Фундаментальна трансформація системи безпеки розгортається сьогодні в українських громадах. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) перетворюється з виключно реагуючого органу на суб’єкта, який забезпечує методичне керівництво, координацію та підтримку заходів цивільного захисту на місцевому рівні. Війна та процеси децентралізації стали визначальними чинниками таких змін.

Протягом тривалого часу ДСНС сприймалася територіальними громадами і органами місцевого самоврядування переважно як орган контролю — інспекція, що здійснює перевірки, накладає штрафи та видає приписи. Цей підхід обмежував можливості для системної взаємодії. Ще п'ять років тому функція ДСНС полягала головним чином у реагуванні на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків. Сьогодні акцент зміщено на превентивну роботу, підготовку громад та розвиток місцевих систем цивільного захисту.

За даними Білої книги цивільного захисту 2023 року, станом на кінець 2022 року лише у 517 (36%) територіальних громад створено структурні підрозділи з питань цивільного захисту, а у 671 (47%) призначено відповідальних посадових осіб. Це свідчить про необхідність подальшого розширення інституційної спроможності громад у сфері цивільного захисту.

Формується новий формат взаємодії: ДСНС — як методичний центр і партнер для громад, а не виключно виконавець усіх функцій. Це означає передачу частини повноважень щодо гасіння пожеж та реагування на надзвичайні ситуації від державних органів до ОМС при збереженні професійної та технічної підтримки з боку держави.

 

Безпека на віддалених територіях: роль місцевих сил цивільного захисту

 

В умовах воєнного стану та загроз збройних атак пріоритетом стає оперативне реагування та забезпечення безперервності функціонування критичної інфраструктури. Якщо до 2022 року основними викликами були пожежі та техногенні аварії, то сьогодні додалися обстріли, руйнування об’єктів життєзабезпечення, масові евакуації.

У багатьох громадах місцеві підрозділи цивільного захисту та добровільні пожежні формування є першою ланкою реагування, що прибуває на місце події за лічені хвилини.

Ключовим елементом нової системи є центри безпеки — багатофункціональні об’єкти, що поєднують пожежно-рятувальні підрозділи, екстрену медичну допомогу та підрозділи Національної поліції, із централізованою диспетчерською службою. Станом на 2025 рік у низці областей, зокрема у Донецькій та Черкаській, продовжується відкриття нових центрів безпеки.

Приклад Білокриницької ОТГ на Рівненщині показує реальну ефективність такого підходу. Цей центр безпеки обслуговував понад 5 тисяч мешканців у 2021 році й став першим подібним закладом у Рівненській області. Головне тут не просто швидкість реагування, а комплексний підхід до безпеки громади.

Окрім центрів безпеки, критично важливу роль відіграють добровільні пожежні команди. За даними тієї ж Білої книги цивільного захисту, на кінець 2022 року в Україні функціонувало 1287 підрозділів добровільної пожежної охорони, і ця мережа постійно розширюється. Це люди з вашої громади, які знають кожну вулицю, кожен будинок і можуть прибути на місце за лічені хвилини. Створюючи такі структури, громади отримують можливість не лише максимально скоротити час реагування на надзвичайні ситуації, а й будувати нову, проактивну культуру безпеки.

 

Комунікація як інструмент превенції: ДСНС — не лише рятівники/-ці, а і просвітники/-ці

 

Центри безпеки громадян покликані не лише швидко реагувати на надзвичайні ситуації, а й «сприяти підвищенню культури безпеки суспільства, зокрема завдяки проведенню роз'яснювальної роботи», як зазначається у дослідженні НІСД «Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища».

Це означає системну роботу з населенням: навчання дій під час пожеж, проведення тренувань з евакуації, інформування про сезонні ризики, робота зі школярами. Діти навчаються не з наших слів, а з наших вчинків. Саме тому превентивна культура безпеки ефективна тоді, коли вона живе у щоденних практиках громади — від поведінки дорослих до простору школи, вулиці, укриття.  В умовах війни ця функція стає ще критичнішою — адже громадяни мають знати, як діяти під час обстрілів, де шукати укриття, як надавати першу допомогу.

Ключ до успіху такої превентивної роботи — довіра громадян до служби. Соціологічні дослідження Центру Разумкова фіксують високий рівень довіри населення до ДСНС, що зростає порівняно з минулими роками. Частиною цього є активна комунікація рятувальників/-ць і їхня присутність у житті громад. Тобто, чим ближче служба до людей, тим ефективніша превенція надзвичайних ситуацій.

 

Фінансова синергія як ключ до стійкої безпеки

 

Створення культури безпеки потребує інвестицій. І тут критично важливо розуміти: це не витрати, а капіталовкладення у майбутнє громади. Ефективною є модель спільного фінансування, коли ДСНС надає технічні ресурси та проводить підготовку кадрів, а громади забезпечують утримання і розвиток інфраструктури. Закон України «Про співробітництво територіальних громад» створює правові умови для організації спільних центрів безпеки.

Україна сьогодні напрацьовує унікальний досвід забезпечення стійкості в умовах війни, який уже привертає увагу міжнародних партнерів. Вони приїжджають до нас, щоб перейняти практики, здобуті нами як на передовій у буквальному значенні, так і в переносному сенсі.

 

Висновок. Культура безпеки як спільна відповідальність

Трансформація ДСНС — це зміна підходу від реагування до управління ризиками та формування стійких систем цивільного захисту на місцях. Культура безпеки на місцевому рівні формується не зверху вниз, а через партнерство, спільну відповідальність та проактивність. ДСНС стає не «реакцією на біду», а інституцією, яка разом з громадами будує середовище, здатне запобігати загрозам, знижувати вразливість і мобілізувати ресурси там, де це справді потрібно.

Сьогодні ваша громада може стати піонером у формуванні нової культури безпеки. Завтра це може врятувати життя ваших мешканців. А можливості для цього — від фінансування до методичної підтримки — вже існують. Залишається лише прийняти рішення і почати діяти.

---

Матеріал підготовлено у рамках ініціативи «Розробка стратегії розвитку ДСНС України на період до 2030 року», яку впроваджує Асоціація об'єднаних територіальних громад за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Данії.