З початком повномасштабного вторгнення десятки муніципалітетів країн світу взялися допомагати українським громадам. Перш за все цілеспрямовану допомогу з-за кордону направляли тим, кого знали – найближчим сусідам та партнерам. Зараз Україна готується стати членом Європейського Союзу, тож громадам час готуватися залучати кошти та впроваджувати проєкти. І для цього теж потрібні партнерства. Втім вони будуть ефективними, якщо будуватимуться на взаємній вигоді обох сторін. Про ефективність міжнародної співпраці, виклики в налагодженні партнерства та особливості побудови довготривалої співпраці говорили під час дев’ятого з серії публічних діалогів «Децентралізація на зв’язку» на тему «Партнерство без кордонів: міжнародна співпраця для розвитку громад».

До участі в заході організатори запросили представників Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Департаменту координації міжнародної технічної допомоги Секретаріату Кабінету Міністрів України, асоціацій органів місцевого самоврядування, голів територіальних громад, представників програм міжнародної технічної допомоги.

«Децентралізація на зв’язку» – спільна ініціатива Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), Українського кризового медіа-центру, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад та порталу «Децентралізація». Інформаційні заходи відбуваються в межах комунікації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а саме в частині побудови спроможних громад.

 

Навіщо українським громадам міжнародні партнерства?

 

На початку повномасштабної війни Мінрегіон організував масштабний міжнародний марафон єднання місцевого самоврядування, до якого доєдналося понад тисяча муніципалітетів із 35 країн світу. Це дало новий імпульс розвитку міжнародних партнерств між українськими громадами і зарубіжними муніципалітетами. У 2023 році Офіс Президента започаткував Міжнародний саміт міст і регіонів, який також став сприятливою платформою для формування горизонтальних міжнародних зв’язків на рівні громада-громада. Із підготовкою до вступу України до Європейського Союзу міжнародні зв’язки українських громад набули нового сенсу. Європейський Союз має високі вимоги до прозорості, участі громадян у прийнятті рішень, сталого розвитку, екологічних стандартів. І завдяки таким зв’язкам українські громади можуть вивчати практичні аспекти роботи із міжнародними програмами і досягати кращих результатів.

Також контакти з іноземними партнерами дозволяють українським громадам готувати гранти й залучати інвестиції в межах європейських програм підтримки розвитку. Тож така співпраця має сприяти розширенню економічних зв’язків, обміну досвідом у сфері підприємництва, залученню нових інвесторів. Це є ключовим фактором підготовки до вступу в ЄС, де місцеві економіки тісно пов’язані між собою через ринки й спільні проєкти. І загалом міжнародна співпраця підвищує рівень інституційної спроможності територіальних громад, наближає їх до європейських практик і стандартів, що в свою чергу полегшує інтеграцію України до Європейського Союзу.

 

Виклики та результати міжнародного партнерства: що говорить ВА ОТГ

 

Сергій Шаршов, експерт Всеукраїнської асоціації ОТГ, зазначив, що на майданчику Асоціації діє міжнародна платформа, роль якої – направляти представників, членів Асоціації до участі в різного роду міжнародних заходах. Одним із прикладів є участь українських громад в Європейському тижні регіонів і міст, що відбувся на початку жовтня в Брюсселі. За словами експерта, звідти українці привезли контакти та попередні домовленості про партнерства.

«Важливим напрямком роботи нашої Асоціації є встановлення партнерських стосунків на рівні інших національних асоціацій європейського континенту. Ми вже багато років тісно співпрацюємо зі Шведською асоціацією місцевих влад і регіонів SALAR. Крім того, Асоціація тісно співпрацює з Cites for Cites, зокрема нещодавно були запроваджені щомісячні зустрічі з представниками громад, де експерти діляться різними інсайдами (фактами із середини системи – ред.) щодо міжнародної співпраці», – зазначив експерт Всеукраїнської асоціації ОТГ.

 

 

Сергій Шаршов наголосив, що кількість укладених договорів так чи інакше переросте в їхню якість.

«У 2022-2023 роках велика кількість договорів була спрямована на гуманітарну або матеріальну допомогу. Більше того, це переросло в неприємний виклик, коли наші громади шукають якусь вигоду. Тобто, по суті, громади переходять у статус прохачів. Потенційні партнери інколи навіть не мають змоги надати певну допомогу через внутрішнє законодавство чи з інших причин. Саме тому нашим громадам треба переосмислювати налагодження відносин і шукати взаємну вигоду та співпрацю», – додав Сергій Шаршов.

