На Європейському конгресі місцевого самоврядування в Миколайках визначили, як розблокувати потенціал громад перед лицем глобальних викликів – від безпекових загроз до демографічної кризи.

---

Як зробити громаду не просто об’єктом управління, а повноправним суб’єктом протидії глобальним викликам? Чи готова Європа перейти від лінійного адміністрування до багаторівневого адаптивного управління, де місцеве самоврядування відіграє ключову роль? Ці питання стали центральними під час панельної дискусії, організованої Національним інститутом стратегічних досліджень (НІСД) на ХІ Європейському Конгресі місцевого самоврядування, що минулого тижня зібрав у польських Миколайках понад 3000 учасників з 33 країн.

Дискусія під назвою «Територіально орієнтовані політики: як розблокувати місцевий потенціал перед лицем сучасних викликів?» об’єднала провідних експертів з України, Польщі та Словаччини. Модерував розмову заступник директора НІСД, доктор економічних наук Ярослав Жаліло.

Час невизначеності: чому старих рецептів більше недостатньо

Девіз Конгресу цього року – «Місцева влада у часи невизначеності – місцеві відповіді на глобальні виклики». Як ніколи, це звучить актуально для України, яка багато років поспіль протистоїть повномасштабній агресії.

Відкриваючи дискусію, Ярослав Жаліло наголосив, що сучасні виклики (безпека, клімат, енергетика, цифровізація, міграція) мають глобальну природу, але їхній комплексний характер вимагає залучення всіх ресурсів – аж до рівня окремої територіальної громади.

«Громади мають бути стійкими, адаптивними та здатними до трансформацій. Національні політики повинні бути максимально налаштовані на посилення цієї спроможності. Саме тому нам потрібні спеціальні територіально орієнтовані політики, які дозволять використати унікальний місцевий контекст для реагування на великі виклики», – зазначив він, додавши, що цей підхід має стати основою майбутньої Європейської політики згуртованості.

Довіра, турбулентність і соціальний капітал: трикутник стійкості

Експерти зійшлися на думці, що в основі міцної громади лежить не лише фінансовий ресурс, але й ресурс людських взаємин.

Василь Куйбіда, доктор наук з державного управління (Інститут держави і права ім. В. Корецького НАН України), описав сучасний стан як «багатовимірну турбулентність», що розмиває традиційні механізми стабільності. Ризики сьогодні – це симбіоз безпекових, соціально-демографічних та інфраструктурних проблем.

«Від лінійного адміністрування ми маємо переходити до багаторівневого адаптивного управління. Головне завдання місцевої влади сьогодні – зміцнювати довіру та впроваджувати партнерство. А держава, своєю чергою, мусить визнати громади не просто виконавцями, а рівноправними партнерами у реалізації загальнонаціональних політик», – підкреслив він.

Цю думку розвинув Міхал Вашечка, директор програм Братиславського інституту політики (Словаччина). На його думку, провідну роль у трансформації громад відіграє соціальний капітал, який сьогодні перебуває під загрозою через ерозію довіри. Він окреслив кілька системних зрушень, що тиснуть на місцеве самоврядування:

• Демографічні зміни, що руйнують стару податкову базу;
• Економічна поляризація всередині громад;
• Цифрові розриви через нерівний доступ до технологій;
• Кліматичні зміни;
• Зростання фіскальних обмежень.

«Ключове завдання сьогодні – вибудовувати довіру заново. Без цього неможлива ані соціальна згуртованість, ані ефективне управління», – резюмував словацький експерт.

Досвід Польщі та українська стійкість: взаємне збагачення

Польський погляд на проблему представив Марчін Хрущель, керівник офісу Урядового уповноваженого з польсько-української співпраці щодо розвитку (Міністерство фондів розвитку та регіональної політики Польщі). Він нагадав, що місцеве самоврядування – це «ДНК демократії», і сьогодні воно перебуває під ударом через безпекові ризики, депопуляцію та непередбачуваність.

«Громади мають зберігати єдність в умовах гібридних атак. Ми повинні навчитися використовувати доступні кошти максимально ефективно», – зауважив Марчін Хрущель.

Він розповів про спеціальні політики Польщі для східних регіонів та наголосив на зацікавленості Варшави у зміцненні українських громад для посилення співпраці. Примітно, що Польща готова ділитися досвідом освоєння європейських фондів, натомість український досвід забезпечення стійкості в умовах прямих воєнних та гібридних загроз стає унікальним кейсом для вивчення всією Європою.

Суб’єктність громад як запорука безпеки

Підбиваючи підсумки, Ярослав Жаліло наголосив на багатогранності завдань, що постають під час формування територіально орієнтованих політик.

«Успіх цих політик напряму залежить від максимального зміцнення суб’єктності громад у системі державного управління. А фундаментом цієї суб’єктності є міцний соціальний капітал та згуртованість. Саме вони дозволяють громаді бути стійкою там, де традиційні механізми дають збій», – підсумував він.

Проведена дискусія вкотре підтвердила: в епоху глобальної турбулентності саме сильне, згуртоване та наділене реальними повноваженнями місцеве самоврядування стає тією опорою, яка тримає каркас демократії та безпеки. І Україна, попри війну, сьогодні є одним із головних джерел такого безцінного досвіду.

ХІ Європейський Конгрес місцевого самоврядування проходив 2–3 березня 2026 року в місті Миколайки (Польща). Організатором панелі виступив Національний інститут стратегічних досліджень як інституційний партнер польського Інституту східних досліджень.