Раз інвестор, два інвестор – досвід Старосинявської ОТГ

Голова Старосинявської громади Хмельницької області Віталій Здебський про те, як йому вдалося знайти інвесторів для будівництва однієї з найпотужніших в Україні сонячних електростанцій та одного з найбільших у Європі заводів з переробки сої

Автор: Дмитро Синяк 

У квітні цього року ділові ЗМІ України повідомили сенсаційну новину: у селі Адампіль Хмельницької області компанія «Елеватор БУДІнвест» розпочала будівництво маслоекстракційного заводу з переробки сої. Підприємство виготовлятиме соєву олію вищого ґатунку та шрот для харчової промисловості. За планами інвестора, цей завод має стати одним з найпотужніших підприємств не тільки в Україні, але й у Європі. Обсяг інвестицій при цьому становитиме близько1,5 млр дгрн, а загальна кількість працюючих перевищуватиме 140 осіб.

Однак цей проект став відомим цілій Україні не завдяки своєму розмаху: Старосинявська районна рада у липні цього року на кількох свої пленарних засіданнях не спромоглася затвердити нормативну вартість земельної ділянки, на якій мала би будуватися друга черга заводу. Документи, подані інвестором, не викликали заперечень, тим не менше протягом кількох місяців рішення не приймалося. Хоча це була проста формальність, через неї реалізацію масштабного проекту було призупинено.

Врешті-решт Старосинявська райрада таки проголосувала за необхідний документ. І тепер будівництво другої черги заводу вже добігає кінця. Про складності, які виникають під час співпраці бізнесменів та громади, а також про особливості пошуку інвестора портал «Децентралізація» поспілкувався з головою Старосинявської ОТГ Віталієм Здебським.

Невипадковий інвестор

Зізнайтеся, вам просто пощастило: швидше за все, прихід інвестора до депресивного району – в село Адампіль– є чистою випадковістю.

- Я, можливо, теж так вважав би, якби цей інвестор був у нас першим. Ми пропонували розпочати будівництво у нашій громаді усім: знайомим, знайомим знайомих, сусідам, писали про це на власному сайті, розповідали на різноманітних інвестиційних форумах. Це була робота не одного дня. Про ділянку в Адамполі я інформував усіх зацікавлених не менше тридцяти разів. Той інвестор, який врешті-решт дав згоду на будівництво, обирав між трьома населеними пунктами: с. Печанівкау Чуднівському районі, містом Старокостянтинів і, власне, селом Адампіль на Старосинявщині. Колись Адампіль був багатим селом, а тепер воно переживає не найкращі часи. Отже, доля його мешканців напряму залежала від пошуку інвесторів.

Що зіграло ключову роль у рішенні інвестора будувати завод саме в Адамполі?

- Таких факторів було два. Насамперед те, що Старосинявський район мав схему планування територій. За фахом я архітектор. Ще працюючи начальником відділу містобудування та архітектури Старосинявської РДА, я переконував голову райдержадміністрації у необхідності створення такої схеми. На ній видно, де проходять електричні мережі, де збудовано дороги, де є транспортні розв’язки, водогони; видно, які землі є сільськогосподарського призначення, які – промислового, які – транспортного тощо. Робота це витратна – і за грішми, і за часом. Одного року ми зробили топографічну зйомку місцевості, іншого – нанесли її результати на карту. Витратили чималі як на той час кошти, але завдяки приходу інвестора ця справа окупилася. Для нього схему планування району є найважливішим документом.

Ви сказали про два фактори, які вплинули на інвестора. Який наступний?

- Повна прозорість усіх розрахунків. Коли інвестор запитав у мене напряму, яким буде мій інтерес, я відповів: «Тільки створення робочих місць та сприяння розвитку соціальної сфери села та громади, нічого більше! Якщо у громаді з’явиться великий завод, вона матиме майбутнє. У ній розвиватиметься інфраструктура: буде дитячий садок,  житиме школа, залишиться  амбулаторія сімейної медицини». Ця відповідь дуже вплинула на інвестора. Він відповів буквально наступне: «Я вже у тому віці та статусі, що інвестую лише тоді, коли отримую від цього задоволення. Я терпіти не можу хабарів!» Наскільки я розумію, на інших локаціях, що їх розглядав інвестор, розмова була дещо іншою. І схеми планування району там не було…

Як вам вдалося вийти на цього інвестора?

