Абетка для об’єднаних громад

Абетка для об’єднаних громад

Олена Сас, експерт зі зв’язків з громадськістю Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO продовжує простою мовою розповідати, що таке децентралізація і навіщо вона всім нам.

Цього разу, мова йтиме про можливості для розвитку, які зявляються у громад після об'єднання. 

Ця стаття є дуже важливою для громад, їх розвитку і її варто зберегти в закладки, навіть якщо в цей самий момент, коли ви її читаєте, вам здається, що вам це не знадобиться. Але з плином часу, коли ситуація у вашій громаді змінюватиметься, можливо ви захочете повернутися до цих посилань, як інколи це трапляється з усіма нами, коли ми знаходимо в інтернеті якісь корисні поради. Тут буде проста і доведена десятками успішних прикладів, порада, якою на цей час скористалися десятки громад і жодної хвилини не жалкують про це.  Мова йде про важливий розвитковий проект громади, який 100%  дасть старт наступним  проектам та починанням.  Щоб трохи потримати інтригу почнемо з можливостей, які дозволяють громадам мріяти.

Можливості

Попри суперечності, недоречності  реалізації реформи територіально-адміністративного устрою і  місцевого самоврядування попри відвертий спротив (не скрізь, звичайно)  процесам посилення спроможності громад, караван таки йде. Так, децентралізація подекуди заважає владі вищих рівнів, бо змушує їх поступатися повноваженнями і ресурсами і на заздрість багатьом цим персонажам відкриває певні ресурсні можливості перед громадами. Нещодавно голова Жовтневої об’єднаної громади Артур Шевцов  повідомив, що бюджет його громади збільшився вдесятеро (!)

Можливостями  неодмінно слід скористатися  і було би неправильно стверджувати, що в сільських громадах цього не розуміють. Український народ, на щастя і на диво, не втратив підприємливості та здатності пристосовуватися, далекоглядності та розсудливості. І це пропри роки страждань, утисків, страшних руйнацій сталого штибу життя.

Отже, повертаючись до нових перспектив, які ми вже обговорювали в попередніх статтях тут і тут,  навіть ті громади, що ще не укрупнилися, тобто не об’єдналися, можуть задуматися про те, аби реалізувати нарешті якийсь важливий інфраструктурний чи інший проект, який потім дасть поштовх, старт для того, щоб село не тільки не зникло, але й отримало шанс на розвиток.

Ми говорили, про те, що крім трансфертів з державного бюджету і місцевого бюджету, який тепер має певні багатообіцяючі  джерела наповнення існує така штука, як Державний Фонд Регіонального Розвитку. Цей створено для того, щоб виділяти кошти громадам на важливі проекти, які поліпшать їх розвиток.  Ось тут в короткому мультику розповідається про цей фонд, скільки там коштів і куди їх спрямовують.

Дійсно, в Фонді є кошти в достатній кількості  - 3 млрд. гривень на 2016 рік.  І кожна громада може претендувати на певну суму, достатню для реалізації свого проекту. Ось наприклад, відкриємо сторіночку Проекти Черкаської області.

Приємно читати: хтось відбудовує дороги, хтось купує обладнання для проведення фестивалів, що дасть змогу, напевно, приваблювати туристів, хтось  робить вуличне освітлення.  Є міжнародні донорські організації та проекти міжнародної технічної допомоги, які готові надати грантову підтримку починанням.  Дуже важливо, що є великий бізнес, зокрема аграрний, який з розумінням та з доброї волі допомагає громадам фінансово.  Але є одна проблема.

Проблема №1

Які можуть бути питання, якщо є можливість взяти кошти? Все дуже просто. Кошти не виділяють просто так, кошти виділяють під добре, ґрунтовно, переконливо написаний проект. І головна проблема громади  якраз полягає не в тому, щоб лише визначити пріоритет розвитку (хоча і це дуже важливо) а в тому, що треба десь взяти людей в громаді , які здібні, навчені, готові написати проектну заявку, грамотно покроково далі його реалізувати, контролювати  і т.п. Багато проектів, поданих до Державного Фонду  Регіонального розвитку є дуже низького рівня і їх повернули назад на доопрацювання.

