122 квадратних метри Європи

 

Журналіст Дмитро Синяк побував у Сумській області на відкритті першого збудованого з нуля енергоефективного Центру надання адміністративних послуг, який нагадав йому космічний корабель.

Автор: Дмитро Синяк 

- Пані та панове,– гімн України!

Аудіозапис духового оркестру шматує тишу. На центральній площі селища під дощем мокнуть понад дві сотні людей. Дрібний дощ січе їхні обличчя, а тала вода, яка невпинним потоком тече до озера неподалік, безцеремонно затікає у взуття. Місцевих жителів можна впізнати за ґумаками – вони заздалегідь знали, яку глибину мають місцеві калюжі. У натовпі виділяється висока чорна шапка священника. На імпровізованій сцені тремтять під вітром десятки жовто-блакитних повітряних кульок. Блищать від дощу чотири мікрофони, блищать обличчя ведучих – хлопця і дівчини шкільного віку у національних строях. Коли гімн затихає, дівчина робить крок уперед і дзвінким проникливим голосом промовляє:

- Урочиста церемонія відкриття Центру надання адміністративних послуг оголошується відкритою!

 

Космічний корабель

 

Дійство відбувається у селищі Миколаївка Білопільського району Сумської області – адміністративному центрі Миколаївської об’єднаної громади, яка постала у грудні 2016 року, об’єднавши близько 30 населених пунктів та понад 10 тис. жителів. Сюди від Конотопу веде майже знищена дорога, яка швидше наближає громаду до поняття «кінець географії», ніж єднає її зі світом. Мабуть, тому до об’єднання громади тут рідко щось відбувалося. Відтак, за популярністю церемонія, на яку приїхали перші особи області та іноземні гості, цілком може сперечатися з головними місцевими святами.

 

 

А гості приїхали недарма: цього дня у Миколаївці відкривають Центр надання адміністративних послуг, рівному якому немає у цілій Україні. По-перше, тому, що влаштували його не у пристосованому приміщенні, а у спеціально зведеному для цього будинку. По-друге, тому, що цей будинок є енергоефективним. По-третє, тому, що такого рівня зручності – як для відвідувачів, так і для персоналу – у Миколаївці ще не бачили.

Саме на перевагах нового ЦНАПу наголошують під час своїх виступів перший секретар посольства Швеції в Україні Камеран Худур та керівник напрямку покращення якості надання адміністративних послуг для населення програми «U-LEAD з Європою» Сусанна Делланс. Виступ Сусанни є чи не найяскравішим. На нього неможливо не звернути увагу хоча б через те, що говорить пані Сусанна українською мовою, на відміну від кількох представників державної влади, котрі беруть слово після неї. А ще пані Делланс розповідає дуже емоційно: видно, що вона щиро радіє успішному втіленню такого складного, незвичного і в українських умовах навіть ризикованого проекту.

 

 

- Перепрошую, що виступатиму зі шпаргалкою, бо українська не є моєю рідною мовою, – розпочинає Сусанна Делланс. – У сучасному демократичному суспільстві комфорт та зручності мають бути на першому місці для громади. І Центр надання адміністративних послуг є лише прикладом цього. Це перший ЦНАП, збудований з нуля. При його будівництві використовувалися сучасні та екологічні матеріали, що дозволить економити на опаленні та кондиціонування приміщення. На разі це також найенергоефективніший і, як на мене, найгарніший ЦНАП в усій країні. Нехай він буде викликом для усіх інших громад України!

Будинок Центру надання адміністративних послуг, про який іде мова, наче невеличкий космічний корабель, мовчки спостерігає за церемонією. Він має форму кубу, облицьованого сірими, металічними панелями, що лисняться від дощу. Великі вікна забрані кремовими жалюзями. Я не можу позбутися відчуття, що цей будиночок будь-якої миті може здійнятися у повітря і залишити цю понуру площу і людей під дощем, які дивляться на нього зі змішаним почуттям радості, страху та надії.

 

Миколаївський сюрреалізм

 

- Слово надається голові Миколаївської селищної об’єднаної громади Івану Ігнатьєву! – дзвенить юний ведучий.

Селищний голова говорить російською. Українською у його промові лише одне слово – допомога. Розбитої, знищеної площі він спочатку не помічає і вибачається лише за погоду. І лише у кінці своєї промови бере на себе обов’язок «покрити площу тротуарною плиткою ще цього року». Пан Ігнатьєв також не забуває подякувати людям, які стоять від нього «як зліва так і справа». Найперше – депутату обласної ради і депутату Верховної Ради, який є «найкращим з шести депутатів парламенту від Сумщини».

- Саме завдяки цим людям ми просуваємося вперед, ми живемо, ми працюємо, ми радіємо життю, яке маємо! – по-радянськи захоплено закінчує промову селищний голова.

Виступи «людей, завдяки яким ми просуваємося вперед» не змушують себе чекати. Хтось з них називає ЦНАП «поштовхом для пошуку інвестицій і для розвитку нових бізнесів» й принагідно нагадує, що готовий співпрацювати з U-LEAD також і за іншими напрямками. А хтось зізнається, що не міг не приїхати до Миколаївки, «бо це ж мій округ». Згодом виступав «найкращий з шести депутатів від Сумщини» та інші очільники області.