- Він вже працював в Адамполі: мав невеличкий, на 2 тисячі тонн, елеватор. Власне, територія закинутого хлібозаводу примикала до цього елеватора. Ми зустрічалися з цим інвестором кілька разів, пропонували йому розширити елеватор. Але він несподівано запропонував будівництво заводу.

Розкажіть трохи про ділянку, на якій будується завод. Чи є вона якоюсь особливою?

- Площа цієї ділянки лише 6 гектарів, на цьому місці колись був хлібозавод.  До нього підходить залізнична колія, підведено газ та електрику. Згодом за борги заводу ділянка перейшла до банку, й громада неодноразово просила банк, щоб той виставив її на торги. Врешті-решт так і відбулося, й інвестор, який хотів будувати завод з переробки сої, купив її.

Кадри вирішують усе

Як іде будівництво? Коли завод нарешті запрацює?

- В Адамполівже приймають сою. Пробний пуск заводу відбудеться цього року, а повноцінно новий завод запрацює навесні, коли в Україну повернеться тепло. Зрештою, тут багато що залежить від інвестора, тому подібні питання краще задавати йому. Обидві черги заводу вже зведено, тривають пусконалагоджувані роботи. Коли я дивлюся на те, як росте новітнє підприємство – на ньому вже зараз працюють кілька десятків робітників – і моє серце сповнюється радістю. Я виріс на цукровому заводі, я бачив на власні очі, як його розвалили…Відколи почалося будівництво соєвого заводу, у школі Адамполя побільшало дітей, поруч з будівництвом відкрилися нові магазини. Життя повертається у село.

Якими, за вашими розрахунками, будуть надходження до бюджету громади ПДФО та земельного податку від майбутнього заводу?

- Точну суму не можна поки що назвати, але надходження будуть чималі. Завод застосовуватиме енергоефективні технології: працюватиме не на газі, а на звичайній соломі – два котли по 14 МВт. Солому почали акумулювати в Адамполі відразу ж після підписання угоди про будівництво. Наступний цікавий момент: у місті Старокостянтинові інвестор збудував будинок, у якому мають жити працівники заводу, причому житло їм надають безкоштовно. Також відомо, що працівників зі Старокостянтинова на завод щодня возитиме спеціальний транспорт.

У пресі повідомлялося, що на соєвому заводі в Адамполімають працювати понад 200 робітників, причому більшість з них мають бути кваліфікованими. Чи вдасться знайти їх у громаді?

- Кадрова проблема є особливо дошкульною не тільки для нас, але й для цілої України: фахових працівників у сільській місцевості не вистачає. Коли інвестор запитав мене, чи зможу я знайтитих фахівців, які раніше працювали на цукровому заводі, я сказав, що так, без проблем. Та й не тільки на цукровому. У нашій громаді діяли доволі великі підприємства: завод «Темп», цукровий та комбікормовий заводи. Та згодом виявилося, що той колишній працівник поїхав за кордон, той пішов на пенсію, той перебрався до Києва… Відтак персонал на завод доведеться залучати з інших громад. Інвестор зараз шукає фахівців серед людей, що виїхали з Донбасу і Криму, а такожу сусідніх областях. Крім того, він організував для майбутнього персоналу навчальні курси, залучивши викладачів з-за кордону. Зараз на цих курсах навчаються люди з цілої України: із Запоріжжя, Маріуполя, Дніпра… Зрештою, коли завод запрацює, усі зацікавлені, думаю, самі потягнуться сюди на роботу, і кадрове питання буде остаточно вирішене. У наших планах також створити в Адамполі профільну школу, випускники якої зможуть працювати на виробництві.

Як розподіляються гроші, отримані від інвестора, між Адамполем та громадою?

- Усі подібні питання виносяться на розгляд виконавчого комітету та сесії Старосинявської ОТГ, яка вирішує усі нагальні потреби не тільки Адамполя, а й цілої громади. В Адамполі, зокрема, за допомогою ТОВ «ЕЛЕВАТОРБУДІНВЕСТ» до місцевої амбулаторії провели воду, закупили сучасне медичне обладнання. Також села Адампіль та Липки (це село теж входить до Адампільської сільської ради) отримують допомогу у ямковому ремонті доріг, у проведенні освітлення тощо. Громада утримує у них місцеву школу, дитячий садок, ФАПи, амбулаторію, будинки культурице чималі витрати. Старосинявська громада об’єднує 45 сіл, і про інфраструктуру та соціальну сферу кожного потрібно дбати.

Сонячна електростанція та 2 млн грн на рахунках

Чи надихнув вас успіх Адамполя на пошук інвесторів для інших ділянок? Громада ж, напевно, має ще кілька таких у запасі?

