Українські громади сьогодні функціонують у надзвичайно складних умовах повномасштабної війни, значних руйнувань інфраструктури, дефіциту людських і фінансових ресурсів, нагальної потреби у відновленні. Саме тому стратегічне планування зараз важливіше, ніж будь-коли. Не як формальна вимога закону, а як реальна відповідь на питання: куди слід рухатись і що робити першочергово?

Якісна стратегія розвитку є критично необхідною ще й тому, що в Україні триває реформа публічних інвестицій, яка вимагає від громад нових підходів до планування та управління ресурсами. Зокрема, громади мають розробляти середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій, які повинні базуватися на актуальних, реалістичних і добре обґрунтованих стратегічних цілях. За відсутності такої стратегічної основи або за її формального характеру ефективне управління інвестиціями стає неможливим. На важливості створення локальних стратегій розвитку та оприлюднення їх у єдиній геоінформаційній системі наголосила і Європейська Комісія у своєму звіті в межах Пакета розширення Європейського Союзу за 2025 рік.

Наявність стратегій

Експерти програми «Прозорі міста» проаналізували офіційні сайти 20 міських рад^[1] обласних центрів України та Києві. До столиці є дещо інші вимоги щодо стратегії, тому про неї розповімо в окремому розділі.

З’ясувалося, що на чотирьох вебсайтах — Миколаєва, Рівного, Харкова та Чернігова — відсутні окремі тематичні розділи або сторінки, присвячені стратегіям розвитку. Тобто жителі громад не мають можливості в зручний спосіб ознайомитися з цим важливим документом, планами й результатами досягнення його цілей або принаймні дізнатися про те, на якій стадії розробки він перебуває.

Результати більш детального пошуку документів засвідчили, що станом на квітень 2026 року затверджені 11 стратегій розвитку міських територіальних громад (МТГ) — Вінницької, Житомирської, Івано-Франківської, Кропивницької, Луцької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської та Ужгородської. П’ять із них мають горизонт планування до 2027 року, одна — до 2028 року, чотири — до 2030 року. В Івано-Франківську затвердили Стратегію розвитку МТГ до 2040 року.

10 із 11 перерахованих громад затвердили стратегії у 2024–2026 роках, і лише Вінниця керується документом, заснованим на реаліях довоєнного 2021 року. Міська рада усвідомлює цю проблему і на сторінці «Стратегія 3.0» зазначає, що процес її актуалізації з урахуванням нових викликів та пріоритетів триває.

Окремо варто сказати про єдину геоінформаційну систему здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад — державний ресурс, де громади мають оприлюднювати свої стратегії. Станом на 30 квітня 2026 року там були представлені стратегії МТГ лише шести областей: Вінницької, Дніпропетровської, Закарпатської, Миколаївської, Полтавської та Рівненської. Серед обласних центрів, які мають актуальні стратегії, була представлена лише Полтава.

У 9 із 20 міст, де експерти програми не знайшли актуальних локальних стратегій, ситуація виявилася дуже строкатою. Наприклад, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси та Чернівці мають стратегії розвитку міст, а не територіальних громад. Ці документи затверджувались протягом 2017–2021 років.

На офіційних вебсайтах Харківської, Херсонської та Чернігівської міськрад не вдалося знайти жодних актуальних стратегій. Стратегія розвитку Харкова до 2030 року як «надійний фундамент великого європейського майбутнього міста» анонсував ще у 2011 році Г.Кернес, але міська влада так і не змогла фіналізувати ані її створення, ані розробку стратегії для Харківської МТГ. Херсонська міська рада у 2021 році активно працювала над стратегією, але не встигла затвердити її до повномасштабного вторгнення. А Чернігів лише у жовтні 2025 року ухвалив рішення про початок розроблення проєкту стратегії розвитку МТГ до 2027 року.

Львівська міська рада у липні 2025 року затвердила стратегію розвитку Львівської МТГ на 2026–2028 роки. Однак вона містить лише п’ять сторінок і складається з переліку пріоритетів, завдань за пріоритетами та галузей публічних інвестицій. В документі немає ані аналізу поточної ситуації, ані стратегічних та оперативних цілей, ані положень про моніторинг, тому назвати цей документ повноцінною стратегією важко.

