Щоб знайти інвестора, треба думати не по-совковому, - голова Княгининівської ОТГ

Голова Княгининівської ОТГ Волинської області Олена Твердохліб про те, як зробити, щоб не громада шукала інвестора, а інвестор шукав громаду.

Вже наступного року на території Княгининівської ОТГ мають з’явитися найбільший в Україні завод із заморозки ягід та фруктів, а також велика сонячна електростанція. А наприкінці грудня у громаді має пройти земельний аукціон, на якому продадуть кілька ділянок. Голова Княгининівської ОТГ Олена Твердохліб стверджує, що проблеми з пошуком інвесторів немає: вони самі звертаються до неї. За словами пані Олени, найкращим інструментом просування ОТГ та найкращими рекламними агентами  є жителі громади.

Автор: Дмитро Синяк 

Міжнародна траса та сонячні батареї

Ви не раз розповідали журналістам, що на території Княгининівської ОТГ є кілька привабливих для потенційних інвесторів земельних ділянок, причому більшість з них розташовані біля траси міжнародного сполучення Е85, що поєднує Румунію з Білоруссю. Чи це справді так?

- Саме так. У грудні ми плануємо продати їх з аукціону. У мене є вже кілька реальних пропозицій щодо цих ділянок від інвесторів з Києва та Харкова. Причому вони готові як купити землю, так і взяти її у довгострокову оренду. Але ми, швидше за все, оберемо продаж.

Чому? Адже орендна платня гарантує вам стабільний дохід

- Ми плануємо здавати в оренду цілий ряд інших ділянок, наприклад, виділених під магазини. Але деякі все ж змушені продати, бо інфраструктура громади є фактично знищеною. Ми часто обмінюємося досвідом з головою Боратинської ОТГ, так-от він справді не продає земельних ділянок. Адже у його громаді є практично вся інфраструктура: вуличне освітлення, водогони тощо. Будівлю сільради, школи, садочку не так давно капітально відремонтовано. У нас все тільки треба робити. І для цього знадобляться чималі кошти.

Як ви шукаєте інвесторів для продажу земельних ділянок громади?

- Скажу вам без зайвої скромності: не ми шукаємо інвесторів – вони шукають нас. Вони читають про нас у ЗМІ, чують відгуки про нас від місцевих жителів та підприємців і, напевно, бачать, що ми не такі, як усі; що з нами легше знайти спільну мову, ніж з іншими. Один інвестор, киянин, просто проїжджав через Княгининок, вертаючись з ділової поїздки до Польщі. Він зупинився у місцевому готелі, де розговорився з працівниками готелю. Ті розповіли про усі зміни, які відбулися у нашій громаді після об’єднання. Після цього цей чоловік вирішив зустрітися зі мною. Тепер він весь час телефонує, питаючи, коли буде земельний аукціон. Він хоче побудувати у нашому селі Зміїнці торговий центр. Ми тільки за. Щоправда, наголошуємо: кожна ділянка буде продана з аукціону тому інвестору, який запропонує найвищу ціну.

 

Про палки в колеса та районну владу

Наскільки велике значення при розмові з інвестором має схема планування територій району та генеральні плани населених пунктів?

- Колосальне. У грудні, до речі, у районі нам мають погодити скориговані генеральні плани 9-ти наших населених пунктів. У цих планах кілька ділянок, які раніше були поза межами населених пунктів, включено у межі населених пунктів. Добитися цього нам було дуже непросто, адже районні чиновники, на жаль, не хочуть, щоб наше ОТГ процвітало.

Ділянка під сонячну електростанцію розташована у селі Іванчицях, яке знаходиться в іншому районі і тільки хоче приєднатися до Княгининівської громади. Чи не викличе прихід інвестора спроб з боку інших громад переманити Іванчиці до себе?

- Річ у тім, що інвестор з Голландії звернувся не до Іванчиць, а до Княгининівської сільської ради. Не думаю, що він залишиться, якщо дізнається, що повинен мати справу не з нами, а з кимось іншим. Зараз він чекає на завершення процесу об’єднання, який, на жаль, загальмувався через саботаж обласної адміністрації. Площа ділянки, на яку він розраховує, становить 15 га.

Чим ви завинили перед обласною адміністрацією?

- Це загадка і для мене самої. Ми думали, що вибори в Іванчицях вдасться провести ще цього року, наприкінці грудня, адже Волинська обласна рада прийняла рішення про відповідні зміни до перспективного плану ще 9 вересня. Проте обладміністрація з незрозумілих причин не відправила документи на узгодження до Кабміну. Через це вибори швидше за все відбудуться вже навесні. Я вже давно звикла до протистояння з районною адміністрацією, а до саботажу з боку обласної адміністрації була не готова. Тому з об’єднанням все так затягнулося.

Продам земельну ділянку. Дорого.

