Команда Центру розвитку інновацій другий рік поспіль аналізує видатки на безпеку та оборону в територіальних громадах. До 12-річчя реформи місцевого самоврядування ділимося ключовими пунктами дослідження.

---

Найбільше коштів у минулому 2025 році громади спрямували на придбання БПЛА, квадрокоптерів, FPV-дронів, РЕБів та автотранспорту. На це 223 громади витратили 6,8 млрд грн, трохи більше 10% від загального бюджету громад. У планах на 2026 рік скорочення  видатків до 3,9 млрд грн. Про це свідчать дані, які отримали аналітики, опитавши органи місцевого самоврядування.

 

 

За Програмою сприяння територіальній обороні найбільше коштів спрямували громади у Хмельницькій, Вінницькій, Харківській, Луганській та Чернівецькій областях.

 

 

Загальні показники по країні можуть відрізнятися, оскільки частина громад відмовилися надавати інформацію, посилаючись на правовий режим воєнного стану.

Дослідження Центру розвитку інновацій загалом охоплювало широкий спектр безпекових витрат. Йдеться про фінансування програм територіальної оборони, перекази субвенцій до державного й обласних бюджетів на потреби сил оборони, відновлення об’єктів, зруйнованих ракетними ударами, облаштування укриттів, а також допомогу постраждалим і внутрішньо переміщеним особам.

Що кажуть на місцях

У громадах часто хочуть допомагати військовим більше, ніж дозволяє чинне законодавство. 

Микола Мельник, ветеран, лицар ордену Богдана Хмельницького, голова правління громадської організації «Ліга Інтернів» зауважує:

«Ситуація з фінансуванням війська на місцях парадоксальна: держава розраховує, що громади підставлять плече і візьмуть на себе частину видатків на ЗСУ, а місцева влада водночас дивиться на Київ, нагадуючи, що оборона – це прерогатива центру. На жаль, досі є слабке розуміння, якщо Сили оборони не зможуть нас захищати, то місцеві бюджети вже нікому не знадобляться».

Водночас бюджет – це не гроші, які можна витрачати на власний розсуд. Кожна копійка прив’язана до чітко визначених повноважень місцевої влади відповідно до норм Бюджетного кодексу України. Попри забраний у 2023 році військовий ПДФО запити від конкретних бригад на дрони, автівки чи ремонт техніки продовжують лягати на столи очільників міст, керівників громад, бо вони ближче.

Начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа зазначає:

«Допомога Силам оборони – пріоритет. Така позиція громад нашої області. Воїни здобувають для українських міст та сіл можливість жити, працювати, планувати майбутнє. Тому частину своїх бюджетів громади регіону щороку виділяють на підтримку захисників. Фінансування заклали й в обласному кошторисі. Разом на ці потреби у 2026-му спрямуємо щонайменше 2 млрд грн. Протягом року сума зростатиме».

За даними дослідження у 2025 році 22 громади Дніпропетровської області у вигляді субвенцій державному бюджету на підтримку військових частин спрямували 196 млн грн.

Олена Челпан, заступниця директора департаменту фінансів Чернівецької міської ради зауважує:

«Звісно, хотілося б допомагати максимально. Підтримку військовим надаємо відповідно до наявних цільових програм. Йдеться про ті військові підрозділи, які розташовані або сформовані на території громади. Ми реагуємо на всі звернення або, купуючи потрібне військовим обладнання, або ж спрямовуємо субвенцію в державний бюджет на потреби підрозділів».

Загалом за даними, отриманими з відповідей органів місцевого самоврядування, у  вигляді субвенцій до державного та обласного бюджетів для підтримки військових частин громади повернули у 2025 році 3,2 млрд гривень.

 

Також у другій хвилі дослідження аналітики проаналізували видатки громад на укриття.

