи)  для чотирьох громад , в тому числі 2 з дніпропетровщини з якими вони межують. «Реформу треба не просто прийняти — її треба зрозуміти і над нею працювати. Освіта — це найбільша стаття витрат громади і вона стосується кожної родини», – сказала вона.

Зі свого боку депутатка Хмельницької обласної ради Уляна Ткаченко закликала вийти за межі суто шкільного погляду на реформу: «Треба дивитися ширше — які робочі місця ми можемо запропонувати і якою траєкторією йде наша країна». 

«Це окремий шанс для нового життя — не бігти за дипломом до Києва чи Хмельницького, а бачити перспективу тут, у своїй громаді», — підкреслила Ткаченко.

На Хмельниччині обласна військова адміністрація  вже затвердила мережу з 61 потенційного ліцею. Депутатка наголосила на необхідності масштабної роз’яснювальної роботи з батьками і вчителями — не лише про реформу, а про перспективи, які Україна може дати молоді вдома.

Національна експертка місцевого самоврядування Проєкту DECIDE Яна Брусенцова підкреслила: у тих, громадах, в яких не буде забезпечено функціонування ліцею, можна застосувати інструмент – співробітництво територіальних громад, передбачений законодавством. Спільне фінансування (утримання) таких закладів декількома громадами є цілком реалістичним сценарієм. Наш Проєкт готовий допомогти в організації такого співробітництва.

Реформа профільної освіти — це іспит для громад на спроможність. ОМС та держава мають  нарешті перейти від утримання стін до інвестицій у якість навчання. Створення потужних академічних ліцеїв — це не просто зміна назви, це можливість для дитини обрати свій шлях, отримати знання без репетиторів і відчути, що якісна освіта доступна тут в Україні, а не десь за кордоном. Зупиняти цей процес не можна. Лише об’єднавши зусилля громад і держави, ми зробимо так, щоб українська молодь бачила своє майбутнє саме тут.

Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU спільно з Zurich University of Teacher Education – International за підтримки Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні