Децентралізація освіти – один з реальних кроків до розвитку територій

В Україні триває процес децентралізації влади. В ході реформи об’єднані територіальні громади мають стратегічне завдання – створити функції управління освітою. Метою такого реформування насамперед є передача повноважень і відповідальності за управління освітою демократично обраним органам місцевого самоврядування і школам. Однак, повноваження щодо визначення загальноукраїнської освітньої стратегії та спільного курсу освітньої реформи повинні бути збережені за Міністерством освіти і науки.

Про переваги, проблеми та перспективи децентралізації освіти в Україні читайте в інтерв’ю із Головою Асоціації об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Олександром Корінним, який також є головою Новоукраїнської ОТГ.

– Пане Олександре, які країни можуть бути прикладом для нашої держави в процесі децентралізації освіти?

– До польської моделі децентралізації освіти наша подібна, до інших моделей подібна, але в принципі, в неї є відмінності, які десь роблять її автентичною. Але я за те, щоб ми робили свою децентралізацію, а не списували в когось правила, адже територія, менталітет, політична складова і так далі – вони не дають можливості робити якусь кальку або копіювати, треба шукати свій шлях. Але в основі, в принципі, – польська система освіти.

– Чи визначені зараз концепція та основні напрями децентралізації освіти, чи нині вони перебувають лише на стадії розробки?

– Основна ідея децентралізації – передача повноважень і ресурсів із центру на місця, для того, щоб найголовніші послуги, які влада повинна надавати своїм громадянам – в освіті, в первинній медицині, архітектурі, будівництві, дорожньому господарстві… щоб все це вирішувалось на рівні місцевому. А політичні питання, державний бюджет, оборона – хай вирішується на рівні Києва, на рівні столиці. Але, якщо ми говоримо про надання повноважень в галузі освіти, то тут виступає так звана секторальна децентралізація, тобто кожне Міністерство, кожна галузь повинні мати свої напрацювання – а якби вони це бачили. Звичайно, все на місцевий рівень не передаси. Повинен бути розумний баланс державної влади і місцевого самоврядування, тому що занадто багато повноважень на місцях в деяких випадках є загрозою створення, скажімо так, удільних князівств, навіть, можна сказати, сепаратизму. Тому ще раз – розумний баланс і треба нам цю модель в Україні напрацювати. Для старту насамперед потрібна воля керівників держави – передати повноваження, гроші, а вже далі – робота професіоналів. Медики повинні створити свою модель первинної медицини на місцях, освітяни – свою і так далі.

– Чи визначено термін в який українська освіта має зазнати кардинальних змін?

– Термінів немає, на жаль. Можливо, їх і не потрібно ставити, тому що в різних регіонах ситуації різні з покриттям ОТГ. Кожна територія має свій менталітет, свої передумови для реалізації реформи, тому термінів на сьогодні ще немає. Однак, за великим рахунком, ми не можемо затягувати час, наприклад 7-8 років у нас немає. Не забувайте, в який час ми реформуємось, оскільки в нас іде війна на сході, в нас фактично промислові серйозні підприємства, які солідну частину ВВП виробляли, сьогодні окуповані. Реформу робити треба якомога скоріше. До речі, ця реформа, якщо її правильно застосувати – це одна із пігулок для держави, щоб в майбутньому не повторився Крим і Донбас.

– Які переваги дає жителям окремого населеного пункту децентралізація освіти?

– На мою думку, ніхто крім сільського голови, міського голови, не знає, де повинна бути школа, де повинен бути дитсадок, яка школа дає якісні знання, а яка не має достатнього ресурсу для надання якісних освітніх послуг. Жоден чиновник з облдержадміністрації чи Міністерства освіти ситуацію краще за них не знає. З іншого боку, коли освіта повністю фінансувалася і управлялася з гори, по великому рахунку місцева влада займала політичну позицію «нема села – немає школи», «не закривайте – це ганьба» і так далі. І що ми маємо в результаті? Приміром, по моєму району колись було близько 8 тисяч учнів і діяла 31 школа, залишились 4 тис учнів і все одно деякий час 31 школа цю кількість дітей обслуговувала. Зараз 28 шкіл, здається, по району. Тобто, є школи, де кількість вчителів і обслуговуючого персоналу переважає над кількістю учнів. Є школи, де дуже низький відсоток здачі ЗНО навіть на середньому рівні, не говорячи вже про високий рівень. Тобто, школа сьогодні не має фахівців і не дає відповідного рівня освіти, не дає можливості скласти ЗНО, відповідно – підготувати з цієї території фахівців (…) Повну версію читати ТУТ.

Область:

Кіровоградська область

Громади:

Новоукраїнська міська об’єднана територіальна громада

Джерело:

Весь Кіровоград»

Поділитися новиною:

Читайте також:

21 травня 2022

20 травня 2022

PROSTO психологічна підтримка керівників ЦНАП

PROSTO психологічна підтримка керівників ЦНАП

Керівники ЦНАП мають дуже широкий діапазон задач. Вони вирішують питання забезпечення, піклуються про команду,...

20 травня 2022

Намети, генератори та похідні ліжка: громади Полтавщини отримують допомогу від U-LEAD для облаштування переселенців

Намети, генератори та похідні ліжка: громади...

Полтавська область з перших днів російської агресії стала прихистком для багатьох людей, які вимушено покинули свої...

20 травня 2022

Селище Гостомель на Київщині стане містом – Уряд схвалив проект Постанови

Селище Гостомель на Київщині стане містом –...

Селище міського типу Гостомель Бучанського району Київської області планують віднести до категорії міст. Відповідний...