Богдан Келічавий, керівник платформи «Міжнародні відносини» Всеукраїнської асоціації ОТГ, голова Копичинецької громади Тернопільської області зазначив, що не завжди українські громади, які прагнуть міжнародного партнерства, здатні з ним упоратись. Приміром, коли в громаді є лише одна англомовна людина, яка займається проєктною діяльністю, і вона виїжджає. А замінити її ніким, адже немає ні відповідних фахівців, ні людей зі знанням іноземних мов. Мовний барʼєр – ще один виклик, який за словами Богдана Келічавого, заважає побудувати партнерство із закордонними містами.

Ще що важливо – усвідомлення того, навіщо громаді міжнародне партнерство, може допомогти створити правильні наративи та міцну співпрацю, а не бути лише «прохачами»:

«Запит від наших громад на партнерство набагато вищий, ніж від міжнародних партнерів. На початку повномасштабного вторгнення в усього західного світу був великий шок. І в той момент ми могли ігнорувати будь-які правила дипломатії і відразу переходили до того, що нам потрібно: в нас війна, тому включайтеся. І ця комунікація спрацьовувала. Вона транслювалася на державному рівні, й громади теж її підхоплювали. Тепер комунікацію потрібно здійснювати більш обережно й входити в контекст тих, з ким ви спілкуєтеся, шукати взаємовигідні моменти й історії».

 

 

Ще один виклик, який називає Богдан Келічавий, стосується комунікації з людьми в громаді. За словами очільника, міжнародне партнерство не завжди стосується твердих чи наочних проєктів, і з людьми потрібно працювати:

«Дуже часто це гра в довгу. Коли представники громади поїхали на конференції, і можуть  не привезти до своєї громади нічого матеріального. Це можуть бути тільки нетворкінгові ідеї, обмін досвідом, які пізніше переростуть у щось краще для громади, в конкретну вигоду, результати. Але якщо внутрішньополітична ситуація нестабільна, часто люди не розуміють, для чого голови їдуть, що вони там роблять, не досягаючи відразу видимих результатів», – пояснив керівник платформи «Міжнародні відносини» Всеукраїнської асоціації ОТГ.

 

Як АМУ допомагає громадам налагоджувати міжнародне партнерство?

 

Наталія Лазаренко, менеджерка з міжнародної діяльності Асоціація міст України зазначала, що міжнародна співпраця давала змогу працювати на випередження та точково закривати найнагальніші потреби, які виникають в українських громад під час війни. Як приклад, Наталія Лазаренко називає створення переліку допомоги, яка стала при нагоді під час руйнування енергомереж, і яка готувалася після перших обстрілів. Зараз у питанні міжнародного партнерства АМУ займається навчанням та організацією навчальних візитів:

«Асоціація міст України проводить інформаційні сесії для місцевого самоврядування. Минулого року ми залучили більше тисячі представників місцевого самоврядування, яким давали чіткі алгоритми. Також сформували базу даних міст-побратимів. Наразі там зареєстровано майже 400 громад, які вже мають побратимство. Ті громади, які не заповнювали нашу анкету, можуть звернутися за контактами у презентації і доєднатися до цієї бази. Також ми активно організовуємо навчальні візити представників місцевого самоврядування за кордон, – розповіла Наталія Лазаренко. – Велика робота на міжнародному рівні ведеться стосовно відновлення громад. Ми допомагаємо розробляти проєктні заявки в межах окремих проєктів – більше 50 проєктних заявок розроблено».

 

 

Законодавче регулювання міжнародної співпраці громад

 

Олександр Аліксійчук, народний депутат України, Голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад та регіонів Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування зазначив, що у був прийнятий законопроєкт 9450, який після підпису Президента став Законом. Зараз розробляються підзаконні акти, але українські громади вже мають механізм для реєстрації співробітництва:

«Через механізм 9450 громада, маючи бажання та намір зареєструвати будь-яке співробітництво з муніципалітетом іншої країни, подає намір у профільне Міністерство, де за 10 днів відбувається розгляд співробітництва на відсутність порушень законодавчої бази України. Все просто, прозоро й ніяких перешкод. Таке вікно було створено, щоби дати можливість усім громадам і регіонам України співпрацювати зі своїми закордонними партнерами, в межах фондів і програм Європейського Союзу. Сьогодні внутрішнього ресурсу мало. Гроші потрібно шукати в європейських фондах, і у співпраці з партнером зі спільними проблемами».

