Староста-«двірник», а не «інноватор» – гальмо для ОТГ

На експертному круглому столі «Розвиток ОТГ в Чернівецькій області: потреби, реальна практика та експертиза», що відбувся з нагоди Дня місцевого самоврядування, одним з актуальних питань став рівень компетентності кадрів в ОТГ. Зокрема, мова йшла про старост, їх роль і функції в житті об’єднаної територіальної громади. Свою думку з цього приводу висловив радник з регіонального розвитку Чернівецького відокремленого підрозділу Центру розвитку  місцевого самоврядування Олексій Грушко:

«На старост ОТГ зараз покладається і буде покладено дуже багато питань, пов’язаних з місцевим розвитком населеного пункту, за який він відповідає. Проблема в тому, що на даний момент у більшості старост є власний апарат, який складається з діловода та, іноді, соціального працівника, які виконують всю технічну роботу, – фактично сільрада в мініатюрі. Й тому виникає питання: а які ж тоді функції виконує староста? Безумовно, в першу чергу староста повинен організовувати заходи у селі, відслідковувати проблеми громади та пропонувати варіанти їх вирішення. Проте староста спокійно, особливо в невеликих старостинських округах, може видавати й довідки та займатися іншими питаннями діловодства. Більше того, якщо порахувати, скільки місцевому бюджету коштуватиме один працівник при старості, то вийде як мінімум 55 000 грн. на рік. Якщо ж в громаді чотири населені пункти, то це вже 220 000 грн. виплат на оплату праці на рік. Для порівняння – це прес для пластикових пляшок або подрібнювач щепи. Тобто виходить, що громада, просто забравши діловодів при старостах, може знайти в себе додатковий ресурс для громади. Якщо старост навчити користуватися комп’ютером, навчити основним моментам, пов’язаним з їхньою роботою, максимально автоматизувати та «айтіфікувати» їхню діяльність. то це буде додатковий фінансовий ресурс для місцевих бюджетів. Особливо це актуально для громад, які утворені не навколо районних центрів. Тому було б дуже добре, якби ми могли реалізувати спільний проект, направлений на підвищення кваліфікації старост.

Окрім того, хотів би зауважити, що громадам потрібно переходити з мислення «двірника» до мислення «інноватора», тому що зараз більшість мислять категоріями «треба відремонтувати амбулаторію», «треба відремонтувати школу» тощо. Я розумію, що соціальна сфера ближча і результати від цієї роботи видно одразу. Так, місцями це й політичний момент, пов'язаний з тим, що це підвищує одразу рівень довіри населення до нової влади ОТГ, але це все одно рівень «двірника»: ми латаємо дірки, намагаємось вирішити питання, які не вирішувалися двадцять років. Проте навіть в соціальних проектах завжди можна знайти розвиткову складову – не просто відремонтувати школу, але й закупити нове обладнання для класів хімії, фізики, облаштувати експериментальний сад. Або та сама дорога: з одного боку – це покращення інфраструктури села, проте якщо це центральна вулица – це й одночасно підвищення трафіку, а підвищення трафіку веде до розвитку економіки. Тому в громадах потрібно переходити з рівня роботи із соціальними проектами до роботи з розвитковими проектами. Що приємно, більшість новостворених громад вже мають або планують взяти на роботу з 1 січня проектних менеджерів, тому що вже розуміють цю необхідність. Це свідчить про те, що робота Центру не є марною і ми поступово виводимо громади на новий рівень».

Що ж є визначальним критерієм для сталого розвитку громад? Як зазначили учасники, для новоутворених ОТГ важливо експериментувати  з інноваційними концепціями, інструментами та моделями управління, залучати громадян до процесу розвитку,  забезпечувати реалізацію  їхніх ідей.

Швидкими темпами більшість ОТГ шукають сьогодні додаткові можливості для всебічного розвитку своєї громади, залучають донорську допомогу. Реформа децентралізації дала поштовх для громад більше концентрувати увагу на своїх надбаннях, вдало ними користуватися задля залучення інвестицій. Староста-«двірник», а не «інноватор» – гальмо для об’єднаної територіальної громади. Адже тільки «інноватор» розуміє, що проектна діяльність – це перспективний шлях розвитку об’єднаних територіальних громад.

19.12.2017 - 11:18 | Переглядів: 6659
Староста-«двірник», а не «інноватор» – гальмо для ОТГ

Теги:

староста

Область:

Чернівецька область

Джерело:

«Буковинський вісник»

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

19 лютого 2020

Робота над оптимальною мережею соціальної інфраструктури та завершення підготовки перспективних планів. Що далі?

Робота над оптимальною мережею соціальної...

В Україні створили геоінформаційну базу даних усіх надавачів публічних послуг на рівні територіальних громад. Вона...

19 лютого 2020

Законопроект, необхідний для завершення формування спроможних громад і районів, готовий до другого читання

Законопроект, необхідний для завершення...

19 лютого 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування,...

19 лютого 2020

16 з 24 областей подали до Уряду проекти перспективних планів, інші мають зробити це до 21 лютого, – радник Прем’єр-міністра

16 з 24 областей подали до Уряду проекти...

Станом на 18 лютого, 16 обласних державних адміністрацій подали до Кабінету Міністрів проекти перспективних планів....

18 лютого 2020

18 лютого 2020

Або ми завершуємо процес децентралізації, або втрачаємо час і віру людей у зміни на краще, - В’ячеслав Негода

Або ми завершуємо процес децентралізації, або...

  Децентралізація буде успішною, матиме цінність, якщо люди отримуватимуть усі необхідні послуги там, де...