Сім міфів про зміни до Конституції у частині децентралізації

Сім міфів про зміни до Конституції у частині децентралізації

Міф (від грец. Μύθος — казка, переказ, оповідь) або міт — оповідь про походження певних речей, явищ, світу, за участю надприродних істот — богів, демонів, і героїв…Слово «міф» вживається в сучасних філософських і політичних текстах в значенні — «неправдиве пропагандистське твердження»

Вікіпедія

Міф 1. Зміни до Конституції – це централізація влади замість децентралізації

Насправді: Вперше в історії незалежної України місцевим громадам передаються не тільки повноваження вирішувати, що є більш пріоритетним для їхнього розвитку, але й фінансові інструменти для цього. На місцях залишатиметься левова доля податків.

Вводиться принцип повсюдності місцевого самоврядування, який передбачає, що тільки громади отримують право розпоряджатися земельними ресурсами. Зникає поняття земель за межами населених пунктів, якими досі розпоряджались державні чиновники.

Вперше навіть найвіддаленіші села, де ніколи не було сільради, будуть мати власного старосту.

Зникає такий рудимент радянської доби як місцеві державні адміністрації. Всю владу на місцях здійснюватимуть виконкоми, які формуватимуться обраними на виборах радами.

Міф 2. Повноваження (бюджети) громад залишаються такими як були, і не збільшуються

Насправді: Це неправдиве твердження спростовується фактами вже сьогоднішнього життя. Оскільки бюджетна децентралізація запрацювала в Україні з 1 січня 2015 року, можна підвести її перші підсумки.

Так, за даними Мінфіну, надходження до загального фонду місцевих бюджетів за перше півріччя зросли на 40%. У тому числі надходження податку на доходи фізичних осіб у січні-липні зросли на 17,2%, плати за землю – на 26,4%. Також станом на 1 серпня місцеві бюджети отримали 90,768 млрд. грн.. міжбюджетних трансфертів, що становить 93,7% від запланованих на цей період.

Зміни до Конституції уже нікому не дозволять позбавити громади переданої їм тепер частки загальнонаціональних податків, бо це стане конституційною нормою. Окрім того, для приведення у відповідність новим положенням Конституції буде змінено майже 500 законів саме в частині розширення повноважень громад. Місцеве самоврядування стане справжньою “владою на відстані витягнутої руки”

Міф 3. Президент буде мати право розпускати органи місцевого самоврядування

Насправді: Таких повноважень змінами до Конституції для Президента не передбачено взагалі. У випадках, коли органи місцевого самоврядування порушуватимуть Конституцію, створюватимуть своїми рішеннями загрозу національній безпеці та територіальній цілісності країни, Президент матиме лише право звернутися до Конституційного Суду, який має надати відповідний висновок. Якщо рішення органу місцевого самоврядування визнаються Конституційним Судом неправомірними, то навіть в цьому випадку остаточне рішення приймає не Президент, а Верховна Рада, яка призначає на даній території дострокові вибори.

На цей час повноваження органу місцевого самоврядування призупиняються. Як бачимо, ніякого права одноосібно розпускати обрані місцевими мешканцями органи влади у Глави держави немає.

Міф 4. Держава отримає право втручатись у діяльність органів місцевого самоврядування – такого немає ніде в Європі.

Насправді: Нагляд за дотриманням законності органами місцевого самоврядування є нормою Європейської Хартії місцевого самоврядування.

Цей механізм діє в багатьох європейських країнах, наприклад в тій же Польщі. Сьогодні відбувається агресія Росії проти України, тому природньо — держава має бути на сторожі. Проте, загалом, це поширена європейська практика, метою якої є в тому числі запобігання зловживанням та корупції.

Контроль з боку держави здійснюватиметься через інститут префектів, який матиме право зупиняти незаконні рішення з одночасним зверненням до суду. І суд, а не префект, прийматиме остаточне рішення.