Хмельницький нещодавно завершив реалізацію стратегічного плану розвитку своєї МТГ на 2021–2025 роки, про що міський голова звітував у квітні. Наразі триває робота над стратегією розвитку Хмельницької МТГ до 2035 року.

Плани заходів з реалізації стратегій

План заходів з реалізації стратегії розвитку територіальної громади має визначати на середньостроковий період (3–4 роки) заходи, проєкти, місцеві програми розвитку, відповідно до завдань, визначених у стратегії, а також встановлювати відповідальних виконавців, строки виконання, обсяги і джерела фінансування та індикатори результативності.

З 11 міст, що мають стратегії, актуальні плани заходів аналітики знайшли лише у восьми. Винятками стали Вінниця, Одеса та Суми. У Вінниці згадки про план взагалі відсутні. Одеса, яка затвердила свою стратегію у лютому 2026 року, перебуває на етапі збору пропозицій щодо проєктів місцевого розвитку до плану заходів на 2026–2027 роки. А Суми, які також затвердили стратегію у лютому 2026 року і зазначили в ній, що план заходів з реалізації стратегії розроблений на період до 2027 року, не виклали його ані як додаток до відповідного рішення ради, ані на сторінці «Стратегія розвитку Сумської міської ТГ».

Щодо інших 8 муніципалітетів, які мають відповідні документи, то Ужгородська МТГ сформувала план заходів до 2026 року, Житомирська, Кропивницька, Луцька, Миколаївська і Рівненська МТГ — до 2027 року, а Івано-Франківська і Полтавська МТГ — до 2028 року.

Звіти про моніторинг реалізації стратегії

Згідно з методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Мінрозвитку № 265 від 21 грудня 2022 року:

• моніторинг плану заходів відбувається двічі на рік на основі відстеження виконання визначених індикаторів оцінки результативності;
• моніторинг реалізації стратегії здійснюється щороку шляхом порівняння базових та фактичних значень показників.

За результатами моніторингів мають формуватися відповідні звіти. Мінрозвитку розробило зразки цих звітів і зазначило, що звіт про моніторинг плану заходів подається в термін не пізніше одного місяця після закінчення звітного періоду на розгляд відповідної ради, а звіт про моніторинг реалізації стратегії оприлюднюється на офіційному вебсайті місцевої ради.

Аналітики з’ясували, що результати проведення моніторингу плану заходів в окремих розділах сайтів, присвячених стратегії розвитку, поширили лише два міста — Кропивницький та Луцьк. Кропивницький опублікував результати моніторингу за І півріччя 2025 року, а Луцьк — результати виконання плану за перші два квартали 2025 року і за 2025 рік загалом. Що стосується річного моніторингу реалізації стратегії, то лише Луцька міська рада оприлюднила відповідний звіт за 2025 рік у тематичному розділі свого сайту.

Натомість Сумська міська рада спільно з ГО «Місто розумних» розробили електронний сервіс, який має на меті залучити громадськість до моніторингу виконання стратегії. Завдяки цьому онлайн-інструменту жителі, журналісти, дослідники мають доступ до чотирьох дашбордів, кожен з яких відповідає за одну зі стратегічних цілей громади. Дашборди дають змогу відстежувати, як виконуються ключові ініціативи, порівнювати планові та фактичні результати. Також на них відображаються показники виконання, зокрема графіки фінансування, відсоток виконаних завдань та прогрес за роками.

Ситуація в Києві

Через свій особливий статус столиця повинна була розробити не стратегію розвитку МТГ, а регіональну стратегію розвитку. Керуватися при цьому вона мала постановою КМУ № 816 від 4 серпня 2023 року.

На офіційному сайті Київради доступна сторінка «Стратегія розвитку міста Києва», де закріплено посилання на затверджену у 2011 році стратегію до 2025 року зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням ради у 2015 році. Про наступні зміни, внесені у документ в 2017 році, користувачі сторінки вже не мають можливості дізнатися. Як і про те, що у грудні 2024 року Київрада продовжила дію стратегії до 2027 року і затвердила її оновлений текст.

У тому ж рішенні 2024 року зазначалось, що КМДА та районні в місті Києві державні адміністрації мають забезпечити розробку плану заходів на 2025–2027 роки з реалізації стратегії та подання його на затвердження міській раді. Київрада затвердила план у жовтні 2025 року, однак на тематичній сторінці посилання на цей документ немає.