Ви також розповідали журналістам про інвестора, який хоче зібрати власників земельних паїв у кооператив, щоб вирощувати на їхніх ділянках малину чи лохину. Іще він начебто планує відродити колишню славу місцевих яблуневих садів…

- Так, це польський інвестор, якого запросив до співпраці місцевий підприємець. Цей інвестор, до речі, не зміг знайти спільну мову з попереднім сільським головою Княгининка. Думаю, сади у нас почнуть відроджувати не так швидко, як нам би цього хотілося. Бо спочатку мають з’явитися малинники: у нашій громаді незабаром почнуть будувати найбільший в Україні завод із шокової заморозки ягід та фруктів. Розробка проектної документації для цього заводу вже добігає кінця. На місці майбутнього заводу вже діють кілька морозильних цехів. Вже зараз майбутній власник заводу просить місцевих жителів вирощувати малину, оскільки на разі йому доводиться привозити її аж з Вінниччини.

А виконком об’єднаної громади він просить виділити під приміщення заводу земельну ділянку…

- Вона була власністю сільської ради і перебувала в оренді одної компанії. Оскільки на цій ділянці вже було збудовано кілька об’єктів цієї компанії, вона й отримала право викупу. Щоправда, ми продали цю ділянку, максимально піднявши ціну на неї. Спершу інвестор планував заплатити за неї 570 тис. грн, але врешті-решт заплатив 1,3 млн грн. З цих грошей 1 млн грн ми витратили на капітальний ремонт лівого крила шкільної будівлі, у якому розміщено початкову школу. По завершенні ремонту запросили інвестора на шкільну лінійку. Учні та вчителі цілої школи хором кричали йому: «Дя-ку-є-мо!» Це дуже розчулило і вразило його. Вже у вересні цього року на існуючі виробничі потужності він взяв додатково 40 працівників, а наступної весни планує взяти ще 40. Коли ж запрацює завод, кількість персоналу зросте до 300 осіб.

Нещодавно ви продали ділянку під будівництво котеждів-таунхаусів. Як знайшли покупця для неї?

- Нещодавно ми справді продали землю у селі Зміінець громадянам України та Польщі під будівництво котеджів-таунхаусів. Поляк дуже довго з’ясовував, скільки йому доведеться доплачувати до кишень місцевої влади. І не повірив, що платити треба тільки до бюджету громади. Більше того, ми продали йому цю ділянку за дуже високою ціною. Спочатку він хотів заплатити за 25 соток лише 270 тис. грн, а реально виклав за них 900 тис. грн. Але при цьому ми пообіцяли: усі ці гроші підуть на перекриття даху у садочку села Рокині. Це надзвичайно його вразило, і згодом цей поляк розповів про це своїм знайомим. Тепер мені телефонують інвестори з Польщі.

 

Сміттєвий полігон і видобуток метану

Ваші земельні ділянки розташовані у межах населених пунктів?

- Так, і у цьому їхня сильна сторона. Проте ми з нетерпінням чекаємо, коли громадам передадуть землі поза межами населених пунктів. На них теж знайдуться інвестори. Крім того, ми маємо велику проблему зі сміттєвим полігоном у селі Брище. Сам полігон знаходиться на землях поза межами населених пунктів, але де-факто він знаходиться у самому селі. Луцьк платить за оренду цього полігону нам, але усі роботи на ньому виконуються без нашої участі. Прибутки від видобування метану на полігоні отримує Луцька міська рада, а нам залишається тільки зіпсована екологія.

А як же орендна плата?

- Наприкінці минулого року Луцька райдержадміністрація під великим тиском громадськості нарешті погодилась збільшити орендну плату за використання полігону з 20 тис. грн до 1,2 млн грн на рік. Однак райадміністрація зробила все можливе, щоб гроші ми почали отримувати лише з серпня. І це завдало мені чимало проблем, адже на ці кошти у бюджеті громади було заплановано чимало робіт: ремонт клубу у Брищі, очистка води у водогоні цього села тощо.

Минулого року китайські інвестори висловлювали бажання побудувати на цьому звалищі сміттєпереробний завод. Чим закінчилася історія?

- Нічим і, власне, саме через те, що йшлося про ділянку, яка знаходиться поза межами населених пунктів. Між тим, інвестори хотіли мати справу виключно з Княгининівською сільською радою, а не з Луцькою райдержадміністрацією і не з Луцькою міською радою. Бо десять років тому китайці вже мали негативний досвід спілкування з цими чиновниками, які відверто натякали їм на необхідність платити хабарі. Китайські підприємці також хотіли, щоб співвласником 13% майбутнього заводу виступила, власне, наша ОТГ, а не районна адміністрація і не обласна рада. Якщо землі поза межами населених пунктів передадуть громадам, ми спробуємо відновити цей проект.

 

Як змінити «совкову» свідомість?

Що би ви порадили громадам, які шукають інвесторів?

- Щоб вони намагалися пробудити активність у простих людях. Якщо інвестора шукатиме тільки голова громади, успіху чекати марно. А от коли до справи долучаються звичайні люди, можна зробити дуже багато. Люди є справжнім двигуном прогресу. Коли вони розповідають своїм знайомим про успіхи села, у якому живуть, це є найкращою рекламою для цього села. Такого ефекту не добитися, навіть якщо завішати все це село білбордами. От поїхали наші люди до своїх родичів в Івано-Франківськ чи у Харків, і згодом на мене починають сипатися дзвінки з цих міст. Хтось цікавиться ділянкою під готель, хтось розпитує про можливості будівництва котеджів. Люди – велика сила! Найголовніше: щоб знайти інвестора, треба думати не по-радянськи, не по-совковому. Але для багатьох голів громад це дуже важко, майже неможливо.