Реально навіть сьогодні держава може подати в суд на будь-яке рішення органів місцевого самоврядування і в якості забезпечення позову вимагати зупинки цього рішення. По суті жодного розширення повноважень держави не відбувається!

Міф 5. Префект буде мати ті ж повноваження, що має голова державної адміністрації, плюс прокурорські повноваження

Насправді: Сьогодні державна адміністрація на рівні області чи району має повноваження забезпечувати підготовку та виконання відповідних бюджетів. Це і є фактично виконавча функція, яка буде передана обласним радам і їх виконкомам, а не префектам.

До компетенції префекта належатимуть питання виключно загальнодержавного характеру. Йдеться про координацію роботи територіальних органів центральних органів виконавчої влади – органів юстиції, державних служб, інспекцій тощо. Тому порівнювати повноваження префекта і голови державної адміністрації – абсурд.

Щодо прокурорських повноважень, то варто ще раз наголосити: префект не буде одноосібно оцінювати законність рішень органів місцевого самоврядування. Лише суд виноситиме остаточний вердикт.

І, до речі, рішення самого префекта можуть бути скасовані Президентом або Прем’єром.

Міф 6. Йде знищення дрібних населених пунктів

Насправді: Саме завдяки тому, що маленькі села стануть частиною об’єднаних спроможних громад, вони отримають нові можливості для свого відродження, а також преференції з державного бюджету. В об’єднаній громаді вони матимуть власного представника — старосту.

В рамках спроможної громади всі населені пункти матимуть можливість розвиватися поступально та рівномірно. Вже не буде тієї картини, коли голова району чи області за весь час своєї роботи так і не доїхав до найбільш віддалених куточків регіону. Реальна влада і відповідальність зміщуються на значно “нижчий” рівень, наближений до людей.

Процес об’єднання уже став незворотнім — більше ніж 400 місцевих рад ухвалили рішення про входження до спроможних громад. Не можливо повірити, що таку кількість громад хтось змусив приймати відповідні рішення. Ті ж громади, які ще не прийняли такого рішення, ніхто не примушує об’єднуватись уже зараз. Вони матимуть можливість побачити, які переваги отримали їх сусіди, і тоді у них не залишиться.

Міф 7. Донбас отримає “особливий статус”, вбивці будуть прощені, Україна фінансуватиме окуповані території

Насправді: Це чи не найбільша “страшилка”, якою спекулюють деякі політики. Жодного «особливого статусу Донбасу», легалізації так званих ДНР/ЛНР у змінах до Конституції немає.

В перехідних положеннях до Конституції є лише посилання на Закон, який вже ухвалений парламентом і який стосується лише особливостей самоврядування в окремих районах Луганської та Донецької областей. Різниця між «особливостями самоврядування» і «особливим статусом» полягає у першу чергу в тому, що жодна територіальна одиниця, яка є лише частиною суверенною та унітарної України, ніколи не зможе заблокувати рішення усього народу України про європейський вибір чи інші зовнішньо політичні рішення. А саме це нам хотіли нав’язати з Росії!

Передбачається, що згаданий закон може вступити в дію тоді і тільки тоді, як окупанти покинуть територію України, бойовики складуть зброю, Україна встановить контроль над державним кордоном, а на адміністративних будівлях майорітимуть українські прапори. От тоді нам усім дійсно треба буде вирішувати непросте завдання – як подолати важкі наслідки цієї трагедії.

Чи будуть покарані винні? Жодної амністії для бойовиків, які заплямили свої руки кров’ю, не буде і ні Конституція, ні згаданий закон цього не передбачають.

Треба ж розуміти, що інтерес Росії не в тому, щоб щось виторгувати для мешканців Донбасу! Інтерес тих, хто затіяв і постійно підігріває цей конфлікт, у тому, щоб не дати мешканцям усієї України будувати успішну державу.

Може вони підтримують ті зміни до Конституції, які деякі наші політики так критикують? Та ні, навпаки! То невже ж ми самі, своїми руками зробимо їм такий подарунок, не підтримавши зміни до Конституції, які не їм, а нам потрібні?!