- На території нашої громади є великі можливості для інвесторів. Ми можемо запропонувати їм кілька вільних земельних ділянок різного призначення. Серед них, наприклад, земельна ділянка площею понад 10 га під промислове використання. Також ми зараз шукаємо інвестора на ділянку колишнього цукрового заводу. Для цього ми інвентаризували землі промисловості, надали дозвіл на будівництво – разом з облдержадміністрацією, бо частина цієї ділянки знаходиться поза межами населеного пункту. Площа її доволі велика – понад 100 гектарів. На ній незабаром з’явиться сонячна електростанція потужністю понад 50 МВт. Інвестор вже є, і частину документів для нього ми вже зробили. Зараз виготовляється проектно-кошторисна документація й отримуються дозволи на будівництво від інших установ та організацій. Розпочати будівництво мають у березні наступного року, щойно дозволять погодні умови.

Ви вмієте дивувати. Як знайшли цього інвестора?

- Ми доводили до відома усіх зацікавлених, що у нас є схема планування територій району. Використовували для цього усі можливі комунікативні ресурси селищної ради. Це відіграє величезну роль для іноземного інвестора. Також ми на кожному перехресті говорили  про те, що у нас будується один з найбільших у Європі завод з переробки сої. І от одного дня інвестору, який вклав гроші у цей завод, зателефонував інший бізнесмен і поцікавився тим, наскільки легко чи складно йому працювати з керівництвом місцевої громади. Чи сприяємо ми будівництву, чи немає у нас негараздів? І отримавши схвальні відгуки про нас, він вже зателефонував мені особисто. Згодом він зізнався, що коли побачив в інтернеті новину про те, що в Адамполі будується великий завод, то зрозумів, що у нашій громаді створено сприятливий інвестиційний клімат. Знову ж таки, цей інвестор розглядав кілька ділянок у різних регіонах, але там «ціна питання» була вищою, ніж у нас. Я вже казав: ми хабарі не беремо, нас цікавить тільки можливість дати роботу людям, зробити все, щоб вони не тікали за кордон.

- Якщо частина ділянки під сонячну електростанцію на землях поза межами населених пунктів, то чи не вийде так, що її продадуть комусь іншому, ніж ваш інвестор?

- Таке неможливо, тому що узгодження проходить на усіх рівнях.

Скільки вже інвестори сукупно заплатили Старосинявській громаді?

- Від заснування громади місцеві інвестори, котрі поважають місцеве населення та дотримуються угод соціального партнерства, вкладаючи кошти у розвиток інфраструктури сіл нашого ОТГ, сплатили на наші рахунки близько 2 млн грн.

Підсумуйте, що треба зробити громаді, щоб знайти інвестора?

- Насамперед треба інвентаризувати землю. Згодом зробити публічною інформацію про найкращі ділянки. При цьому треба показати, що є на цих ділянках і які там комунікації. Тобто, який кадастровий номер, чи є там вода, пасовиська, річка, з якої, наприклад, можна брати воду; скільки кіловат електроенергії можна подати на ділянку, скільки кубометрів газу. І з цим їздити по усіх інвестиційних форумах та конференціях. Розказувати про це усім, кому тільки можна. А коли інвестор знайдеться, треба весь час допомагати йому. Він з самого знайомства з вами має відчути вашу небайдужість, зацікавленість. Деколи це важливіше від усіх інших моментів. Землі в Україні багато, а влади, яка допомагає інвесторам не лише на словах, треба пошукати. Також треба пам’ятати, що інвестора не можна дурити. Він все одно знайде про вас всю інформацію через власні канали, і якщо упіймає на брехні, відвернеться від вас.

Теги:

стаття

Область:

Хмельницька область

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
3d8f43c625176d0174b1f5e00c4ca27b

18 грудня 2017

Як відкрити у себе завод на 2000 робочих місць...

Голова Немирівської ОТГ Вінницької області Віктор Качур про завод Fujikura, який розпочне роботу у Немирові вже за...

A1c036f559661e8d8ba8918d1cded1d5

18 грудня 2017

Великі досягнення і амбітні плани Вакулівської ОТГ

Новий стадіон, дитячі майданчики, відремонтовані школи та дитячі садки, освітлені вулиці та якісне водопостачання –...

026f5a26e629b1da9389121fb6a62c42

18 грудня 2017

Реанімація інфраструктури у Носівській ОТГ

Носівська об’єднана територіальна громада, що на Чернігівщині, за рік існування майже добудувала школу, яку районна...