Згідно з Постановою КМУ, проведення моніторингу реалізації регіональних стратегій і виконання планів заходів має включати:

• підготовку щопівроку до 1 числа третього місяця, що настає за звітним періодом, моніторингового звіту про виконання плану заходів;
• підготовку щороку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, моніторингового звіту про реалізацію регіональної стратегії.

Затверджені моніторингові звіти мають оприлюднюватися на офіційному вебсайті ради. На жаль, Київрада не оприлюднила на своїй тематичній сторінці жодного посилання на ці звіти. Деякі з них можна знайти на сторінці «Стратегія розвитку міста Києва» сайту Департаменту економіки та інвестицій КМДА, де пересічна людина навряд чи здогадається їх шукати.

Рекомендації

Міські ради, з одного боку, перевантажені великою кількістю стратегічних та планових документів, які вони повинні створити та затвердити, а з другого — страждають від низького інституційного потенціалу, зокрема від нестачі кваліфікованих співробітників. Однак публічні і прозорі розробка, втілення і комунікація стратегій розвитку та планів заходів — це не лише про стратегічні та оперативні цілі, а й про можливість згуртувати громади, виявити їхній прихований або недооцінений потенціал. Крім того, наявність у громад власних стратегій — показник того, що Україна свідомо та стратегічно готується до впровадження політики згуртованості ЄС, чітко визначаючи пріоритети розвитку та відповідні напрями використання ресурсів.

Тому ми рекомендуємо міським радам:

1. Розробити стратегію розвитку МТГ, керуючись наказом Мінрозвитку № 265 від 21 грудня 2022 року.
2. Узгодити стратегію розвитку МТГ зі стратегічними цілями і пріоритетами, визначеними Державною стратегією регіонального розвитку на 2021–2027 роки.
3. Узгодити стратегію розвитку МТГ з актуальною регіональною стратегією розвитку, погодженою у 2025 році експертною робочою групою Мінрозвитку з опрацювання проєктів регіональних стратегій та планів заходів з їх реалізації.
4. Розробити план заходів з реалізації стратегії, керуючись наказом Мінрозвитку № 265 від 21 грудня 2022 року.
5. Проводити моніторинг реалізації плану заходів двічі на рік, а стратегії розвитку — раз на рік.
6. Забезпечити системне залучення жителів до розроблення, актуалізації, реалізації та моніторингу стратегії розвитку громади через публічні консультації, опитування, громадські обговорення, робочі групи та інші інструменти участі, із подальшим оприлюдненням отриманих пропозицій і результатів їхнього розгляду.
7. Створити на офіційному вебсайті міської ради окремий розділ, присвячений стратегії розвитку МТГ.
8. В цьому тематичному розділі надати актуальні посилання на:

• рішення про затвердження стратегії розвитку МТГ;
• стратегію розвитку МТГ в єдиній актуальній редакції, яка відображає всі внесені зміни;
• рішення про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії;
• звіти про результати проведення моніторингу плану заходів;
• звіти про результати проведення моніторингу реалізації стратегії.

9. Оприлюднити стратегію розвитку МТГ в єдиній геоінформаційній системі здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.
10. Оприлюднити стратегію розвитку МТГ та план заходів з реалізації стратегії у профілі громади в системі управління публічними інвестиціями DREAM.
11. Вивчити досвід Сумської міської ради та розглянути можливість створення електронного сервісу, який надає доступ до актуальних результатів моніторингу реалізації стратегії.

В умовах війни, відновлення та євроінтеграції стратегія розвитку громади повинна працювати як практичний інструмент ухвалення рішень: допомагати визначати пріоритети, будувати партнерства, залучати ресурси для реалізації проєктів відбудови та розвитку, пояснювати жителям логіку дій влади та регулярно показувати прогрес.

Без актуальної стратегії, плану заходів і публічного моніторингу громада фактично втрачає можливість отримати відповіді на ключові питання: куди вона рухається, що вважає пріоритетом, на що спрямовує кошти і яких результатів уже досягла. Саме тому прозора комунікація стратегій — це не формальність, а частина якісного місцевого врядування та підготовки українських міст до європейських стандартів управління розвитком.