Чи справді влада децентралізується?

Чи справді влада децентралізується?

Зміни до Конституції, які наприкінці серпня у 1-му читанні ухвалила Верховна Рада, кардинально змінюють систему місцевого самоврядування в країні. Але навіть до остаточного затвердження цих змін сам процес уже стартував – зі зміни структури доходів місцевих бюджетів і створення об'єднаних територіальних громад. Для чого це потрібно, і що ініціатори хочуть отримати в підсумку?

Не все у реформі адміністративно-територіального устрою потребує закріплення в Конституції – фінансові зміни заклали ще в минулому році, у Бюджетному і Податковому кодексах, через що на місця було переорієнтовано більше податків, нині ж триває об'єднання територіальних громад, яких вже утворено понад 180, і 159 з них підуть 25 жовтня на місцеві вибори

Якщо громада міста чи села заробляє на себе, то для чого їй «баласт» у вигляді десятка бідних сіл? На це експерти дають два типи відповідей: перший – суто патріотичний, мовляв, допоможіть розвиватися сусідам, і вам теж буде добре. А другий – раціональний: якщо місто стає центром територіальної громади, воно стає базою працевлаштування і оподаткування, і вся громада фінансує спільну соціальну установу – школу, палац творчості, лікарню.

Місто Скалат на Тернопільщині почало у своїй області процес об’єднання першим. В результаті утворилась Скалтівська об’єднана територіальна громада, до якої увійшли 16 сіл. У Скалаті є лікарня – і місто зацікавлене, щоб навколишні села, які користуються послугами цієї лікарні, «скинулись» на неї. Голова громади, вона ж – мер Скалата Наталя Станьковська розповіла, що в районі була ситуація, коли багатші села не хотіли об’єднуватися з біднішими.

«Вони хотіли спочатку об’єднуватися між собою, але не приєднувати тих менших сіл, – розповідає вона. – Але я переконала, бо казала, що чим більша громада, тим більше доходу. У нас і так мала громада – 14,5 тисяч населення, хоча би двадцять… Але ішли назустріч людям, які не хотіли з якоїсь причини до нас іти – або сполучення погане, або їм краще до Підволочиська... У нас будуть всі установи, які зараз є в районному центрі, до якого добиратися дуже незручно – не стільки самому Скалату, скільки навколишнім селам».

Маленькі села: що після об’єднання?

З-поміж парламентських політичних сил категорично проти реформи виступає ВО «Свобода». І її фракції в обласних радах також виступають проти, через що, наприклад, не голосують за перспективні плани об’єднання громад – без цього документу утворити їх неможливо. ВО «Свобода» називає реформу «ще більшою централізацією». Чому – ми запитали в представника одеської «Свободи», народного депутата попереднього скликання від цієї політсили Павла Кириленка.

«Об’єднання громад, насправді, призведе до повного краху маленьких сіл і містечок. Тобто це така собі форма глобалізації. Насправді, все це робиться для того, щоб створити в Україні таку форму устрою, яка буде подібна до федералізації», – переконує Кириленко.

«Є об’єктивний процес, – відповідає на цю тезу один із розробників реформи децентралізації Юрій Ганущак, – потреба в робочій силі в сільському господарстві неухильно падає. Це глобальні виклики, їх потрібно враховувати, їм неможливо опиратися». Саме для реагування на цей виклик, каже він, у Європі впровадили реформу адміністративно-територіального устрою. «Місто, яке стає джерелом надання роботи жителям села, відповідальне за створення інфраструктури у цьому селі. Успішність цієї реформи полягає в тому, що жити в селі стає престижніше, ніж у місті».

Кількість сільських жителів (саме жителів, а не тих, хто задіяний у сільському господарстві), у Європі встановилась на рівні 25%. У Латинській Америці, де такої реформи не було, 5% населення є фермерами, а 95% живе у нетрях. «Якщо цього не робити, то це наше майбутнє», – переконаний Юрій Ганущак. Про модель, впроваджувану нині в Україні, він каже: «Формула дуже проста: живу в селі, працюю у місті. Доїжджаю кожен день по нормальній дорозі. Мої податки йдуть у загальний бюджет громади, а громада відповідальна за надання комфортних умов життя у мене в селі».

Це імпортне слово «префект»

З усього масиву нововведень найбільшої популярності набуло слово «префект». Хто він такий, і чим займатиметься? Префект є, по суті, представником державної влади на місці – це все, що після реформи має залишитися в регіонах від урядової вертикалі. Ця людина, за задумом, має контролювати законність рішень органів самоврядування (інститут префекта діятиме до районного рівня). У ВО «Свобода» застерігають, що це буде людина, яка зможе зупинити будь-яке рішення органу самоврядування – в тому числі, фінансове.

В теорії і з огляду на європейський досвід, принцип, який закладається – держава контролює тільки законність рішень органів самоврядування. Вона не може казати, правильне рішення чи неправильне, грамотно розподілені кошти чи ні – вона може щось зупинити, тільки якщо це явно виходить за рамки закону. І у цьому – задача префекта.

Насправді, якими будуть його точні повноваження, ще невідомо: не ухвалений закон про префекта, повноваження цієї посадової особи в процесі розробки, про них дискутують експерти і міністерства. Так само і з посадою старости – це та ланка, через яку здійснюватиметься зв’язок ради громади з жителями села. Ця людина має збирати, в тому числі, бюджетні пропозиції – що саме треба зробити в селі, що побудувати, відремонтувати.

Закон про місцеве самоврядування, адміністративно-територіальний устрій і префекта - те, що ще належить написати і ухвалити. Зміни до Податкового і Бюджетного кодексів, закони про об’єднання громад, про співробітництво громад і зміни до Конституції (у першому читанні) – нормативна база, яка вже розроблена. Експерт швейцарсько-українського проекту DESPRO з підтримки децентралізації в Україні Марина Бриль каже, що для одного року – це хороший темп.
«Не вважайте мене занадто великим оптимістом чи людиною, яка нереально дивиться на речі, – коментує вона, – але я просто-таки заявляю: реформа йде, причому дуже інтенсивно і ефективно. Ті, хто не хоче об’єднуватись – не об’єднуються. Ті, хто бачить у цьому якусь перспективу, вже об’єдналися. Багато хто ще думає, чи слід їм це робити».

Якщо до 25 жовтня не будуть ухвалені у другому читанні зміни до Конституції, не буде і пакету децентралізаційних законів. Допоки їх не ухвалять, об’єднані територіальні громади функціонуватимуть на основі старих законів – з радами, але без старост і префектів.