Поруч із кубом новенького Центру надання адміністративних послуг – трохи більший за розміром паралелепіпед селищної ради, убоге радянське творіння, облицьоване брудно-жовтою плиткою. Перед ним ростуть сім старих сосон, одна з яких – засохла. Мені здається, що цей паралелепіпед із заздрістю та захопленням дивиться на сучасний фасад ЦНАПу. Так само захоплено дивляться на охайний сталевого кольору кубик й люди, які зібралися довкола.

- Ми – мєсні, і прийшли спеціально на відкриття, – гордо повідомляє мені жінка середнього віку у зеленому дощовику. Нам інтересно, які послуги тут будуть надавати.

- А що, будем консультації принімать по-європейськи! Ми всякі довідки часто берем, – додає, виглядаючи з-під капюшона, її сусідка.

- Не кожен день у нас ЦНАПи відкривають! – підтакує хтось поруч. – То хорошо, що у нас тепер таке буде… Не тре тепер їздить до Білопілля.

- А що таке ЦНАП? – провокую я.

- А хто його знає! Ви скажіть! – не губляться жителі селища.

- Центр надання адміністративних послуг.

- А, ну точно! Он же ж, на фасаді написано.

За натовпом на площі безладно стоять автомобілі та кілька самотніх кіосків. Над усім цим на пагорбі височіє будинок агрофірми з переможною назвою «Вікторія». Перед будинком – пам’ятник духовному авторитету цих місць. Ні, це не Тарас Шевченко, це герой соціалістичної праці, голова колгоспу ім. Леніна Іван Данилович Мусієнко. Погляд у нього, як і належить радянському герою, твердий і незворушний. По ньому незрозуміло, підтримує він чи засуджує дійство на площі.

Семеро перших осіб беруть золотисті ножиці з вишуканого синього оксамиту спеціальної подушки й розрізають символічну стрічку.

 

- Сонячні ранки за селом встають.

Рушайте, друзі, у щасливу путь!

Край Білопільський, рідний імлистий,

Ви завітайте в гості до нас! – затягує Народний хор «Любисток».

Космічний корабель ЦНАПу здивовано дивиться на дійство і гостинно відкриває свої двері.

 

 

«Золотий» ЦНАП

 

Мене непросто здивувати, адже я, столичний житель, був не в одному хорошому офісі. Але у Миколаївському ЦНАПі мене вразили три речі: туалет для інвалідів, кімната для матерів з дітьми та спеціалізована кімната для відпочинку персоналу. У простому селищі це справді – космос. Вразили й привітні та усміхнені працівниці ЦНАПу, які у своїх темно-синіх одностроях нагадували стюардес (і тут космічна тема!).

 

 

За словами директора будівельної компанії «Сервус Суми» Дениса Борщенко, панелі, з яких зведено будівлю ЦНАП, за своїми енергозбережуючими властивостями прирівнюються до 2-метрової цегляної стіни. Опалюватиметься ЦНАП за допомогою спеціального теплового насосу, який використовує енергію землі.

- Витрати на опалення тут будуть у 4-5 разів меншими, ніж в інших будинках, – переконаний Денис Борщенко. – Повірте, вони будуть приємно радувати місцеву владу.

У натовпі цікавих справжніх відвідувачів ЦНАПу майже немає: більшість мешканців громади не наважуються випробувати потужності «космічного корабля» у перший же день його роботи. Алла Писаревська з Миколаївки – чи не найсміливіша з усіх.

 

 

- Моя сім’я – малозабезпечена, щопівроку треба переоформлюватися, – розповідає вона, поки симпатична дівчина займається її документами. – Також моя мама є інвалідом дитинства, і я хочу зараз оформити догляд за нею. Раніше треба було для цього їхати до райцентру – Білопілля, та ще й не раз. А у мене троє дітей. Півроку тому я витратила на ці поїздки три дні. Ще й машину винаймала, щоб привезти маму до Білопілля, бо вона конче мала бути присутня особисто. Тепер усе поруч!

Алла Писаревська усміхається, усміхаються дівчата, усміхається селищний голова Іван Ігнатьєв. Його усмішці не шкодить навіть моє запитання щодо співфінансування проекту – обов’язкова умова програми «U-LEAD з Європою».

- Скільки ми витратили? Та нічого, у порівнянні з U-LEAD, який вклав у будівництво нашого ЦНАПу близько 3,5 млн грн, – махає рукою він. – Ми виділили лише 300 тис. грн і ще 100 тис. грн дала обласна рада. Це за 122 метри Європи!

 

 

Пан Ігнатьєв переконаний, що утримання ЦНАПу не буде коштувати дорого. Насамперед тому, що його будівля є енергоефективною. Крім того, більшість працівників сюди просто перевели з інших місць – отже нових посад буде тільки чотири. Щоправда, певні витрати треба закласти і на охорону, бо «9 комп’ютерів – це непоганий кусень для кримінальних гастролерів».

