Первинна медицина - за громадами, госпітальні округи – основа вторинного рівня медобслуговування – експерти про реформу галузі в контексті децентралізації

Первинна медицина - за громадами, госпітальні округи – основа вторинного рівня медобслуговування – експерти про реформу галузі в контексті децентралізації

Покращення медичного обслуговування населення – це те, на що має опиратися реформа системи охорони здоров’я в контексті децентралізації владних повноважень, яка зараз впроваджується в Україні і яка зачіпає більшість сфер життя. Для цього необхідно чітко між рівнями адміністративно-територіального устрою розмежувати рівні медичного обслуговування – первинний, вторинний і третинний. Про це йшла мова в програмі «Тема: Країна» Українського радіо за участі Юрія Ганущака, директора ГО «Інститут розвитку територій» та експертів з регіонів - Віктора Лисака, директора департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації і Валерії Лехан, доктора медичних наук, професора, лікаря вищої кваліфікаційної категорії з організації та управління охороною здоров'я, Дніпропетровська державна  медична академія.

За словами Юрія Ганущака, первинний рівень медичного обслуговування повинен забезпечуватися на базовому рівні адміністративно-територіального устрою, на рівні громади. Він навів дані, які свідчать, що сьогодні далеко не всі сільські ради спроможні забезпечити первинну медичну допомогу. 

«Лише в третині з них є тільки амбулаторії. А первинний рівень передбачає амбулаторію і фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП). Причому амбулаторія – це основна медична послуга. Якщо цього немає – цілком логічно, що цю послугу передали на районний рівень. Тепер дивимося: район може «потягнути» первинку? Так. І по ресурсам, і по інфраструктурі. Тепер дивимося, чи може він сьогодні «потягнути» вторинку? Ні. Тому що вторинний рівень медицини – це цілий комплекс. Лікування 95% хвороб має забезпечуватися вторинним рівнем. Це інфраструктура належна, це обов’язкове лікування за медичними протоколами, тобто за інструкціями і ресурси, щоб все це забезпечити. Все це можливе, але для цього потрібно забезпечити реформу адміністративно-територіального устрою», - наголосив Юрій Ганущак. 

Він додав, що місто обласного значення справді може забезпечити вторинний рівень медичного обслуговування, але це пов’язано з тим, що цими послугами користуються близько 20% населення сусідніх районів, через неможливість тих таки районів забезпечити належну вторинну медицину. Звідси і занепад окремих районних лікарень. 

«Для того, щоб можна було сконцентрувати нормальну апаратуру і бригаду лікарів (ред.: для надання послуг вторинної медичної допомоги), то кількість населення  на території має бути щонайменше 150 тисяч. Бо, до прикладу, хірург, щоб бути досвідченим спеціалістом, він має щонайменше двічі на день оперувати, а не один раз на два тижні. У другому випадку він покине таку лікарню і переїде туди, де дійсно він отримає належну лікарську практику. Саме тому виходить, що вторинна медицина має бути на вищому рівні адмінтерустрою, ніж в стандартному районі», - сказав експерт. 

За його словами, Міністерство охорони здоров’я пропонує вторинний рівень медичного обслуговування передати на обласний рівень. Однак в такому випадку не може йти мова про наближення цих послуг до людини. 

«В кожній області є 3-4 центри, які можуть взяти на себе ці функції. Ще одна позиція – відстань до відповідної лікарні повинна вкладатися в межі так званого терапевтичного вікна – «золотої» години довозу хворого швидкою допомогою. І це вже дійсно не може бути область.  Область має бути поділена на 3-4 округи, які називаються госпітальними округами. До тих пір, доки МОЗ не дійде до розуміння того, що треба це робити, до тих пір реформа не буде йти», - наголосив Юрій Ганущак, зазначивши також, що обласний рівень має забезпечувати третинний рівень медичного обслуговування - це високоспеціалізована медицина.

Таку позицію підтримують в регіонах. До речі, Полтавська область вже сьогодні розмежувала первинний і вторинний рівні медичного обслуговування, використовуючи елемент міжбюджетних трансфертів. Про це в ефірі повідомив директор департаменту охорони здоров”я полтавської області Віктор Лисак. 

«Полтавська область розмежувала первинний і вторинний рівні використовуючи сьогоднішні можливості. І якщо колись на первинну ланку спрямовувалося 5-7% ресурсів, то сьогодні більше 30%. Це позитив. Я погоджуюся з тим, що все таки вторинна допомога повинна відповідати вторинному рівню (ред.: адмінтерустрою). І чим швидше ми зробимо ось ці лікарні інтенсивного лікування, 3-4 на території, я відходжу від словосполучення «госпітальний округ», тим швидше процес зрушиться з місця», - сказав Віктор Лисак. Він додав, що в області укладено близько 20 договорів між районами щодо медичного обслуговування населення. Як приклад навів Чорнухінський район, населення якого може користуватися медичними послугами трьох інших районів – Пирятинського, Лохвицького і Лубенського районів.  

«Куди людям зручно, туди вони їдуть за послугами. Але краще було б зробити лікарню, де цілодобово працюватимуть потрібні спеціалісти. Реформу треба продовжувати і не зволікати», - сказав Віктор Лисак. 

«Розмежування первинного і вторинного рівня дозволяє вперше за всю історію вітчизняної медицини зробити первинний рівень дійсно пріоритетною ланкою, - говорить Вікторія Лехан,  лікар вищої кваліфікаційної категорії з організації та управління охороною здоров'я. - За міжнародними даними, добре організована система первинної медичної допомоги замикає на собі 80-90% всіх звернень». 

Повну версію радіопрограми «Тема: Країна» можна прослухати ТУТ

Цикл щотижневих програм «Тема:Країна,» які присвячені актуальним питанням реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади,  організовано Комунікативною групою при Центральному офісі реформ у співпраці з Українським радіо за сприяння Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.