Нам гроші не потрібні. Боязнь реформи позбавляє людей кращого життя

Нам гроші не потрібні. Боязнь реформи позбавляє людей кращого життя

Блог Олександри Калашнікової, аналітика у ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" на ЛІГА.net.

"Держава пропонує містам і селам гроші на дороги, школи, лікарні, але місцева влада не поспішає їх брати. Причина в страху змін і відсутності навичок. Тільки третина населених пунктів Одеської області бере участь в реформі місцевого самоврядування. 

Держава вже втомилося розподіляти гроші між кожним районом, вона хоче, щоб місцеві ради самостійно вирішували питання свого розвитку.

Для досягнення цієї мети проводиться реформа місцевого самоврядування, в рамках якої громадам віддається частина податків, додаткові повноваження і фінансування на інфраструктурні проекти.

Але міста та села в регіонах не поспішають із впровадженням реформи. Вони чинять опір об'єднанню громад, втрачають час і втрачають можливості відремонтувати дорогу, пустити автобус у віддалене село, закласти новий парк або привести в порядок давно занедбаний.

Що реформа місцевого самоврядування дає містам і селам

Більше грошей в сільському, міському бюджеті

Завдяки змінам до Податкового Кодексу, на місцях залишається 60% податку на доходи фізичних осіб, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку, 100% єдиного податку, 100% податку на прибуток підприємств і установ комунальної власності, 100% податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

Місцеві бюджети Одеської області вже почали відчувати позитивний ефект від того, що вище названі податки тепер не йдуть до Києва, а залишаються на місцях Так, за даними Одеської ОДА, з початку 2015 року децентралізація принесла Одеської області 731 млн грн. Зокрема, м. Одеса завдяки тільки децентралізації отримала 333,1 млн грн., м. Чорноморськ - 19,1 млн.грн., м. Южний - 4,6 млн. Грн.

Правда, ці міста і до децентралізації були досить успішними. Ситуація з фінансовим забезпеченням периферії області завжди була набагато гіршою, якщо не катастрофічною. Однак сьогодні держава пропонує таким містам і селам гроші на їх потреби. Все що від них вимагається - це включитися в реформу і взяти відповідальність за своє процвітання у власні руки.

Держава надає активним, готовим до змін селам і містам додаткові повноваження і фінанси під інфраструктурні проекти. Отримати таку допомогу можуть тільки об'єднані громади - населені пункти, які укрупнюються навколо найбільш розвиненого центру. При цьому об'єднання має відповідати Перспективному плану формування спроможних територіальних громад, який розробляє обладміністрація і ухвалює спочатку обласна рада, а потім Кабінет Міністрів.

Право на землю

Громадам, які визнані спроможними, передається 14 основних і 7 додаткових повноважень, основні з яких - управління медичними та освітніми установами.

До реформи школами і лікарнями в громадах керували райони, які на їх утримання отримували фінансування з державного бюджету. З 2016 об'єднані громади беруть соціальні установи на свій баланс і, відповідно, вони і отримують державне фінансування на охорону здоров'я та освіту.

Таким чином, нові громади виходять на прямі міжбюджетні відносини з державою і в своєму статусі прирівнюються до міст обласного значення.

Ради об'єднаних громад очікують, мабуть, найбажаніше право - розпоряджатися землями за межами населених пунктів. І в перспективі вони їх отримають, відповідний законопроект вже схвалений Верховною Радою в першому читанні.

Держава також виділяє адресну субвенцію на розвиток інфраструктури новостворених територіальних одиниць.

Але громади Одеської області не поспішають користуватися наданими їм можливостями. Більш того, в більшості вже об'єднаних громадах не зуміли правильно оформити документи для отримання фінансової допомоги.

Хоча Одеська область і є «лідером по децентралізації» на півдні України (в Одеській області створено 8 об'єднаних громад, в той час як в Миколаївській і Херсонській тільки по одній), інші громади не поспішають укрупнюватись. На сьогодні об'єдналися тільки 40 громад, це 33 % від загальної кількості запланованих по області в чинному Перспективний план. Та й консультації з жителями по новому Перспективному планом проходили досить складно.

Страх змін

Причин такої інертності кілька.

Це і вичікувальна позиція сільських рад, які з цікавістю спостерігають за успіхами і невдачами першопрохідців.

І обережне ставлення до об’єднання громад південних районів Одеської області, де компактно проживають українці, болгари, молдавани, гагаузи. Тут мешканці поки не погоджуються на ліквідацію місцевої ради у власному селі, відповідно, на створення єдиної із сусідами місцевої ради. Однак позиція деяких громад останнім часом стала змінюватися від неприйняття реформи до готовності створювати одну об'єднану громаду на рівні району. Зокрема, в Арцизькому і Татарбунарському районі розглядають таку можливість.

Також спротив чинять місцеві еліти, які не хочуть втрачати повноваження. Щоб його подолати, державні та обласні влади повинні активно роз'яснювати людям і місцевим керівникам переваги створення об’єднаних громад. Однак, нинішню інформаційну політику щодо роз’яснення суті реформи складно назвати ефективною.

Також не краща ситуація з реалізацією реформи в уже об'єднаних громадах, які покликані стати вітринами децентралізації. На розвиток інфраструктури укрупнених громад Одеської області було виділено 63 млн 189 тис. грн державних коштів у вигляді субвенції. Ці гроші повинні спрямовуватися на дороги, каналізацію, утилізацію відходів. Але громади області подали проекти тільки на 47,3% від передбаченої суми. Гірше Одеської області в цьому відношенні тільки Рівненська (освоїла 37,1%) і Київська (яка взагалі не подала заявки).

Села і міста також можуть отримати фінансування на свої проекти з Державного фонду регіонального розвитку. Для цього потрібно правильно оформити проект, вчасно його подати і закласти фінансування хоча б 10% від його вартості за рахунок свого бюджету.

Однак і це завдання виявилося непосильним. Половина об'єднаних територіальних громад області в 2016 році не змогли подати документи до Держфонду ні для фінансування освітлення вулиць, ні для нового водопроводу або інших подібних проектів.

Від Балтської, Розквітівської, Красносільської та Красноармійської об'єднаної громади жодної проектної заявки до Держфонду не надходило. Але ж людям з цих районів потрібні інфраструктурні проекти, які могли б пожвавити місцеву економіку. Та й в цілому, від усієї області подали тільки 62 заявки, а, наприклад, Вінницька область подала 189 заявок. У 2015 році з 3 млрд. Мрн. коштів Держфонду 520 млн. грн не було освоєно і вони повернулися до Державного бюджету.

Очевидно, що реформа має недоліки і пов'язані з ними ризики. Та й рішення центральної влади не завжди відрізнялися виваженістю. Однак, зміни неминучі і держава докладає великі зусилля для зміни неефективної системи управління. Поки що реформа децентралізації в Одеській області більше нагадує гру держави в пінг-понг зі стіною. Держава передає територіальним громадам повноваження і ресурси, але вони, в силу своєї невпевненості, страху, попередніх розчарувань застигли в німому очікування або чуда, або вольової руки згори".