«У цій хвилі дослідження ми вирішили окремо проаналізувати видатки громад на цивільні укриття, як частину реалізації безпекових заходів для населення. Лідерами є громади Харківської області. 25 опитаних громад за 2024-2026 роки виділили більше 2,1 млрд грн»,  – зазначає аналітикиня Центру розвитку інновацій Олеся Малявіна.

 

Бюджетна логіка громад та законодавчі обмеження

Загалом аналіз дослідження дає підстави говорити не лише про цифри, а й про зміну логіки бюджетної поведінки громад в умовах затяжної війни.

По-перше, зросла частка оборонних видатків від загальної статті бюджету з 8% у 2024 році до 10,2% у 2025 році.

По-друге, Хмельницька та Харківська області формують найбільші абсолютні обсяги видатків за Програмою сприяння територіальній обороні. Харківська область лідирує у видатках на укриття та відновлення. У Сумській області зафіксовані найвищі показники щодо видатків на ліквідацію наслідків збройної агресії.

По-третє, найбільше коштів спрямовується на закупівлю безпілотних систем та засобів радіоелектронної протидії. Це свідчить про стратегічний акцент громад на БПЛА як ключовий елемент місцевої оборонної спроможності.

По-четверте, у прогнозі на 2026 рік за більшістю показників передбачається зниження видатків: за Програмою сприяння територіальній обороні до 3,9 млрд грн,  за субвенціями до 1,2 млрд грн, і за облаштуванням укриттів до 1,0 млрд грн.

Нагадаємо, що за чинним законодавством громади можуть спрямовувати кошти на підтримку Сил оборони через цільові програми або субвенції до державного бюджету. Водночас частина прямих закупівель для військових може трактуватися як порушення.

Врегулювати механізм підтримки військових з боку місцевого самоврядування мав би законопроєкт №9559-д, який розширює повноваження громад у цій сфері. Втім, він досі не підписаний Президентом.

Народний депутат Роман Лозинський, один з ініціаторів закону вважає:

«Закон №9559д – це джерело коштів на ведення війни в умовах дефіциту бюджету. А  місцеве самоврядування готове надавати мільярди гривень, забезпечуючи ті запити, які не встигає закривати держава».

Під час підготовки дослідження Партнери Центру розвитку інновацій – громадська ініціатива «Голка» звернулися із запитом до Президента України з проханням пояснити причини затримки підписання Закону №9559-д. Відповіді на запит поки не отримали.

Богдан Данилів, керівник мілітарного напряму Фонду Сергія Притули зауважує, що у процеси придбання оснащення для військових варто на рівні держави залучити також благодійні фонди.

«На нашу думку, одна з ключових змін, яка могла б зробити систему ефективнішою, – це можливість для військових частин працювати з благодійними фондами як із закупівельними операторами. Ми як фонд уже долучені до цих обговорень разом з іншими учасниками сектору і працюємо над тим, щоб така модель запрацювала. Зараз є ситуації, коли підрозділ має ресурс, але не може використати його максимально ефективно для закупівлі певного обладнання. Водночас фонди мають більше гнучкості – особливо в закупівлях за кордоном».

Резюмує поточну ситуацію Михайло Лейченко, директор з ІТ та аналітики Центру розвитку інновацій:

«Громади мають зберігати за собою право самостійно вирішувати, як використовувати бюджетні ресурси, зокрема й на підтримку оборони. Передусім ідеться про можливість самим визначати пріоритети фінансування військових без нав’язаних рішень з боку центральної влади. Але така фінансова свобода неминуче означає і повну відповідальність за ці рішення, замість нинішньої практики спрямування коштів у вигляді субвенцій до державного бюджету».

Ознайомитися із дашбордом, де систематизовані результати дослідження можна за покликанням.  

Дослідження щодо участі територіальних громад у підтримці сил оборони та подоланні наслідків збройної агресії вже другий рік поспіль проводиться ГС «Центр розвитку інновацій» у співпраці з територіальними громадами. Партнер із поширення результатів дослідження – ГО «Голка».