 

Як Програма USAID DOBRE допомагає громадам налагоджувати міжнародне партнерство?

 

Максим Бурдавіцин, заступник керівника Програми USAID DOBRE, зазначив, що Програма допомагає своїм партнерським громадам навчатися і в українських громадах, і їздити для обміну досвідом за кордон.

«Ми працюємо з громадами і сходу, і заходу, і Центральної України, і півдня. Раніше ми спостерігали, що громади, які розташовані ближче до західного кордону, більш активні, мають більше партнерів. Можливо, це пов’язано з географією, близькістю до кордону і знанням мови сусідніх країн. Східним громадам важче. Вони далі, зараз ще й під впливом війни. Тому нещодавно ми зібрали представників східних і південних громад, повезли їх у Львівську область для налагодження партнерства. Ми намагаємося з’єднувати внутрішні партнерства, і потім шукати партнерів за кордоном».

 

 

За словами Максима Бурдавіцина, важливо не лише створювати нові партнерства, а й дбати про діючі:

«Дуже важливо зберігати існуючі партнерства. Це не одноразова акція, а довготривале партнерство. Наприклад, Гречаноподівська громада Дніпропетровської області має партнерську громаду в Польщі, ґміну Злоценець. Це ще до війни вони мали партнерство, і коли почалася війна взаємозвʼязки тільки зміцнилися. Коли ми приїхали в Злоценець під час навчального візиту, то на порозі нас зустрічали українки. Вони вже там і працюють».

Цьогоріч Програма USAID DOBRE здійснила чотири візити в Польщу для представників українських громад, зокрема з метою пошуку партнерів. Загалом охопили представників 80 українських громад. І роль Програми в налагодженні таких партнерств – фасилітація та посередництво. Також  USAID DOBRE допомагає з навчанням кадрів у партнерських громадах, щоби налагоджувати співпрацю було простіше, а спільна робота була ефективною.

«Партнерство – це дві сторони. Не лише треба брати або просити, а й щось віддавати. І співробітництво треба почати з обміну досвідом. Наші громади пишуть стратегії, залучають громадян. І це саме відбувається в європейських муніципалітетах, – зазначив Максим Бурдавіцин. – Тема кадрового потенціалу важлива. Зараз у нас є два курси проєктних менеджерів. Спеціальний курс із Київською школою економіки ми робимо для громад Харківської, Миколаївської і Херсонської областей, які дуже постраждали, з якими ми разом розробили програми комплексного відновлення. Він сертифікований і потрібен для того, щоб вони могли ці програми реалізовувати. Громади хочуть навчатися, і ми їм будемо допомагати».

Для громад, які не є партнерами Програми USAID DOBRE доступні інші онлайн-події, які організовує Програма.

 

Як українським громадам допомагає ГОВЕРЛА?

 

Майя Гоголадзе, керівниця Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», розповіла, що проєкт працює у 12 областях, де має 103 партнерські громади. Міжнародна, транскордонна співпраця – є цінною діяльністю і технічною допомогою для громад, і значний напрям роботи ГОВЕРЛИ складає саме сприяння налагодженню партнерств. За словами Майї Гоголадзе, наразі вони встановили 17 співпраць між українськими громадами й переважно американськими.

«Ми просуваємо довготривалу співпрацю, яка підсилюється меморандумами про порозуміння. Наразі вони доволі розлогі і визначають співпрацю в питаннях соціальних, економічних, освітніх. У майбутньому ми будемо допомагати громадам визначати більш вузькі сфери співпраці, щоб вони були більш точковими. Наприклад, одним із напрямків будуть економічні можливості й залучення іноземних коштів».

 

 

У межах Проєкту громадам також допомагають писати проєкти та працювати із залученими коштами.

«Ми також допомагаємо деяким із громад подати документи на міжнародне співробітництво. Наприклад, ми допомогли нашим громадам розробити 7 середовищних програм для міжнародного співробітництва між Польщею та Україною. А трьом громадам ми змогли допомогти співпрацювати з Європейським банком розвитку», – додала Майя Гоголадзе.

 

Які поради громадам дає Товариство дослідників України?

 

Павло Остапенко, керівник ГО «Товариство дослідників України» зазначив, що на сьогодні в Україні зареєстровано більше 2 тисяч міжнародних угод. А на середину 2022 року – було 1223 угоди. Тобто за два роки кількість партнерських договорів зросла майже вдвічі. Загалом 485 громад має зафіксовані міжнародні партнерства.