І чим масштабніша проблема, тим складнішим є проект та його реалізація, особливо це стосується інфраструктурних проектів. А з усіх складних інфраструктурних проектів найболючішим є ВОДОПОСТАЧАННЯ. Але воно ж є і найбільш багатообіцяючим з точки зору подальшого розвитку села, бо без води не буде належних побутових умов для сімей, особливо з дітьми, не буде нормального дитячого садка, не буде садівництва, ягідництва, тваринництва, підприємництва, що надає послуги – від авто мийки до перукарні чи кафе і так далі, і тому подібне.

Тому попри невтішну, я би навіть сказала, моторошну, статистику щодо якості та рівні доступності послуги водопостачання в селі, попри те, що люди визначають цю потребу, як одну з головних, серед проектів, поданих до ДФРР, наприклад, ми рідко побачимо проект водопостачання. Не тому, що люди самі не визначають це, як пріоритет, а тому, що люди не розуміють як реалізувати подібний проект у себе в селі, бо це трохи інше, ніж провести освітлення чи купити обладнання для фестивалю.  Бо коли ми говоримо про проекти із покращення стану водопостачання, то ми говоримо про будівництво системи централізованого водопостачання, яка складається з:

  • джерела або кількох джерел водопостачання (свердловина, каптаж). Також може розглядатися під’єднання до існуючих магістральних водогонів, особливо у регіонах із бідними запасами підземних вод;
  • обладнання, що забезпечує тиск (башта, гідроакумулюча станція тощо);
  • підвідних мереж та мереж розгалуження (вуличні мережі);
  • індивідуальних підключень (можуть бути дворові введення або введення у будинок) з облаштуванням вузла обліку.

Отже, гроші є, а от кваліфікації та знань їх грамотно витратити, починаючи з подачі проекту, поки що бракує.

Дай списати!

Але зараз я розкажу і покажу  де списати такий проект  безкоштовно, де пройти безкоштовне дистанційне навчання як його адаптувати для себе,  покажу місце, де не тільки описані кроки з реалізації, але і можна знайти контакти тих  громад, що вже успішно  реалізували проекти водопостачання, дам приклади того, як змінилося життя громад після того, як у них з’явилася вода.

Для того, щоб мати уяву про це, прочитати загальну інформацію про етапи реалізації такого проекту, слід зайти сюди, на сайт Швейцарсько-українського проекту DESPRO, який випробовував, пілотував ці проекти в сільських громадах України починаючи з 2007 року, тобто 9 років, врахував всі нюанси та помилки, а зараз ділиться з громадами.

Якщо цього здасться мало, то є спеціальна навчальна сторінка, так звана Спільнота Практиків – щось на кшталт форуму, майданчика для навчання та спілкування, де ви можете зареєструватися, як в іншій звичайній соцмережі і мати доступ до документів, проектів та контактів громад, що вже реалізували подібні речі, або реалізують зараз.

Ось вона, а в ній шукайте на головній сторінці Ресурс «Сільське питне водопостачання». Учасниця Спільноти так прокоментувала даний ресурс: «На доступному рівні дає знання щодо розуміння  існуючої проблеми з питним водопостачанням на селі, ознайомлює із досвідом щодо реалізації подібних проектів. Практичні та довідкові документи зібрані на одній сторінці значно економлять час та активують бажання вирішувати проблему саме тут та зараз. У посібнику за допомогою зрозумілої інформації наводяться конкретні поетапні кроки постановки проблеми - визначення мети-заходи реалізації. Дякую розробникам за можливість отримання досвіду. Бажаю успіхів та натхнення для подальшого розкриття конкретних тем у соціальних сферах на селі».

Для натхнення почитайте цю статтю, подивіться сюжети про село Снітків на Вінничині ( і ще),  яке масово вирощує ягоди та сади, куди їдуть люди, бо там є робота і створені умови для життя. В планах фреші без консервантів, соки, і вони вже над цим працюють, і передумовою реалізації цих планів є якісна питна вода якраз за моделлю, описаною вище.

Також дуже раджу подивитися сюжет про село Черепашинці – вона дійсно надихає 

В Комунарівці, завдяки воді, люди пишаються дитячим садком 

Дійсно, нічого в цьому життя не дається без праці, але коли знаєш що і знаєш як, то крок за кроком наближаєшся до мети. Інші змогли, зможете і ви!

Інші матеріали Олени САС:

Що таке децентралізація і навіщо вона всім нам? - простими словами про реформу

Децентралізація під мікроскопом: аналіз плюсів та мінусів для об’єднаних громад

Староста – герой нового часу