У чому відрізняється радянський спосіб мислення від нерадянського?

- Щоб зрозуміти це, треба більше їздити за кордон. Я дев’ять років прожила у Чехії, я вільно розмовляю чеською та на середньому рівні – англійською. Головне – думаю не так, як інші. До мене заходять без стуку, я терпіти не можу бюрократії. Я не боюся ризикувати – приймати неординарні рішення, діяти відповідно до конкретного моменту. Також я добре розумію європейців. Я знаю, що шукає іноземний інвестор. Йому треба зовсім небагато: прозорості в усіх справах та взаємної довіри.

Як ви просуваєте свою громаду? Чи берете, наприклад, участь в інвестиційних форумах?

- Коли я була підприємцем (у мене був невеличкий швейний цех з пошиття одягу для новонароджених), я не платила за рекламу своєї продукції. Лише розміщувала логотип на одязі, котрий ми шили. Я завжди робила ставку на відгуки людей. Зараз я багато пишу у Facebook, даю інтерв’ю, запрошую до себе гостей для обміну досвідом і сама їжджу у гості. От незабаром до нас приїде група з Чернівців. Причому я не хочу розказувати їй про успіхи моєї громади особисто. Я хочу, щоб про це розказали члени громадської організації одного з сіл громади…

Чи робите якісь заходи для того, щоб привертати увагу до своєї громади?

- Наприклад, нещодавно ми поставили  рекорд з найбільшої кількості виготовлених  сирників  в межах однієї ОТГ. Ми зробили 3917 сирників, і цей рекорд було занесено до Книги рекордів України. Гостей, і особливо журналістів, у нас було безліч. Це при тому, що ми нікого з них особисто не запрошували – вони просто прочитали мій пост у Facebook. А особливо їхній інтерес підігрівала заборона на зйомку. Адже Княгининівська громада бере участь у телепроекті «1+1» «Громада».

 

Громада-телезірка

Отже я маю справу з громадою-телезіркою?

- Мабуть. «Громада» – нове соціальне реаліті-шоу, в якому п’ять ОТГ України змагатимуться за інвестиції, створюючи проекти для поліпшення життя у регіонах. Крім нас, з усіх ОТГ України обрали ще по одній громаді з Івано-Франківщини, Тернопільщини, Миколаївщини і Луганщини. Проект а реалізується спільно з програмою DOBRE-USAID та з американським фондом WNISEF. На екрани цей проект вийде у січні-лютому наступного року. Участь у проекті є певним іміджевим ризиком, йти на який відмовилися багато голів об’єднаних громад. Що коли щось не вийде, і про це дізнається вся країна? Я ж ризикнула.

Чи виправданий цей ризик? Що отримаєте за перемогу у проекті?

- 1 млн грн від фонду WNISEF. У разі перемоги, на ці гроші відкриємо у себе заправку для електромобілів. У нас вже є домовленості щодо цього з місцевими підприємцями. Один з них не проти закупити для своїх потреб кілька електромобілів. Крім цього, наша громада розташована на трасі міжнародного значення, якою щодня проїжджають чимало туристів. Заправка для електромобілів змушувала б їх зупинятися у нас. Ми намагаємося дивитися у майбутнє, хоча подекуди воно виглядає цілковитою фантастикою.

Скільки громада планує отримати від інвесторів наступного року?

- Це питання, власне, і є яскравим прикладом совкового підходу до інвестора. Мені не потрібні нічиї гроші, мені потрібен розвиток громади. Звісно, ми отримаємо від інвесторів і ПДФО, і орендну плану, і плату від продажу земельних ділянок, і гроші за пайову участь від будівництва, але це не головне. Найважливішим для нас є сам інвестор і його бізнес, оскільки він є запорукою нашого завтрашнього добробуту. Решта, і у тому числі гроші, є другорядним.

Теги:

стаття

Область:

Волинська область

Громади:

Княгининівська сільська об’єднана територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
3d8f43c625176d0174b1f5e00c4ca27b

18 грудня 2017

Як відкрити у себе завод на 2000 робочих місць...

Голова Немирівської ОТГ Вінницької області Віктор Качур про завод Fujikura, який розпочне роботу у Немирові вже за...

A1c036f559661e8d8ba8918d1cded1d5

18 грудня 2017

Великі досягнення і амбітні плани Вакулівської ОТГ

Новий стадіон, дитячі майданчики, відремонтовані школи та дитячі садки, освітлені вулиці та якісне водопостачання –...

026f5a26e629b1da9389121fb6a62c42

18 грудня 2017

Реанімація інфраструктури у Носівській ОТГ

Носівська об’єднана територіальна громада, що на Чернігівщині, за рік існування майже добудувала школу, яку районна...