- Але ж наш ЦНАП також і зароблятиме, – каже Іван Ігнатьєв. – Приміром, у ньому працюватимуть 2 реєстратора. А реєстрація, припустимо, земельного паю коштує від 80 до 120 грн. Минулоріч при одному реєстраторі ми заробили 150 тис. грн на рік. Тепер маємо заробити удвічі більше. Крім того, ми плануємо видавати закордонні паспорти, і для цього збираємося придбати відповідне обладнання.

- Якщо запровадити паспортні послуги, можна вийти у прибуток, – погоджується з ним головний експерт програми «U-LEAD з Європою» Віктор Тимощук. – Підключення відповідного каналу, робоча станція та інша апаратура коштуватимуть разом близько 400 тис. грн. Також річна абонплата складатиме близько 7 тис. грн. Однак з кожного паспорта до місцевого бюджету надходитиме близько 200 грн. Тому заробити 50 тис. грн на рік цілком реально.

 

Вірус Європи

 

За словами першого секретаря посольства Швеції в Україні Камерана Худура (саме Швеція відповідає з «цнапівський» компонент), програма «U-LEAD з Європою» зараз реалізує тільки пілотну стадію великого проекту. За нею послідує наступна фаза, протягом якої до квітня 2020 року в Україні планується побудувати та модернізувати загалом близько 600 ЦНАПів. Щоправда, все залежатиме від кількості поданих заявок і виконання всіх умов програми.

 

 

- По-перше, заявникові треба бути об’єднаною громадою чи перебувати у процесі об’єднання, – загинає пальці Камеран Худур. – По-друге, громада має співфінансувати проект. На створення ЦНАПів з кінця 2016 по квітень 2020 у бюджеті U-LEAD передбачено понад 30 млн євро. Однак ці гроші мають піти не тільки на будівництво, ремонти чи закупівлю офісної техніки. У цій сумі також ІТ-система «Трембіта», яка має об’єднати різноманітні українські бази даних, а також новий софт для ЦНАПів. Його запровадження має на меті прискорити надання послуг та зменшити кількість паперів – хоча б разів у десять.

- 30 млн євро – величезна сума. Швеція що, зовсім не потребує цих грошей? – питаю.

 

 

- У нас завжди є відчуття солідарності з Україною, яку ми хочемо бачити сильною та заможною, – незворушно відповідає Камеран Худур. – Крім того, йдеться не тільки про доброчинність. Швеція – маленька країна, і 50% своїх товарів та послуг вона експортує. Якщо рівень життя в Україні суттєво зросте, українці обов’язково купуватимуть більше шведських товарів. Принаймні, ми розраховуємо на це. Отже, допомога Україні є вигідною для нас.

- У Швеції ЦНАПи виглядають так само? – питаю я пана Худура, вже коли вже вимкаю диктофон.

Він губиться на мить, а потім зізнається:

- Чесно кажучи, я у таких ЦНАПах у Швеції був лише кілька разів – щоб отримати паспорт. Усі інші документи я оформлюю через інтернет. Й усі довідки так само. Для цього є спеціальна електронна ідентифікація, електронний підпис тощо. Але подібні Центри надання адміністративних послуг є і у нас. До них ходять ті, хто з різних причин не вміють користуватися комп’ютером.

***

Коли я залишаю Миколаївський Центр надання адміністративних послуг, на площі вже майже немає людей. Однак у великих динаміках все ще лунає музика – пісня «Україна» Тараса Петриненка:

Ще свічка наша не згоріла,

Ще наша молодість при нас,

А те, чи варте наше діло –

То скажуть люди й скаже час!

Герой соціалістичної праці Іван Данилович Мусієнко дивиться згори на космічний корабель ЦНАПа. Мені здається, тепер – схвально. Я пригадую обіцянку Івана Ігнатьєва відремонтувати площу і подумки звертаюся до корпусу «космічного корабля»: «Ну, от, буде у тебе космодром». А у селищі буде вже не 122 метри Європи, а набагато більше. Острівець Європи ростиме, доки не охопить всю громаду. А про «совок» згадуватимуть, як про страшний сон.

Фото:  Програма «U-LEAD з Європою» та Сумський центр розвитку місцевого самоврядування 

Теги:

стаття ЦНАП

Область:

Сумська область

Громади:

Миколаївська селищна об’єднана територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
F058683ba7d3e86f2663aa3aeadb5e69

23 квітня 2018

Стартував національний фотоконкурс «Великі...

23 квітня стартував загальнонаціональний фотоконкурс «Великі світлини маленьких місць: моя громада — наше майбутнє»,...

6263a1309162b0da065b9353a5f44080

23 квітня 2018

На Cумщині готуються до започаткування...

На Cумщині готуються до започаткування обласного конкурсу журналістських робіт за методологією Всеукраїнського...

2eaf34749ed31eba8450105aca3f7caf

23 квітня 2018

У Кам’янській ОТГ роблять дороги, залучають...

Ця громада об’єдналась зовсім нещодавно, проте сьогодні тут не лише ремонтують дороги та готують проекти з ремонту...