За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, якщо у світі переробляють понад 60% твердих побутових відходів, то в Україні це лише 5,6%, ще 1,4% спалюють, решту — відправляють на полігони та сміттєзвалища. І це лише частина невтішної статистики щодо поводження з відходами. Щодня громади працюють над тим, аби розв'язувати питання сміття та забруднення та покращувати умови для жителів.

Саме тому Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» підсилює громади у цьому напрямку: проводить стратегічну екологічну оцінку громади під час розробки стратегій розвитку, допомагає здобувати найнеобхідніші знання — зокрема, й у межах Школи Муніципального Менеджменту Відходів разом з ГО «Еколтава».

З якими найбільшими викликами доводиться справлятися громадам і які найефективніші підходи вони застосовують, розбираємо з Юлією Мельник, виконавчою директоркою ГО «Еколтава», яка уже понад 10 років привертає увагу до проблем навколишнього середовища та впроваджує екологічні рішення.

 

Законодавство

Громади залежать від законів, підзаконних актів і наказів, які мають бути дієвими та відповідати стандартам Євросоюзу: що робити з полігонами, як організовувати збір відходів і їхню переробку, як працювати з забруднювачами. У 2022 році прийняли ключовий рамковий закон №22071-Д, який імплементує Європейську директиву щодо управління відходами і визначає ключові поняття. Втім, ще потрібно працювати, аби врегулювати різні типи відходів: електронні, медичні, небезпечні, а також відходи руйнації, зокрема в прикордонних областях.

Деякі закони виходять не такими, як очікували. Наприклад, на Брифінгу мерів від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» лідери громад зазначали, що важливо, аби новий закон про розширену відповідальність виробника (коли виробник відповідає за свою продукцію навіть після того, як вона була використана) охоплював всі громади, а не лише великі міста. Законодавство має бути справедливим і далекоглядним, охоплювати інтереси всіх громад.

 

Брак стратегічного бачення

Громада повинна мати стратегію розвитку та місцевий план управління відходами. Місцеві плани залежать від регіональних, які ще розробляють на рівні областей. Без плану управління відходами громади не можуть працювати структуровано, якісно планувати свої бюджети і кадровий ресурс. Іноземні донори чи банки також готові надавати гранти і кредити тільки тоді, коли у громади є план управління відходами, адже він підтверджений цифрами дослідженнями, морфологією, у ньому є стратегічне бачення — адже їм важливо не просто поставити ще кілька баків для сміття, а комплексно розв’язати проблему.

Щоб допомогти громадам підготуватися до розробки місцевого плану управління відходами, Еколтава за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» допомогла 26 громадам розробити його прототип — дорожню карту управління відходами, яка містить структуру та більшість вимог до плану управління відходами. Сім найкращих громад-розробниць отримали компостери для збору та переробки органічних відходів.

 

Ресурси та інфраструктура

У менших громадах не вистачає баків для сміття, подрібнювача чи компостера, а для великих подекуди потрібен цілий автопарк включно зі сміттєвозами, бульдозерами, сортувальною лінією або ж навіть сміттєпереробний завод.

На сміттєпереробні потужності громади шукають кредити та інвестиції, адже один завод коштує десятки, а то й сотні мільйонів євро — над цим нині працює Львів, Хмельницький, Закарпаття, Київщина. У Житомирі планують організувати закритий цикл — побудувати сміттєпереробний завод, а паливо спалювати на цементному заводі.

Для розширення інфраструктури, громади залучають кошти через такі програми як Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027 — так нещодавно шість громад-партнерок Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» здобули понад 5 мільйонів євро на розвиток довкілля. Завдяки грантовим проєктам і донорським коштам Великобичківській громаді вдалося закупити контейнери та встановити майданчики для сортування. Громади об'єднуються і через міжмуніципальні договори — наприклад, так планують боротися зі сміттям Буштинська і Углянська громади, що на Закарпатті. Також створюють комунальні підприємства, де сортують, переробляють і продають вторсировину, залучаючи кошти в бюджет, а також домовляються з бізнесами, які забирають вторсировину. 

 

Полігони та сміттєзвалища

Особливо гострою в Україні залишається проблема полігонів і сміттєзвалищ — їхнього регулювання, планів рекультивації, будівництва нових потужностей тощо. Самі полігони займають 9 тисяч гектарів, більшість яких переповнені. Еколтава проводила дослідження щодо соціально-екологічної несправедливості для людей, які проживають поруч зі сміттєзвалищами, адже вони не мають доступу до чистої питної води, ґрунтів, довкілля, не можуть продати своє житло. У більшості громад також є багато незаконних сміттєзвалищ, адже люди вивозять сміття в лісосмугу чи найближчий яр або в річку.

Нині громадам варто стежити за новітніми практиками щодо полігонів, розміщувати їх, враховуючи потреби регіону та вимоги законодавства.

 

Свідомість людей

Досі жителі часто не хочуть платити за послугу, адже не розуміють, за що і чому це важливо. Нині ми тільки на етапі побудови звички і відповідальності за те, що ми генеруємо відходи і що маємо платити за їхній збір, переробку і утилізацію.

З іншого боку, є і значний поступ: люди вже звикли користуватися сортувальними баками, бізнеси створюють сортувальні пункти, переходять з пластикової на паперову тару тощо. Багато людей через повномасштабне вторгнення привозять культуру сортування з-за кордону.

Зі свідомістю людей також уже тривалий час працюють чимало організацій — лише Еколтава провела сотні лекцій і тренінгів, а нещодавно за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» втілила масштабну інформаційну кампанію: поширювали дописи, куди вивозити сміття, чому потрібно компостувати, а не палити, як екологічно провести свята; також створили анімаційний ролик для дітей про єнота, який відповідально ставиться до довкілля. У результаті розробили посібник (файл PDF 7,3 МБ) для громад про те, як змінювати свідомість жителів через інформаційні кампанії, аби кожен починав зміни з себе.

Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» продовжує допомагати громадам в ефективному управлінні муніципальними відходами, підтримуючи зусилля Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України в підсиленні стійкості і спроможності громад.