 

 

«Як на мене, це мало. Поле діяльності і для проєктів міжнародної технічної допомоги, і для громад у цілому досить велике. І партнерство має бути взаємно корисним. Чим більше я буваю за кордоном, тим більше в цьому переконуюся, в нас точно краще налагоджена система надання публічних послуг. І про це треба реально говорити, заявляти і вчити інших. У нас навіть методи оплати в міському громадському транспорті в рази кращі, ніж у деяких країнах Великої Сімки. Громади – носії культури, також мають нести культурну дипломатію. Поширення української культури за кордоном впливає зокрема і на нашу підтримку».

 

 

За словами Павла Остапенка, під час  пошуку потенційних партнерів для громад важливо враховувати їхню географію. Тобто українському місту з Полісся, з центру буде простіше знайти партнера десь у Скандинавії чи в німецькому місті, ніж, наприклад, Іспанії чи з країн аридного клімату. Адже партнерство є ефективним тоді, коли громади мають спільне – проблеми, побут, культуру, тощо.

 

Як українські громади можуть скористатися програмою Interreg?

 

Яна Романюк, завідуюча відділом імплементації програм ЄС та транскордонного співробітництва Департаменту координації міжнародної технічної допомоги Секретаріату Кабінету Міністрів України зазначила, що на зараз українським громадам доступні три рівні програм. Проте не для всіх, адже окремі програми передбачають лише для громад зі спільними кордонами. Про програми Interreg, які доступні українським громадам, прямою мовою Яни Романюк:

1. Перший рівень співробітництва найбільш нам знайомий – транскордонне співробітництво. Це співробітництво між громадами, які мають спільні кордони – Interreg А. У межах цього виду співробітництва Україна може брати участь у програмах Україна-Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія, Україна та Румунія-Україна. Наразі підписано фінансові угоди цих програм, і наші учасники дуже активно долучаються.
2. Наступний вид співробітництва – транснаціональне співробітництво. Це співробітництво вже більш широке. Воно включає більшу кількість країн. І воно об’єднує, наприклад, басейни морів чи річок. Україна має можливість співпрацювати із 17 країнами в межах таких програм, як «Дунайська регіональна програма» та програма «Басейн Чорного моря». Це рівень співробітництва Interreg В.
3. Новий рівень співробітництва, який став доступний для України з 2024 року – це міжрегіональне співробітництво. Рівень співробітництва включає 36 країн – це всі країни Європейського Союзу. Це такі програми, як Interreg Europe та URBACT. Вони міжрегіонального співробітництва, і наразі секретаріатом Кабінету Міністрів завершуються узгоджувальні внутрішньодержавні процедури для підписання угод про фінансування цих програм.

 

 

«Щодо участі українських представників. Вже відбулися перші конкурси проєктних пропозицій, і наразі є деякі результати програм «Басейн Чорного моря», Interreg Europe, Угорщина, Словаччина, Румунія, Україна, Дунайська регіональна програма. Моніторинговим комітетом прийнято рішення про відбір проєктів. І наразі ми знаємо, що є 167 проєктів із українськими учасниками в межах цих програм. Вони дали змогу залучити для української сторони 91 мільйон євро. Це наразі. Тому що ще до кінця цього року мають стати відомими результати таких конкурсів, таких програм, як Interreg Europe та Румунія-Україна. Основні пріоритети, за якими відбулися конкурси це: екологія, медицина, освіта, культура, кордони, співпраця і також інновації», – пояснила Яна Романюк.

Докладніше про програми Interreg та їх результати дивіться у презентації спікерки.

 

Які виклики в налагодженні міжнародного партнерства озвучує регіональна влада?

 

Павло Журба, заступник голови Тернопільської ОВА, зазначив, що на сьогодні регіональна влада ставить перед собою завдання аналізувати поточну ситуацію і визначати тих, кому потрібна допомога в налагодженні співробітництва. Павло Журба додав, що в громадах є кадрові проблеми – відсутність проєктних менеджерів.

«Ми плануємо на базі Агенції регіонального розвитку утворити проєктний офіс, щоби громади або інші суб’єкти області, які мають право й бажання брати участь у грантових міжнародних програмах, але не мають інституційної спроможності, отримали можливість те зробити. Щодо збору інформації, ми маємо на меті створити аналітичний портал виключно Тернопільської області щодо міжнародної співпраці. Ця інформація є у відкритому доступі, але її розповсюджують різні асоціації. Ми хочемо створити портал, щоб людина або територіальна громада могла дізнатися, що діється в області, хто з ким що укладає», – розповів Павло Журба.

 

 

Досвід українських громад у міжнародній співпраці

 

Великоберезнянська громада Закарпатської області

Богдан Кирлик, голова Великоберезнянської громади Закарпатської області, розповів, що для ефективного співробітництва потрібно налагоджувати особисті контакти. Очільник громади розповів, що перше велике фінансування на партнерський проєкт вони не отримали через відсутність досвіду в управлінні залученими коштами. Тоді громаді не вистачило півтора бали, щоби залучити мільйон євро. Тож громада зробила висновки й у співпраці із декількома міжнародними партнерами подалася на більшу кількість проєктів із меншим фінансуванням, щоби отримати досвід – сумарний бюджет трьох проєктів склав 15 тисяч євро. Після успішної реалізації цих проєктів громада подалася на пʼять транскордонних проєктів, і вже могла стверджувати, що має досвід в управлінні міжнародними фінансами.

«Із нашими партнерами ми втілили три з пʼяти проєктів. Загальна сума бюджетів для Великого Березного була більше 600 тисяч євро. Це лише те, що нам вдалося реалізувати в кінці минулого року. Є пріоритети, згідно з якими подаються і виграються проєкти, і використати кошти на будь-які інші цілі просто неможливо», – зазначив Богдан Кирлик.

Серед викликів голова Великоберезнянської громади називає підготовку кадрів та наявність співфінансування з місцевого бюджету. Адже, за словами спікера, коли в описі проєкту йдеться про 10% співфінансування, то насправді потрібно буде 20%, щоби завершити проєкт та пройти всі перевірки.

Глибоцька громада Чернівецької області

Григорій Ванзуряк, голова Глибоцької громади Чернівецької області, розповів, що зараз Глибока ділиться досвідом міжнародної співпраці з громадами Харківської області, у межах навчальної поїздки, організованої Програмою USAID DOBRE.

«Ми маємо досвід із 2006 року. Спочатку це було на рівні районних рад, потім почалися зустрічі між комунами Румунії і українськими громадами. Нам ближче по кордону до румунських громад, тож ми почали роботу спочатку в маленьких проєктах. Це проєкти були комунікаційні, культурні, спортивні, дитячі проєкти, обмін дитячими ініціативами. Пізніше вони вже переросли в проєкти інфраструктурного рівня», – розповів Григорій Ванзуряк.

Чортківська громада Тернопільської області

Володимир Шматько, голова Чортківської громади Тернопільської області, розповів, що місто на сьогодні має 13 партнерств із громадами з таких країн: Швеція, Латвія, Німеччина, Франція, Словенія, Польща, Молдова, Італія, Канада. За словами Володимира Шматька, це нові можливості для горизонтального спілкування, втім для ефективного партнерства надзвичайно важливо подолати мовний барʼєр, адже це допоможе й у якнайшвидшій євроінтеграції.

 

 

«Перший важливий пункт – керівники громад повинні вчити мову. Англійська мова – це зброя в хорошому розумінні, щоби донести українську правду. І сьогодні всі ми повинні її вивчити. Усі голови громад, які претендують на цю міжнародну співпрацю, мають знати мову. Номер два, коли представляємо свою громаду, – ми маємо говорити про системні речі, і що ми готові до цього партнерства. Ми повинні мати стратегію – документ, який говорить, хто ми. Презентація англійською мовою і команда, яка говорить англійською мовою. І тоді ми можемо перейти від емоцій – до хороших результатів», – поділився голова громади.

Володимир Шматько також розповів, що задля забезпечення сталості проєктів їх не завжди реалізують між керівництвами громад. Приміром, спільні ініціативи можуть впроваджувати школи, комунальні підприємства, лікарні тощо. За словами Володимира Шматька, такі інтеграції забезпечать партнерство, що не залежатиме від зміни влади чи політичної ситуації.

Презентація Володимира Шматька

Повний відеозапис дев’ятого із серії публічних діалогів «Децентралізація на зв’язку» на тему: «Партнерство без кордонів: міжнародна співпраця для розвитку громад» можна переглянути тут.

 

 

«Децентралізація на зв’язку» – спільна ініціатива Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), Українського кризового медіа-центру, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад та порталу «Децентралізація». Інформаційні заходи відбуватимуться в межах комунікації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а саме в частині побудови спроможних громад.